З'ясовано специфіку античної парадигми техніки, визначено античні світоглядні універсалії, що детермінували античну картину світу; розкрито зміст античного поняття "техне". Доведено, що історичні трансформації техніки зумовлені перш за все кардинальними змінами світоглядних універсалій, які у свою чергу призводять до нової картини світу і нового змісту та місця техніки в ній. Обгрунтовано, що розвитку техніки та включенню її у світоглядну картину світу сприяли такі чинники: по-перше, антична картина світу вже не є суто міфологічною, в неї вплітаються натурфілософські ідеї про світобудову; основу світогляду античності становить космоцентризм з ознаками логоцентризму; по-друге, вміння мислити за допомогою понять, утворювати їх, що дозволило виокремлювати раціональні міркування з практичного повсякденного досвіду і стало великим завоюванням античної філософії, першою спробою наукового осмислення світу, передумовою та основою науки як такої; по-третє, суто механічні, технічні моделі світу, які започаткували давньогрецькі філософи, поклали початок переходу до наукового раціонального пояснення природи, на відміну від попереднього - ірраціонально-містичного; по-четверте, незважаючи на те, що людина античності ще була залежною від природи, від космічної необхідності, вона вже була достатньо автономною від традиційних взірців життєдіяльності та поведінки при реалізації свого життєвого шляху; по-п'яте, принцип творчого становлення, продукування нового, який був притаманний макрокосму, природі, поширився і на його мікрокосм - людину.

  Повний текст PDF - 986.58 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"