Cultural and entertainment programs on television: problem and prospects of functioning = Культурно-розважальні програми на телебаченні: проблеми та перспективи функціонування / M. Kitsa, M. Kul

Культурно-розважальні програми (КРП) займають важливу нішу на телебаченні. Більшість молоді віддає перевагу саме такому жанру. Через це, щоб зацікавити аудиторію такою передачею, потрібно докласти великих зусиль при створенні розважального сюжету. Зважаючи на те, що розважальні телепередачі набувають популярності, кожне шоу має бути індивідуальним і відповідно відрізнятися одне від одного. Щодо рекомендацій, котрі ми б хотіли зробити для покращення КРП, це насамперед мова. Мовлення телебачення розглядають як важливий фактор емоційної взаємодії трьох елементів - зображення, звуку та слова. Проте найважливіше значення в сучасному телебаченні відіграє слово, воно є головним "інструментом" майстерності журналіста. Прагнення до чистоти мовлення, його зрозумілості - один з основних професійних принципів тележурналістів. Як показує аналіз ток-шоу, майстерний ведучий є запорукою успіху телепередачі. Ведучий - це людина, яка насамперед є обізнаною та постійно збагачує свої знання в професійному руслі. Це особа, яка має професійні навики, а саме: володіння інтонацією та тембром голосу, манера жестикуляції перед камерою та сама робота з камерою. Ведучий - це творча людина, яка виконує роботу журналіста, режисера, оператора та редактора. Ведучий має бути розумним, ненудним, талановитим та енергійним. Адже, саме таких людей вимагає глядач у телепередачі. Ведучі мають розвивати думку, інтерпретувати події та проводити ефіри з природньою манерою та інтонацією. Ведучий, безумовно, є представником певної соціальної групи, і його взаємодію можна розглядати як, "представницьке спілкування", тобто спільні інтереси, цінності, ідеали та настанови цієї групи. Він повинен сам представляти себе глядачеві як партнера у спілкуванні. Встановлення міжособистісних контактів у процесі телевізійного спілкування відбувається завдяки аудіовізуальному характеру телевізійної комунікації. Глядач одержує повідомлення від конкретної особи, ведучого телевізійної передачі, саме тому таке повідомлення має персоніфікований характер.

Entertainment programs on Ukrainian TV channels: specifics, types, topics = Розважальні програми на українських телеканалах: специфіка, види, тематика / M. Kitsa, M. Kul

Велику частку телевізійного ефіру сьогодні займають саме розважальні передачі, які покликані розслабити та зняти стрес у глядача. Завдяки цьому інтерес глядацької аудиторії до формату розважальних програм не лише залишається незмінним, але і постійно зростає. Саме тому програми цього жанру мають неабияк високі рейтинги. Такі проєкти є актуальні та їх створюють згідно з суспільними потребами населення. Проаналізовано програми: "Світське життя з К. Осадчою", "Міняю жінку", "Голос країни. Діти", "Сніданок з 1+1", "Хто зверху?", "Топ модель по-українськи", "Супер Інтуїція", "Вар'яти", "Половинки", "Від пацанки до панянки", "Х-Фактор", "Хата на тата", "Зважені та щасливі", "Україна має талант", "Битва екстрасенсів". Кожна програма зацікавлює глядача та збирає позитивні відгуки. Не зважаючи на те, що ці програми розважального типу, вони є цікавими та смисловими. Аудиторія сприймає інформацію в легкому, іноді грайливому настрої, тому розважальні програми слугують здебільшого відпочинковим цілям. Кожен канал має власний підхід до створення телепередач чи сюжетів, а також розважальних програм. Серед аналізованих програм, загалом, кожна розважальна телепрограма має позитивні відгуки від аудиторії. Адже настрій на цілий день може гарантувати лише сміх. А сміх - це головне, що має бути присутнім у розважальних телепередачах. Отже, розважальні телепередачі користуються великою популярністю серед глядачів, мають широку аудиторію серед різної вікової категорії. Це можна пояснити тим, що кожна людина полюбляє сміятись та бути у центрі свіжих новин. Розважальні телешоу чи реаліті шоу зацікавлюють тим, що створюють присутність глядача на місці подій, також надають змогу слідкувати за життям відомих людей чи людей, що мають на меті з часом стати відомими.

Features of infotainment penetration into the news journalism of TV channels: "1+1", "STB", "ICTV" = Особливості проникнення інфотейнменту у новинну журналістику телеканалів: "1+1", "СТБ", "ICTV" / I. Putsyata

