TikTok як перспективний канал популяризації ЗМІ / І. Мудра

Соціальна мережа TikTok дуже швидко завойовує популярність. Ще 2 роки тому її не сприймали серйозно, вважали платформою для підлітків, де немає нічого окрім танців і флешмобів. Але зараз ситуація кардинально змінилася. TikTok швидкими темпами збільшує аудиторію, контент також змінюється. Нині там вже активно ведуть і розвивають свої облікові записи не лише музиканти, а й лікарі, депутати, адвокати, рекламісти, автомобілісти та представники інших професій. Відповідно й ставлення до цієї соціальної мережі також змінилося. Нині це вже не лише додаток з танцями та піснями, а платформа, де можна легко, доступно та оригінально подати інформацію, навіть нудну та нецікаву, але таку потрібну та корисну. Масмедіа також стежать за швидкою популярністю TikTok і змінами у контенті. А там, де є аудиторія, є перспективи для популяризації ЗМІ. Тому все більше медіа приходять у цей додаток. Але роблять це двома способами. Перший: підлаштовуються під формат платформи, навіть серйозні ЗМІ публікують смішні відео, використовують популярну музику та кривляються на камеру. Другий: публікують контент, який вже був розміщений в інших соцмережах, ігнорують формат TikTok, також викладають уривки з шоу, випуски новини, тому часто не отримують достатньої уваги від аудиторії. Адже TikTok відрізняється від інших соціальних мереж, тому контент, який підходить для Facebook, Instagram, Youtube, на цій платформі не набирає переглядів. Адже кожна соцмережа має свій формат створення та подачі контенту, тому для кожної платформи для спілкування повинен бути зроблений індивідуальний контент. Масмедіа не завжди дотримуються цього правила, тому часто розчаровуються у TikTokTikTok і не розвивають у ньому свій обліковий запис. Досліджено, які українські масмедіа і як поширюють свій контент у TikTokTikTok. З'ясовано, чи є перспективною ця соціальна мережа для популяризації ЗМІ та її продукції.

Соціальні проблеми Японії в телепередачі "Світ навиворіт" / О. Кузнецова

Мета роботи - аналіз та осмислення серій про Японію з популярної української телепередачі "Світ навиворіт", що висвітлює сучасні гострі соціальні проблеми: самотність, щоденна робота в офісах понад 15 год., "вигорання" людей на роботі, які не мають часу на особисте життя, сім'ю, відсутність або маленьке за площею житло, де мешкає 2 - 3 покоління. Вражає інформація про перше місце у світі японців за суїцидами через втрату роботи, робочий день в офісах, що вдвічі перевищує норму, без вихідних, постійне недосипання. Телевипуски ілюструють оригінальні незвичайні замінники сім'ї: її прокат на день, прокат собачки на кілька годин або днів, продаж силіконових дівчат-ляльок для чоловічих утіх, платні послуги школярок у лав-барах для зняття стресу наближеннями та ніжними дотиками, або жорсткі зв'язування в барі та побиття плітками, лав-готелі для молодих подружніх пар. Показано як альтернативою самотності дівчат є сучасні хлопці на годину, що зустрічаються у спеціальних кафе з дівчиною, ведуть приємну для неї розмову, роблять компліменти, а вона платить за ілюзію побачення, ввічливість і випивку. Зняттю стресового стану сприяють також невинні виступи численних ансамблів школярок, що співають і танцюють на сцені для хлопців і солідних чоловіків у залі, яким імпонує юний запал, веселощі, та вони щиро аплодують ученицям. Показані у телепередачі щорічні бої биків, які також надають емоційну розрядку вболівальникам; Олімпіада в бруді, де молоді люди беруть участь у різних випробуваннях із метою не перемогти, а падати в рідку глину, забруднитися, веселитися, як діти, щоб позбутися стресу чи депресії.

Роль соціальної мережі Instagram у популяризації журналістського контенту / Н. Семен

Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами та короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту та поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 р. і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут. Це різнобічна соціальна мережа, оскільки тут можна ділитися власним контентом, популяризувати себе, шукати інформаційні приводи та черпати актуальну та свіжу інформацію безпосередньо від першоджерел. Платформа Instagram має низку особливостей, функцій і трендів, використовуючи які, можна оптимізувати свою роботу та ефективно популяризувати журналістський контент і власну діяльність. Наслідуючи діяльність своїх закордонних колег, вітчизняні медійники також активізували свою роботу в мережі Instagram. В Україні вже сформувалась ціла плеяда засобів масової інформації, які не менш цікаво та інформативно працюють на цій платформі. Кожен із них має свій неповторний стиль подачі контенту, чим привертає увагу багатьох підписників до справді цікавих і злободенних тем для суспільства. Також частими є випадки, коли пост чи сторіс відомої людини в цій соцмережі є приводом для написання журналістського матеріалу, а іноді навіть для розслідування та покарання винних. Саме тому вітчизняні медіа, усвідомивши всю масштабність впливу ресурсу Instagram на аудиторію, активно налагоджують свою роботу тут.

