Глибоке переконання в тому, що сам факт оцінки національного людського капіталу сприятиме зміні загальноприйнятих в українському суспільстві поглядів на цей унікальний ресурс, який значною мірою сприяє сучасному розвитку суспільства, а також формуванню усвідомлення необхідності збереження та примноження даного багатства, зумовило вибір тематики статті, визначило її мету і завдання. Людський капітал - багатомірний економічний феномен, який має складну внутрішню структуру, тому аналітичне дослідження його стану та тенденцій розвитку проведено в розрізі основних компонент даного феномену на основі показників, що характеризують демографічні тенденції змін у країні, процеси відтворення і нагромадження капіталу здоров'я, освіти, науки, інноваційної активності, а також тих критеріїв, що визначають рівень та якість життя українського населення. З урахуванням того, що людський капітал утворюється і нагромаджується завдяки капіталовкладенням у конкретні процеси життєдіяльності людини, крім спеціальних (галузевих) критеріїв інструментами оцінки стали макрофінансові показники. Єх аналіз дозволив визначити невідповідність фактичного наявного в Україні людського капіталу тому рівню, який би перетворив цей економічний феномен на рушійну силу прогресу держави та забезпечив сталий і динамічний розвиток її економіки. Дослідження основних тенденцій і особливостей впливу макроекономічних чинників на формування людського капіталу дозволили виявити цілу низку проблем і суперечностей його розвитку, які проявляються у формах стійких соціально-економічних втрат. З огляду на пріоритетну роль держави в нагромадженні та збереженні національного людського капіталу, наголошено на необхідності формування державної соціальної відповідальності, здатної зберегти унікальний ресурс, яким є людський капітал, і не допустити незворотних процесів його руйнування й втрат.Глибоке переконання в тому, що сам факт оцінки національного людського капіталу сприятиме зміні загальноприйнятих в українському суспільстві поглядів на цей унікальний ресурс, який значною мірою сприяє сучасному розвитку суспільства, а також формуванню усвідомлення необхідності збереження та примноження даного багатства, зумовило вибір тематики статті, визначило її мету і завдання. Людський капітал - багатомірний економічний феномен, який має складну внутрішню структуру, тому аналітичне дослідження його стану та тенденцій розвитку проведено в розрізі основних компонент даного феномену на основі показників, що характеризують демографічні тенденції змін у країні, процеси відтворення і нагромадження капіталу здоров'я, освіти, науки, інноваційної активності, а також тих критеріїв, що визначають рівень та якість життя українського населення. З урахуванням того, що людський капітал утворюється і нагромаджується завдяки капіталовкладенням у конкретні процеси життєдіяльності людини, крім спеціальних (галузевих) критеріїв інструментами оцінки стали макрофінансові показники. Єх аналіз дозволив визначити невідповідність фактичного наявного в Україні людського капіталу тому рівню, який би перетворив цей економічний феномен на рушійну силу прогресу держави та забезпечив сталий і динамічний розвиток її економіки. Дослідження основних тенденцій і особливостей впливу макроекономічних чинників на формування людського капіталу дозволили виявити цілу низку проблем і суперечностей його розвитку, які проявляються у формах стійких соціально-економічних втрат. З огляду на пріоритетну роль держави в нагромадженні та збереженні національного людського капіталу, наголошено на необхідності формування державної соціальної відповідальності, здатної зберегти унікальний ресурс, яким є людський капітал, і не допустити незворотних процесів його руйнування й втрат.

  Повний текст PDF - 129.017 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"