Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дуплій В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Матвєєва Н. А. Ріст рослин при різних температурних умовах: чи відрізняються рослини Антарктики [Електронний ресурс] / Н. А. Матвєєва, С. Е. Чапкевич, К. О. Дробот, В. П. Дуплій // Український антарктичний журнал. - 2011-2012. - № 10-11. - С. 257-262. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazh_2011-2012_10-11_25 Досліджено вплив знижених (+3 oC) та підвищених (+36 oC) температур на приріст маси та нагромадження поліфруктанів у рослинах Warnstorfia fontinaliopsis (Mіll. Hal.) Ochyra та Lemna minor L. Показано, що дія знижених та підвищених температур (+3 oC та +36 oC) на рослини антарктичного моху W. fontinaliopsis та на рослини ряски L. minor має схожий характер і виражається у зниженні приросту маси рослин (іm), причому чим більший термін дії зниженої температури на рослини, тим значнішим є зменшення приросту маси. Дія температури +3 oC протягом нетривалого періоду (2 доби) практично не впливала на приріст маси рослин W. fontinaliopsis. За таких умов зміна приросту маси (DELTA m = 0,023 г) була подібною для контрольних рослин, які вирощували за +24 oC. Більш тривалий термін вирощування за зниженої температури (15 та 30 діб) призводив до значного зменшення приросту маси рослин моху і відповідно у 2,01 та 2,33 разу у порівнянні з контролем, причому у разі найбільшого періоду дії зниженої температури приріст маси був найменшим: DELTA m = 0,01 г. Рослини ряски виявились більш чутливими до тривалої дії зниженої температури, оскільки у разі культивування за таких умов зменшення приросту маси становило у L. minor та W. fontinaliopsis відповідно 7 та 2,3 разу у порівнянні з контролем. Виявлено відмінності нагромаджння поліфруктанів за зміни температурних умов у рослин W. fontinaliopsis та L. minor. Вміст поліфруктанів у рослинах ряски у разі дії стресових температур підвищувався, в той же час у рослин W. fontinaliopsis достовірних змін не було. Можна припустити, що у рослин W. fontinaliopsis існують механізми захисту від низьких температур, відмінні від таких, що є в рослин L. minor. | ||
| 2. | 
Ратушняк Я. І. Деякі особливості ризогенезу Lycopersicon esculentum Mill., Lycopersicon peruvianum var. dentatum Dun. та їх цибридів [Електронний ресурс] / Я. І. Ратушняк, В. П. Дуплій // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2014. - Т. 15. - С. 124-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2014_15_31 | ||
| 3. | 
Дробот К. О. Вплив Agrobacterium rhizogenes-опосередкованої трансформації на вміст біологічно активних сполук у трансгенних коренях Artemisia vulgaris L. [Електронний ресурс] / К. О. Дробот, А. М. Остапчук, В. П. Дуплій, Н. А. Матвєєва // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 5. - С. 450-455. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_5_11 Визначено вміст артемізиніну й фруктанів у культурі трансгенних коренів Artemisia vulgaris L. та антиоксидантну активність (АОА) екстрактів цих коренів. Трансформацію здійснено диким штамом Agrobacterium rhizogenes A4 й агробактеріями, що несли ген інтерферону-alpha2b людини (ifn-alpha2b). Лінії трансгенних коренів A. vulgaris значно відрізнялися за вмістом біологічно активних сполук: артемізиніну (0,237 - 1,020 та 0,687 мг/г сухої речовини відповідно у трансгенних лініях і контролі) та фруктанів (32 - 136 та 264 мг/г сухої речовини відповідно у трансгенних лініях і контролі), проте не відрізнялися за рівнем АОА, яка коливалася в межах 55 - 74 % у трансгенних лініях за 66 % у контролі. Ці дані підтвердили, що за допомогою методу A. rhizogenes-oпocередкованої трансформації можна одержати трансгенні корені A. vulgaris із підвищеним вмістом артемізиніну - сполуки з антималярійними властивостями. | ||
| 4. |
Моргун Б. В. Генетичне різноманіття пуроіндолінових генів серед ліній пшениці м’якої, носіїв Gpc-B1 із Triticum turgidum ssp. dicoccoides [Електронний ресурс] / Б. В. Моргун, С. Ю. Похилько, В. М. Починок, В. П. Дуплій, О. М. Дуган, О. О. Христан, А. І. Степаненко // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 3. - С. 229-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_3_6 Однією з основних характеристик, шо визначає якість зерна пшениці, є текстура ендосперму зернівки. Проаналізовано 90 ліній покоління F | ||
| 5. |
