Вивчено здатність декількох противірусних речовин різної хімічної природи індукувати в печінці щура експресію гена інтерферону alpha (ІФН-alpha) і його генів-мішеней ПКР, ОАС1а і РНК-ази L. Досліджено препарати Амізон, Альтабор, Протефлазид, які використовуються в клінічній практиці; 3',7-диметилкверцетин, виділений із Протефлазиду, суміш хімічно синтезованих триметил- і тетраметилкверцетину, а також лектин хурми, які знаходяться відповідно на стадії доклінічних випробувань та експериментального дослідження. Визначення вмісту відповідних мРНК у складі тотальної РНК за допомогою методу зворотної транскрипції та кількісної ланцюгової полімеризації в реальному часі показало, що всі досліджувані речовини є індукторами експресії генів ІФН-alpha, ПКР, ОАС1а і РНК-ази L, і кожна з них індукує з різною ефективністю зазначені гени. Комбінація речовин 3',7-диметилкверцетин + лектин хурми виявляє найбільший індукуючий ефект, який значно перевищує окрему дію кожної з речовин, а також дію препарату Геберон (рекомбінантного ІФН-alpha2b) і ПоліІ-поліЦ, як стандартних індукторів генів-мішеней ІФН-alpha. Здатність усіх речовин різною мірою індукувати експресію гена ІФН-alpha, відсутність кореляції між експресією гена ІФН-alpha і його генами-мішенями, а також між самими генами-мішенями свідчить про те, що механізм антивірусної дії досліджуваних речовин складний і не визначається тільки ІФН-alpha і його опосередкованою дією.

  Повний текст PDF - 440.415 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"