Медійний складник сучасної літератури та літературної критики / Л. Темченко, І. Бучарська

Розглянуто специфіку висвітлення літературної та літературно-критичної тематики в спеціалізованих часописах ("Літературна Україна", "Українська літературна газета") і часописах суспільної та культурознавчої проблематики ("Критика", "Zbruc"). Сучасний етап розвитку літературних часописів і літературних розділів видань розглядається як обумовлений логікою діалогу між традиційною та модерною течіями в літературно-критичній царині сучасного українського гуманітарного знання. Повторення деяких ключових питань у дискусії "модерне - традиційне" на межах XIX - XX і XX - XXI ст. надає змогу припустити "повернення" української літератури на шлях розвитку, визначений її культурною специфікою. Літературні часописи надають змогу підтримувати певний рівень дискусії в процесі усвідомлення літературного спадку XX ст., революційних змін у сучасній літературі, визначення завдань для літераторів. Логічним жанровим втіленням цього процесу стають бесіди, діалоги, розмови (Ю. Андрухович, О. Бойченко, О. Друль "Ворохтаріум: літературний тріалог із діалогом і монологами", 2017; Л. Українка, О. Забужко, Блаженніший Святослав Шевчук "Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку", 2020; "Бесіди. М. Сидоржевський - Г. Штонь", 2020). Проаналізовані видання та стильова специфіка критичних текстів унаочнюють динамічність літературно-критичного процесу, надають змогу представити інтелектуальний "портрет" зацікавленого сучасною літературою читача. Порівняння жанрово-стильових характеристик текстів "Української літературної газети" та матеріалів видання "Zbruc" вимагає розмежування понять світоглядної публіцистики, яка зазвичай належить перу письменників, і літературної критики авторства літературознавців і журналістів, "на межі" яких виникають особливо цікаві зразки культурознавчої есеїстики.

Виявлення проросійської пропаганди у найпопулярніших телеграм-каналах Одещини (аналіз фреймів) / Н. Стеблина

Розглянуто питання поширення проросійської пропаганди у найпопулярніших телеграм-каналах Одещини. Встановлено, що у науковому дискурсі практично відсутні дослідження на таку тему. Найбільше вивчено поширення пропаганди у Телеграмі міжнародними терористичними угрупування (ІДІЛ, Алькаїда), а також блокування цієї мережі в РФ та інших авторитарних державах. Тим часом моніторинги українських професійних медійних організацій як на загальноукраїнському, так і регіональному рівні показали, що Телеграм дуже часто використовується для поширення проросійських меседжів. Розроблено алгоритм виявлення проросійських меседжів у Телеграмі та продемонстровано результати його роботи. Здійснено моніторинг трьох найпопулярніших каналів Одещини: "Х-Одесса" (265 тис підписників), "Одесса Info" (191 тис) та "Одесса как она есть" (126 тис) за осінь 2021 р. Використано автоматичний контент-аналіз та аналіз фреймів як методи дослідження. Визначено, що телеграм-канал "Х-Одесса" найчастіше використовує фрейм "незручність", розповідаючи про перепони, які відчувають містяни через реформи декомунізації та "мовного" закону (1,07), натомість про російську агресію писали лише у кожному другому дописі - (0,52). Телеграм-канали "Одессса Info" та "Одесса как она есть" писали про російську агресію частіше - (1,46 і 0,79), а про "незручності" рідше - (0,73; 0,64). Запропоновано у подальших дослідженнях щодо виявлення пропаганди найбільшу увагу приділяти дописам, де зустрічається виключно фрейм "незручність". Такі тексти були знайдені в усіх трьох телеграм-каналах. Ідентифіковано 2 проросійські наративи: про "окремішність" Одеси щодо України, а також "переслідування" в Україні російськомовних. Визначено, що у подальших дослідженнях запропонований алгоритм виявлення проросійської пропаганди можна використовувати і для телеграм-каналів інших регіонів, а також для загальноукраїнських каналів.

"Бутікова" самопроєктна ідентифікація молоді в процесі соціальної ампліфікації медіапростору: реалії TikTok-епохи / Т. Гиріна, А. Жук

Розглянуто потенціал медіа-хайпу в контексті імплементації його масовокомунікаційною практикою у співвідношенні з очікуваннями та особливостями сприйняття аудиторією на прикладі сервісу створення та перегляду коротких відео мережі TikTok. Осмислено теоретичне підгрунтя самопроєктної ідентифікації молоді на цифрових платформах із використанням хайп-технологій, проаналізовано практики та моделі реалізації стратегій із масованого поширення мейнстримного контенту у вимірі соціальної мережі TikTok; проведено соціологічне дослідження у формі електронного опитування на платформі "Google Форми", охарактеризовано ставлення інтернет-користувачів до поширюваного популярного вірусного контенту в мережі, виявлення основних складових перспективно легкосприйнятного масами контенту та градації його за рівнем інтересу, відгуку до окремих його проявів. Установлено сприйняття інтернет-користувачами сфери культури, як найбільш плідного майданчика для тиражування хайп-повідомлень. Соціальні мережі ідентифіковано як найбільш сприйнятливий майданчик для "вірусного контенту", найпопулярнішими серед молоді є "TikTok" та "Instagram". Більшість респондентів бачать такий контент, втім реагують і поширюють його вибірково та періодично. В кількісному вираженні та ранжуванні за рівнем підтримки аудиторії реакціями, вподобайками, коментарями, поширеннями та іншими способами вияву прихильності та різновекторної оцінки контенту взаємодія відбувається у всіх опитаних, але не рідше одного разу на тиждень.

Науковий і розважальний контент в українському екологічному теледискурсі: проблеми та особливості / О. Гарматій, А. Шередько

Мета роботи - висвітлення екологічної тематики в новинних програмах українського телебачення. На підставі вивчення випусків новин на загальноукраїнському телевізійному каналі "1+1" та спеціалізованому телеканалі "ECO TV" акцентується на важливості медіадискурсу для промоції знань з екології з метою формування загальної екологічної культури, екологічної свідомості та проекологічної поведінки громадськості. Загалом, в сучасному українському екологічному теледискурсі присутній сегмент наукового контенту, але його обсяг є незначним у порівнянні з розважальним. Екологічна тематика потребує більшої уваги та більших зусиль загальнонаціональних і спеціалізованих ЗМІ для кількісного та якісного розвитку екожурналістики, підвищення наукової та екологічної грамотності громадян. Актуальність дослідження визначається тим, що масмедіа значною мірою розширюють суспільне розуміння екології як науки про довкілля та привертають увагу суспільства до екологічної тематики. Нині виникнення частих екологічних лих і катастроф, зростання рівня забруднення навколишнього середовища спричиняють усвідомлення необхідності економії ресурсів, створення екологічно ощадливих, мало- та безвідходних технологій, зниження викидів шкідливих речовин і, що дуже важливо, викликають посилення уваги громадськості до екологічного медіадискурсу. ЗМІ відіграють важливу роль у формуванні громадської думки з питань екології та поширенні екологічного знання для масової аудиторії. Тому сьогодні як ніколи необхідно якісно подавати екологічну тематику в мас-медійному просторі та формувати високу екологічну свідомість громадськості.

Theoretical and historical analysis of the reasons of media regulation = Теоретико-історичний аналіз причин регулювання медіа / Z. Haladzhun

Геополітичні катастрофи XX ст. поставили під сумнів постулат концепції про те, що кожна людина є раціональною та прагне віднайти істину, керується лише розумом. Упродовж історії розвитку каналів поширення інформації ми постійно спостерігаємо спроби держави чи інших сильних організацій регулювати, обмежувати їхню діяльність - від превентивних (цензура) до репресивних, і часто в їх суміші. Проблема полягає у засадничій невизначеності, що саме потрібно регулювати - обіг інформації чи діяльність медіа. Постійний пошук балансу між свободою та відповідальністю медіа, встановленням меж та обмежень діяльності ЗМІ та журналістів, що виражаються через прийняття/зміну/скасування законів та інших нормативно-правових актів вказують на необхідність виокремлення основних причин для встановлення такого регулювання. Виходячи з розуміння, що будь-яке регулювання є втручанням у поточну діяльність, можемо припустити, що унормування діяльності в царині медіа здійснюється задля певної мети (суспільного інтересу, до прикладу), задоволення потреб ринку (підтримка добросовісної конкуренції) чи з технічних причин (налаштування технічних стандартів) тощо. Здійснюється на різних рівнях - починаючи від відповідних міжнародних норм і стандартів, національних положень у нормативно-правових актах різних рівнів до адміністративних процедур і технічних специфікацій. Крім того, може бути зовнішнім - нормативно визначеним для певного виду діяльності та внутрішнім - у формі саморегуляції, як внутрішні контроль чи тиск громадськості зовні.

Українська національна домінанта реклами у пресі східної Галичини 20 - 30 років XX століття / І. Ніронович

Анексія Польщею західноукраїнських земель у 1919 р. та рішення Ради амбасадорів країн Антанти (14 березня 1923 р.) про передачу Галичини під юрисдикцію Другої Речі Посполитої створили специфічні особливості розвитку пресової реклами. Проаналізовано, охарактеризовано рекламні матеріали у часописах і журналах "Відродження", "Вогні", "Дзвіночок", "Дзвони", "Життя і Знання", "Кіно", "Світло і Тінь", "Світ дитини", "Учительське Слово" і "Шлях Нації". Обгрунтовано, що інтенсивність, тематика та зміст рекламної діяльності органічно пов'язані з суспільно-політичними, соціально-економічними та культурно-правовими процесами та ефективністю функціонування пресових видань. Показано, що реклама відіграє важливу роль щодо поліпшення розвитку різних галузей економіки, культури, мистецтва, побутових потреб людини та засобів масової комунікації. Наголошено: взаємозалежний позитивний вплив економіки, преси, реклами створюють потрібні передумови для розвитку життєдайного середовища. На підставі всебічного аналізу рекламних повідомлень розкрито психологічні засади національної домінанти пресової рекламної діяльності у Східній Галичині, узагальнено досвід рекламування у контексті морально-духовного та національного виховання, формування громадянсько-державницької свідомості, загальнолюдських гуманітарних цінностей, міжнаціональної взаємоповаги та толерантності. Охарактеризовано особливості реклами для всіх верств населення за фахом, віком і статтю: чоловіків, жінок, молоді, дітей і підлітків. Зосереджено увагу на ідеологічній концепції рекламних повідомлень в умовах бездержавності української нації.

International journalism as a source of forming image of the country abroad = Міжнародна журналістика як джерело формування іміджу країни за кордоном / M. Kitsa

Поняття "масової комунікації" у працях українських і закордонних науковців розглядається обмін міжнародної інформації, яка пов'язана з певними соціальними суб'єктами та яка опосередковується через спеціальні технічні засоби. Вона складається з щонайменше трьох аспектів: інформації, процесу передачі та поширення інформації, а також власне засобів комунікації. Завдяки цим процесам світова спільнота може дізнаватись про те, що відбувається у тій чи іншій країні. Міжнародну комунікацію поділяють на формальну та неформальну, а результати та її дія здебільшого спрямовані не лише на індивідуальну, але й на масову свідомість. Міжнародна комунікація є важливим складником медіасфери будь-якої країни. На дипломатичній арені завдяки їй характеризують статус держави. Також вона впливає і на політичний імідж. Саме від міжнародного іміджу країни залежить міжнародна співпраця, залучення іноземних інвестицій, сприйняття країни на міжнародній арені та ставлення до її громадян. Для досягнення мети дослідження проаналізовано російські, польські та американські медіа. Контент-аналіз закордонних ЗМІ засвідчив, що Україна присутня в закордонному медіапросторі в різних наративах. Зокрема, російські ЗМІ пишуть про Україну лише в негативну сенсі, акцентують на економічних труднощах і проблемах. Натомість польські та американські медіа подають інформацію про нарощення російських військ біля кордонів України, про заохочення до вакцинації, а також про зовнішню політику України. Для того, щоб збільшити кількість "української тематики" у міжнародному інформаційному просторі, представникам української політичної еліти потрібно співпрацювати з закордонними журналістами, активно давати їм коментарі, інтерв'ю, збільшувати кількість закордонних поїздок і зустрічей із представниками політичних, бізнесових, наукових кіл. Це допоможе протидіяти деструктивним кампаніям у міжнародному інформаційному середовищі, спрямованих проти України.

Сучасні методи подачі інформації в контенті всеукраїнських телеканалів: від лонгріду до фінішингу / І. Пуцята

Розглянуто проблеми, пов'язані з підвищенням актуальності телевізійних новинних програм в умовах гострої конкуренції між телебаченням і такими сучасними засобами масової комунікації, як: інформаційні стрічки новин, блоги, соціальні мережі, ютюб-канали, які в силу своїх технічних можливостей можуть забезпечити більш високу оперативність подачі контенту новин у порівнянні з традиційними телевізійними випусками. У цих умовах каналам, а також авторам передач, що спеціалізуються на телебаченні в жанрі новин, доводиться шукати принципово нові підходи до їх трансляції, особливо з урахуванням можливостей сучасної людини за допомогою різних гаджетів постійно знаходиться в інформаційному просторі. Акцентовано увагу на тому, що для сучасного телебачення безперспективними є спроби "обігнати" Інтернет як джерело інформації. У наш час зусилля повинні бути спрямовані на створення таких форматів новин, які є простими, зручними для споживача та викликають живий інтерес і емоційний відгук. Саме такими форматами, що можуть сприяти вирішенню проблем інформаційного телебачення, є лонгрід і фінішинг. Вони орієнтуються на трансляцію новин через звернення до особи, героя телевізійної передачі, що є не лише формою підвищення конкурентоспроможності жанру, а й несе у собі значний соціальний потенціал, оскільки у центрі новин є людина, як основний творець подій та її учасник. Зазначено, що в основі даних форматів на українському телебаченні - людська історія, яка триває в часі, характеризує досить тривалий цикл подій, в яких герой бере участь. Нині такі прийоми активно використовують різні телевізійні проєкти, серед яких найбільш вдалими є: "В гостях у Дмитра Гордона", "Життя відомих людей", "Світські новини", на прикладі цих проєктів описано особливості форматів лонгріду та фінішингу, визначено їхні характерні риси, а також їхню перспективність у контексті вирішення проблем вітчизняного новинного жанру на телебаченні.

Зародження та розвиток екуменічного руху в Україні та світі крізь призму медіа / О. Бабенко

Відтоді як помісна Православна Церква України отримала Томос про автокефалію, Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, а найближчим часом очікується візит Папи Франциска, релігійна та зокрема екуменічна тематика у пресі стала однією з топових. Саме тому, є потреба проаналізувати її розвиток і відображення у різних медіа. Проаналізовано основні етапи становлення екуменічного руху: від витоків, які призвели до актуалізації теми міжцерковного порозуміння у Європі до історичних обставин, які створили передумови до підписання документів, які б упорядкували та уможливили якісний екуменічний діалог. Зокрема закцентовано на функціонуванні екуменічного руху у протестантських спільнотах, Католицькій і Православній Церквах. Розглянуто особливості функціонування Екуменічної концепції УГКЦ, її відображення у пресі, а також видозміна цього документу у 2021 р., з огляду на потребу оновлення та актуалізації. Екуменічна концепція УГКЦ (оновлена та попередня) знайшла свій відголос у нішевих тематичних онлайн-ресурсах. Після отримання Томосу активніше свою комунікаційну стратегію з іншими конфесіями запровадила ПЦУ. Відтак проаналізовано передумови заснування та розвиток Комісії з міжхристиянського діалогу у ПЦУ та її представлення у пресі. Зосереджено увагу на конкретних угодах і меморандумах, які були підписані у ХХ ст. та ілюструють поступ екуменічного діалогу у релігійних християнських спільнотах. Презентовано публікації екуменічної тематики в українській пресі, які мають свою хронологічну тяглість, адже спираються на журналістський досвід минулих поколінь. Наголошено що екуменізм - це не просто світовий церковний рух, але реальний інструмент, який й у сьогоденні впливає на релігійне життя, а також оновлюється, видозмінюється. Це втілено зокрема у оновленій Екуменічній концепції УГКЦ. Найбільшого розвитку екуменічний рух зазнав у ХХ ст. Він є тим важелем, який допомагає християнським релігійним спільнотам шукати мирного діалогу, позбуватися історичних ран минулого, водночас поважаючи конфесійну індивідуальність одне одного.

Instagram stories as a tool for promoting and sharing content in mass media = Instagram stories як інструмент популяризації та поширення контенту ЗМІ / I. Mudra, A. Silchenko

Соціальні мережі є популярним каналом для популяризації та поширення контенту ЗМІ. Вони допомагають залучити аудиторію, втримати її та збільшують переходи на сайт мас-медіа. Соціальна мережа Instagram є однією з найпопулярніших у світі і редакції ЗМІ її часто використовують для залучення молодої аудиторії та популяризації своєї медіапродукції. Але в Instagram у звичайних дописах гіперпосилання не активні, що ускладнює збільшення трафіку на сайт ЗМІ. Тому потрібно приглядатися до такого інструменту як Stories. Це можливість за допомогою картинки чи короткого відео (до 15 с.) розказати найважливіше та привернути увагу аудиторії до новини. А також можна розмістити активне гіперпосилання на опублікований матеріал на фотографію чи текст. Stories нині є популярною функцією не лише в Instagram, а й в інших соціальних мережах. Нині її можна побачити окрім Instagram, ще у Snapchat, Facebook, Facebook Messenger, Youtube, Linkedin, TikTok. Stories вперше з'явилася у соцмережі Snapchat, але популярність свою отримала завдяки Instagram, у якій це інструмент з'явився у 2016 р. і відтоді постійно розвивається та вдосконалюється. Instagram Stories легко створити та розмістити, опубліковані історії знаходяться в самому верху стрічки та відразу ж привертають увагу аудиторії соціальної мережі. Адже швидко та лаконічно повідомляють найважливішу інформацію. Тому цей інструмент потрібно використовувати реакціям ЗМІ для збільшення, зацікавлення та охоплення нової аудиторії, а також для збільшення трафіку на сайт мас-медіа. Але Instagram Stories має особливості щодо розміщення самого контенту. Продемонстровано, наскільки є популярним Instagram Stories серед відомих українських Інтернет-ЗМІ; наведено стратегії, які вони застосовують і контент поширюють за допомогою цього інструменту. Контент-аналіз проведено з вибірки з 10 найпопулярніших онлайн-медіа, які використовують Instagram Stories.

