Вітамінно-мінеральна забезпеченість дітей за сучасних умов

Наведено дані про стан забезпеченості вітамінами та мікроелементами дітей різних країн та України. Показано, що харчування не повною мірою задовольняє потребу в вітамінах та мікроелементах, що вказує на необхідність додаткового призначення вітамінно-мікроелементних комплексів.

Особливості клітинної ланки імунітету в дітей, хворих на моно- та мікст-варіанти ротавірусної інфекції

Наведено дані лабораторного обстеження 35 дітей раннього віку з гострою кишковою інфекцією ротавірусної етіології. Проведена оцінка динаміки клітинної ланки імунної системи в гострий період захворювання та у період реконвалесценції. Встановлені вірогідні відмінності показників CD3+ та CD16+ у сироватці крові між моно- та мікст-варіантом ротавірусної інфекції.

Impact of qenetically predisposed skin barrier function abnormalities on the onset and course of food allergy in children = Влияние генетически обусловленных функциональных аномалий кожного барьера на формирование и течение пищевой аллергии у детей

Количество пациентов с пищевой аллергией (ПА) растет быстрее, чем меняется геном. С целью изучить влияние генетически обусловленных функциональных аномалий кожного барьера, ассоциированных с мутацией гена филаггрина, на формирование и течение пищевой аллергии, в исследование были включены 53 ребенка с кожными проявлениями ПА. Генотипирование проведено для ноль-вариантов - R501X и 2282del4. Результаты. Частота выявления R501X составила 0,018, а 2282del4 - 0,075, их комбинации - 0,096. Все пациенты были гетерозиготы. Вероятность развития ПА у детей на первом месяце жизни при наличии мутации составила: OR 31,3; 95 % CI 2,1; 452,0. Но генетические факторы не влияли на развитие ПА после года (OR 0,5 (0,05; 4,85), <$E p~<<~0,05>). Нулевые мутации были значимыми для персистирующей трансэпидермальной потери жидкости. Выводы: генетически обусловленные функциональные аномалии кожного барьера влияют на раннее развитие ПА у детей и связаны с уровнем трансэпидермальной потери жидкости.

Патология сердечно-сосудистой системы у детей с синдромом Шерешевского - Тернера

Изучены структуры патологии сердечно-сосудистой системы у детей с синдромом Шерешевского - Тернера. Результаты работы основаны на данных обследования 42 больных с синдромом Шерешевского - Тернера в возрасте от 1,5 до 17 лет. Показано, что у 80,9 % больных с синдромом Шерешевского - Тернера отмечаются патологические изменения со стороны сердечно-сосудистой системы разной степени выраженности. Наиболее часто встречаемыми врожденными пороками сердца при синдроме Шерешевского - Тернера являются коарктация аорты, двустворчатый аортальный клапан и дефект межпредсердной перегородки. Синдром Шерешевского - Тернера в 35,6 % случаев ассоциирован с нарушениями электрической работы сердца, в частности с синдромом удлиненного интервала QT. Атерогенные изменения липидного профиля у больных с синдромом Шерешевского - Тернера в 21,4 % случаев наблюдаются с детства.

Ендоскопічні ознаки виразкової хвороби в дітей, ускладненої шлунково-кишковою кровотечею

Наведено порівняльний аналіз ендоскопічної картини неускладненої та ускладненої шлунково-кишковою кровотечею виразкової хвороби в дітей. Встановлено, що в переважної більшості хворих із шлунково-кишковою кровотечею виразкового генезу спостерігаються поодинокі виразки більшого розміру з переважною локалізацією по задній стінці луковиці дванадцятипалої кишки, гелікобактер-асоційовані, що супроводжуються помірною гіперацидністю.

Оцінка ефективності препаратів інтерферону в лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють

Наведено основні підходи до лікування і профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють. Проведено аналіз власних досліджень щодо ефективності рекомбінантного інтерферону альфа (препарат Назоферон) у лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій у таких дітей. Доведена доцільність включення цього препарату в терапевтичний комплекс.

Гендерні особливості перебігу бронхіальної астми у шкільному віці

Проведено вивчення клінічних особливостей та визначення маркерів запального процесу в бронхах залежно від гендерної приналежності у 93 школярів, хворих на бронхіальну астму. До особливостей перебігу бронхіальної астми у хлопчиків шкільного віку порівняно з дівчатками слід зарахувати: утричі частіший дебют захворювання у дошкільному віці, еозинофільний фенотип у 66,13 % випадків, відсутність еозинофілії крові (відношення шансів = 3,8) за помірної еозинофілії мокротиння (відношення шансів = 1,89) із позаклітинним накопиченням еозинофільних катіонних білків у мокротинні, що в цілому сприяє кращій відповіді на призначену протизапальну терапію. Порівняно з хлопцями-однолітками у дівчаток у шкільному віці бронхіальна астма частіше дебютує у віці понад 6 років (астма пізнього початку - 60,0 %), переважає її атопічна форма (66,67 %), у периферичній крові кожної третьої хворої визначається еозинофілія, у дівчаток відмічена тенденція до внутрішньоклітинного накопичення катіонних білків в еозинофільних лейкоцитах периферичної крові, а захворювання гірше піддається контролю, що визначається переважно за результатами самооцінки.

