Розвиток інституційних засад взаємодії фіскальної та монетарної політик України

Єфименко, Т. І.

Проаналізовано взаємозв'язки стійкого обмінного курсу національної валюти і рівня процентних ставок зі ступенем передбачуваності динаміки інфляції, з факторами стимулювання економічної активності та зайнятості у країні. Доведено, що ступенем жорсткості послідовної політики незалежного центробанку визначається вибір способу застосування фіскальних інструментів, у тому числі спрямованих на підтримання безпечного рівня державного боргу і витрат на його обслуговування. Зокрема, в Україні, яка за класифікацією МВФ належить до країн, що розвиваються, із середнім рівнем доходів, потенціал бюджетного перерозподілу є істотно обмеженим; висока частка доходів формується із джерел регресивних непрямих податків; бюджетні правила, за якими визначаються видатки, потребують підвищення рівня транспарентності та підзвітності. Водночас зменшення податкового навантаження і вдосконалення адміністрування обов'язкових платежів сприяють забезпеченню соціальної рівноваги в суспільстві, зростанню виробництва тощо. Проте така політика може бути успішною за умови позитивних очікувань монетарної стабільності у країні. Як показує досвід, бюджетний дефіцит, який не покривається поточною монетизацією економіки, має зворотний, негативний, вплив на передбачуваність курсових і цінових коливань, а врешті-решт - на загальний випуск і безробіття. У контексті протидії шокам розглянуто необхідність створення й подальшого підтримання життєдіяльності інституційного простору для управлінської інтеграції фіскального і монетарного напрямів єдиної економічної політики в коротко- та довгостроковій перспективі. Для уникнення асиметрії інформації в межах фінансових ринків обгрунтовано важливість гармонізації національних регуляторних норм і правил з аналогічними міжнародними, а також професійної взаємодії з інститутами, які ці процеси забезпечують.


	Наукова періодика України		Економіка України