Охарактеризовано особливості проникнення інфотейнменту в новинну журналістику телеканалів: "1+1", "СТБ", "ICTV" (на прикладі програм: "ТСН", "Вікна-новини", "Факти. Інформаційний випуск"). Розглянуто інфотейнмент як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової та міжособистісної комунікації. Показано, що ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами. Звернено увагу на те, що в Україні активне впровадження методу інфотейнменту на телебаченні почалося після розпаду Радянського Союзу. У період економічної кризи засоби масової інформації зазнавали фінансових труднощів і потребували великих рекламодавців, тому для залучення аудиторії телередактори стали вдаватися до подачі політичної та соціальної інформації через розважальний аспект, беручи приклад із західних колег. Визначено причини та особливості жанру інфотейнменту в українських теленовинах; проаналізовано способи надання інформації на конкретних телеканалах; виявлено роль журналіста та ведучого у новинному мовленні. У процесі аналізу випусків програм "ТСН", "Вікна-новини", "Факти. Інформаційний випуск" з'ясовано, що у своїй роботі кореспонденти з усього творчого "інструментарію" інфотейнменту найчастіше використовують структурно-композиційні прийоми: візуальне оформлення, елементи художнього монтажу, лайфи. Поширеними прийомами в новинному мовленні є також: "журналіст як актор" і "тема як ядро змісту", тобто змістовні складові. Нерідко в сюжетах кореспонденти та ведучі використовують мовну гру, емотивність та іронію, завдяки яким досягається легкість подачі інформації, людина добре розуміє, про що говорить ведучий. Одним із способів досягнення доступності та привабливості інформації є мовна гра. Її сутність полягає в трансформації стійких словосполучень, прислів'їв, афоризмів тощо. Наразі український інфотейнмент у новинах та інформаційних програмах на вітчизняному телебаченні перебуває на стадії становлення. Його поширення у телеконтенті всеукраїнських каналів сприяє розвитку самих ЗМІ, адже цікаві новини приваблюють рекламодавців, тож, на нашу думку, саме за цим жанром майбутнє.

Information genres of media content in the structure of communication innovations = Інформаційні жанри контенту медій в структурі комунікаційних інновацій / Y. Finkler

Розглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Проаналізовано розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висунуто гіпотезу, що за умов капіталізації журналістики розширюються можливості інтерв'ю та його різновидів. Як інтерв'ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв'ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб'єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень у журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов'язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектра журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.

Instagram as a platform for forming the image of the country (on the example of the account of the Office of the President of Ukraine and of the President of Ukraine Volodymyr Zelensky personal profile) = Інстаграм як платформа для формування іміджу країни (на прикладі акаунту Офісу Президента України та особистого профілю Володимира Зеленського) / N. Semen

Соціальна мережа Instagram сьогодні є однією з найпопулярніших в Україні. Зокрема, це найдинамічніший вебресурс, адже його розробники регулярно оптимізують всі його функції. Якщо колись його використовували лише як платформу для поширення фотографій і невеликих описів до них, то сьогодні це ресурс, який також відіграє важливу роль у створенні та поширенні інформаційних приводів і повідомлень. Ця соціальна мережа завоювала прихильність численної аудиторії, зокрема серед молоді. Саме тому вона також впливає на формування громадської думки та іміджу країни та її владних структур. Instagram є особливо цінним ресурсом у роботі журналіста, оскільки сьогодні він відіграє роль першоджерела. Через те, що в цій соціальній мережі можна знайти найновішу та найцікавішу інформацію, а також інформаційні приводи безпосередньо від самих учасників. Досліджено особливості та способи подачі контенту в акаунті Офісу Президента України та в особистому профілі В. Зеленського в соціальній мережі Instagram, а також вмотивованість дописів. Проаналізовано основні "меседжі", котрі намагаються створити та поширити на цих сторінках для формування позитивного іміджу державної влади. Виокремлено основні недоліки, а також позитивні тенденції аналізованих у роботі Інста-сторінок, що впливають на імідж України на міжнародній арені. Проведено порівняльний аналіз акаунту державної установи (Офіс Президента України) та особистої сторінки В. Зеленського, який раніше не мав жодного стосунку до політичного життя країни. Сучасна наука потребує досліджень у сфері ведення акаунтів в Інстаграм. Через те, щоб ефективно працювати в такому ресурсі, потрібно оптимізувати всі знання та навички. А дотримання всіх вимог і наслідування трендів Інстаграму допоможе сформувати позитивний імідж нашої країни у світі.

Instagram stories as a tool for promoting and sharing content in mass media = Instagram stories як інструмент популяризації та поширення контенту ЗМІ / I. Mudra, A. Silchenko