Иммунорегулирующий потенциал омега-3 полиненасыщенных жирных кислот: использование для профилактики частой инфекционной заболеваемости у детей

В последние годы все больше исследований направлено на изучение иммуномодулирующей роли длинноцепочечных полиненасыщенных жирных кислот (ДЦПНЖК), практическое применение которых потенциально способно предотвращать развитие острых инфекционных респираторных заболеваний и аллергических состояний. Из множества ДЦПНЖК наибольший интерес вызывают омега-3-кислоты. Приведен обзор некоторых исследований, а также данные собственного исследования о влиянии диетической добавки, содержащей комплекс омега-3-кислот ("Омегамi Розумна дитина"), на снижение заболеваемости ОРЗ детей с рекуррентными формами острой респираторной инфекционной патологии. Иммунотропное действие диетической добавки к рациону питания "Омегамi Розумна дитина" у детей характеризовалось усилением функционирования врожденного и адаптивного иммунитета, а иммунорегулирующая направленность проявилась в ограничении провоспалительной настроенности иммунной системы у детей, в виде снижения НСТ-теста, количества CD25 и уменьшения сывороточного содержания ФНО-a при отсутствии сопутствующей иммуносупрессии противомикробного защитного потенциала.

Сучасні підходи до вибору базисної терапії легкої персистуючої бронхіальної астми у дітей

Мета роботи - удосконалення лікування легкої персистуючої бронхіальної астми на підставі розроблення диференційної програми протизапальної терапії. Зі 120 дітей сформовані 3 групи залежно від ефективної базисної терапії (антилейкотрієновий препарат, флутиказону пропіонат або їх комбінація), яка дозволила досягти контролю над захворюванням. Найбільш високі концентрації лейкотрієнів C4/D4/E4 у сироватці крові спостерігалися у дітей 3-ї групи, навіть після лікування вони залишалися вищими, ніж у дітей контрольної групи. При рівні лейкотрієнів від 500 до 1000 пг/мл шанси досягти контролю над бронхіальною астмою за допомогою антилейкотрієнового препарату у 5,9 раза вищі порівняно з інгаляційними глюкокортикостероїдами (95 % довірчий інтервал 2,01 - 18,2). А коли рівень лейкотрієнів (C4/D4/E4) перевищував 1000 пг/мл, комбіноване лікування є ефективнішим, ніж терапія антилейкотрієновим препаратом (відношення шансів (OR) = 6,7; СI 95 % 2,5 - 17,8) та флутиказону пропіонатом (OR = 83,3; СI 95 % 9,9 - 667,9). Висновки: антилейкотрієновий препарат як монотерапія показаний дітям 6 - 7 років з легкою персистуючою бронхіальною астмою при сироваткових рівнях лейкотрієнів від 500 до 1000 пг/мл. У разі рівня лейкотрієнів нижче від 500 пг/мл доцільно призначати флутиказону пропіонат, вище від 1000 пг/мл - комбінацію антилейкотрієнового препарату та інгаляційного глюкокортикостероїду.

Характер запалення дихальних шляхів за фенотипу тяжкої бронхіальної астми в дітей шкільного віку

На базі обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівців в 43 школярів, хворих на персистуючу бронхіальну астму, вивчався характер запалення дихальних шляхів із метою індивідуалізації вибору протизапальної базисної терапії. Першу (I) клінічну групу становили 24 дитини з фенотипом тяжкої астми, до другої (II) групи увійшли 19 дітей із середньотяжким перебігом хвороби. Цитологічний аналіз індукованого мокротиння проводився за методом I. D. Pavord. Хворим на тяжку бронхіальну астму притаманна вираженіша гіпереозинофільна реакція дихальних шляхів. Так, значна еозинофілія (еозинофілів і 12 % у мокротинні) бронхіального секрету визначалася в 29,2 % пацієнтів із тяжкою астмою та в 10,5 % (<$E Рj~<<~0,05>) випадків у II групі. Водночас відносний помірний лімфоцитоз дихальних шляхів (лімфоцитів і 11 % у мокротинні) відзначався у 31,6 % пацієнтів іі групи та у 25,0 % школярів із тяжкою астмою (<$E Рj~>>~0,05>). Кількість циліндричних епітеліоцитів у бронхіальному секреті і 50 % зареєстрована у 29,3 % хворих і та у 26,3 % школярів іі групи порівняння (<$E Рj~>>~0,05>). Школярам із тяжкою астмою притаманний гіпереозинофільно-помірно-лімфоцитарний варіант запалення дихальних шляхів, асоційований із їх вираженішим ремоделінгом, що в цілому потребує призначення високих доз інгаляційних глюкокортикостероїдів у комбінації з антинейтрофільними (антилейкотрієни, блокатори імуноглобуліну Е) протизапальними препаратами.

