Реалії та можливості економічної стабілізації та розвитку України

Онищенко, В. П.

Критичний соціальний та економічний стан України вимагає реальної оцінки можливостей для подальшого розвитку у контексті використання переваг глобалізації та інтеграції, чіткого визначення умов реіндустріалізації та розвитку людського капіталу. Глобалізація та інтеграція дають Україні шанс, який може бути реалізованим за декількох умов: створення у країні потенціальних соціальних та економічних можливостей для засвоєння нових технологій та інституційних практик; активного входження України до глобальних ланцюгів доданої вартості (GVC), що, у свою чергу, вимагає оптимізації у країні зовнішньоторговельних трансакційних витрат (ефективного спрощення торговельних процедур у рамках угод СОТ), а також зрозумілої та передбачуваної зовнішньоекономічної та промислової політики держави. Для інноваційної реіндустріалізації країни необхідними є реальна свобода бізнесу та активне формування внутрішнього ринку промислової високотехнологічної продукції. Держава повинна ініціювати та інституційно підтримувати різні форми самоорганізації бізнесу у контексті його інноваційного розвитку. Ініціаторами розвитку мають бути університети, наукові та інженерні центри тощо, і тому саме вони потребують вибіркової фінансової державної підтримки. Можливості людського капіталу не дозволяють Україні стати не тільки на інноваційний, але й на сучасний індустріальний шлях розвитку. А тому необхідно радикально реформувати вищу освіту та науку, виходячи з потреб ринку та ефективності, а також з огляду на надто обмежений бюджет країни: вища освіта має фінансуватися державою тільки в межах мінімально необхідного за державними контрактами; державна підтримка науки має бути вибірковою і надаватися на конкурсній основі конкретним колективам, які потенціально можуть досягти вагомих для держави результатів (це, зокрема, стосується оборони, загальнодержавних інфраструктурних і соціальних проектів).


	Наукова періодика України		Економіка України