Підвищений рівень експресії окремих членів родини інсуліноподібних факторів росту (IGF) - IGF1 та IGF2, IGF-рецепторів, IGF-зв'язувальних білків або їх комбінації знайдено у різних новоутвореннях, включаючи гліоми. Результати множинних досліджень свідчать про те, що IGF можуть стимулювати ріст пухлини in situ ауто- та/або паракринним способом, однак ця дія може варіювати залежно від тканинного походження пухлини. Посилення експресії гена IGF1 не знайдено в гліобластомах і передбачається, що участь IGF1 у розвитку гліальних пухлин може бути замінена білковими продуктами генів, що експресуються на високому рівні, які також беруть участь у сигнальних шляхах МАРК і РІ3К. Підвищений рівень експресії генів IGF-зв'язувальних білків у пухлинах головного мозку робить картину ще більш складною. Як і інші зв'язувальні білки, IGF-зв'язувальні білки регулюють активність своїх лігандів, продовжуючи час їх півжиття. Розглянуто суперечливі результати, описані різними лабораторіями для гліом. Одержані дані продемонстрували важливість розгляду білків родини IGF як складну мультифункціональну систему і показують, що зміни рівня експресії будь-якого компонента системи у даній пухлині повинні інтерпретуватися із пересторогою. В зв'язку з тим, що вибір членів IGF-сімейства як мішені для протипухлинної терапії швидко набуває клінічної реальності, розуміння цієї системи є вельми своєчасним.