Створення проліків хімічною модифікацією фізіологічно активних сполук є одним зі шляхів для оптимізації фармакотерапевтичного впливу на організм. Мета роботи - визначення кінетичних характеристик неспецифічних естераз, що каталізують процес гідролітичного розщеплення снодійного препарату левана (похідного 1,4-бенздіазепіну). Досліди проведено з використанням <$Enothing sup 14 roman C>-мічених аналогів левани та її активного метаболіту - 3-гідроксифеназепаму. За умов in vitro показано, що левана піддається спонтанному гідролізу навіть у буферному середовищі (pH 7,4), а у плазмі крові та гомогенатах мозку й печінки цей процес відбувається інтенсивніше (умовна Vmax складає <$E6,9~symbol С~0,5>, <$E19~symbol С~4> та <$E12~symbol С~1> мМ/год-мг протеїну відповідно). Зазначені тест-об'єкти різняться активністю тканинних естераз, які активніші в печінці (умовна Km <$E0,45~symbol С~0,04> мМ - для печінки та <$E47~symbol С~11> мМ - для мозку). У плазмі активність карбоксилестераз (у відношенні до левани) є найнижчою (умовна Km <$E129~symbol С~10> мМ). В експериментах in vivo встановлено підвищену здатність левани (у порівнянні із 3-гідроксифеназепамом) долати гематоенцефалічний бар'єр, внаслідок чого збільшується вміст активного метаболіту в тканинах мозку після її гідролізу. Кількісно це виражається як підвищення показника співвідношення концентрації 3-гідроксифеназепаму в мозку та крові мишей (Смозок/Скров) у ~1,4 разу.

  Повний текст PDF - 1.007 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"