Дослідження спрямовано на отримання даних стосовно образу людини в Ісламі в процесі осмислення відповідних уявлень як класичних напрямків мусульманської релігії, так і настанов ісламського містицизму (суфізм). Досягнення цієї мети передбачає застосування таких методів, як філософський аналіз, компаративний метод, феноменологію, а також послідовне розв'язання таких задач: проаналізувати основні маніфестації антропологічних уявлень Ісламу; осмислити специфіку мусульманських ідей про людину порівняно з відповідним християнським вченням; розглянути розбіжності між тлумаченням сутності та завдань людини в класичному ісламі та суфізмі. Виходячи із незадовільності поверхового тлумачення образу людини в ісламі, згідно з яким людина часто тлумачиться виключно як "раб Аллаха", упускаючи з уваги багатовимірність метафізичного статусу людини в Ісламі, а також поліпарадигмальність образу людини в різних напрямках Ісламу. Уточнений образ людини в ісламі в двох аспектах: по-перше, в аспекті його концептуального змісту, а по-друге, в аспекті його парадигмального різноманіття. Загальноісламські уявлення про метафізичний статус людини включають в себе два виміри - людина тлумачиться як "раб Аллаха", а також, як "намісник Аллаха". В межах цього сприйняття сутності людини наявні різні парадигми тлумачення сфери переважного виконання обов'язків людини як раба та намісника - екстерналістська (класичний Іслам) та інтерналістська (суфізм). Показано, що тема образу людини в Ісламі все ще недостатньо вивчена та потребує подальших досліджень. Найбільш продуктивними напрямками цієї подальшої дослідницької роботи є осмислення наявних в салафістських та шиїтських різновидах ісламу уявлень про людину, її сутність та завдання.

  Повний текст PDF - 760.073 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"