Визначено основні фактори, які впливають на інноваційну активність в рекреаційно-туристичній сфері. Обгрунтовано основні форми реалізації концепції державно-приватного партнерства в рекреаційно-туристичній сфері: спільне підприємство, спеціальні економічні зони, національні проекти, концесія, оренда, приватизація, договір управління об'єктами державної та комунальної власності. Під основними формами державно-приватного партнерства розуміються узагальнені зразки взаємодії органів влади та приватних партнерів, які використовуються з метою задоволення громадських потреб. Концесія передбачає надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору права створення та управління господарським об'єктом з метою задоволення громадських потреб. Створення підприємств, у структурі майна яких є власність держави, сприятиме формуванню корпоративного сектора національної економіки та розширює можливості регулювання соціально-економічних процесів. Реалізацію національних проектів розглянуто як комплексне розв'язання стратегічно орієнтованих заходів, які спрямовані на вирішення найбільш актуальних завдань системної модернізації суспільства. Під спеціальною рекреаційно-туристичною зоною розуміють територію із достатніми ресурсами та можливостями для розвитку сфери відпочинку, на якій запроваджується пільговий режим, спрямований на залучення у господарський обіг та ефективне використання природно-ресурсного та історико-культурного потенціалів. Серед методів формування готельних мереж: договір франчайзингу, контракт на управління, лізинг (оренда).

  Повний текст PDF - 231.178 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"