Мета роботи - дослідити вплив 6-(2-морфолін-4-іл-етил)-6H-індоло [2,3-b]хіноксаліна (антивірусної сполуки з інтерферон-індукуючою дією) на прозапальний статус лабораторних щурів. Концентрацію MCP-1, кількість лейкоцитів у крові та функціональну активність фагоцитів визначали за допомогою цитофлюориметричних методів. Активність системи комплементу оцінювалась в мікротесті на основі гемолізу сенситизованих еритроцитів. Застосування перорального та парентерального способу введення сполук супроводжувалось збільшенням кількості моноцитів, потенціонуванням метаболічного резерву фагоцитуючих клітин, підвищенням вмісту MCP-1 і компонентів комплементу в сироватці крові. Після введення 6-(2-морфолін-4-іл-етил)-6H-індоло[2,3-b]хіноксаліну достовірного збільшення кількості циркулюючих нейтрофілів або їх фагоцитарної активності не спостерігалось, в той час як рівні MCP-1 і компонентів комплементу були значно нижчими, ніж у препарату порівняння - тилорону. Висновки: хоча обидві сполуки є індукторами ІФН з плюрипотентною імуностимулювальною дією, тестоване похідне призводило до менш вираженого підвищення активності комплементу, нижчого вмісту MCP-1 та кількісті нейтрофілів. Даний факт свідчить на користь того, що застосування 6-(2-морфолін-4-іл-етил)-6H-індоло[2,3-b]хіноксаліну для посилення неспецифічного антивірусного імунітету супроводжуватиметься нижчим ризиком розвитку побічних аутоімунологічних реакцій.

  Повний текст PDF - 671.681 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"