Соціальні мережі є популярним каналом для популяризації та поширення контенту ЗМІ. Вони допомагають залучити аудиторію, втримати її та збільшують переходи на сайт мас-медіа. Соціальна мережа Instagram є однією з найпопулярніших у світі і редакції ЗМІ її часто використовують для залучення молодої аудиторії та популяризації своєї медіапродукції. Але в Instagram у звичайних дописах гіперпосилання не активні, що ускладнює збільшення трафіку на сайт ЗМІ. Тому потрібно приглядатися до такого інструменту як Stories. Це можливість за допомогою картинки чи короткого відео (до 15 с.) розказати найважливіше та привернути увагу аудиторії до новини. А також можна розмістити активне гіперпосилання на опублікований матеріал на фотографію чи текст. Stories нині є популярною функцією не лише в Instagram, а й в інших соціальних мережах. Нині її можна побачити окрім Instagram, ще у Snapchat, Facebook, Facebook Messenger, Youtube, Linkedin, TikTok. Stories вперше з'явилася у соцмережі Snapchat, але популярність свою отримала завдяки Instagram, у якій це інструмент з'явився у 2016 р. і відтоді постійно розвивається та вдосконалюється. Instagram Stories легко створити та розмістити, опубліковані історії знаходяться в самому верху стрічки та відразу ж привертають увагу аудиторії соціальної мережі. Адже швидко та лаконічно повідомляють найважливішу інформацію. Тому цей інструмент потрібно використовувати реакціям ЗМІ для збільшення, зацікавлення та охоплення нової аудиторії, а також для збільшення трафіку на сайт мас-медіа. Але Instagram Stories має особливості щодо розміщення самого контенту. Продемонстровано, наскільки є популярним Instagram Stories серед відомих українських Інтернет-ЗМІ; наведено стратегії, які вони застосовують і контент поширюють за допомогою цього інструменту. Контент-аналіз проведено з вибірки з 10 найпопулярніших онлайн-медіа, які використовують Instagram Stories.

International journalism as a source of forming image of the country abroad = Міжнародна журналістика як джерело формування іміджу країни за кордоном / M. Kitsa

Поняття "масової комунікації" у працях українських і закордонних науковців розглядається обмін міжнародної інформації, яка пов'язана з певними соціальними суб'єктами та яка опосередковується через спеціальні технічні засоби. Вона складається з щонайменше трьох аспектів: інформації, процесу передачі та поширення інформації, а також власне засобів комунікації. Завдяки цим процесам світова спільнота може дізнаватись про те, що відбувається у тій чи іншій країні. Міжнародну комунікацію поділяють на формальну та неформальну, а результати та її дія здебільшого спрямовані не лише на індивідуальну, але й на масову свідомість. Міжнародна комунікація є важливим складником медіасфери будь-якої країни. На дипломатичній арені завдяки їй характеризують статус держави. Також вона впливає і на політичний імідж. Саме від міжнародного іміджу країни залежить міжнародна співпраця, залучення іноземних інвестицій, сприйняття країни на міжнародній арені та ставлення до її громадян. Для досягнення мети дослідження проаналізовано російські, польські та американські медіа. Контент-аналіз закордонних ЗМІ засвідчив, що Україна присутня в закордонному медіапросторі в різних наративах. Зокрема, російські ЗМІ пишуть про Україну лише в негативну сенсі, акцентують на економічних труднощах і проблемах. Натомість польські та американські медіа подають інформацію про нарощення російських військ біля кордонів України, про заохочення до вакцинації, а також про зовнішню політику України. Для того, щоб збільшити кількість "української тематики" у міжнародному інформаційному просторі, представникам української політичної еліти потрібно співпрацювати з закордонними журналістами, активно давати їм коментарі, інтерв'ю, збільшувати кількість закордонних поїздок і зустрічей із представниками політичних, бізнесових, наукових кіл. Це допоможе протидіяти деструктивним кампаніям у міжнародному інформаційному середовищі, спрямованих проти України.

Lviv regional media and their content from/for the "Primary client" = Місцеві медіа Львівщини і їх контент від/для "основного клієнта" / Y. Zaliznyak

Упродовж років експерти Інституту Демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) здійснюють кількісний та якісний моніторинг інформаційного простору України на місцевому рівні. Обираючи певні області, а також друковані та онлайн видання у кожній з них регіональні групи забезпечують не лише облік та опис контенту - до їх завдань належить порівняння результатів роботи регіональних редакцій поміж собою. Окремою своєю місією фахівці ІДПО тут вважають виокремлення показових кейсів і підготовку фахових рекомендацій для редакцій задля того, аби їх аудиторія максимально уникала контакту з неякісним або шкідливим контентом. Предмет дослідження: стаття концентрує увагу та зосереджується на аналізі контенту чотирьох друкованих видань, що друкуються для аудиторії у Львівській області, а саме йдеться про "Високий замок", "Експрес", "Львівська пошта" (всі виходять безпосередньо у Львові) та "Новини Прибужжя" (виходить у м. Червоноград) - загалом йдеться про 517 публікацій упродовж моніторингових періодів, що мали місце 10 - 16 травня та 13 - 19 вересня 2021 р. Також йдеться про 4 онлайн видання - зокрема, такі сайти: "Вголос", "Гал-інфо", "Захід.нет" і "Львівський портал" (сукупно 800 публікацій упродовж згаданих вище тижнів моніторингу у травні і вересні 2021 р.). Ключовими методами, які застосовано у даному дослідженні, є кількісний аналіз, якісний аналіз і контент-аналіз із фокусуванням на дотриманні стандартів роботи медіа, на ознаках наявності пропаганди або прихованої реклами, а також на темах, жанрах, тональності та оригінальності контенту включених до переліку видань. Беручи до уваги формальну відданість професійним стандартам, водночас місцеві друковані та онлайн медіа Львівщини наражаються на певні видимі труднощі. Основні виклики, що полягають у завоюванні уваги їх аудиторії та освоєнні рекламних бюджетів, змушують медіа послуговуватись специфічним визначенням поняття основного клієнта. Питання того, у чиїй власності перебуває медіа, чи хто контролює іншим чином певне медіа, також тут відіграє не останню роль з погляду впливу на якість медійного контенту. Наведено кілька яскравих прикладів ймовірного порушення журналістських стандартів, або принаймні випадків, які можна назвати контентом, що перебуває на межі нормативної теорії сучасної журналістики.

