Висвітлено філософські проблеми історії та сучасності у галузі гносеології та феноменології, соціальної філософії, антропології та філософії культури. Розкрито етичний аспект антропологічної концепції визначного радянського вченого початку ХХ ст. К.Е.Ціолковського, методологічні аспекти дослідження феномену активності мистецтва. Розглянуто питання культури мови, проблему співбуття людини та суспільства в кордоцентризмі.

Освещены философские проблемы истории и современности в области гносеологии и феноменологии, социальной философии, антропологии и философии культуры. Раскрыты этический аспект антропологической концепции известного советского ученого начала ХХ ст. К.Э.Циолковского, методологические аспекты исследования феномена активности искусства. Рассмотрены вопросы культуры языка, проблема сосуществования человека и общества в кордоцентризме.

Головний редактор:

Рассмотрены вопросы эстетики постмодернизма, метафоры времени в темпоральных аспектах бытия. Освещены сущность и истоки нового религиозного сознания. Проанализирована энергоинформационная концепция мира как участник тендера на создание новой естественнонаучной парадигмы. Изучены особенности формирования структуры полоролевой идентичности современных украинских мужчин, описана динамика трансформаций.

Головний редактор:

Розглянуто проблему взаємовідносин мистецтва та релігії в естетичних ученнях епохи Середновіччя. Висвітлено особливості естетизму англійського неоромантизму ХІХ ст. Розкрито національні та культурні аспекти механізму визначення національної ідентичності в різних етнічних групах. Проаналізовано роль середнього класу у формуванні громадянського суспільства в Україні у сучасний період.

Рассмотрена проблема взаимоотношений искусства и религии в эстетических учениях эпохи Средневековья. Освещены особенности эстетизма английского неоромантизма ХІХ ст. Раскрыты национальные и культурные аспекты механизма определения национальной идентичности в разных этнических группах. Проанализирована роль среднего класса в формировании гражданского общества в Украине в современный период.

Головний редактор:

Проанализированы особенности художественного творчества в эпоху постмодерна. Освещен феномен постмодернистской чувствительности в генезисе нового концептуального каркаса. Рассмотрены вопросы трансформации материнских ролей в контексте современной постсоветской гендерной политики, морали и права в процессе глобализационных преобразований в Украине. Определены информационные детерминанты творческой личности.

Головний редактор:

Розглянуто філософські проблеми історії та сучасності у галузі гносеології та феноменології, соціальної філософії, антропології та філософії культури. Висвітлено проблему художнього мислення в класичній німецькій естетиці, гносеологічні особливості отримання соціополітичного знання, сучасні виміри масової культури, специфіку управлінської діяльності в інформаційному суспільстві. Розкрито когнітивні метаморфози влади. Охарактеризовано інформаційно-комунікативне підгрунтя функціонування та розвитку правосвідомості українського суспільства за сучасних умов.

Рассмотрены философские проблемы истории и современности в сфере гносеологии и феноменологии, социальной философии, антропологии и философии культуры. Освещена проблема художественного мышления в классической немецкой эстетике, гносеологические особенности получения социополитического знания, современные измерения массовой культуры, специфика управленческой деятельности в информационном обществе. Раскрыты когнитивные метаморфозы власти. Охарактеризована информационно-коммуникативная основа функционирования и развития правосознания украинского общества в современных условиях.

Головний редактор:

Проаналізовано роль держави у формуванні громадянськості на сучасному етапі розвитку в Україні. Висвітлено соціально-психологічні особливості політичного впливу на масову свідомість у системі політичної влади та форми політичної підлеглості. Описано особливості трансформаційних процесів у сучасному українському суспільстві та визначено перспективи формування середнього класу. Розглянуто питання інституціоналізації моралі в контексті прикладної етики, теорії та практики музичної естетики доби Відродження.

Проанализирована роль государства в формировании гражданственности на современном этапе развития в Украине. Освещены социально-психологические особенности политического влияния на массовое сознание в системе политической власти и формы политической подчиненности. Описаны особенности трансформационных процессов в современном украинском обществе и определены перспективы формирования среднего класса. Рассмотрены вопросы институционализации морали в контексте прикладной этики, теории и практики музыкальной эстетики эпохи Возрождения.

Головний редактор:

Розкрито витоки та сутність постраціональної комунікації, її значення в формуванні масового суспільства та нових інформаційних технологій. Висвітлено проблему соціально-філософського аналізу маргінальності. Визначено тотемізм як фактор формування архетипних форм ментальності людини. Розглянуто питання застосування наукових методів в естетиці.

Раскрыты истоки и сущность пострациональной коммуникации, её значение в формировании массового общества и новых информационных технологий. Освещена проблема социально-философского анализа маргинальности. Определен тотемизм как фактор формирования архетипных форм ментальности человека. Рассмотрены вопросы применения научных методов в эстетике.

