Наукові розробки відділу біосинтезу нуклеїнових кислот розпочато з вивчення зворотної транскриптази вірусу пташиного мієлобластозу (AMV). Протягом сімдесятих років минулого століття у відділі налагоджено виробництво AMV (декілька грамів на рік) та виділення зворотної транскриптази AMV, що дозволило розгорнути роботи з синтезу кДНК, клонування та вивчення структури та функції генів евкаріотів. Упродовж багаторічних досліджень було визначено будову генів інсуліну і родини інсуліноподібних факторів росту (IGF) лосося та їх транскриптів. Результати застосування двох сучасних методів - гібридизації мікрочіпів і SAGE - використано для ідентифікації генів, які диференційно експресуються в астроцитарних гліомах і нормальному головному мозку людини. За результатами їх порівняння виявлено обмежену кількість спільних генів, надекспресованих у гліобластомі. Визначені 105 диференційно експресованих генів, спільних для обох методів, можуть бути включені до переліку кандидатів для молекулярного типування гліобластом. Проведено перші експерименти з класифікації гліобластом на основі даних по експресії 20-ти генів із застосуванням штучної нейронної мережі, які показали, що профілі експресії зазначених генів для 224-х зразків гліобластом і 74-х зразків нормального головного мозку піддаються кластеризації згідно з картами Кохонена. Серед найекспресованіших у гліобластомі генів, які мають прогностичний і діагностичний потенціал, виявлено гени хітиназоподібних білків CHI3L1 і CHI3L2. Результатими експериментів in vitro продемонстрували, що обидва білки - CH13L1 і CHI3L2 - здатні ініціювати фосфорилювання кіназ ERK1/ERK2 і АКТ, що спричиняє активацію сигнальних каскадів PI3K/АКТ і MAPK/ER1/2 в клітинах 293 ембріональної нирки людини, а також у клітинах U87MG і U373 гліобластоми людини. Ідентифіковано нову клітинну лінію людини 293_CHI3L1, яка стабільно продукує хітиназоподібний білок CHI3L1.