Проаналізовано пізнавальні можливості різних форм сміху, участь гумору та іронії в мисленні, їх значущість для філософії, роль сміху у конституюванні та збереженні людської індивідуальності. Розглянуто сміх як соціокультурний феномен, питання взаємодії сміху з різноманітними його проявами у різні періоди культури - від античної доби до сучасності. Описано варіанти сміху, сучасні явища сміхової культури: функціонування сміху в сферах політики, християнських традиційних цінностей, public relations. Висвітлено специфічні риси використання комічного в творчості Шекспіра та казахському фольклорі, в комедії болгарського Відродження та російській класичній літературі, а також літературі абсурду та сучасних анекдотах.

Проанализированы познавательные возможности разных форм смеха, участие юмора и иронии в мышлении, их значимость для философии, роль смеха в конституировании и сохранении человеческой индивидуальности. Рассмотрены смех как социокультурный феномен, вопросы взаимодействия смеха с разнообразными его проявлениями в разные периоды культуры - от античной эпохи до современности. Описаны варианты смеха, современные явления смеховой культуры: функционирование смеха в сферах политики, христианских традиционных ценностей, public relations. Освещены специфические черты использования комического в творчестве Шекспира и казахском фольклоре, в комедии болгарского Возрождения и русской классической литературе, а также литературе абсурда и современных анекдотах.

Головний редактор:

Гносеологічні й антропологічні виміри сміху: Зб. наук. пр. з філос. та філол. – О., 2003

Розглянуто питання соціокультурних параметрів і пізнавальних потенцій сміху, а також іронії та свободи мислення. У контексті романтичної іронії охарактеризовано пародію. Розглянуто іронію як засіб освоєння історії в хронотопах художнього мислення Срібного віку, а також сміх як антропорятівний чинник та як особливу форму критичної рефлексії. Описано моральну функцію сміху в правовій культурі давнини та середньовіччя.

Рассмотрены вопросы социокультурных параметров и познавательных потенций смеха, а также иронии и свободы мышления. В контесте романтической иронии охарактеризована пародия. Рассмотрены ирония как способ усвоения истории в хронотопах художественного мышления Серебрянного века, а также смех как антроспасательный фактор и как особенная форма критической рефлексии. Описана моральная функция смеха в правовой культуре древности и средневековья.

Головний редактор:

Людина у світі сміху: Зб. наук. пр. з філос. та філол. – О., 2002

У контексті романтичної іронії розглянуто твори М.Гоголя - одного з найвидатніших українців усіх часів. Показано роль сміху в поетичній феноменології О.Введенського. У контексті українського фольклору висвітлено практичну діяльність комуністичного будівництва. Охарактеризовано сатиру Т.Шевченка як вияв романтичної іронії.

В контексте романтической иронии рассмотрены произведения Н.Гоголя - одного из выдающихся украинских писателей всех времен. Показана роль смеха в поэтической феноменологии А.Введенского. В контексте украинского фольклора освещена практическая деятельность коммунистического строительства. Охарактеризована сатира Т.Шевченка как выявление романтической иронии.

Головний редактор:

Про природу сміху: Зб. наук. пр. з філос. та філол. – О., 2002

Розглянуто філософські, логічні, етичні, культурологічні, лінгвістичні та літературознавчі аспекти сміху. Охарактеризовано гумор як педагогічну проблему. Проаналізовано особливості типології абсурду в міфології та мистецтві.

Рассмотрены философские, логические, этические, культурологические, лингвистические и литературоведческие аспекты смеха. Охарактеризован юмор как педагогическая проблема. Проанализированы особенности типологии абсурда в мифологии и искусстве.

Головний редактор:

Проанализировано развитие греческой духовной культуры в философии от первых опытов рефлексии над традиционными представлениями мифологии, права, языка до профессионального арсенала методов. Рассмотрены сферы культуры, в частности, философия, театр, музыка, право. Изучены влияние образов и форм мышления, созданных античностью, на становление современных систем рациональности в философии и лингвистике, классической традиции на развитие разных жанров исскуства. Освещены античные источники отечественной духовной культуры.

Головний редактор:

Рассмотрены вопросы онтологии времени в древнегреческой философии от Гераклита до Аристотеля. Проанализирована роль внутренней формы в философско-лингвистической концепции Платона. Освещены функции игры в философии Гераклита, проблема перевода изречения античного философа Анаксимандра как проблема реконструкции архаичной картины мира. Раскрыты античные истоки философии греческого философа Христоса Яннараса. Изложена динамическая концепция социального в философии К.Касториадиса.

Головний редактор:

Проаналізовано різні буттєві та пізнавальні ситуації, що викликають сміх, а також його дію в різних вимірах соціального буття людини. Наведено результати дослідження різноманітних варіантів комічного в різних видах мистецтва від ранніх фольклорних форм до найсучасніших мистецьких досягнень. Висвітлено аспекти сміхової культури за матеріалами сучасних подій в Україні, актуальність проблематики сміху та спроможність людини на основі вивчення її поведінки визначити індивідуальне пізнання та існування, а також соціальне буття суспільства.