Methods of using social networks by Ukrainian journalists = Методи використання соціальних мереж українськими журналістами / M. Kitsa

Визначено позитивні та негативні аспекти у використанні соціальних мереж (СМ) під час виконання професійних обов'язків журналістів. Встановлено, що з розвитком СМ життя журналіста полегшилось. Адже стало простіше шукати інформацію, відкрився більший доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до політиків, громадських діячів і відомих особистостей, яким можна написати в СМ. У процесі дослідження застосовано метод системного вивчення й аналізу окремих СМ, таких як: Facebook, Twitter, Instagram, Foursquare, Tik Tok. А також за допомогою систематизації, аналогії та узагальнення досліджено матеріали глибинних інтерв'ю, проведених спеціально для дослідження. Показано, що журналісти можуть по-різному використовувати СМ у своїй роботі. Багато що залежить від специфіки роботи, поставлених завдань та обов'язків журналіста. Саме тому важливим є конкретні випадки, ситуації та досвід працівників ЗМІ, які показують, як краще використовувати СМ у роботі залежно від потреб і завдань журналіста, а також його редакції та компанії. Окреслено основні особливості та характеристики СМ; установлено способи їхнього використання журналістами; описано позитивні та негативні аспекти у використанні СМ. Проаналізовано також, які СМ підходять для використання певних завдань у роботі журналіста. Окреслено основні можливості та переваги використання СМ різними організаціями та компаніями, також увагу зосереджено на використанні цього інструменту працівниками медіа компаній. Проте єдиної політики, правил і настанов щодо використання поки що немає. Проте поставлені та вирішені в процесі дослідження завдання не вичерпують тему соціальних мереж. Доцільними є подальші дослідження щодо особливостей та характеристик СМ, їхнього використання журналістами.

Musical content as a media text = Музичний контент як медіатекст / Z. Haladzhun, O. Kondrashov

Актуальність обраної тематики визначається передусім складністю структурної, семантичної та комунікативної організації феномена медіатексту через його знаковий характер, множинність знакових систем, співвіднесеність автора та його аудиторії в розумінні та декодуванні текстової інформації, що перебувають у площинах різних підходів до визначення поняття медіатекст і його аналізу. З погляду сучасної семіотики, де кожен знак несе особливе значення, використовується для зберігання та передачі інформації, функціонує в знаковій ситуації, взаємодіє з іншими елементами системи знаків, кордони його чітко виділені, що надає можливість йому бути відокремленим від інших знаків, музичний матеріал є системою знаків, виражених нотами, які відображають висоту звуку та його тривалість, де нота - (лат. nota, "знак") - умовний графічний знак, що розташовується на нотному стані та вказує висоту і відносну тривалість якого-небудь звуку (в окремих випадках також і спосіб відтворення). Музична семіотика виникла пізніше інших напрямів семіотики. Дослідники досі сперечаються про те, чи є музика засобом передачі, зберігання та обробки інформації. Музичний матеріал як медіатекст на сьогодні є невід'ємною частиною звукового простору, в якому роль музики принципово не змінюється, оскільки продовжує нести визначену функцію - передавати художню інформацію, яку можна емоційно та інтелектуально споживати, переробляти та компілювати за допомогою сучасної медіатехніки. При тому, що будь-який медіатекст має чітку орієнтацію на визначену аудиторію та конкретний результат, що не залишає місця для варіантів сприйняття, він все одно породжує зміни в індивідуальній картині світу саме через вплив на емоції реципієнта. Єдиною особливістю звучання музичного матеріалу за допомогою ЗМІ є те, що він зазвичай перестає мати вигляд цілісного твору, а найчастіше має цитатну форму задля якомога сильнішого впливу на глядача чи слухача, з метою формування позитивного/негативного сприйняття візуального/аудіального об'єкта. Різноманіття сучасних медіа надає можливість транслювати автономну музику (цілісні, завершенні музичні твори, первинність) і прикладну (дискретна, вторинна, компілятивна та підпорядкована тексту), що несе художню інформацію, моделює поведінку та впливає на емоції.