Екологічне попередження у тревел-шоу "Орел і решка. Чудо світу" першого півріччя 2021 року / О. Кузнецова

В умовах світової екологічної кризи в проблемному полі екологічної журналістики вперше досліджено екологічне попередження телеглядачів для підвищення рівня їх екологічної поінформованості, орієнтування в екологічних проблемах зарубіжних країн, осмислення екологічної безпеки подорожуючих, удосконалення якості екологічної інформації сучасних телепередач, сприяння екологічній просвіті, підвищенню екологічної культури телеглядачів, виявленню резервів висвітлення екологічних проблем досліджено випуски першого півріччя 2021 р. телепередачі "Орел і Решка. Чудо світу". Започатковано дослідження екологічного попередження у тревел-шоу "Орел і Решка. Чудо світу", описано та осмислено показані в телепередачах види екологічних проблем у країнах зарубіжних подорожей ведучих телевипусків, зроблено їх кількісний, порівняльний аналіз за перше півріччя 2021 р., диференційовано виявлені у випусках екологічні проблеми за рівнем їхнього поширення на державні, міждержавні та глобальні, встановлено кількість кожного виду, показану в телепередачах "Орел і Решка. Чудо світу" за перше півріччя 2021 р. На основі дослідження створено таблицю, що відображає у країнах подорожей ведучих телепередачі, рівні поширення екологічних проблем. Запропоновано показувати у телевипусках "Орла і Решки. Чудо світу" впровадження закордоном екологічних сертифікаційних систем і програм у сфері туристичної діяльності, досліджувати як вони позитивно/негативно впливають на формування іміджу туристських регіонів, підвищують їхню популярність на міжнародному ринку.

Мовна толерантність у назвах осіб старшого віку: можливості медіа у формуванні й руйнуванні стереотипів / Х. Дацишин

Сучасні засоби масової інформації значною мірою впливають на сприйняття представників тих чи інших соціальних груп. Стандарти журналістики вимагають дотримуватися принципу мовної толерантності, уникати слів і висловів, які сприяють формуванню негативних стереотипів. У цьому контексті актуальним є дослідження використаних у медіа назв осіб за віком. Цей аспект вивчення мовної толерантності не перебуває у фокусі особливих зацікавлень дослідників, зокрема, з огляду на глибоку закоріненість у повсякденне слововживання в різних сферах назв із пейоративними семами, через що мовці не задумуються про значення тих чи інших лексем. Наслідком цього є формування негативного, певної мірою дискримінаційного стереотипу старшої людини. Дослідження виявило, що для називання осіб старшого віку в українських медіа використовують словосполучення "людина похилого віку", "стара людина", "старша людина", "літня людина", "бабуся і дідусь", "людина поважного віку", "людина третього віку", "пенсіонер", "довгожитель", натомість в аналізованих текстах не виявлено слова "сеньйор". Окреслюючи осіб тої самої вікової категорії, ці слова, однак, по-різному їх маркують, зокрема словосполучення "людина похилого віку", яке є офіційним терміном, має негативні конотації і, відповідно, формує образ старшої особи як пасивного члена суспільства. Водночас потрібно зауважити, що медіа прагнуть уникати цього словосполучення, що не завжди можливо зробити, з огляду на його офіційний статус. Для називання необхідно обирати слова та словосполучення, що мають позитивне забарвлення або є нейтральними, вказують на досвід старшої людини, повагу та пошану до неї. Наслідком послідовного дотримання засад мовної толерантності може стати переосмислення офіційної термінології, пов'язаної з віком людини, руйнування негативного стереотипу старшої людини як особи пасивної, хворої, нездатної до руху вперед, для якої все найкраще залишилося в минулому. Формуючи образ людини у віці понад 60 років як соціально активної особистості, медіа сприятимуть не тільки змінам у громадській думці, а й новому усвідомленню літніми людьми свого способу життя і своїх можливостей.

Особливості та види рекламної фотографії в сучасних періодичних виданнях / М. Максимович

Зазначено, що в сучасних періодичних виданнях фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й є самостійними елементами рекламного бізнесу. Рекламні фотографії стають важливим візуальним орієнтиром для привернення уваги споживачів певних видів товарів чи послуг. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від цього напряму залежить кількість фінансової винагороди від рекламодавців і добробут редакцій періодичних видань. Здійснено стислий огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення та характерні особливості рекламної фотографії як одного з важливих елементів верстки сучасних періодичних видань. Акцентовано увагу на ролі, призначенні та особливостях рекламної фотографії як одного з підвидів сучасного фотомистецтва. Виокремлено значення рекламних фотографій в системі жанрів фотомистецтва. Проаналізовано специфічні риси сучасної рекламної фотографії, наведено характеристики її функцій у сучасній споживацькій культурі. Вказано на те, що однією з особливостей такого виду фотомистецтва є психологічний вплив на рецептори глядачів і закріплення у їхній підсвідомості бажання придбати рекламований товар чи послугу. Наведено погляди теоретиків фотожурналістики на сучасний стан рекламної фотографії та надано рекомендації фотографів-практиків щодо основних вимог до створення світлин у рекламному бізнесі. Наголошено на професійних аспектах і майстерності фотографів, які працюють у царині рекламної фотографії.

Lviv regional media and their content from/for the "Primary client" = Місцеві медіа Львівщини і їх контент від/для "основного клієнта" / Y. Zaliznyak

Упродовж років експерти Інституту Демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) здійснюють кількісний та якісний моніторинг інформаційного простору України на місцевому рівні. Обираючи певні області, а також друковані та онлайн видання у кожній з них регіональні групи забезпечують не лише облік та опис контенту - до їх завдань належить порівняння результатів роботи регіональних редакцій поміж собою. Окремою своєю місією фахівці ІДПО тут вважають виокремлення показових кейсів і підготовку фахових рекомендацій для редакцій задля того, аби їх аудиторія максимально уникала контакту з неякісним або шкідливим контентом. Предмет дослідження: стаття концентрує увагу та зосереджується на аналізі контенту чотирьох друкованих видань, що друкуються для аудиторії у Львівській області, а саме йдеться про "Високий замок", "Експрес", "Львівська пошта" (всі виходять безпосередньо у Львові) та "Новини Прибужжя" (виходить у м. Червоноград) - загалом йдеться про 517 публікацій упродовж моніторингових періодів, що мали місце 10 - 16 травня та 13 - 19 вересня 2021 р. Також йдеться про 4 онлайн видання - зокрема, такі сайти: "Вголос", "Гал-інфо", "Захід.нет" і "Львівський портал" (сукупно 800 публікацій упродовж згаданих вище тижнів моніторингу у травні і вересні 2021 р.). Ключовими методами, які застосовано у даному дослідженні, є кількісний аналіз, якісний аналіз і контент-аналіз із фокусуванням на дотриманні стандартів роботи медіа, на ознаках наявності пропаганди або прихованої реклами, а також на темах, жанрах, тональності та оригінальності контенту включених до переліку видань. Беручи до уваги формальну відданість професійним стандартам, водночас місцеві друковані та онлайн медіа Львівщини наражаються на певні видимі труднощі. Основні виклики, що полягають у завоюванні уваги їх аудиторії та освоєнні рекламних бюджетів, змушують медіа послуговуватись специфічним визначенням поняття основного клієнта. Питання того, у чиїй власності перебуває медіа, чи хто контролює іншим чином певне медіа, також тут відіграє не останню роль з погляду впливу на якість медійного контенту. Наведено кілька яскравих прикладів ймовірного порушення журналістських стандартів, або принаймні випадків, які можна назвати контентом, що перебуває на межі нормативної теорії сучасної журналістики.

Преса Житомирщини в період Другої світової війни: якісний аналіз / М. Кравчук, З. Партико

Об'єктом дослідження обрано 38 газетних видань Житомирщини періоду Другої світової війни (1939 - 1945 р.). Предметом дослідження є умови виникнення газет, особливості їх функціонування та припинення виходу, а також особливості матеріалів цих видань. Методи дослідження: традиційний аналіз (якісний); історичний метод; логічний метод; синтез; узагальнення. Газетні видання доцільно поділити на легальні видання українського самостійницького руху; офіційні німецькі видання; підпільні радянські видання; підпільні націоналістичні видання. Після окупації перші газети почали з'являтися на Житомирщині наприкінці літа - на початку осені 1941 р. і здебільшого перебували під впливом самостійницького руху. Відразу ж окупаційна німецька влада, використовуючи цензуру, розпочала пропагандистську кампанію щодо переваг "нового порядку". Від кінця листопада 1941 р. видання перейшли під контроль окупаційної німецької влади та стали її основним інформаційно-пропагандистським органом. Одним з інструментів альтернативного пропагандистського впливу на місцеве населення стала підпільна радянська періодика. Певний час у регіоні виходило підпільне націоналістичне видання, яке значного впливу на населення не мало. З 1944 р. (часу повернення радянської армії) всі видання українського самостійницького руху, німецької офіційної преси та націоналістичної періодики перестали виходити. Продовжила виходити лише одна з підпільних прорадянських газет, яка стала офіційною. Зіставлення кількості видань на території Житомирщини у воєнний, довоєнний і післявоєнний періоди надає підстави висунути гіпотезу про можливу залежність кількості видань від ступеня свободи преси. Перспективним залишається дослідження іншомовних, зокрема польською мовою, періодичних видань.