Проанализированы разные бытовые и познавательные ситуации, вызывающие смех, а также его действие в разных измерениях социального бытия человека. Приведены результаты исследования разнообразных вариантов комического в разных видах искусства от ранних фольклорных форм до современных художественных достижений. Освещены аспекты смеховой культуры по материалам современных событий в Украине, актуальность проблематики смеха и способность человека на основе изучения его поведения определить индивидуальное познание и существование, а также социальное бытиё общества.

Головний редактор:

Методологічні проблеми сучасного гуманітарного знання: зб. наук. пр. з філос. та філол. – О., 2007

Проаналізовано філософську спадщину М.Бахтина, зокрема діалогізм, а також різноманітні варіанти застосування його методології. Розглянуто феномен відповідальності, визначено співвідношення життя та мистецтва. Розкрито роль біографічної проблематики у структурі сучасного гуманітарного знання, феномен "зіркової біографії" у сучасній масовій культурі та "фінальної книги" у російській прозі ХХ ст. Висвітлено соціокультурну практику у контексті сучасної гуманітаристики, її різноманітні виміри в стадії становлення та інституціоналізації, методи соціально-філософської рефлексії, особливості комунікативних процесів у контексті іншомовного спілкування.

Проанализировано философское наследие М.Бахтина, в частности диалогизм, а также разнообразные варианты применения его методологии. Рассмотрен феномен ответственности, определено соотношение жизни и искусства. Раскрыты роль биографической проблематики в структуре современного гуманитарного знания, феномен "звездной биографии" в современной массовой культуре и "финальной книги" в русской прозе ХХ ст. Освещены социокультурная практика в контексте современной гуманитаристики, её разнообразные измерения в стадии становления и институционализации, методы социально-философской рефлексии, особенности коммуникативных процессов в контексте иноязычного общения.

Головний редактор:

Проаналізовано прояви сміхової культури в різні часи життя людства, які реалізують певні універсальні структури, архетипи персонажів і дій. Розглянуто питання семантики і герменевтики сміху. Висвітлено семантичні засади сміху як певного смислового ефекту, філософські концепції сміху - від античності до сучасної герменевтики, механізми сміхової творчості, наративні засади смішного, закономірності реагування людини через сміх на відхилення від стандартних процесів об'єктивації. Наведено порівняльну характеристику прояву сміху в різних національних культурах, мистецтві карикатури і літератури, а також в мистецтві різних національних традицій: української, казахської, грузинської, французької.

Проанализированы проявления смеховой культуры в разные периоды жизни человечества, реализующие определенные универсальные структуры, архетипы персонажей и действий. Раскрыты древние истоки фигур циркового клоуна, юродивого, скомороха. Рассмотрены вопросы семантики и герменевтики смеха. Освещены семантические основы смеха от определенного смыслового эффекта, философские концепции смеха - от античности до современной герменевтики, механизмы смехового творчества, нарративные основы смешного, закономерности реагирования человека через смех на отклонения от стандартных процессов объективации. Приведена сравнительная характеристика проявления смеха в разных национальных культурах, искусстве карикатуры и литературы, а также в искусстве разных национальных традиций: украинской, казахской, грузинской, французской.

Головний редактор:

Стратегії інтерпретації тексту: методи і межі їх застосування: зб. наук. пр. з філос. та філол. – О., 2006

Розглянуто проблему інтерпретації тексту, а також її стратегії та методи. Висвітлено філософські, логічні, культурологічні, антропологічні, лінгвістичні, літературознавчі аспекти інтерпретації. Розкрито філософсько-методологічні засади історико-філософської інтерпретації та проаналізовано класичну новоєвропейську філософію як онтологію. Наведено результати дослідження екзистенційної інтерпретації Євангелій в керігматичній творчості Р.Бультмана. Визначено міфологічну алюзію як форму інтертекстуальності роману "Майстер корабля" Ю.Яновського. Описано ініціаційну символіку у романі В.Шевчука "Дім на горі".

Рассмотрены проблема интерпретации текста, а также её стратегии и методы. Освещены философские, логические, культурологические, антропологические, лингвистические, литературоведческие аспекты интерпретации. Раскрыты философско-методологические основы историко-философской интерпретации и проанализирована классическая новоевропейская философия как онтология. Приведены результаты исследования экзистенциальной интерпретации Евангелий в керигматическом творчестве Р.Бультмана. Определена мифологическая аллюзия как форма интертекстуальности романа "Мастер корабля" Ю.Яновского. Описана инициационная символика в романе В.Шевчука "Дом на горе".

Головний редактор:

Сміх та серйозність: множинність видів та взаємин. – О., 2008

Розглянуто природу сміху та його прояви в давній і сучасній культурах. Визначено своєрідність гомеричного сміху в контексті християнського віровчення, вивчено становлення національного козацького архетипу в межах самоіронічного світогляду українців. Проаналізовано анекдоти та їх карнавальну природу, засоби вираження смішного в різних текстах. Розкрито гендерно-когнітивну специфіку вираження комічного під час перекладу текстів, за сміхових форматів в Інтернеті.

Рассмотрены природа смеха и его проявления в древней и современной культурах. Определено своеобразие гомерического смеха в контексте христианского вероучения, изучено становление национального казаческого архетипа в пределах самоиронического мировоззрения украинцев. Проанализированы анекдоты и их карнавальная природа, средства выражения комического при переводе текстов, смеховых форматов в Интернете.

Головний редактор: