Application of computer techniques in estimation of sampling density of coal seams in Upper Silesian Coal Basin (Poland)

Описано застосування програмного забезпечення для оцінки інтервалу відбору проб вугільних шарів у верхньосілезькому вугільному басейні. Дослідження проведено у вугільному пласті на одній із польських вугільних шахт (шахта "Murcki"). В одній з випробувальних галерей пласта відібрано серію з 26 зразків вугільної колонки на відстані, рекомендованій для польських бітумінозних вугільних родовищ - через 50 м. Для кожного зразка визначено основні хіміко-технічні параметри, характерні для енергетичного вугілля: вміст вологості (<$E roman {W sup a}>), зольності (<$E roman {A sup d}>), леткої речовини (<$E roman {V sup daf}>), загальної сірки (<$E roman {S sub t sup d}>) і величини тепловіддачі (<$E roman {CV sup daf}>), а також визначено оптимальну (мінімальну) відстань інтервалу опробування.

Effect of temperature and sort of coal on the quantity and composition of gases released during the process of spontaneous heating

Ефективна боротьба з підземними пожежами вимагає своєчасної і достовірної діагностики процесів, що призводять до їх виникнення. В статті представлено результати хроматографічних аналізів газів, отриманих при нагріванні дослідних зразків різних типів вугілля, та газів відібраних із діючих лав, де виявлена загроза виникнення пожежі. На графіках показано криві змін вмісту оксиду вуглецю, діоксиду вуглецю, водню, кисню, ацетилену, етилену і пропілену в залежності від температури нагрівання зразків вугілля.Приведено також графіки змін основних показників самонагрівання вугілля по відношенню до функції температури. Дослідженнями встановлено температуру, при якій формується вогнище самозапалювання вугілля, що може бути використано для оцінки загрози виникнення пожежі, особливо у завалах діючих шахт.

Effect of the heteroatoms content on the mechanism of coal thermolysis

За допомогою стандартних хімічних методів, FT - IR спектроскопії, екстракції, рідинної та газової хроматографії вивчено вплив генетичного типу вугілля за відновленістю на його поведінку в процесах піролізу. Результати свідчать, що чутливість виходу продуктів піролізу до зміни генетичного типу вугілля, як і ступеня вуглефікації, обумовлена швидкостями конкуруючих процесів виділення летких речовин та формування твердих продуктів. Високий вміст активних кисень- та сірковмісних груп призводить до зміщення процесу в бік збільшення кількості парогазових продуктів та зменшення кількості твердих. Фенольні ОН (та SH) групи беруть участь в утворенні C - O або C - C зв'язків у реакціях дегідратації в температурному діапазоні 300 - 500 <$E symbol Р>C. Це твердження узгоджується з великим вмістом H2O, CO, CO2 у газі та асфальтенів у рідких продуктах, а також з великим вмістом -O-, -S- містків у твердих продуктах напівкоксування. Піроліз високококсівного вугілля призводить здебільшого до утворення ароматичних структур з поліметиленовими містками в напівкоксах та газових продуктів з високим вмістом H2 і CH4.

Peat deposits of Turkey

Зазначено, що торф'яні родовища поширені в різних частинах Туреччини. Генеральне управління мінеральних ресурсів і досліджень (МТА) класифікувало їх як "встановлені торф'яні площі" і "нещодавно відкриті торф'яні площі". Встановлені торф'яні поклади знаходяться в провінціях Болу, Кайсері, Хаккарі, Кона і Карс, нещодавно відкриті торф'яні площі - у провінціях Афйон, Аксарай, Айдин, Бурдур, Денізлі, Едірне, Ескісехір, Хатай, Стамбул, Іспарта, Косаелі, Кахроманмарас, Самсун і Трабзон. Вони мають різні хімічні властивості. Необхідно продовжити дослідження з метою визначення торфового потенціалу Туреччини. Ресурси торфу оцінюються в 190 млн т, і його основне призначення - тільки як рослинний грунт. Щоб визначити їх економічне значення і хімічні властивості, необхідні нові дослідження і оцінювання. До викопних паливних ресурсів, знайдених у Туреччині, належать антрацит, лігніт, бітумінозний сланець, асфальтит, торф, нафта і природний газ, які є важливими для вироблення енергії, внутрішнього опалення і промисловості. Деякі торфові шари, що розробляються приватним сектором невідповідними методами, також використовують як рослинні грунти. Спалювання торфовищ, висушування або використання під місця будівництва є проблемою. Для захисту встановлених торфовищ слід внести багато змін до нового законодавства.