Information genres of media content in the structure of communication innovations = Інформаційні жанри контенту медій в структурі комунікаційних інновацій / Y. Finkler

Розглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Проаналізовано розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висунуто гіпотезу, що за умов капіталізації журналістики розширюються можливості інтерв'ю та його різновидів. Як інтерв'ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв'ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб'єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень у журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов'язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектра журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.

Specifics of materials of the internet media "Zaxid.net" = Особливості матеріалів інтернет-ЗМІ "Zaxid.net" / Yu. Kazimova

Досліджено особливості висвітлення матеріалів в інтернет-ЗМІ "Zaxid.net". Це питання актуальне, оскільки журналістам необхідно знати, як готують свої матеріали сучасні ЗМІ, які теми вони обирають для висвітлення. Зазначимо, що інтернет-ЗМІ "Zaxid.net" має розподіл рубрик за містами України (за назвами міст) і висвітленням (спорт, медицина тощо). Всі матеріали журналісти викладають на високому професійному рівні, обирають актуальні теми для висвітлення. Необхідно відзначити, що вдалим прикладом великої різноманітності рубрик є інтернет-ЗМІ "Zaxid.net". У кожному заголовку цікаво висвітлено інформацію. Інтернет-ЗМІ "Zaxid.net" складається з таких рубрик: "Львів", "Івано-Франківськ", "Тернопіль", "Волинь", "Закарпаття", "Чернівці", "Рівне", "Економіка", "Нерухомість", "Авто", "Дім", "Курйози", "Дозвілля" тощо. Заголовки з назвами міст містять поточну інформацію про кожне місто. Інші ж рубрики містять інформацію на дуже різні теми, такі, як життя, політика, уряд тощо. Хорошим прикладом журналістських матеріалів є стаття під назвою - "Укрзалізниця призначила швидкісний потяг із Києва до Тернополя", в якій журналісти повідомляють, що "Укрзалізниця" призначила фірмовий швидкісний поїзд категорії "Інтерсіті", маршрут Київ-Тернопіль. Також додали, що з Києва він вирушатиме 2 липня, а з Тернополя - 3 липня. Як повідомляє прес-служба Укрзалізниці, потяг відправлятиметься з Києва щодня о 16:41. та прибуватиме до Тернополя о 22:47 год. Він також повертатиметься щодня о 4:00 і прибуватиме до Києва о 10:03. Поїзд зупинятиметься у Козятині Вінницької області, Вінниці, Хмельницькому та Волочиську Хмельницької області. Загалом, потяг курсуватиме з Києва до Тернополя та в зворотному напрямку 6 год. Ще одним вдалим прикладом роботи журналістів "Zaxid.net" є стаття під назвою "Логістика під час війни", в якій журналісти пишуть, що з початком бойових дій Україні довелося зіткнутися з російською армією. Відкрите протистояння з Росією стало серйозним викликом для країни, яка вимагає загальної консолідації та оптимізації всіх соціальних процесів. І один із найважливіших моментів, на який потрібно звернути увагу, - це переформатування логістики. Журналісти додають, що початок бойових дій не став повною несподіванкою для українців та української влади. Не можна сказати, що з постачанням військ і населення все погано, але проблеми є, і вони досить серйозні, для їхнього вирішення потрібно не лише отримувати військову техніку, гуманітарну та фінансову допомогу, а й будувати економіку на військові потреби та використовувати переваги, зокрема потужний волонтерський рух і досвід успішних бізнес-структур. Оптимізація матеріально-технічного забезпечення - друга проблема після ведення бойових дій, яка є життєво важливою для виживання Української держави. Отож, із вищенаведеного видно, що журналісти цього видання чітко висвітлюють дані, до інформації підбирають гарні фотографії та викладають матеріали лаконічно та професійно. Особливо якісно та на високому професійному рівні журналісти подають інформацію про війну в Україні.