Вплив базисної фармакотерапії на стан мозкової гемодинаміки у хворих на бронхіальну астму дітей

Проаналізовано вплив базисної фармакотерапії на стан екстра- та інтракраніальної церебральної гемодинаміки у хворих на бронхіальну астму (БА) дітей. Монотерапія антилейкотрієновими препаратами нормалізує найбільшу кількість показників церебральної гемодинаміки, на другому місці - комбіноване лікування глюкокортикостероїдами та антилейкотрієновими препаратами, найменш ефективна базисна інгаляційна глюкокортикостероїдна терапія. Жодна проаналізована схема не усуває явища гіпоперфузії у вертебробазилярній зоні у хворих на БА дітей. У період ремісії декілька показників церебральної гемодинаміки, щодо яких усі перелічені схеми базисної фармакотерапії БА були ефективними, погіршилися та статистично не відрізнялись від аналогічних показників хворих із неконтрольованим перебігом БА. Хворі на БА діти повинні перебувати під наглядом дитячого невролога та потребують планового допплерографічного дослідження магістральних судин голови та шиї незалежно від ступеня контролю основного захворювання.

Влияние персистирующих внутриклеточных инфекций на процессы ремоделирования дыхательных путей при бронхиальной астме у детей

Представлены сведения о влиянии персистирующих внутриклеточных инфекций на процессы ремоделирования дыхательных путей при бронхиальной астме у детей. Описано влияние матричных металлопротеиназ, тканевого ингибитора матричных протеиназ, трансформирующего фактора роста, аутоантител к коллагену III типа, эндотелина-1 на процессы морфологической перестройки дыхательных путей в виде гипертрофии гладких мышц, усиленного образования новых сосудов, гиперплазии эпителиальных клеток, отложения коллагена, уплотнения базальной мембраны, наблюдаемые при бронхиальной астме у детей.

Показники розвитку дітей шкільного віку, які проживають в умовах йодного дефіциту

Наведено результати дослідження показників розвитку дітей, які проживають у місцевості з дефіцитом йоду. Визначено основні антропометричні показники (довжина та маса тіла, окружність грудної клітки), проведено оцінку інтелектуального розвитку 819 дітей 7 - 16 років, які проживають за умов йодного дефіциту легкого (472 особи) та середнього (347 осіб) ступеня тяжкості. Обстежені діти були стандартизовані за основними факторами впливу на розвиток. Антропометричні виміри проводилися за стандартними методиками. Сформованість інтелектуальної функції визначали за допомогою фрагмента тесту Р. Кеттела, показники розумової діяльності - за допомогою коректурної проби в поєднанні з перевіркою швидкості читання. Всім дітям проводилося визначення добової йодурії (реакція Sandell - Kolhoff), пальпація щитоподібної залози, визначення її розмірів та структури за допомогою ультразвукового дослідження. Визначено, що харчовий раціон дітей характеризується дефіцитом продуктів, багатих на йод. Йодовану сіль використовує тільки 1 родина із 50. Діти, які мешкають за умов йодного дефіциту середнього ступеня, у всіх вікових підгрупах мають нижчі показники фізичного розвитку. Третина дітей, які мешкають у місцевості йодного дефіциту, мають дисгармонійний фізичний розвиток; 13,8 % дітей із зони йодного дефіциту мають зміни за більшістю досліджуваних когнітивних функцій. Як провідні відхилення по всій групі дітей зареєстровано порушення пам'яті та дрібної моторики. Рівень інтелектуальної сформованості, продуктивність та точність виконання роботи знижуються в міру наростання ступеня йодного дефіциту.

Характеристика дебюту та еволюції симптоматики ювенільного ревматоїдного артриту на першому році розвитку

Наведено дані щодо ранньої симптоматики ювенільного ревматоїдного артриту порівняно з реактивним артритом. Надано характеристику суглобового синдрому, проаналізована частота уражень окремих суглобів та рентгенологічні зміни в них. Надано розроблений алгоритм диференціальної діагностики між ювенільним ревматоїдним і реактивним артритом.