Possibility to control thermochemical transformations during sulphur coal pyrolysis

Вивчено дію домішок, які ініціюють радикальну полімеризацію, на процеси термодеструкції спікливого та неспікливого вугілля з різним вмістом сірки. Виявлено можливості керування цими процесами шляхом хімічної обробки твердого палива (додаванням поглинального масла, ініціатора радикальної полімеризації). Встановлено, що хімічні домішки і тип за відновленістю впливають на вихід і структуру продуктів напівкоксування. Сполуки, які містять сірку, сприяють скороченню довжини пакета вуглецевих сіток, видаленню бокових ланцюгів та збільшенню кількості парамагнітних центрів. Зроблено висновок про можливість керування процесами термічної деструкції вугілля шляхом введення до шихти нетоварних продуктів коксохімічних виробництв і домішок, які сприяють радикальній полімеризації.

Stratification of the contents of heavy metals in alluvial deposits of the Dniester river

Досліджено стратифікаційний розподіл вмісту важких металів в алювіальних відкладах (донних, заплавних грунтах) р. Дністер. Загалом, для донних відкладів відзначено тенденцію збільшення концентрації важких металів з глибиною. Коливання вмісту металів у колонці відкладів залежить від їх сорбційних властивостей, які визначаються долею тонкодисперсної фракції та вмістом гідрооксидів Mn і Fe. Установлено чітку кореляцію концентрації V, Ni, Co, Cr і Zn з вмістом заліза та марганцю. Співвідношення водорозчинних форм важких металів з їх валовим вмістом становить до 1 % для свинцю та міді; 0,3 % для цинку і 0,1 % для марганцю, хрому та кобальту. Водорозчинні форми важких металів не відображають змінність їх валових концентрацій, а характеризують хімічний склад порових розчинів, в яких концентрація металів вирівнюється за рахунок гідравлічного зв'язку. Підвищена концентрація нікелю, ванадію та кобальту в алювіальних відкладах у порівнянні з кларковими значеннями для літосфери, грунтів і глин, очевидно, пов'язана із специфікою відкладів, що дренуються в басейні Дністра, зокрема, потужних товщ органовмісних менілітових сланців, а також нафтогазоносною специфікою регіону, оскільки органічній складовій притаманні підвищені показники вмісту цих металів.

Thermo-pressure conditions in petroliferous provinces of Ukraine

На підставі аналізу пластових температур і тисків у покладах вуглеводнів нафтогазоносних провінцій України виявлено закономірності їх розподілу за площею, та розрізом осадового чохла. Неоднакова прогрітість надр визначає латеральну геотермічну зональність розподілу родовищ вуглеводнів. Так, нафтові поклади тяжіють до зон понижених та поміркованих температур, а газові - до підвищених. У вертикальному розрізі фазовий стан вуглеводнів контролюється термобаричними умовами в покладах. Розглянуто розподіл покладів вуглеводнів у Передкарпатському прогині та північно-західній частині Дніпровсько-Донецької западини в залежності від значень пластових температур і тисків та показано, що у разі збільшення останніх за умов постійних пластових температур відбувається зміна флюїдів за схемою: нафта - газоконденсат - газ. Виведено термобаричний коефіцієнт T_пл/P_пл, який може бути критерієм оцінки фазового стану вуглеводнів у осадовому чохлі. Запропоновано геотермобаричний метод визначення найбільших глибин залягання вуглеводнів різного фазового стану, апробований на матеріалі Передкарпатського передового прогину. Зроблено оцінку фазового стану вуглеводнів на великих глибинах у Карпатській, Дніпровсько-Донецькій та Чорноморсько-Кримській нафтогазоносних провінціях.

Ізотопи кисню та сірки верхньофранських ангідритів Дніпровсько-Донецької западини

Наведено результати вивчення ізотопів сірки та кисню сульфатів для 21 зразка ангідриту з прошарків у кам'яній солі та ангідриту з водонерозчинного залишку кам'яної солі верхньофранських відкладів євлановсько-лівенського горизонту Дніпровсько-Донецької западини. Середнє значення <$E delta sup 34 roman S> становить (<$E 27,8~symbol С~3,8>) <194> і коливається в межах від 21,9 до 34,2 <194>, а середнє значення <$E delta sup 18 roman O> - (<$E 15,2~symbol С~2,0>) <194> і змінюється від 11,8 до 18,5 <194>. Значення <$E delta sup 34 roman S> між 24 і 29 <194> та значення <$E delta sup 18 roman O> між 13 і 16 <194> запропоновано як репрезентативні для океанічного сульфату пізньофранського часу. Бактеріальна сульфат-редукція була найбільш вагомим процесом, який впливав на фракціонування ізотопів, тимчасом як розчинення і перевідкладення сульфатів та окиснення сульфідів відігравали підпорядковану роль у змінах ізотопного складу сірки та кисню верхньофранських ангідритів.

