Розглянуто індивідуальний стиль, метод, світогляд як складові частини творчої індивідуальності. Описано деякі особливості семантичного аналізу міфів. Проаналізовано роль асоціативних зв'язків у саморозгортанні композиційної макроструктури в новелістиці Г.Тютюнника. Висвітлено проблеми національної духовності в поезії Л.Костенко.

Рассмотрены индивидуальный стиль, метод, мировоззрение как составные части творческой индивидуальности. Описаны некоторые особенности семантического анализа мифов. Проанализирована роль ассоциативных связей в саморазвертывании композиционной макроструктуры в новелистике Г.Тютюнника. Освещены проблемы национальной духовности в поэзии Л.Костенко.

Головний редактор:

Розглянуто питання структурування літературно-критичного тексту як можливість його інтерпретації. Проаналізовано структурно-типологічний аспект використання тропу і жанру. Описано жанрову структуру повісті Л.Н.Толстого "Отец Сергий". Акцентовано увагу на творчості визначної української поетеси Л.Українки. Висвітлено культурно-мистецьку діяльність лемків на західних теренах України у другій половині ХХ ст.

Рассмотрены вопросы структурирования литературно-критического текста как возможность его интерпретации. Проанализирован структурно-типологический аспект тропа и жанра. Описана жанровая структура повести Л.Н.Толстого "Отец Сергий". Акцентировано внимание на творчестве известной украинской поэтессы Л.Украинки. Освещена культурно-художественная деятельность лемков на западных территориях Украины во ІІ половине ХХ в.

Головний редактор:

Висвітлено літературознавчі концепти Біблійної генеалогії сакральної поезії. Розглянуто питання драматургії українського бароко. Розкрито екзистенційну суть художнього перекладу в контексті феноменологічної теорії. Проаналізовано структурно-метафоричні чинники в модернізації української новели наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., проблему автора та героя в романі В.Підмогильного "Місто".

Освещены литературоведческие концепты Библейской генологии сакральной поэзии. Рассмотрены вопросы драматургии украинского барокко. Раскрыта экзистенционная сущность художественного перевода в контексте феноменологической теории. Проанализированы структурно-метафорические факторы в модернизации украинской новеллы конца ХІХ - начала ХХ ст., проблема автора и героя в романе В.Подмогильного "Город".

Головний редактор:

Феномен художнього та проблема його повноти

Художня природа творчості Тараса Шевченка є постійним предметом уваги дослідників, діапазон розуміння якого достатньо широкий, що зумовлено, зокрема, універсальністю об'явлення генія. Відтак, можна говорити і про те, що феномен художнього у цьому випадку заявляє себе у своїй повноті, сприйняття та інтерпретація якої, однак, зумовлені готовністю культури (і окремого реципієнта) до відповідного розуміння. Розглянуто такі способи реалізації художнього, як парадоксальність творчої індивідуальності та творчості Шевченка, зумовлене специфікою вираження цих категорій митцем співвідношення художнього та художності, парадоксальність і закономірність сприйняття та інтерпретації його творчості. Центральною тезою спостережень є думка про принципову повноту втілення художнього Шевченком, що зумовлює постійну актуалізацію його спадщини в культурно-історичному часі, по суті її позачасову природу.

Проблема авторского литературного сознания в современной филологической аналитике

Сделан анализ исследовательских моделей авторского литературного сознания, которые отвечают современным методологическим стратегиям.

Н. Б. Кузякіна як дослідник літератури: тематичні зацікавлення й методологічні орієнтації

Висвітлено наукову діяльність відомого літературознавця й театрознавця XX ст. професора Н. Б. Кузякіної. Узагальнено оглянуто непростий життєвий шлях дослідниці в контексті конкретного історичного моменту, який зумовив як методологічний характер, так і тематичну скерованість її творчості, зокрема спричинив вимушений переїзд до Росії й тимчасовий відхід від основних пошукових інтересів, пов'язаних із добою Розстріляного Відродження в Україні. Уперше цілісно проаналізовано особливості професійного формування Н. Б. Кузякіної, запропоновано періодизацію її наукової творчості, окреслено тематично-проблемне коло, яке розробляла в тих чи інших галузях літературознавства, закцентовано жанрові різновиди праць та їх динаміку, порушено питання про наукову школу дослідниці.

Парадокс в критической системе Л. Шестова

Актуализирована парадоксальность критического мышления Л. Шестова, обусловленная его концепцией мировидения и афористичностью письма. Сделан акцент на парадоксальных суждениях критика о русской литературе.

Художньо-публіцистичний образ Одеси кінця XIX - початку XX століття

Образ Одеси на початку XX ст. оприсутнюється не тільки у літературних творах чи на кіно та фотоплівці, а й на шпальтах періодичних видань. Активний розвиток у цей час публіцистики віддзеркалює всі сфери життя міста. Особливу роль відіграє Одеса у становленні української публіцистики, тут жили та працювали І. Липа, О. Маркевич, А. Ніковський, Є. Чикаленко та інші.

Формирование представлений о читателе-адресате художественного творчества и некоторые способы актуализации читательского восприятия

Рассмотрен процесс ориентации на читательское восприятие в творчестве А. Т. Твардовского. В центре внимания поэма "Василий Теркин", стихотворение "Я убит подо Ржевом", проявление в этих произведениях установки на общение с вероятным читателем.