Peculiarities of fake media messages (on the example of Russian fakes about Ukraine) = Особливості неправдивих медіаповідомлень (на прикладі російських фейків про Україну) / K. Bilohrats

Інформаційні війни вже давно використовують як повноцінну зброю проти ворога, у цьому випадку застосовують і маніпуляції, і фейкові повідомлення. Методи у разі поширення неправдивих медіаповідомлень в їхніх авторів бувають абсолютно різними, проте мета практично завжди однакова - змусити цільову аудиторію, яка споживає інформацію, повірити та потрапити під вплив. Науковці визначили 3 основні елементи медійного ланцюжка: автор повідомлення - канал передавання - одержувач повідомлення. За М. Мак-Люеном медійні канали передавання інформації є технічним продовженням природніх каналів: радіо (слуховий), друкована періодика (зоровий), телебачення (поєднання вокального та візуального), та інтернет-ЗМК (поєднання слухового, зорового та візуального). Отже, варто зважати на те, якими способами поширюють фейки - через фото-, відео-матеріали чи лише за допомогою текстів. Дуже часто використовують 2, або інколи і канали поширення, адже відео може супроводжувати текст і фото до нього, тому такий поділ потрібно вважати умовним. Проаналізувавши неправдиві повідомлення з російськомовного сегменту медіа можна зробити висновки щодо використання основних критеріїв оцінювання за професійними журналістськими стандартами публікацій. До уваги бралася емоційність текстів, яка була умовно поділена на дві групи - "надмірна емоційність" і "помірна нейтральність". Щодо надмірної емоційності текстів було визначено, що вона найбільше поширена у відео, трохи менше на фото, та зовсім небагато у текстах. Досліджено тематику фейків російськомовного сегменту медіа - переважна більшість стосувалася України, а саме - воєнних питань. Зазвичай, автори неправдивих медіаповідомлень мають мету дестабілізувати ситуацію, змусити цільову аудиторію повірити в нісенітниці та поводитись прогнозовано, відвернути увагу від власних проблем.

Rubrics and features of information presentation in the Internet media "Ukrainskyi tyzhden'" = Рубрики та особливості подання інформації у Інтернет-ЗМІ "Український тиждень" / Y. Kazimova

Досліджено особливості висвітлення журналістських матеріалів у Інтернет-ЗМІ "Український тиждень" і специфіку рубрик видання. Це питання актуальне сьогодні, оскільки деякі журналісти люблять повторювати назви рубрик, полюбляють брати ці назви з інших видань. Але так чинити неправильно. Кожне видання повинно бути унікальним. Необхідно зазначити, що Інтернет-видання "Український тиждень" відповідально підійшло до питання підбору рубрик. У цьому Інтернет-виданні лише 5 рубрик, серед них такі: "Статті", "Колонки", "Фоторепортаж", "Журнал", "Прес-релізи", проте одна з рубрик - "Статті" містить багато підрубрик. Отже, серед підрубрик рубрики "Статті" є такі: "Усі статті", "Політика", "Економіка", "Світ", "Суспільство", "Культура", "Історія", "Наука", "Пандемія", "Вибори-2020". Під підрубрикою "Усі статті" журналісти подають найбільш загальну інформацію, яка є важливою впродовж певного дня. Щодо підрубрик "Політика" та "Економіка", то під ними подана лише відібрана, актуальна інформація. Підрубрика "Світ" є не дуже великою, проте завдяки їй можна дізнатися про найважливіші події, які відбуваються у світі. Найактуальнішою підрубрикою є "Пандемія". Саме під цієї підрубрикою журналісти подають інформацію про кількість хворих на коронавірус, способи лікування цієї хвороби, а також постійно попереджають людей про те, що краще берегти здоров'я завчасно, аби уникнути зараження. Матеріали у цьому Інтернет-виданні завжди подані професійно та оперативно. Їх цікаво читати, чому також сприяє й інтерфейс цього Інтернет-ЗМІ. Варто зазначити, що специфіка роботи журналістів вищезазначеного Інтернет-видання надає зрозуміти, що вони намагаються не висвітлювати однотипні новини, бути цікавими, писати матеріали лише на актуальні теми. У більшості випадків, інформація у різних ЗМІ є однаковою, адже від актуальних щоденних подій не втечеш. Проте навіть і сама інформація, яку подають усі ЗМІ, у Інтернет-виданні "Український тиждень" завжди подана оригінально та цікаво, аби читачі могли легко її зрозуміти та правильно сприйняти.

Socio-political preconditions for the emergence of public associations in Western Ukraine = Соціально-політичні передумови для виникнення громадських об'єднань в Західній Україні / B. Ivanytska

У другій половині XIX ст. західноукраїнські землі, придатні для розвитку сільського господарства, не могли забезпечити своїх мешканців належним добробутом. Більше того, в регіоні часто панував голод, і вирували злидні. Особливо постраждали українці, котрі становили більшість сільського населення регіону. Тогочасна урядова статистика намагалася довести, що для західноукраїнських селян були створені всі умови для забезпечення їхнього добробуту. Здавалося б, українські селянські господарства, що мали у своєму розпорядженні більшість орних земель, могли процвітати. Однак про інший бік цієї статистики не згадувалося: насамперед, було приховано, що найкращі землі належали власникам великих господарств. Якщо порівняти розмір площі великого землевласника та середнього селянського господарства, то селянське господарство було в рази менше сільськогосподарських угідь великого землевласника. Революційні події, котрі охопили Європу навесні 1948 р., принесли народам Європи надію на краще майбутнє. Наслідком революційного піднесення стало скасування кріпосного права в Австрійській імперії, яка також керувала Західною Україною. Насамперед українська інтелігенція, яка базувалася на священиках, вчителях та юристах, розпочала активну громадсько-політичну роботу. Однак більшість населення все ще залишалася осторонь політики: ні їхня загальна освіта, ні їхнє матеріальне становище не сприяли участі в національному русі. Тобто "Весна народів" все ще не сприяла "масовому, повсюдному пробудженню національної свідомості українського народу Галичини, Буковини, Закарпаття" [17, с. 15]. Для цього потрібно було докласти чимало зусиль, перш за все для компетентного та політичного інформування нації про те, що повинні робити освічені люди [22].