Інденторний механізм в геодинаміці Кримсько-Чорноморського регіону

Зазначено, що геологічна історія свідчить про існування як мінімум двох - ранньокімерійського (середній тріас-середня юра) й альпійського (олігоцен-квартер) - Гірсько-Кримських споруд. У часі їх розділяє етап денудаційного вирівнювання та кратонізації з елементами тафрогенезу (верхня юра), який потім переходить в етап задугової декомпресії (крейда-еоцен). Проте основне - це принципово різний генезис, з одного боку, первинно субширотно-лінійного ранньокімерійського орогену, утвореного, судячи з усього, за сценарієм циклу Вільсона, а з другого - вторинного альпійського орогену, зумовленого дуже специфічним іденторно-екструзивним колізійним процесом, який виражений у сучасній сигмоїдній конфігурації орокліну та складається з дуже різних, у всіх відношеннях, західного та східного секторів Гірського Криму.

Інформативність ізотопного складу вуглецю (на прикладі системи <$E bold roman {CO sub 2~-~CO}>)

Розраховано склад стабільних ізотопів вуглецю системи <$E roman {CO~-~CO} sub 2> у стані термодинамічної рівноваги в межах температур 300 - 2000 К. Встановлено, що температурний фактор суттєво впливає на розподіл ізотопів вибраної системи.

Інформативність газогеохімічних критеріїв нафтогазоносності розрізу осадових порід Волино-Поділля

Для прогнозу нафтогазоносності осадової товщі Волино-Подільської нафтогазоносної області розглянуто інформативність розподілу вмісту водорозчинних і сорбованих у породах газів, зокрема їх вуглеводневої складової у розрізах ряду глибоких свердловин, пробурених у різні роки. За розподілом водорозчинних газів установлено територію, в межах якої доцільно зосередити пошуки нафтогазових скупчень. Привернуто увагу до високої інформативності розподілу важких вуглеводневих сорбованих газів щодо прогнозу нафтогазоносності розрізу глибоких свердловин, у тому числі прогнозу можливого фазового стану вуглеводневих флюїдів.

Історія вивчення геологічної будови і перспективи нафтогазоносності Волино-Поділля

Волино-Поділля, як нафтогазоперспективна територія, вивчається понад століття. Роботи польських, румунських, російських та українських геологів дозволили з'ясувати особливості геологічної будови території, оцінити різні частини розрізу в окремих її районах. Установлено, що Волино-Поділля є частиною перикратонного прогину Східноєвропейської платформи. Одним із тектонічних елементів Волино-Поділля є Львівський палеозойський прогин, у якому виділяють зовнішню та внутрішню зони. Поклади Локачівського та Великомостівського родовищ, відкриті в північних частинах зовнішньої та внутрішньої зон Львівського палеозойського прогину, виявлено в перехідних шарах від нижнього до середнього девону та пов'язано з брахіантиклінальними підняттями. Подальше нарощення початкових ресурсів вуглеводнів і вивчення території запропоновано здійснювати за рахунок збільшення обсягів сейсморозвідувальних робіт і розбурювання частин розрізу, найбільш перспективних за загальними показниками нафтогазоносності. До перспективних належать Літинська структура на Ковельському виступі (на PR), Перемишлянська і Тихотинська (на Є), Колинківська (на S), Семеринська і Тихотинська (на D), Корчівська і Хлівчанська структури (на С і D).

Історія вивчення геологічної будови зони Кросно Українських Карпат, як перспективної території нафтогазовидобутку

Відзначено, що однією з найбільш перспективних для пошуків покладів нафти та газу в Західному регіоні України є область Складчастих Карпат, зокрема, її Кросненська зона. Описано головні досягнення у вивченні геологічної будови зони Кросно Українських Карпат. Розглянуто різні думки про тектонічну природу цієї зони. Надано результати проведених бурових робіт на територіях Хащева, Лопушанки, Лімни, Борині, а також указано місцевості, де були перші спроби видобутку нафти.