Между фольклором и художественной литературой: Сорочьи- и Русалочьи сказки А. Н. Толстого

Рассмотрены сказочные произведения А. Н. Толстого с точки зрения их связи с русским народным творчеством. Сорочьи сказки довольно "пестры" по своему составу. В них имеются: сказки о животных в типично "народном духе" (Сорока, Козел, Лиса, Еж, Мышка, Заяц, Сова и кот), в которых не следует искать какой-либо существенной мысли; сказки-аллегории с более сложной структурой - Мудрец (о петухе), Верблюд, Картина (о свинье-"художнице"), Гусак, Муравей - в которых, благодаря множеству деталей и скрытому подтексту, заметно литературное начало; сказочные произведения об одушевленных и очеловеченных предметах (Прожорливый башмак, Горшок, Топор, Порточки), предназначенные, в основном, для детей; сказки о детях и для детей (Фофка, Грибы, Маша и мышки, Снежный дом) - игры в "представленыши", детские сны; сочинения, в которых появляются фантастические и мифологические существа (Жар-птица, Куриный бог, Кот Васька, Петушки, Снежный дом) и сказки-шутки над домашними животными (Полкан, Кот сметанный рот). В выделенных группах сказок фольклорная стилизация проявляется по-разному и с разной силой. Русалочьи сказки можно приблизить к категории волшебных сказок. В них фольклорная стилизация, народные представления и, вообще, "низшая" мифология славян играют весьма существенную роль. К числу наиболее популярных образов этой мифологии принадлежала русалка - она и стала главной героиней открывающего цикл произведения. В "ключе" фольклорной традиционности и наличия авторской фантазии рассмотрены в работе и другие изображенные в Русалочьих сказках мифологические существа: водяной (Иван да Марья, Водяной), полевик, ведьмак, кикимора, дикий кур, звериный царь из одноименных сказок, домовой (Хозяин), овинник (Соломенный жених), змей (странник и змей) и жиж (Иван-царевич и Алая-Алица). Сорочьи и Русалочьи сказки в своей поэтике представляют собой, как будто "смесь" фольклорного (сказ) и литературного начал, но об их художественном своеобразии свидетельствует нечно иное - то, что можно назвать типично "толстовским" в восприятии и интерпретации русского народного творчества.

Жанр псалма в структурі "Повчання" Володимира Мономаха

Розглянуто жанрові особливості твору, роль Псалтиря у текстовій палітрі пам'ятки.

Ніцшеанські ідеї у контексті прози Лесі Українки (оповідання "Над морем")

Досліджено ніцшеанські ідеї у прозі Лесі Українки. Здійснено спробу охарактеризувати персонажів оповідання Лесі Українки "Над морем" з погляду мисленнєвої парадигми Ф. Ніцше.

Проблема жанрового визначення малої прози В. Стефаника

Проаналізовано жанрові особливості малої прози В. Стефаника. Зокрема виявлено модифікації жанру новели на рівні прагматики, композиції, наративних форм.

Повісті Л. М. Толстого 80 - 90-х років XIX ст. До проблеми "автор та герой"

Досліджено взаємозв'язок між категоріями "автор" - "герой" - "читач" у творах пізнього Л. Толстого ("Крейцерова соната", "Диявол").

Феномен "странничество" в романе А. Ф. Вельтмана "Странник"

Рассмотрен роман А. Ф. Вельтмана "Странник" с точки зрения видоизменения жанра романа-путешествия. Изучен феномен странничества как один из смыслообразующих факторов текста.

Фоніка ранньої поетичної творчості Богдана Лепкого

Проаналізовано фоніку ранніх віршів (1890 - 1899 рр.) Богдана Лепкого. Поет вже на початку творчості ретельно працював над увиразненням художньої мови своїх текстів. Для цього він майстерно застосовував алітерації, асонанси та майже всю палітру внутрішніх рим.

Жанрові тенденції динаміки сюжетів і героїв у польських драматичних малюнках (образках) XIX - початку XX століття

Досліджуючи польські XIX - початку XX ст. автори звернули увагу на актуалізацію жанрового підзаголовка драматичних сцен (картин, малюнків). У поетиці польських драматичних сцен (картин) мелодраматичні, водевільні, трагікомедійні мотиви починають трансформуватися в екзистенційні мотиви залежності людини від власних фобій та абсурдності її протистояння устоям середовища.

Экзистенциальный смысл мифопоэтической символики в романе Сильви Жермен "Взгляд Медузы"

Проведено обсуждение романа современной французской писательницы Сильви Жермен "Взгляд Медузы". Устанавлена связь между мифопоэтикой романа (образами, мотивами, элементами ритуала, символами) и решаемой в нем экзистенциальной проблематикой. Главными экзистенциальными проблемами являются одиночество, беззащитность перед миром зла и необходимость выработки стратегий самозащиты.

Литературные аллюзии в цикле сказок С. Козлова "О Ежике и его друзях"

В работе исследовательский поиск направлен на осмысление интертекстуальных, ассоциативных и подтекстовых уровней цикла С. Козлова "О Ежике и его друзьях". Осмыслен феномен аллюзивной специфики сказок. Представлена интерпретация авторских коннотаций в соответствии с контекстом всего цикла сказок о Ежике.

Експериментальний роман "Золоті лисенята" Юліана Шпола: колір як метафора тексту

Поетика кольору є предметом спеціального студіювання художньої своєрідності експериментального роману, забутого на багато десятиліть XX ст., хоч і був знаковим як для творчості одного з очільників ВАПЛІТЕ, літературно-художньої організації 20-х років, так і для розуміння особливостей розвитку модернізму на українському грунті епохи Розстріляного Відродження.