Specifics of materials of the internet media "Zaxid.net" = Особливості матеріалів інтернет-ЗМІ "Zaxid.net" / Yu. Kazimova

Досліджено особливості висвітлення матеріалів в інтернет-ЗМІ "Zaxid.net". Це питання актуальне, оскільки журналістам необхідно знати, як готують свої матеріали сучасні ЗМІ, які теми вони обирають для висвітлення. Зазначимо, що інтернет-ЗМІ "Zaxid.net" має розподіл рубрик за містами України (за назвами міст) і висвітленням (спорт, медицина тощо). Всі матеріали журналісти викладають на високому професійному рівні, обирають актуальні теми для висвітлення. Необхідно відзначити, що вдалим прикладом великої різноманітності рубрик є інтернет-ЗМІ "Zaxid.net". У кожному заголовку цікаво висвітлено інформацію. Інтернет-ЗМІ "Zaxid.net" складається з таких рубрик: "Львів", "Івано-Франківськ", "Тернопіль", "Волинь", "Закарпаття", "Чернівці", "Рівне", "Економіка", "Нерухомість", "Авто", "Дім", "Курйози", "Дозвілля" тощо. Заголовки з назвами міст містять поточну інформацію про кожне місто. Інші ж рубрики містять інформацію на дуже різні теми, такі, як життя, політика, уряд тощо. Хорошим прикладом журналістських матеріалів є стаття під назвою - "Укрзалізниця призначила швидкісний потяг із Києва до Тернополя", в якій журналісти повідомляють, що "Укрзалізниця" призначила фірмовий швидкісний поїзд категорії "Інтерсіті", маршрут Київ-Тернопіль. Також додали, що з Києва він вирушатиме 2 липня, а з Тернополя - 3 липня. Як повідомляє прес-служба Укрзалізниці, потяг відправлятиметься з Києва щодня о 16:41. та прибуватиме до Тернополя о 22:47 год. Він також повертатиметься щодня о 4:00 і прибуватиме до Києва о 10:03. Поїзд зупинятиметься у Козятині Вінницької області, Вінниці, Хмельницькому та Волочиську Хмельницької області. Загалом, потяг курсуватиме з Києва до Тернополя та в зворотному напрямку 6 год. Ще одним вдалим прикладом роботи журналістів "Zaxid.net" є стаття під назвою "Логістика під час війни", в якій журналісти пишуть, що з початком бойових дій Україні довелося зіткнутися з російською армією. Відкрите протистояння з Росією стало серйозним викликом для країни, яка вимагає загальної консолідації та оптимізації всіх соціальних процесів. І один із найважливіших моментів, на який потрібно звернути увагу, - це переформатування логістики. Журналісти додають, що початок бойових дій не став повною несподіванкою для українців та української влади. Не можна сказати, що з постачанням військ і населення все погано, але проблеми є, і вони досить серйозні, для їхнього вирішення потрібно не лише отримувати військову техніку, гуманітарну та фінансову допомогу, а й будувати економіку на військові потреби та використовувати переваги, зокрема потужний волонтерський рух і досвід успішних бізнес-структур. Оптимізація матеріально-технічного забезпечення - друга проблема після ведення бойових дій, яка є життєво важливою для виживання Української держави. Отож, із вищенаведеного видно, що журналісти цього видання чітко висвітлюють дані, до інформації підбирають гарні фотографії та викладають матеріали лаконічно та професійно. Особливо якісно та на високому професійному рівні журналісти подають інформацію про війну в Україні.

Theoretical and historical analysis of the reasons of media regulation = Теоретико-історичний аналіз причин регулювання медіа / Z. Haladzhun