Історія геологічного розвитку водонапірних систем Карпатського регіону і його нафтогазоносність

Реконструйовано основні етапи формування осадового чохла Українських Карпат протягом ранньомезозойського - неогенового часу. Особливості динаміки розвитку зони зчленування складчастої споруди, яка відрізняється найінтенсивнішим нафтонагромадженням в українському секторі Карпатської нафтогазоносної провінції (НГП) і форланду, полягають у чергуванні періодів розтягу та стискування. Зчленування Складчастих Карпат і форланду пов'язано з подіями трансконтинентальної шовної зони Тейсейре-Торнквіста, що відігравала роль регіонального глибинного зсуву. Ця зона має вельми складну будову - на північному сході тут розташована геоструктура з типовою германотипною тектонікою, що є автохтоном Карпатської НГП, накладеним на форланд, а на південному заході розвинута класична альпінотипна тектоніка її алохтона. Особливості будови Складчастих Карпат і прилеглих прогинів зумовлено розвитком низки поздовжніх розломів - від глибинних до чохольних. Кожен з них вплинув не тільки на структурні та літофаціальні особливості осадового чохла, а й на гідрогеологічні та термобаричні умови й умови формування і збереження (руйнування) нафтових і газових покладів. Наведено нафтогазогеологічне районування українського сектора Карпатської НГП з виділенням нафтогазоносних областей, зон і районів.

Історія ранньокрейдової епіпелагічної седиментації в межах Карпато-Кримського сегмента океану Тетіс

На базі седиментолого-геохімічних досліджень охарактеризовано основні риси просторово-вікової мінливості умов седиментації в межах Подільської та Кримської гілок континентальної окраїни Мезо-Тетісу в ранньокрейдовий час. З'ясовано специфічні, властиві кожному з вищезгаданих басейнів, особливості осадконагромадження. Виявлено як їх схожість за еволюцією ряду показників (швидкість осадконагромадження, зміна солоності вод, склад теригенного скиду, кліматичні умови в областях денудації тощо), так і притаманні їм розбіжності. Встановлено домінуючий вплив коливань глобального рівня Світового океану протягом ранньої крейди на характер, направленість і ритмічність змін умов седиментації в межах усього Східноєвропейського шельфового басейну.

Адитивно-груповий метод визначення ізобарно-ізотермічного потенціалу для ізотопних модифікацій вуглецю алканів нафтових вуглеводнів

Створено адитивно-груповий метод для розрахунку ізобарно-ізотермічного потенціалу алканів з ізотопними модифікаціями вуглецю. Порівняно існуючі експериментальні результати з розрахунковими. Встановлено, що точність розрахунків за одержаними співвідношеннями достатня для використання методу під час розрахунків енергії Гіббса.

Академік Володимир Юхимович Забігайло (до 80-річчя уродин)

Академік Національної академії наук України Мирослав Іванович Павлюк (до 75-річчя від дня народження)

Активність води в термодинамічних умовинах земної кори та верхньої мантії

Для розрахунку рівноважного складу вуглеводневих систем за різних термобаричних умов необхідно знати потенціал Гіббса індивідуальних компонентів. Така задача зводиться до знаходження рівняння стану аналітичного виду. За термодинамічних умов земної кори і верхньої мантії існуючі рівняння стану не можуть бути застосовані. Складаючи рівняння стану, використовували експериментальні дані по воді в діапазонах тиску 0,1 - 25 000 МПа, температури 273,15 - 1 273,15 К. У результаті одержано двадцятиконстантне рівняння стану, наведене в приведених координатах, яке за правилом відповідних станів може використовуватися для інших сполук. Перевірка показала високу надійність рівняння для термодинамічних умов синтезу вуглеводнів у надрах Землі. Прийнято, що хімічні системи за умов, що розглядаються, є рівноважними. Розрахунок компонентного складу вуглеводневої системи можливий за наявності активностей індивідуальних компонентів. З рівняння стану одержано залежність для розрахунку активності. Похибка перерахунку активності для води за температур 673,15, 773,15, 1 023,15 і 1 273,15 К у межах тисків від 1 000 до 25 000 МПа майже скрізь не перевищувала 1 %. Одержані рівняння можна використовувати для розрахунку термодинамічних функцій багатокомпонентних вуглеводневих систем за умов земної кори та верхньої мантії.

Акцесорний фосфор неогенових евапоритових відкладів Передкарпаття

Наведено інформацію про вміст, закономірності розподілу та форми знаходження фосфору серед міоценових галогенних товщ Передкарпатського прогину України. Отримані результати підтверджують постійну присутність цього елемента (0,0n %) серед водонерозчинної частини порід, зумовлену виключно генетичним зв'язком з пелітовим глинистим матеріалом, а низька (<$E <<~0,001> %) концентрація в водорозчинній частині вказує на відсутність будь-яких генетичних зв'язків з процесами галогенезу. Ці геохімічні дані базуються на численних хімічних, мінералогічних та рентгенометричних аналізах і узгоджуються з проведеними експериментальними роботами з моделювання поведінки фосфору під час осадження галіту, карналіту, бішофіту та інших мінералів, а також свідчать про дефосфатизацію морських вод задовго до осадження солей, низьку біопродуктивність евапоритового басейну та про те, що ендогенні процеси не впливали на галогенез.