Дуплій В. П. Порівняльне оцінювання вмісту поліфруктанів у "бородатих" коренях і рослинах роду Artemisia [Електронний ресурс] / В. П. Дуплій, К. О. Дробот, Я. І. Ратушняк, Н. А. Матвєєва // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 4. - С. 321-327. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_4_7 Виконано порівняльне оцінювання вмісту поліфруктанів у трансгенних коренях і нетрансформованих рослинах Artemisia annua, A. tilesii, A. dracunculus, A. ludoviciana, A. absinthium за допомогою двох простих методів візуалізації даних. За методом "план експерименту" встановлено варіативність досліджуваного параметра залежно від градацій кожного з чинників експерименту (біологічний вид, генетичний вектор/частина рослини, колекційний зразок). За допомогою точкової діаграми Клівленда оцінено мінливість нагромадження фруктанів для кожного з досліджуваних чинників. Найвищий вміст поліфруктанів зафіксовано в коренях і листках контрольних рослин A. annua (відповідно 39,4 і 32,5 мг/г сирої речовини), найнижчий - у "бородатих" коренях A. dracunculus, одержаних за допомогою методу генетичної трансформації з використанням дикого штаму агробактерій A4 (6,4 мг/г), і в листках контрольних рослин A. ludoviciana (6,5 мг/г). Найбільшу варіативність вмісту фруктанів визначено у зразках A. annua, найменшу - в A. dracunculus. Широкий діапазон значень вимірюваного параметра зафіксовано в коренях контрольних рослин. Застосовані методи придатні для первинного оцінювання масиву експериментальних даних. | ||
| 6. |
Матвєєва Н. А. Вплив ванадію (IV) на ріст "бородатих" коренів Artemisia tilesii Ledeb. [Електронний ресурс] / Н. А. Матвєєва, О. А. Гаврилюк, В. П. Дуплій // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2019. - Т. 25. - С. 276-280. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2019_25_50 | ||
| 7. |
Дуплій В. П. Особливості динаміки накопичення флавоноїдів у культурі "бородатих" коренів рослин Artemisia tilesii Ledeb. [Електронний ресурс] / В. П. Дуплій, Н. А. Матвєєва // Физиология растений и генетика. - 2019. - Т. 51, № 4. - С. 308-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2019_51_4_6 Флавоноїди - сполуки з високим рівнем біологічної активності, які використовуються у фармакології. Вони синтезуються рослинами різних видів, їх синтез у природному середовищі залежить від умов вирощування. Альтернативою рослинам як джерелам флавоноїдів може бути культура "бородатих" коренів, одержаних Agrobacterium rhizogenes-опосередкованою трансформацією. Визначено вміст флавоноїдів у різних зразках "бородатих" коренів Artemisia tilesii Ledeb. та динаміку їх накопичення. Корені вирощували в стерильних умовах за температури 24 <$E symbol Р>C. Зразки відбирали через 20, 30 і 40 діб культивування. Вміст флавоноїдів визначали стандартним методом з використанням розчину хлориду алюмінію. Виявлено значні відмінності загального вмісту флавоноїдів у шести ліній "бородатих" коренів рослин A. tilesii, який на 40-ву добу становив 5,45 +- 0,41 - 14,79 +- 3,16 мг/г сирої речовини. Визначено також відмінності в динаміці накопичення досліджуваних сполук у різних зразках, зокрема у збільшенні відносного приросту вмісту флавоноїдів у зразку N 45 на останньому етапі вирощування (між 30- і 40-ю добами) та значному підвищенні цього параметра у зразку N 44 у часовому інтервалі вирощування між 20- і 30-ю добами. Це може бути результатом того, що при трансформуванні рослин із використанням агробактерій вбудовування перенесених генів, зокрема rol генів, є недетермінованим, тобто такі гени можуть вбудовуватись у будь-яку частину геному. Отже, за допомогою відповідного добору можна одержати культури "бородатих" коренів із високим вмістом флавоноїдів і його швидким відносним приростом. | ||
| 8. | 
Матвєєва Н. А. Вплив температурного стресу на "бородаті" корені Althaea officinalis, що несуть ген інтерферону α2b людини [Електронний ресурс] / Н. А. Матвєєва, Я. І. Ратушняк, В. П. Дуплій, А. М. Шаховський, М. В. Кучук // Цитологія і генетика. - 2021. - Т. 55, № 3. - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2021_55_3_3 | ||
| 9. |
Богданович Т. А. Вплив генетичної трансформації на антиоксидантну активність "бородатих" коренів Althaea officinalis L., Artemisia vulgaris L. та Artemisia tilesii Ledeb. [Електронний ресурс] / Т. А. Богданович, А. М. Шаховський, В. П. Дуплій, Я. І. Ратушняк, М. В. Кучук, Н. Л. Поєдинок, Н. А. Матвєєва // Цитологія і генетика. - 2021. - Т. 55, № 6. - С. 40-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2021_55_6_7 | ||
| 10. |
