Визначено індикатори професійної компетентності державних службовців в умовах реформування системи державного управління. Узагальнено наукові підходи до тлумачення понять "державне управління" і "публічне управління", проаналізовано взаємозв'язок цих термінів. Розглянуто основні маркери професійної компетентності державних службовців у публічній сфері. За результатами проведених досліджень встановлено, що значна частина державних службовців з різних причин не займається системним розвитком свого професійного ресурсу, основу якого становить творчий потенціал. При цьому високий рівень напруженості професійної діяльності, специфічні труднощі в системі державної служби зумовлюють проблеми в особистісно-професійному розвитку державних службовців, ускладнюючи процес розкриття цього потенціалу і, відповідно, отримання вищого рівня компетентності для здійснення професійної діяльності. Серед ефективних напрямів підготовки державних службовців і підвищення рівня їх професійної компетентності виділено розробку та обгрунтування нових критеріїв оцінки якостей, результативності та ефективності керівного персоналу у сфері державної служби, стимулювання професійного зростання в процесі щорічної оцінки, участь у відкритих конкурсах. Відповідно, розвиток подальших досліджень визначається можливістю вдосконалення теоретико-методологічних основ вивчення маркерів професійної компетентності державних службовців як прикладних аспектів гармонізації процесу їх професіоналізації з урахуванням сучасних вимог нової моделі публічного управління.

  Повний текст PDF - 239.553 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"