Шляхи та структурні фази демократизації суспільства: 2, 2005

Масштабні прояви трансформаційних перетворень, які відбуваються як на глобальному, так і на локальному рівнях, не вкладаються у звичні раніш теоретичні схеми, котрі грунтувалися переважно на детерміністських і лінійно-прогресистських ідеях. Головну увагу приділено проблемі демократизації суспільства, тобто певній спрямованості політичного процесу, яка характеризується розширенням прав і свобод громадян, участю народу в політичному житті, посиленням контролю з боку суспільства за діяльністю держави, забезпеченням вільної конкуренції різних політичних сил, ідеологічного та політичного плюралізму.

Церква і вибори: хроніка "помаранчевої" революції: 3, 2005

Розглянуто процес наростання суспільно-політичної активності релігійних організацій протягом останніх місяців 2004 р. Проаналізовано позицію різних релігійних організацій під час "помаранчевої" революції.

Формування особистості вчителя в сучасних умовах: 1, 2005

Одна з найактуальніших у педагогіці й філософії освіти проблем - проблема професіоналізму, світоглядної культури, духовно-морального обличчя вчителя. Адже саме від вчителя, його особистісних характеристик залежить реалізація навчальних планів, якість освітніх послуг, виховання учнів як у процесі навчання, так і в позанавчальний час. Наголошено на необхідності формування особистості вчителя відповідно до потреб сучасної практики, динамічних змін, що відбуваються в країні і світі.

Управлінська культура: теоретичне поняття чи управлінська поведінка?: 5, 2005

Розглянуто досвід Національної академії державного управління при Президентові України щодо ефективності підготовки вищих державних службовців.

Український персоналізм як фактор політичної культури: 3, 2005

Розглянуто фактори, що впливають на формування моделі особистості в сучасному українському суспільстві. Особливу увагу звернуто на виміри, за якими ці фактори можна класифікувати.

Український варіант демократизації: 1, 2005

Зроблено спробу з'ясувати особливості сценарію, за яким відбувається процес демократизації країни, визначити специфіку українського варіанта переходу від авторитарного політичного режиму до демократії як такої.

Українська національна ідея як детермінанта державотворчих процесів: 1, 2005

Сучасна українська держава відбулася завдяки консолідуючій силі державницької національної ідеї. На базі аналізу наукових праць, присвячених процесові становлення і змісту української національної ідеї, запропоновано розглядати її з позиції політичної суб'єктності української нації. За умов значного поширення нігілізму на українському грунті важливим є національне самовизначення, усвідомлення національної ідеї на особистісному рівні.

Україна - ЄС: нові перспективи націотворення: 3, 2005

Окреслено євроінтеграційні перспективи України після президентських виборів 2004 року та значення цього процесу для подальшого політичного й економічного розвитку нашої країни.

Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів: 3, 2005

Розглянуто одну з найактуальніших проблем сучасної теорії комунікації - визначення процесів формування віртуального простору. Виокремлено різні рівні організації віртуального простору: цивілізаційний, культурний, релігійний, політичний, мотиваційний, когнітивний тощо. Проаналізовано приклади стратегій трансформацій віртуального простору.

Томаш Гаррі Масарик про державотворчі процеси в Україні в першій половині XX століття: 5, 2005

Проаналізовано погляди та практичні дії першого президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика щодо українських визвольних змагань 1917 - 1920 років. Розкрито причини їх суперечливості.

Типологічне позиціювання національних організацій в інституціональній структурі громадянського суспільства: 5, 2005

Запропоновано методологічні підходи до узагальнення та систематизації різних форм громадських організацій етнічного спрямування у контексті з'ясування їх місця в інституціональній структурі громадянського суспільства.

Типології політичних систем: основні підходи: 5, 2005

Розглянуто основні підходи до класифікації політичних систем, розроблені в сучасній західній порівняльній політології. Особливу увагу звернуто на класифікації, створені в межах біхевіористської революції у політичній науці (Е. Шилз, Г. Алмонд, Р. Даль та ін.). Зроблено висновок щодо найбільшої евристичності тривимірних координатних типологій.

Сучасний тероризм: українські реалії: 1, 2005

Досліджено проблеми сучасного тероризму як реалізацію конфліктного потенціалу суспільства. Відзначено, що невирішеність політичних, економічних, територіальних, етнічних, конфесійних та інших протиріч завжди створює психологічний грунт, насамперед у середовищі інтелектуалів, для "вдосконалення" державних інститутів влади "силовими методами". На відміну від еволюційного та тривалого тиску на владу й політичну еліту, революційний терор мобільно реагує на суспільні та глобальні зміни, провокуючи певні соціальні групи на акти громадянської непокори. Розглянуто окремі аспекти потенційних загроз і передумови можливого виникнення тероризму в Україні.

Суспільно-політичні погляди Станіслава Оріховського: 3, 2005

Переосмислено суспільно-політичні ідеї Станіслава Оріховського, проаналізовано його бачення концепції держави та правителя. Акцентовано на ідеї антропоцентризму у спадщині мислителя, яка вплинула на його бачення державного устрою, ролі та завдання правителя. Здійснено спробу проаналізувати суспільно-політичні погляди С. Оріховського в контексті широкого спектра ідей доби Відродження.

Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні: 1, 2005

Висвітлено проблеми: зв'язок особливостей структурування інтересів економіко-політичних еліт в Україні та ринкових перетворень, роль альянсу з політичною владою у зміцненні мережі економічних еліт, стосовно змін орієнтацій України на зближення з Євросоюзом після президентських виборів 2004 р. Висловлено думку, що зміцнення мереж економіко-політичних еліт до початку 2000-х р. ускладнювалося особливостями ринкових реформ, процесу приватизації, низьким припливом іноземних інвестицій. Обгрунтовано висновок про поляризацію в 2004 р. політичних і економічних макроінтересів у суспільстві та мереж еліт, які їх підтримують, а також про нагромадження домінуючими елітними мережами "критичної маси" європейського вибору, який має посилюватися незалежно від перемоги будь-якої мережі у президентській виборчій кампанії.

Стратегічне управління політичними партіями: 1, 2005

Розглянуто питання стратегії політичної партії. Увагу акцентуєтовано на виявленні специфічних особливостей стратегії, розкрито підходи і методи її побудови.

Становлення єдиної національної ідентичності в Україні: 2, 2005

В Україні спостерігається суттєва різниця в системі ідентичностей громадян з різних регіонів. Регіональний зріз дає можливість виявити найочевидніші розбіжності в усьому масиві етнічних, мовних, релігійно-конфесійних, геополітичних, політико-ідеологічних орієнтацій та пріоритетності тих чи інших типів ідентичності громадян. Це дає підстави для виявлення впливу регіональних особливостей на перспективи становлення нації та спільної ідентичності в країні.

Соціально-політичні наслідки інформаційної революції: 5, 2005

Розглянуто феномен інформаційної революції та її вплив на політичні, культурні, соціальні й економічні зміни в суспільстві. Зроблено спробу з'ясувати, з огляду на сучасні соціально-політичні процеси, особливості інформаційного суспільства, виявити позитивні та негативні наслідки його розвитку.

Соціальне партнерство як виклик сьогодення: 2, 2005

Розглянуто актуальні проблеми ефективності соціального партнерства влади і громадянського суспільства. Проаналізовано умови, необхідні для активного й ефективного соціального діалогу між державою і громадянським суспільством, його функції і роль, висловлено пропозиції, спрямовані на налагодження дієвого соціального партнерства.

Системні чинники самовідновлення близькосхідного конфлікту: 5, 2005

Проаналізовано чинники сталого самовідновлення близькосхідного конфлікту, котрий несе в собі тенденцію переростання з регіонального на цивілізаційний. Простежено вплив на ескалацію кризи інститутів глобального контролю, актуальних економічних тенденцій, радикального ісламізму.