Головний редактор:

Розглянуто питання відображення правової культури в творах античних філософів. Висвітлено антиглобалістичні концепції в контексті сучасної глобалізації. Визначено аспекти взаємозв'язку некласичної логіки та теорії раціональності. Проведено соціально-філософський аналіз розвитку категорії відповідальності, зокрема суб'єкта діяльності на основі юридичних, професійних та морально-етичних норм.

Рассмотрены вопросы отражения правовой культуры в произведениях античных философов. Освещены антиглобалистические концепции в контексте современной глобализации. Определены аспекты взаимосвязи неклассической логики и теории рациональности. Проведен социально-философский анализ развития категории ответственности, в частности субъекта деятельности на основе юридических, профессиональных и морально-этических норм.

Головний редактор:

Розглянуто проблему цілісності людини в "філософії серця" як основного елементу філософських побудов. Проаналізовано сучасні трансформації життєвого простору особистості як поля її життєтворчості. Наведено результати дослідження потенціалу художньо-проектного елемента у творчості і мисленні людини, вивчено особливості людського мислення.

Рассмотрена проблема целостности человека в "философии сердца" как основного элемента философских построений. Проанализированы современные трансформации жизненного пространства личности как поля её жизнетворчества. Приведены результаты исследования потенциала художественно-проектного элемента в творчестве и мышлении человека, изучены особенности человеческого мышления.

Головний редактор:

Проаналізовано правовий нігілізм як феномен ціннісного відношення до права. Розглянуто питання розвитку художньої критики як стратегії американської естетики. Визначено "софійність" української інтелектуальної парадигми в філософії Г.Сковороди. Розкрито роль держави в політичній системі суспільства, феномен демократії, описано її форми та висвітлено умови формування.

Проанализирован правовой нигилизм как феномен ценностного отношения к праву. Рассмотрены вопросы развития художественной критики как стратегии американской эстетики. Определена "софийность" украинской интеллектуальной парадигмы в философии Г.Сковороды. Раскрыты роль государства в политической системе общества, феномен демократии, описаны её формы и освещены условия формирования.

Головний редактор:

Проаналізовано феномен віри в аксіологічному аспекті. Розглянуто питання діалогу релігії та науки в контексті православного апофатизму та еклезіологічного виміру пізнання-причастя. Вивчено вплив античної парадигми класичної раціональності на формування філософського методу екзистенціальної діалектики М.Бердяєва. Висвітлено методологічні та світоглядні аспекти потенціалу російського космізму в процесі глобалізації.

Проанализирован феномен веры в аксиологическом аспекте. Рассмотрены вопросы диалога религии и науки в контексте православного апофатизма и эклезиологического измерения познания-причастия. Изучено влияние античной парадигмы классической рациональности на формирование философского метода экзистенциальной диалектики Н.Бердяева. Освещены методологические и мировоззренческие аспекты потенциала русского космизма в процессе глобализации.

Головний редактор:

Розглянуто проблему взаємодії культури та цивілізації в контексті глобальних перетворень в світі. Проведено філософсько-культурологічний аналіз масової культури. Визначено естетичні пріоритети романтизму та неоромантизму в процесі розвитку елітарної концепції мистецтва. Висвітлено динаміку живопису як "немовного" мистецтва в українській діаспорі.

Рассмотрена проблема взаимодействия культуры и цивилизации в контексте глобальных преобразований в мире. Проведен философско-культурологический анализ массовой культуры. Определены эстетические приоритеты романтизма и неоромантизма в процессе развития элитарной концепции искусства. Освещена динамика живописи как "неязыкового" искусства в украинской диаспоре.

Головний редактор:

Висвітлено евристичний потенціал феноменології в контексті історичного пізнання, ідентифікаційний потенціал наративу особистості. Визначено межі активності та відповідальності суб'єктів управління. Проаналізовано "природну моральність" як форму гуманістичної нормативної регуляції поведінки людини. Розглянуто проблему універсальності етичних принципів у сфері прикладної етики.

Освещены эвристический потенциал феноменологии в контексте исторического познания, идентификационный потенциал нарратива личности. Определены границы активности и ответственности субъектов управления. Проанализирована "природная моральность" как форма гуманистической нормативной регуляции поведения человека. Рассмотрена проблема универсальности этических принципов в сфере прикладной этики.

Головний редактор:

Розглянуто питання формування антропологічної проблематики в "докритичний період" творчості І.Канта. Проаналізовано проблему креативності в естетичній культурі дітей в психологічному контексті, особливості естетики тоталітарної культури для маніпуляції свідомістю мас. Висвітлено проблему існування механізмів примусу в період первісного суспільства. Наведено порівняльну характеристику правосвідомості народу і натовпу. Визначено норми ділового етикету співробітників готельної індустрії.

