Надано огляд правових аспектів освітньої політики держави стосовно громадян з вадами слуху на сучасному етапі. Проаналізовано законодавство нашої держави (Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Накази МОН України та ін.) на предмет забезпечення соціокультурної складової державної політики щодо глухих дітей та дітей зі зниженим слухом. Розглянуто нормативні документи, які регламентують діяльність загальноосвітніх спеціальних шкіл для дітей із порушеннями слуху. Зазначено позитивні аспекти відображення означеного питання в українському законодавстві, зокрема завдання держави щодо декларування прав і надання рівного доступу до освіти дітям-інвалідам у спеціальних загальноосвітніх закладах та у вищих навчальних закладах І − ІV рівнів акредитації. Виокремлено проблеми, які потребують законодавчого вирішення на рівні держави, а саме: прописати механізми розвитку та фінансування системи двомовного підходу у здобутті освіти осіб з вадами слуху, забезпечити їх індивідуальні потреби та врахувати досвід дорослих глухих; закріпити гарантії реалізації спеціальних програм в галузі спеціальної освіти через підготовку кадрів, в тому числі, і глухих з досконалим володінням національною жестовою мовою; передбачити відповідні механізми та процедури застосування юридичної відповідальності за відсутність здійснення належних заходів щодо забезпечення інвалідам доступу на рівні з іншими до інформації та спілкування, в тому числі, інформаційно-комунікаційних технологій та систем, а також до інших об’єктів та послуг, доступних для населення; затвердити систему або програму збору та узагальнення даних щодо чисельності осіб з вадами слуху, їх потреб, що забезпечить ефективність застосування соціальних, освітніх та інших програм. Констатовано, що норми вітчизняного законодавства сьогодні, на жаль, не відповідають повною мірою стандартам Конвенції ООН про права інвалідів (2008 р.), що стосуються таких громадян як лінгвістичної меншиниПредставлен обзор правовых аспектов образовательной политики государства в отношении глухих граждан на современном этапе. Проанализировано законодательство нашего государства (Законы Украины, Указы Президента Украины, Постановления Кабинета Министров Украины, Приказы МОН Украины и др.) на предмет обеспечения социокультурной составляющей государственной политики, касающейся глухих детей и детей с пониженным слухом. Рассмотрены нормативные документы, регламентирующие деятельность общеобразовательных специальных школ для детей с нарушениями слуха. Указаны положительные аспекты отображения данного вопроса в украинском законодательстве, в частности задачи государства по декларированию прав и предоставлению равного доступа к образованию детям-инвалидам в специальных общеобразовательных учреждениях и в учебных заведениях I - IV уровней аккредитации. Выделены проблемы, требующие законодательного их решения на уровне государства, а именно: прописать механизмы развития и финансирования системы двуязычного подхода в получении образования лиц с недостатками слуха, обеспечить их индивидуальные потребности и учесть опыт взрослых глухих; закрепить гарантии реализации специальных программ в области специального образования через подготовку кадров, в том числе, и глухих с совершенным владением национальным жестовым языком; предусмотреть соответствующие механизмы и процедуры применения юридической ответственности за отсутствие осуществления надлежащих мер по обеспечению инвалидам доступа наравне с другими к информации и общению, в том числе, информационно-коммуникационным технологиям и системам, а также к другим объектам и услугам, доступным для населения; утвердить систему или программу сбора и обобщения данных о численности глухих лиц, их потребностей, что обеспечит эффективность применения социальных, образовательных и других программ. Констатировано, что нормы отечественного законодательства сегодня, к сожалению, не отвечают в полной мере стандартам Конвенции ООН о правах инвалидов (2008 г.), что касается глухих как лингвистического меньшинства.The article analyzes the law of Ukraine in the subject of the rights of Deaf as a linguistic community in education policy. Ukrainian legislation in context of development the education of the deaf declares the rights with regard to providing equal access to education in educational institutions of I−IV accreditation levels (Laws of Ukraine, the regulations, the President’s decrees, the resolutions of Cabinet of Ministers, the Ministry of Education’s orders). Though, interests of deaf people in the legislative base are presented in two ways. It means their rights and responsibilities enshrined in the general and special laws. Fundamentally important is adoption of the Law „On higher Education”. It provides for the development of standards of educational activities for every level of higher education within the limits of each specialty with the need to create conditions for deaf people. The context involves such changes as free provision of information for training in accessible ways, including using the Ukrainian sign language, organization of educational and rehabilitation support and involvement of experts from a number of deaf persons as members of a linguistic community and native speakers.

  Повний текст PDF - 140.259 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"