Визначення доцільності використання біолого-еволюційної парадигми для дослідження раціоморфічного апарату пізнавальної діяльності. Методологічним підгрунтям є вихідні принципи та концептуальний апарат еволюційної епістемології. Визначено можливості використання біолого-еволюційної парадигми для розкриття специфіки раціоморфічних передумов пізнання та їх впливу на формування та розвиток людського знання. Робиться висновок, що разом із ідеєю гіперциклів (циклів зворотного зв'язку із взаємною трансмісією інформації у пізнанні), концепцію раціоморфічних передумов когнітивною діяльності, а також намагання розглядати когнітивні процеси на підставі критеріїв науковості (емпіричної верифікації, пояснювальної інтенції та здатності до передбачень), безумовно, слід розглядати як позитивний внесок еволюційної епістемології у розвиток сучасних епістемологічних досліджень. Втім зазначається також і те, що зайва метафоризація біолого-еволюційної парадигми дещо звужує евристичні можливості цього епістемологічного напрямку. Подальший розвиток еволюційно-епістемологічних досліджень вбачається у зміщенні акцентів з біолого-еволюційної у бік культурно-еволюційної парадигми.

  Повний текст PDF - 219.283 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"