Предложен ретроспективный анализ космологических воззрений мироздания. Рассмотрены вопросы оптической неоднородности метагалактического вакуума, философии четвертого измерения, сферы бессознательного. Охарактеризованы принципы функционирования Вселенной с учетом опыта рефлексивной философии. Освещено место материи в пространстве дробной размеренности.

Головний редактор:

Філософія і космологія. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004

Рассмотрены виды материи, их эволюция и масштабные соотношения. Освещены новая космологическая и триалектическая концепции мироздания, физическая сущность пространства и времени. Приведены критерии концептуальности, диалектики и метафизики. Проанализированы особенности строения атома, причины заблуждений в современной биофизике. Изложен философский подход к кибернетической парадигме трактовки категории (само)организации, рассмотрены проблемы методологии естественных наук.

Головний редактор:

Філософія і космологія. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005

Раскрыты содержание термина "действие - энтропия - информация", физическая сущность сингулярностей в шварцшильдовом решении уравнений гравитационного поля общей теории относительности. Предложены модель картины Мироздания, космологическая модель интеграционного восхождения миров косной и живой природы. Проанализированы основные положения системно-динамического проекта формирования нового мировоззрения. Рассмотрены вопросы форм обратной связи в эволюционном процессе.

Головний редактор:

Sententiae. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004

Проаналізовано особливості комунікації в когнітивному процесі, взаємодію комунікативного та когнітивного процесів. Розглянуто питання про концепцію творення в філософії Б.Спінози. Описано систему "критичного ідеалізму" І.Канта. Висвітлено проблематику рівності між жінкою та чоловіком у філософії ХІХ ст.

Проанализированы особенности коммуникации в когнитивном процессе, взаимодействие коммуникативного и когнитивного процессов. Рассмотрен вопрос о концепции создания в философии Б.Спинозы. Описана система "критического идеализма" И.Канта. Освещена проблематика равенства между женщиной и мужчиной в философии ХІХ ст.

Головний редактор:

Висвітлено трактування поняття паралелізму душі та тіла у філософа Спінози. Проаналізовано трансцендентально-антропологічні підвалини креативного мислення в метафізиці І.Канта. Розглянуто політичну філософію модерну. Досліджено модерну спадщину серед постмодерних реалій. Наведено таблиці узгодження основних систем нумерації фрагментів "Думок" Паскаля.

Головний редактор:

Наведено порівняльну характеристику аксіологій М.Вебера та Т.Гоббса. Розкрито історичні витоки модерної соціальності. Висвітлено проблему ідентичності влади в політичній та епістемологічній думці Д.Локка. Проаналізовано співставлення стилів мислення та способів репрезентації реальності модернізму та некласичної фізики. Розглянуто традиціоналізм М.Шербатова та Просвітництво О.Радіщева.

Представлена сравнительная характеристика аксиологий М.Вебера и Т.Гоббса. Раскрыты исторические истоки модерной социальности. Освещена проблема идентичности власти в политической и эпистемологической мысли Д.Локка. Проанализировано сопоставление стилей мышления и способов репрезентации реальности модернизма и неклассической физики. Рассмотрены традиционализм М.Щербатова и Просветительство О.Радищева.

Головний редактор:

Феномен раціональності. – Вінниця: Універсум, 2004

Розглянуто питання зміни модальностей філософського мислення, проблему актуальності осмислення післяпросвітницького ірраціоналізму, теорію наукового пізнання як проблему раціональності. Проаналізовано взаємодію філософського і наукового типів раціональності в культурі епохи модерну та сучасній культурі. Висвітлено джерела формування та функції постнекласичного типу раціональності. Описано моделі ідеальної раціональності в сучасній формальній епістемології, особливості раціональної астрології. Розкрито герменевтичний аспект раціональності, соціокультурний аспект структуралізму.

Рассмотрены вопросы изменения модальностей философского мышления, проблема актуальности осмысления послепросветительского иррационализма, теория научного познания как проблема рациональности. Проанализировано взаимодействие философского и научного типов рациональности в культуре эпохи модерна и современной культуре. Освещены источники формирования и функции постнеклассического типа рациональности. Описаны модели идеальной рациональности в современной формальной эпистемологии, особенности рациональной астрологии. Раскрыт герменевтический аспект рациональности, социокультурный аспект структурализма.

Головний редактор:

Sententiae. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005

Висвітлено концепції могутності у метафізиці Бенедикта Спінози, відродженого природного права як продовження традицій Нового часу в українській філософії. Розглянуто питання історико-філософської реконструкції політичної філософії Томаса Гобса. Проаналізовано імплікації теорії досвіду в аналітичній філософії мови, специфіку новочасного натуралізму в контексті політичної філософії.

Освещены концепции могущества в метафизике Бенедикта Спинозы, возрожденного природного права как продолжения традиций Нового времени в украинской философии. Рассмотрены вопросы историко-философской реконструкции политической философии Томаса Гобса. Проанализированы импликации теории опыта в аналитической философии языка, специфика нововременного натурализма в контексте политической философии.

Головний редактор:

Sententiae. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005

Розглянуто питання конституювання достовірності в філософії Р.Декарта. Висвітлено проблему людиномірності буття в філософії І.Канта. Проаналізовано місце людини в антропологічних дослідженнях сучасної французької філософії. Розкрито християнські витоки і темпоральну структуру модерну в європейському контексті.

Рассмотрены вопросы конституирования достоверности в философии Р.Декарта. Освещена проблема человекомерности бытия в философии И.Канта. Проанализировано место человека в антропологических исследованиях современной французской философии. Раскрыты христианские истоки и темпоральная структура модерна в европейском контексте.

Головний редактор: