Зазначено, що полі(ADP-рибозил)ювання - це посттрансляційна модифікація білків, яка є надзвичайно важливою для підтримки стабільності геному та виживання клітин із пошкодженою ДНК. Полі(ADP-рибозил)ювання здійснюється ферментами полі(ADP-рибоза)полімеразами (PARP), які, використовуючи NAD<^>+ як субстрат, синтезують полімер ADP-рибози, ковалентно приєднаний до ядерних білків, у тому числі самим PARP. Наразі до сімейства PARP відносять велику кількість білків, з-поміж яких PARP1 є найвисококопійнішим і добре вивченим. Незважаючи на постійну появу даних стосовно значущості PARP для клітинних процесів, роль PARP2 - найближчого гомолога PARP1 - у різних шляхах репарації ДНК недостатньо охарактеризовано. Підсумовано одержані in vivo та in vitro дані щодо участі PARP2 у спеціалізованих процесах репарації ДНК - ексцизійної репарації основ і репарації дволанцюгових розривів ДНК.