Геополітичні катастрофи XX ст. поставили під сумнів постулат концепції про те, що кожна людина є раціональною та прагне віднайти істину, керується лише розумом. Упродовж історії розвитку каналів поширення інформації ми постійно спостерігаємо спроби держави чи інших сильних організацій регулювати, обмежувати їхню діяльність - від превентивних (цензура) до репресивних, і часто в їх суміші. Проблема полягає у засадничій невизначеності, що саме потрібно регулювати - обіг інформації чи діяльність медіа. Постійний пошук балансу між свободою та відповідальністю медіа, встановленням меж та обмежень діяльності ЗМІ та журналістів, що виражаються через прийняття/зміну/скасування законів та інших нормативно-правових актів вказують на необхідність виокремлення основних причин для встановлення такого регулювання. Виходячи з розуміння, що будь-яке регулювання є втручанням у поточну діяльність, можемо припустити, що унормування діяльності в царині медіа здійснюється задля певної мети (суспільного інтересу, до прикладу), задоволення потреб ринку (підтримка добросовісної конкуренції) чи з технічних причин (налаштування технічних стандартів) тощо. Здійснюється на різних рівнях - починаючи від відповідних міжнародних норм і стандартів, національних положень у нормативно-правових актах різних рівнів до адміністративних процедур і технічних специфікацій. Крім того, може бути зовнішнім - нормативно визначеним для певного виду діяльності та внутрішнім - у формі саморегуляції, як внутрішні контроль чи тиск громадськості зовні.

TikTok як перспективний канал популяризації ЗМІ / І. Мудра

Соціальна мережа TikTok дуже швидко завойовує популярність. Ще 2 роки тому її не сприймали серйозно, вважали платформою для підлітків, де немає нічого окрім танців і флешмобів. Але зараз ситуація кардинально змінилася. TikTok швидкими темпами збільшує аудиторію, контент також змінюється. Нині там вже активно ведуть і розвивають свої облікові записи не лише музиканти, а й лікарі, депутати, адвокати, рекламісти, автомобілісти та представники інших професій. Відповідно й ставлення до цієї соціальної мережі також змінилося. Нині це вже не лише додаток з танцями та піснями, а платформа, де можна легко, доступно та оригінально подати інформацію, навіть нудну та нецікаву, але таку потрібну та корисну. Масмедіа також стежать за швидкою популярністю TikTok і змінами у контенті. А там, де є аудиторія, є перспективи для популяризації ЗМІ. Тому все більше медіа приходять у цей додаток. Але роблять це двома способами. Перший: підлаштовуються під формат платформи, навіть серйозні ЗМІ публікують смішні відео, використовують популярну музику та кривляються на камеру. Другий: публікують контент, який вже був розміщений в інших соцмережах, ігнорують формат TikTok, також викладають уривки з шоу, випуски новини, тому часто не отримують достатньої уваги від аудиторії. Адже TikTok відрізняється від інших соціальних мереж, тому контент, який підходить для Facebook, Instagram, Youtube, на цій платформі не набирає переглядів. Адже кожна соцмережа має свій формат створення та подачі контенту, тому для кожної платформи для спілкування повинен бути зроблений індивідуальний контент. Масмедіа не завжди дотримуються цього правила, тому часто розчаровуються у TikTokTikTok і не розвивають у ньому свій обліковий запис. Досліджено, які українські масмедіа і як поширюють свій контент у TikTokTikTok. З'ясовано, чи є перспективною ця соціальна мережа для популяризації ЗМІ та її продукції.

"Бутікова" самопроєктна ідентифікація молоді в процесі соціальної ампліфікації медіапростору: реалії TikTok-епохи / Т. Гиріна, А. Жук

Розглянуто потенціал медіа-хайпу в контексті імплементації його масовокомунікаційною практикою у співвідношенні з очікуваннями та особливостями сприйняття аудиторією на прикладі сервісу створення та перегляду коротких відео мережі TikTok. Осмислено теоретичне підгрунтя самопроєктної ідентифікації молоді на цифрових платформах із використанням хайп-технологій, проаналізовано практики та моделі реалізації стратегій із масованого поширення мейнстримного контенту у вимірі соціальної мережі TikTok; проведено соціологічне дослідження у формі електронного опитування на платформі "Google Форми", охарактеризовано ставлення інтернет-користувачів до поширюваного популярного вірусного контенту в мережі, виявлення основних складових перспективно легкосприйнятного масами контенту та градації його за рівнем інтересу, відгуку до окремих його проявів. Установлено сприйняття інтернет-користувачами сфери культури, як найбільш плідного майданчика для тиражування хайп-повідомлень. Соціальні мережі ідентифіковано як найбільш сприйнятливий майданчик для "вірусного контенту", найпопулярнішими серед молоді є "TikTok" та "Instagram". Більшість респондентів бачать такий контент, втім реагують і поширюють його вибірково та періодично. В кількісному вираженні та ранжуванні за рівнем підтримки аудиторії реакціями, вподобайками, коментарями, поширеннями та іншими способами вияву прихильності та різновекторної оцінки контенту взаємодія відбувається у всіх опитаних, але не рідше одного разу на тиждень.

Використання опитувань громадської думки у висвітленні місцевих виборів 2020 року у теленовинах / О. Гарматій

Для багатьох українців "вікном" у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на всіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях. З огляду на підвищений суспільний інтерес до соціології у виборчий період, важливе значення має грамотне поширення соціологічної інформації. Людям важливо дізнаватися з медіа про достовірні рейтинги, надані у супроводі обов'язкових методологічних відомостей. Як показує дослідження, найбільш проблемним під час поширення соціологічної інформації виявилося оприлюднення у медіа відомостей про замовників. Маніпуляції результатами опитування відбувалися і через використання досліджень від сумнівних і псевдосоціологічних структур та ігнорування при цьому інформації від відомих і авторитетних організацій. Подібне недотримання стандартів висвітлення опитувань громадської думки є порушенням вимог Виборчого кодексу і призводить до нехтування прав громадян на повну та об'єктивну інформацію про вибори. Можна зробити висновок, що телемовлення, як популярний серед українців канал отримання інформації, не надало аудиторії повноцінного доступу до результатів соціологічних досліджень про місцеві вибори. Запропоновано можливі шляхи виходу з такої ситуації. Це, зокрема, підвищення відповідальності ЗМІ за поширення неповної та недостовірної інформації про опитування. Важливо також, щоб соціологічні служби надавали вичерпні відомості про свої дослідження. Якщо соціологічні компанії будуть відкриті та подаватимуть у своїх звітах вичерпний обсяг інформації, у медіа буде більше можливостей надати громадськості повні відомості про опитування. Також підвищення загальної медіаграмотності, вміння інтерпретувати результати опитування та з'ясовувати їх достовірність і надійність сприятимуть опірності громадян до маніпуляції соціологічними відомостями в медіа.

Виявлення проросійської пропаганди у найпопулярніших телеграм-каналах Одещини (аналіз фреймів) / Н. Стеблина

Розглянуто питання поширення проросійської пропаганди у найпопулярніших телеграм-каналах Одещини. Встановлено, що у науковому дискурсі практично відсутні дослідження на таку тему. Найбільше вивчено поширення пропаганди у Телеграмі міжнародними терористичними угрупування (ІДІЛ, Алькаїда), а також блокування цієї мережі в РФ та інших авторитарних державах. Тим часом моніторинги українських професійних медійних організацій як на загальноукраїнському, так і регіональному рівні показали, що Телеграм дуже часто використовується для поширення проросійських меседжів. Розроблено алгоритм виявлення проросійських меседжів у Телеграмі та продемонстровано результати його роботи. Здійснено моніторинг трьох найпопулярніших каналів Одещини: "Х-Одесса" (265 тис підписників), "Одесса Info" (191 тис) та "Одесса как она есть" (126 тис) за осінь 2021 р. Використано автоматичний контент-аналіз та аналіз фреймів як методи дослідження. Визначено, що телеграм-канал "Х-Одесса" найчастіше використовує фрейм "незручність", розповідаючи про перепони, які відчувають містяни через реформи декомунізації та "мовного" закону (1,07), натомість про російську агресію писали лише у кожному другому дописі - (0,52). Телеграм-канали "Одессса Info" та "Одесса как она есть" писали про російську агресію частіше - (1,46 і 0,79), а про "незручності" рідше - (0,73; 0,64). Запропоновано у подальших дослідженнях щодо виявлення пропаганди найбільшу увагу приділяти дописам, де зустрічається виключно фрейм "незручність". Такі тексти були знайдені в усіх трьох телеграм-каналах. Ідентифіковано 2 проросійські наративи: про "окремішність" Одеси щодо України, а також "переслідування" в Україні російськомовних. Визначено, що у подальших дослідженнях запропонований алгоритм виявлення проросійської пропаганди можна використовувати і для телеграм-каналів інших регіонів, а також для загальноукраїнських каналів.

Екологічне попередження у тревел-шоу "Орел і решка. Чудо світу" першого півріччя 2021 року / О. Кузнецова

В умовах світової екологічної кризи в проблемному полі екологічної журналістики вперше досліджено екологічне попередження телеглядачів для підвищення рівня їх екологічної поінформованості, орієнтування в екологічних проблемах зарубіжних країн, осмислення екологічної безпеки подорожуючих, удосконалення якості екологічної інформації сучасних телепередач, сприяння екологічній просвіті, підвищенню екологічної культури телеглядачів, виявленню резервів висвітлення екологічних проблем досліджено випуски першого півріччя 2021 р. телепередачі "Орел і Решка. Чудо світу". Започатковано дослідження екологічного попередження у тревел-шоу "Орел і Решка. Чудо світу", описано та осмислено показані в телепередачах види екологічних проблем у країнах зарубіжних подорожей ведучих телевипусків, зроблено їх кількісний, порівняльний аналіз за перше півріччя 2021 р., диференційовано виявлені у випусках екологічні проблеми за рівнем їхнього поширення на державні, міждержавні та глобальні, встановлено кількість кожного виду, показану в телепередачах "Орел і Решка. Чудо світу" за перше півріччя 2021 р. На основі дослідження створено таблицю, що відображає у країнах подорожей ведучих телепередачі, рівні поширення екологічних проблем. Запропоновано показувати у телевипусках "Орла і Решки. Чудо світу" впровадження закордоном екологічних сертифікаційних систем і програм у сфері туристичної діяльності, досліджувати як вони позитивно/негативно впливають на формування іміджу туристських регіонів, підвищують їхню популярність на міжнародному ринку.