Лейкоцитарний склад та імунофенотип лімфоцитів периферичної крові у ДААт-позитивних і ДААт-негативних щодо вмісту діабетасоційованих автоантитіл дітей та підлітків на доклінічній та ранній клінічній стадіях розвитку цукрового діабету 1-го типу

Проаналізовано дані щодо особливостей лейкоцитарного складу та імунофенотипу лімфоцитів периферичної крові (ПК) у 94 ДААт-позитивних і 272 ДААт-негативних щодо вмісту діабетасоційованих автоантитіл (ДААт) дітей та підлітків, 49 ДААт-позитивних пацієнтів із дебютом цукрового діабету 1-го типу (ЦД1) та 84 дітей контрольної групи на доклінічній та ранній клінічній стадіях розвитку ЦД1. Визначення вмісту й аналіз розподілу лімфоцитів різного імунологічного фенотипу здійснювали методом проточної цитометрії, а визначення ДААт - радіоімунологічним методом. Встановлено, що найбільш значні зміни адаптивного та природного імунітету відбуваються на доклінічній стадії розвитку захворювання, що обумовлено найактивнішою фазою перебігу автоімунного процесу. У доклінічний період розвитку ЦД1 у ДААт-позитивних дітей реєструвалося збільшення абсолютної кількості моноцитів та зниження кількості природних клітин-кілерів (CD56+лімфоцитів/великих грануловмісних лейкоцитів) у ПК, що свідчило про патогенетично значуще ослаблення вродженого імунітету на цьому етапі формування захворювання. Латентний, доклінічний період розвитку ЦД1 у дітей із підвищеними титрами ДААт до острівцевих антигенів порівняно з маркер-негативними пацієнтами щодо наявності ДААт і здоровими дітьми із групи контролю характеризувався порушеннями адаптивного імунітету - зниженням у циркуляції загальної кількості CD3+, CD4+, CD8+ Т-клітин, що є матеріальним субстратом детермінованої автоімунної агресії на доклінічній стадії розвитку ЦД1.

Патогенетическое обоснование выбора муколитических средств полинаправленного действия при лечении заболеваний органов дыхания у детей

Нарушения мукоцилиарного транспорта сопровождают любое поражение органов дыхания. Представлены механизмы патогенеза развивающихся при этом изменений и их последствия. Рассмотрены методы восстановления процессов очищения дыхательных путей на фоне использования муколитика комплексного воздействия ацетилцистеина.

Профілактичні та лікувальні заходи при пелюшковому дерматиті в дітей

Висвітлено проблему пелюшкового дерматиту в дітей. Наведені літературні дані досліджень цієї патології, приділено увагу питанням лікування та профілактики.

Применение топических средств комбинированного действия в лечении воспалительных заболеваний полости рта и глотки

Острые инфекционно-воспалительные заболевания полости рта и глотки широко распространены у детей и взрослых. Представлены возможности купирования развивающегося при них воспалительного процесса и болевого синдрома с помощью местного применения современного средства Тантум Верде.

Вибуркол: биорегуляционный подход при заболеваниях в детском возрасте

Одной из наиболее актуальных проблем современной педиатрии и неонатологии является потребность в лекарственных средствах, которые, наряду с доказанной эффективностью, также будут максимально безопасны для растущего детского организма. Педиатры, семейные врачи, узкие детские специалисты часто сталкиваются с тем, что высокоэффективные препараты оказывают также и негативное влияние на детский организм, имеют ряд противопоказаний, возрастных и других ограничений. Представлен обзор публикаций, посвященных клиническим исследованиям комплексного биорегуляционного препарата Вибуркол немецкой компании "Биологише Хайльмиттель Хеель ГмбХ" (далее по тексту "Хеель"), который широко применяется при заболеваниях детского возраста как отечественными врачами, так и зарубежными [1, 2, 4 - 14, 16]. Научно-клинические исследования доказывают высокую эффективность препарата Вибуркол, которая в ряде случаев сравнима с эффективностью других лекарственных средств [1, 2, 5, 6]. Одновременно Вибуркол обладает благоприятным профилем безопасности, хорошо переносится детьми, применяется у детей с 1 года и у беременных женщин [1, 2, 4 - 13].

Властивості B. subtilis та їх застосування в клінічній практиці

Узагальнено дані щодо властивостей Bacillus subtilis та їх застосування у клінічній практиці. Унікальність препарату Субалін обумовлена поєднанням здатності бацил пригнічувати ріст патогенної та умовно-патогенної флори та виробляти інтерферон, завдяки чому препарат проявляє антибактеріальну, противірусну та імуномодулюючу дію. Застосування препарату разом з антибіотиком дозволяє досягти високої клінічної ефективності, максимальної ерадикації збудників інфекцій, запобігає подальшим рецидивам.