Матвєєва Н. А. Вплив азотовмісних солей на ріст і накопичення флавоноїдів у "бородатих" коренях цикорію [Електронний ресурс] / Н. А. Матвєєва, А. С. Мельник, В. П. Дуплій, Т. М. Кирпа, М. В. Кучук // Фізіологія рослин і генетика. - 2021. - Т. 53, № 5. - С. 406-414. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2021_53_5_5 Вміст сполук азоту в грунті чи поживному середовищі може впливати на ріст рослин, культур коренів і клітин в умовах in vivo та in vitro. Разом з тим генетична трансформація з використанням грунтових фітопатогенних бактерій Agrobacterium rhizogenes здатна змінювати функціонування рослинних клітин, їх здатність до адаптації до умов вирощування та біосинтетичну активність. Мета роботи - визначення особливостей впливу зменшення вмісту азоту в поживному середовищі на ріст in vitro "бородатих" коренів Cichorium intybus L. У роботі використано лінії коренів, одержані авторами раніше шляхом генетичної трансформації за допомогою Agrobacterium rhizogenes A4. Корені культивували на агаризованому поживному середовищі Мурасиге-Скуга зі стандартним та зменшеним удвічі вмістом нітратів. Зразки характеризували за приростом маси сирої речовини, загальним вмістом флавоноїдів, антиоксидантною та відновлювальною активностями. Виявлено відмінності у швидкості росту коренів двох ліній. Одна з ліній була чутливою до такого зменшення, що виражалося у зниженні приросту маси у 3,4 разу. Ріст коренів другої лінії значуще не відрізнявся від контролю. Спостерігали зменшення загального вмісту флавоноїдів, антиоксидантної та відновлювальної активностей в обох зразках при культивуванні на середовиші зі зменшеним вмістом азоту. Такі відмінності, вірогідно, можуть бути пов'язані з особливостями генетичної трансформації ядерної ДНК з використанням агробактерій, за якої місце вбудовування перенесених генів не детерміноване, а також з особливостями функціонування "бородатих" коренів у культурі in vitro. | ||
| 11. |
Матвєєва Н. А. Чутливість "бородатих" коренів полину Artemisia tilesii Ledeb. до комплексу сполук, синтезованих Priestia endophytica УКМ B-7515 [Електронний ресурс] / Н. А. Матвєєва, В. П. Дуплій, М. А. Хархота, Я. Бриндза, Л. В. Авдєєва // Фізіологія рослин і генетика. - 2022. - Т. 54, № 6. - С. 528-536. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2022_54_6_7 Взаємодія грунтових мікроорганізмів і рослин протягом багатьох років привертає увагу дослідників. Це пов'язано з тим, шо мікроорганізми, які тісно контактують із ризосферою, здатні впливати на життєдіяльність рослин і тим самим зменшувати або збільшувати урожайність сільськогосподарських культур. Разом з тим залишається малодослідженим аспект безпосереднього впливу екскретованих бактеріями сполук, відомих своїм позитивним впливом на рослини, зокрема на їх ріст і біосинтетичну активність. Визначено особливості дії сполук, що містяться у стерильній культуральній рідині (тестовий розчин), одержаній після добового культивування бактерій Priestia endophytica УКМ В-7515, на ріст "бородатих" коренів полину Artemisia tilesii Ledeb. як модельного зразка. Корені рослин двох ліній відрізнялися за чутливістю до тестового розчину за вмістом флавоноїдів. Підвищення концентрації тестового розчину у поживному середовищі стимулювало ріст коренів лінії N 10, приріст маси яких у всіх дослідних варіантах був більшим за приріст маси контрольних коренів у 1,69; 2,31 та 2,54 разу при додаванні відповідно 0,025; 0,05 і 0,1 % тестового розчину. Водночас відмінностей у прирості маси коренів лінії N 4 не виявлено. Незважаючи на те, що питомий вміст флавоноїдів (мг/г сирої речовини) у контрольних "бородатих" коренів лінії N 10 був у 1,5 разу вищим, ніж у коренів, що росли з добавлянням культурального середовища бактерії, загальний вміст флавоноїдів (у всій одержаній масі) підвищувався зі зростанням відсотка доданого культурального середовища через більшу швидкість росту і відповідно більшу масу коренів. Водночас для лінії N 4 відмінності у значеннях обох показників були у межах статистичної похибки. Отже, вільне від бактеріальних клітин культуральне середовище, одержане після добового культивування бактерій Р. endophytica УКМ В-7515, збільшувало загальний вміст флавоноїдів і приріст маси сирої речовини для однієї з ліній "бородатих" коренів та було нейтральним для іншої. Таким чином, на ріст коренів можуть впливати навіть невеликі концентрації сполук, які виділяють мікроорганізи P. endophytica УКМ В-7515 у процесі їх росту, однак різні лінії коренів відрізняються за чутливістю до компонентів, синтезованих бактеріями P. endophytica УКМ В-7515. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |