Komisarenko S. V. Calixarene methylene bisphosphonic acids as promising effectors of biochemical processes / S. V. Komisarenko, S. O. Kosterin, E. V. Lugovskoy, V. I. Kalchenko // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 6. - С. 106-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_6_13
Дана робота - результат міждисциплінарного дослідження, виконаного спільно співробітниками Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна та Інституту органічної хімії НАН України і присвячена аналізу дії деяких каліксаренметиленбісфосфонових кислот (циклічних олігомерів фенолів) на два добре відомих біохімічних процеси: Mg<^>2+-залежний ензиматичний гідроліз АТР (що каталізується субфрагментом 1 міозину міометрія) та на полімерізацию фібрину. Молекула калікс[4]арену C-97 має макроциклічну структуру, містить внутрішньоімолекулярну ліпофільну "чашу", яка сформована з чотирьох ароматичних циклів, один з яких на верхньому вінці містить метиленбісфосфонову групу. Зазначений каліксарен, використаний в концентрації 100 мкМ, ефективно інгібує АТРазну активність субфрагмента-1 міозина міометрія (коефіцієнт інгібування <$Eroman I sub 0,5 ~=~83~symbol С~7> мкM). У той же час цей каліксарен спричиняє суттєве (щодо контрольного значення) збільшення величини гідродинамічного діаметра молекули субфрагмента-1, що опосередковано вказує на утворення міжмолекулярного комплексу між каліксареном та голівкою міозину. Результати комп'ютерного моделювання, які було проведено із використанням технології докінгу та методів молекулярної динаміки, вказують на те, що у стабілізації зазначеного молекулярного комплексу суттєве місце належить гідрофобним, електростатичним та <$Epi - pi>-стекінг взаємодіям. Одержані результати, з урахуванням низької токсичності каліксаренів та їх здатності проникати в клітини, можуть бути перспективними для подальшої розбудови високоефективних регуляторів (на рівні АТР-залежної взаємодії актину та міозину) скоротливої активності гладеньких м'язів. Досліджено вплив на полімеризацію фібрину калікс[4]аренів, які містять 2 або 4 метиленбісфосфонові групи на верхньому вінці макроциклу. Найпотужнішим інгібітором виявився камікс[4]арентетрабіс-метиленбісфосфонова кислота (C-192), максимальна швидкість полімеризації фібрину в системі фібриноген+тромбін зменшувалась на 50 % за концентрації каліксарену <$E0,52~cdot~10 sup -6> М (IC50), при цьому молярне співвідношення каліксарену до фібриногену дорівнює 1,7:1. У разі полімеризації фібрину desAB, IC50 М становить <$E1,26~cdot~10 sup -6> М, у той же час молярне співвідношення C-192 до мономерного фібрину дорівнює 4:1. Дипроксикалікс[4]-аренбісфосфонова кислота (C-98) інгібувала плімеризацію фібрину desAB з <$Eroman IC sub 50 ~=~1,31~cdot~10 sup -4> М. Зроблено припущення, що C-192 блокує полімеризацію фібрину шляхом зв'язування із сайтом полімеризації "A" (Aa 17-19), який ініціює формування протофібрил за рахунок "knob-hole" взаємодій. Це припущення підтвреджено за допомогою методу ВЕРХ, який показав утворення комплексу включення за типом "гість - господар" C-192 із синтетичним пептидом Gly - Pro - Arg - Pro, аналогом сайту "A". Подальше підтвердження того, що каліксарен C-192 діє на початкову стадію полімеризації фібрину одержано за допомогою електронного мікроскопа. Встановлено, що за присутності каліксарену в середовищі реакції не фомуються навіть протофібрили. Каліксарен C-192 вдвічі збільшував як протромбіновий час, так і активований частково тромбопластиновий час у нормальній плазмі крові людини за концентрації <$E7,13~cdot~10 sup -5> і <$E1,10~cdot~10 sup -5> M відповідно. Ці експерименти показують, що C-192 є специфічним інгібітором полімеризації фібрину та зсідання крові і може бути використаний для розробки нового класу антитромботичних препаратів. Цитованість авторів публікації:Komisarenko S.Kosterin S.
Lugovskoy E.
Kalchenko V.
Бібліографічний опис для цитування: Komisarenko S. V. Calixarene methylene bisphosphonic acids as promising effectors of biochemical processes / S. V. Komisarenko, S. O. Kosterin, E. V. Lugovskoy, V. I. Kalchenko // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 6. - С. 106-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_6_13. Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)Комісаренко Сергій Васильович (1943–) (біологічні науки)Костерін Сергій Олексійович (1950–) (біологічні науки)Луговськой Едуард Віталійович (1937–2019) (біологічні науки)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|