Мезенхімальні стовбурові клітини Вартонового студня пуповини людини (МСК-ВС) мають значну перевагу і потенціал у лікуванні захворювань центральної нервової системи (ЦНС) і можуть стати новою альтернативною терапією для розсіяного склерозу (РС). Мета роботи - вивчити виживання і розподіл МСК-ВС в ЦНС щурів з ЕAЕ після субокціпітальної трансплантації. У дослідженні застосовано методи: виділення і культивування МСК-ВС in vitro, імунологічне фенотипування за методом проточної цитофлюориметрії, індукція ЕАЕ, інтратекальне введення МСК в ЦНС щурів лінії Wistar з ЕАЕ, індукованим гомогенатом спинного мозку (ГСМ). Виживання МСК-ВС в ЦНС щурів оцінювали за допомогою виявлення людської альфа-сателітної ДНК у зразках тканин і спинномозковій рідині (СМР) на 2, 3, 4, та 5 дні за допомогою ПЛР. ПЛР-аналіз для альфа-сателітних послідовностей показав, що ДНК людини виявлялася протягом 5-ти днів після інтратекального введення, на піку симптомів. Було показано, що трансплантовані ксеногенні МСК-ВС мігрували через СМР в різні сегменти спинного мозку. Висновки: одержані результати надають змогу припустити, що МСК-ВС, введені інтратекально, можуть мігрувати зі струмом СМР в різні відділи ЦНС і перебувати в них протягом першого тижня після трансплантації на піку захворювання ЕAЕ в ксеногенному варіанті без імуносупресії. МСК-ВС можна розглядати як джерело клітин для доставки терапевтичних молекул для лікування запальних захворювань ЦНС.

  Повний текст PDF - 291.942 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"