Скрипник А. В.
Проблеми фінансування та оподаткування у сфері утилізації відходів в Україні та світі / А. В. Скрипник, І. С. Міхно // Економіка України. - 2015. - № 12. - С. 59-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2015_12_7
У процесі виробництва та споживання утворюються залишки, які не придатні для подальшого використання. Рішення проблеми накопичення й утилізації відрізняється у країнах світу і залежить здебільшого від економічного рівня країни. Світовий досвід показує, що із загостренням екологічних проблем і погіршенням стану зовнішнього середовища в усіх країнах з розвинутою економікою почали створюватись і посилюватися централізовані адміністративні системи управління охороною навколишнього природного середовища. Економічний бік даного питання пов'язаний з тим, що населення має платити за переробку відходів. Основний метод фінансування утилізації відходів (УВ) у світі - податок з населення. Також існує податок з виробників, здебільшого поширений у розвинутих країнах, де є система сортування сміття, рециклінг і виконується екологічне законодавство. Одним з найперспективніших шляхів фінансування УВ є створення умов для її прибутковості. Таким чином, держава переключає проблему накопичення та УВ на приватні компанії, які в умовах конкуренції, використовуючи новітні технології, перетворюють утилізацію сміття (УС) на прибутковий бізнес, вирішуючи в деяких сферах питання браку сировини. У країнах, що розвиваються, найчастіше використовується фінансування із загального бюджету. Кошти на утилізацію в основному беруться з місцевого бюджету населеного пункту. Плату за утилізацію включено в загальну плату за комунальні послуги, яка перераховується до державного бюджету України через податкового агента, головна функція якого - перерозподіл фінансів, у тому числі й на УС. В Україні існує й інший спосіб фінансування утилізації без втручання ЖКГ - шляхом створення приватних комунальних служб, які або самостійно займаються УВ, або співпрацюють з перевізниками. При чесній конкуренції та сумлінній роботі таких підприємств результативність утилізації можна покращити. Що стосується методів фінансування, то оптимальним для України було б створення умов для прибутковості підприємств з переробки та УС. Це мінімізувало б кількість агентів у фінансових потоках та сприяло б цільовому використанню коштів, адже держава - тільки контролюючий орган, а податок на утилізацію направляється на рахунки підприємств, які безпосередньо УС і розвивають дану галузь. Однак для цього необхідно сформувати екологічне законодавство, забезпечити необхідні умови для підприємництва, мінімізувати ризики.
Цитованість авторів публікації:Скрипник А.Міхно І.
Бібліографічний опис для цитування:
Скрипник А. В. Проблеми фінансування та оподаткування у сфері утилізації відходів в Україні та світі / А. В. Скрипник, І. С. Міхно // Економіка України. - 2015. - № 12. - С. 59-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2015_12_7.
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)Скрипник Андрій Васильович (економічні науки)Міхно Інеса Сергіївна (економічні науки)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити
"Анкету науковця"
|