Робота спрямована на прояснення зсуву в гуманітарному пізнанні від тематики просторового повороту, оголошеного Мішелем Фуко, до перформативного повороту, що має антропологічні засади і грунтується на всебічному дослідженні головної ролі тіла для культурного існування, як наслідку зворотної реакції на штучність концептуального розриву між простором і тілом, що полягає переважно в ігноруванні теми тілесності, якраз прикладом такої теоретичної деформації була "антропологієфобія" Едмунда Гусcерля, яку викриває і докладно аналізує в своїй критиці Ганс Блюменберг. Наукова новизна підходу полягає передусім у показі не абстрактної феноменологічної концепції як теоретичного конструкту, а самої феноменологічної діяльності, практичної роботи з вираження допредикативного досвіду та із вирішення проблем і помилок, які виникають у ході цього складного процесу. Залучення Блюменбергового аналізу дозволяє зазирнути у нотатки на полях самого Едмунда Гуссерля, які зі свого боку набувають особливого значення у зв'язку з таким практичним (перформативним) поворотом. Висновки: демонструють наступний стан справ, що показує антропологічно-перформативний зсув до проблематики тіла: абсолютизація простору без вказання на його зв'язок з тілесним досвідом є необгрунтованою і безгрунтовною на кшталт Гусcерлевої "антропологієфобії"; оскільки сам грунт є метафорично вираженою антропологічною основою, через це антропологія завдяки тематизації тілесності може розкрити структурні умови пізнання; це наділяє антропологію компенсаторним характером, щоб уникнути хибного дуалізму культури і природи; отже, зв'язок між простором і тілом виражає Vehikel-феномен (феномен транспортного засобу) самого тіла, розміщуючи, розставляючи і зображуючи, у такий спосіб заміщуючи щось відсутнє і недоступне для безпосереднього прямого споглядання, розкриваючи просторову інфраструктуру сприйняття предмета, створюючи умови присутності, а також метафорично позначаючи границю споглядання; зображення-розставлення (Darstellung) є водночас тілесним перформансом, виставою, інсценуванням та виконанням, що естетично, поетично і емфатично завжди позначається на використанні філософської мови, у нашому випадку на способі роботи з мовою філософа-феноменолога.

  Повний текст PDF - 846.5 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"