Рассмотрены вопросы формирования антропологической проблематики в "докритический период" творчества И.Канта. Проанализированы проблема креативности в эстетической культуре детей в психологическом контексте, особенности эстетики тоталитарной культуры для манипуляции сознанием масс. Освещена проблема существования механизмов принуждения в период первобытного общества. Приведена сравнительная характеристика правосознания народа и толпы. Определены нормы делового этикета сотрудников гостинничной индустрии.

Головний редактор:

Розглянуто питання віртуальної реальності та постраціональної комунікації у контексті становлення суспільства постмодерну. Розкрито проблему сутності української правової ментальності. Наведено результати дослідження феномену сакрального в європейській філософії та естетиці ХХ ст. Висвітлено концептуалізацію філософії освіти, проаналізовано роль Інтернету в становленні інформаційного суспільства в Україні.

Рассмотрены вопросы виртуальной реальности и пострациональной коммуникации в контексте становления общества постмодерна. Раскрыта проблема сущности украинской правовой ментальности. Приведены результаты исследования феномена сакрального в европейской философии и эстетике ХХ ст. Освещена концептуализация философии образования, проанализирована роль Интернета в становлении информационного общества в Украине.

Головний редактор:

Проаналізовано український досвід інтерпретації психоаналітичної моделі художньої творчості в естетиці та мистецтвознавстві від 1920-х рр. до сучасного періоду. Визначено естетичний простір української мови в контексті квазіотеодицеї, зокрема, мову як суттєвий вектор самопізнання та самовиявлення нації. Висвітлено проблему використання концепту мережевого суспільства за обгрунтування глобалізаційних соціальних процесів. Розглянуто питання етики здорового глузду та формування моральних засад громадянського суспільства.

Проанализированы украинский опыт интерпретации психоаналитической модели художественного творчества в эстетике и искусствоведении от 1920-х гг. до современного периода. Определено эстетическое пространство украинского языка в контексте квазиотеодицеи, в частности, речь как существенный вектор самопознания и самопроявления нации. Освещена проблема использования концепта сетевого общества при обосновании глобализационных социальных процессов. Рассмотрены вопросы этики здравого смысла и формирования моральных основ гражданского общества.

Головний редактор:

Розглянуто питання моральної регуляції у сфері медицини від клятви Гіппократа до сучасних етичних документів. Визначено місце та роль стереотипів поведінки у конфліктних ситуаціях у контексті їх взаємодії в міжкультурній комунікації, вплив сталих форм поведінки на динаміку соціокультурного конфлікту, зокрема, їх регулювальний та інституалізуючий потенціал. Розкрито методологічний потенціал інтертекстуальності як значну парадигму сучасності. Проаналізовано історичну варіативність естетичних режимів інтертекстуальності, мімезис як метапринцип класичної естетики, значення принципу інтертекстуальності для естетичної теорії та обгрунтовано його ключову роль у формуванні основ сучасної естетики. Висвітлено естетико-психологічний зміст сугестії, її роль і значення у процесі художньої творчості, наведено загальні та відмінні характеристики поетичної та наукової сугестії. Описано особливості конструювання ідентичності в телесеріалах про Другу світову війну в українському культурному просторі.

Рассмотрены вопросы моральной регуляции в сфере медицины от клятвы Гиппократа до современных этических документов. Определены место и роль стереотипов поведения в конфликтных ситуациях в контексте их взаимодействия в межкультурной коммуникации, влияние устойчивых форм поведения на динамику социокультурного конфликта, в частности, их регулирующий и институализирующий потенциал. Раскрыт методологический потенциал интертекстуальности как значительная парадигма современности. Проанализированы историческая вариативность эстетических режимов интертекстуальности, мимезис как целевой принцип классической эстетики, значение принципа интертекстуальности для эстетической теории и обоснована его ключевая роль в формировании основ современной эстетики. Освещены эстетико-психологическое состояние суггестии, её роль и значение в процессе художественного творчества, даны общие и отличительные характеристики поэтической и научной суггестии. Описаны особенности конструирования идентичности в телесериалах о Второй мировой войне в украинском культурном пространстве.

Головний редактор:

Проаналізовано роль естетичного компоненту в українській культурі. Висвітлено природу художньої творчості в аспекті філософсько-естетичного дискурсу України початку ХХ ст., генезу філософії космізму видатного українського вченого В. Вернадського. Визначено взаємовплив сучасної логіки та раціональності на сучасному етапі розвитку логічного знання. Описано особливості еколого-естетичного виховання як основи формування екологічної культури.

Проанализирована роль эстетического компонента в украинской культуре. Освещены природа художественного творчества в аспекте философско-эстетического дискурса Украины начала ХХ ст., генезис философии космизма выдающегося украинского ученого В. Вернадского. Определено взаимовлияние современной логики и рациональности на современном этапе развития логического знания. Описаны особенности эколого-эстетического воспитания как основы формирования экологической культуры.

Головний редактор: