Досліджено вплив періопераційного знеболення неселективним інгібітором циклооксигенази-2 декскетопрофеном та опіоїдним аналгетиком омнопоном на функціональну активність імунних клітин мишей на моделі видалення перещепленої пухлини. Карциному легень Льюїс перещеплювали мишам лінії C57/black в задню лапу. На 23-тю добу пухлину видаляли хірургічно. Аналгетики вводили за 30 хв до та раз на добу протягом 3-х діб після операції. Забір біологічного матеріалу проводили за добу до, на 1-шу та 3-тю добу після операції. Рівень експресії мРНК IFN-gamma, IL-4, IL-10 та TGF-beta в спленоцитах визначали за методом кількісної ПЛР в режимі реального часу. Цитотоксичну активність спленоцитів оцінювали за допомогою методу проточної цитометрії. Встановлено, що рівень мРНК IL-10 зростав у 2,3 разу на 1-шу добу після операції у порівнянні із доопераційним рівнем (P << 0,05) в спленоцитах мишей, які одержували опіоїдну аналгезію, тоді як у разі застосування декскетопрофену цей показник майже не змінювався. Рівень експресії мРНК IFN-gamma на 3-тю добу після операції був на 40 % вищим у спленоцитах мишей, які одержували декскетопрофен у порівнянні з тими, що одержували омнопон (P << 0,05). Цитотоксична активність спленоцитів на 3-тю добу після операції становила (62,2 +- 2,4) % за застосування декскетопрофену у порівнянні з (50,2 +- 3,3) % за аналгезії омнопоном. У підсумку, після хірургічного видалення перещепленої пухлини функціональна активність клітин імунної системи мишей є вищою у разі застосування аналгезії декскетопрофеном, ніж за застосування омнопону.Мета дослідження - порівняти вплив знеболення опіоїдним анальгетиком омнопоном і неселективним інгібітором ЦОГ-2 парекоксибом на ендоцитарну активність фагоцитів різної локалізації на моделі хірургічного видалення пухлини. У дослідженні було використано 50 мишей лінії C57/black, яким перещеплювали карциному легені Льюїс у подушечку задньої лапи. На 22 добу лапу з пухлиною ампутували. Анальгетики (омнопон у дозі 10 мг/кг, парекоксиб - 20 мг/кг) вводили за 30 хв до операції та 1 раз на добу впродовж 3 днів після операції. Оцінку ендоцитарної активності фагоцитів проводили методом протокової цитометрії до, на 1 та 3 добу після операції. Встановлено, що застосування парекоксибу сприяє підтриманню ендоцитарної активності фагоцитів крові та селезінки у післяопераційному періоді. На 3 добу після операції у групі тварин, що одержували для знеболення парекоксиб, фагоцитарна активність гранулоцитів селезінки перевищувала у 2,2 разу відповідні значення у групі опіоїдної аналгезії. Фагоцитарні індекси моноцитів при знеболенні парекоксибом також були вищими у 1,6 та 2,5 разу для моноцитів крові та селезінки відповідно. Отже, при аналгезії парекоксибом активність фагоцитів крові та селезінки мишей після операції зберігається на значно вищому рівні порівняно із застосуванням омнопону.

  Повний текст PDF - 1.809 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"