Дана робота - результат міждисциплінарного дослідження, виконаного спільно співробітниками Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна та Інституту органічної хімії НАН України і присвячена аналізу дії деяких каліксаренметиленбісфосфонових кислот (циклічних олігомерів фенолів) на два добре відомих біохімічних процеси: Mg<^>2+-залежний ензиматичний гідроліз АТР (що каталізується субфрагментом 1 міозину міометрія) та на полімерізацию фібрину. Молекула калікс[4]арену C-97 має макроциклічну структуру, містить внутрішньоімолекулярну ліпофільну "чашу", яка сформована з чотирьох ароматичних циклів, один з яких на верхньому вінці містить метиленбісфосфонову групу. Зазначений каліксарен, використаний в концентрації 100 мкМ, ефективно інгібує АТРазну активність субфрагмента-1 міозина міометрія (коефіцієнт інгібування <$Eroman I sub 0,5 ~=~83~symbol С~7> мкM). У той же час цей каліксарен спричиняє суттєве (щодо контрольного значення) збільшення величини гідродинамічного діаметра молекули субфрагмента-1, що опосередковано вказує на утворення міжмолекулярного комплексу між каліксареном та голівкою міозину. Результати комп'ютерного моделювання, які було проведено із використанням технології докінгу та методів молекулярної динаміки, вказують на те, що у стабілізації зазначеного молекулярного комплексу суттєве місце належить гідрофобним, електростатичним та <$Epi - pi>-стекінг взаємодіям. Одержані результати, з урахуванням низької токсичності каліксаренів та їх здатності проникати в клітини, можуть бути перспективними для подальшої розбудови високоефективних регуляторів (на рівні АТР-залежної взаємодії актину та міозину) скоротливої активності гладеньких м'язів. Досліджено вплив на полімеризацію фібрину калікс[4]аренів, які містять 2 або 4 метиленбісфосфонові групи на верхньому вінці макроциклу. Найпотужнішим інгібітором виявився камікс[4]арентетрабіс-метиленбісфосфонова кислота (C-192), максимальна швидкість полімеризації фібрину в системі фібриноген+тромбін зменшувалась на 50 % за концентрації каліксарену <$E0,52~cdot~10 sup -6> М (IC50), при цьому молярне співвідношення каліксарену до фібриногену дорівнює 1,7:1. У разі полімеризації фібрину desAB, IC50 М становить <$E1,26~cdot~10 sup -6> М, у той же час молярне співвідношення C-192 до мономерного фібрину дорівнює 4:1. Дипроксикалікс[4]-аренбісфосфонова кислота (C-98) інгібувала плімеризацію фібрину desAB з <$Eroman IC sub 50 ~=~1,31~cdot~10 sup -4> М. Зроблено припущення, що C-192 блокує полімеризацію фібрину шляхом зв'язування із сайтом полімеризації "A" (Aa 17-19), який ініціює формування протофібрил за рахунок "knob-hole" взаємодій. Це припущення підтвреджено за допомогою методу ВЕРХ, який показав утворення комплексу включення за типом "гість - господар" C-192 із синтетичним пептидом Gly - Pro - Arg - Pro, аналогом сайту "A". Подальше підтвердження того, що каліксарен C-192 діє на початкову стадію полімеризації фібрину одержано за допомогою електронного мікроскопа. Встановлено, що за присутності каліксарену в середовищі реакції не фомуються навіть протофібрили. Каліксарен C-192 вдвічі збільшував як протромбіновий час, так і активований частково тромбопластиновий час у нормальній плазмі крові людини за концентрації <$E7,13~cdot~10 sup -5> і <$E1,10~cdot~10 sup -5> M відповідно. Ці експерименти показують, що C-192 є специфічним інгібітором полімеризації фібрину та зсідання крові і може бути використаний для розробки нового класу антитромботичних препаратів.

  Повний текст PDF - 1.602 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"