Структура символу як виражальний чинник сакральності в храмобудуванні / Р. Б. Гнідець

Мета роботи - розкрити структуру символу у його образі та геометричній формі як вираження сакральної сутності у храмобудуванні. Вона виявляється через ідею-образ, функціонально-змістове наповнення та певне знаково-символьне проявлення у просторі храмових обсягів святині. Оскільки символ у своєму практичному застосуванні виховує у будівничого чутливість до формальної досконалості, гармонії та естетики змісту та сакральної заангажованості, то саме у знаково-символьному вираженні виявляється сакральна сутність храмових будівель.

Храмова символіка в середньовічній європейській архітектурі / В. В. Михалевич

Висвітлено такі акценти: християнські символи існують і для приховування істини, і для її виявлення, пізнання; пізнання вищої істини є можливим лише на основі розкодування символічних образів, що втілені у середньовічному мистецтві та архітектурі, а конкретно у християнському храмі.

Споруди для дзвонів в сакральній архітектурі України / Я. М. Тарас

Розглянуто історіографію вивчення дзвіниць, генезу будівництва дерев'яних дзвіниць в Україні; з'ясовано приєднання дзвіниці до церкви та влаштування дзвонів у церкві; надано типологію споруд для дзвонів за походженням, конструктивним, функціональним вирішенням та архітектурно-планувальними, композиційними, стилістичними особливостями; розглянуто розташування на церковному подвір'ї.

Історія формування та розвитку архітектури монастирських комплексів Галицького Поділля / Б. С. Черкес, О. М. Дячок

Досліджено історію формування та розвитку архітектури монастирських комплексів на етнічних історико-географічних землях Галицького Поділля. Визначено суспільно-політичні чинники, які впливали на цей процес. Введено в науковий обіг відомості про найзначніші монастирі регіону: монастир кармелітів у м. Теребовль та Угорницький василіанський монастир біля с. Підгора Теребовлянського району. Будівлі, що є пам'ятками архітектури національного значення, були збудовані в середині XVII ст. на місці давніших споруд. Як видно з дослідження, монастирі, що належали до різних конфесій, крім сакральної мали яскраво виражену оборонну функцію. Територію монастирів оточували міцні мури з кутовими баштами та бійницями. Історичні події на території Західного Поділля призводили до руйнування споруд. Реставрації, які проводились на кошти місцевих меценатів і зміна конфесійної приналежності змінювали зовнішній вигляд будівель.

Сучасні світові тенденції архітектурно-містобудівної організації мережі лікувально-профілактичних закладів / І. В. Булах

У межах дослідження сучасних світових тенденцій у формуванні містобудівної системи закладів охорони здоров'я, проаналізовано особливості архітектурно-містобудівної організації мережі лікувально-профілактичних закладів Гонконгу та Сінгапуру - світових країн-лідерів з організації охорони здоров'я сьогодення. Розглянуто категорії лікарняних закладів, особливості державного та приватного секторів надання медичної допомоги населенню країн. Розкрито містобудівні особливості формування мережі закладів охорони здоров'я.

Морфологія дерев'яної архітектури в мурованих храмах В. М. Покровського на теренах Слобідської України / О. В. Кондратьєва

Сплеск національної ідентичності в період культурного ренесансу початку XX ст. відобразився у народженні українського архітектурного модерну. Досліджено морфологічні ознаки дерев'яної архітектури в мурованих храмах архітектора-художника В. М. Покровського на теренах Слобідської України початку XX ст.

Особливості житлової забудови Львова повоєнного періоду / С. Я. Попова

Наведено результати аналізу літературних та архівних джерел на тему житлової забудови Львова повоєнних років. Охарактеризовано соціально-політичні, культурні й економічні процеси та явища цього періоду та їх вплив на реалізацію загальної концепції житлової забудови Львова.

Регіоналізм та ідентичність як тенденція у проектуванні висотних багатофункціональних комплексів у країнах з жарким кліматом / Ш. Шокрі

Розглянуто особливості архітектурного проектування висотних комплексів багатофункціонального призначення в азіатських країнах, кліматичні умови в яких збігаються з жарким кліматом Об'єднаних Арабських Еміратів. Проаналізовано найвідоміші сучасні реалізовані висотні будівлі, а також ті, будівництво яких ще триває, і концептуальні, конкурсні проекти висотних багатофункціональних комплексів (БФК). Завдяки узагальненню отриманих результатів сформульовано основні тенденції проектування висотних БФК у країнах із жарким кліматом. Розглянуто тенденцію регіоналізму та ідентичності.

Тирасполь як "ідеальне соцмісто": трансформація архітектурно-містобудівних утопій міжвоєнного часу / І. В. Литвинчук, Н. О. Рязанова

Проаналізовано в натурі та за допомогою історичної картографії історичні ареали забудови міжвоєнного часу в Тирасполі під час його перебування у статусі столиці Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки у складі України та виявлено 2 основних періоди у розвитку міста. З'ясовано, які чинники відігравали роль у формуванні архітектурного середовища окресленого періоду. За допомогою іконографії розроблено графічні реконструкції первісного вигляду громадських і житлових будівель.

Еволюція концепції територіального розширення центру Львова в урбаністичних проектах XX - поч. XXI ст. / В. А. Шуляр

Розглянуто урбаністичні проекти територіального розширення громадського центру м. Львів в північному напрямку в генеральних планах міста, детальних планах територій та інших урбаністичних проектах упродовж XX - поч. XXI ст.

Архітектура романтичних палаців Львівської області XIX - початку XX ст. (на прикладі палацу Страхоцького у Мостиськах) / М. Р. Ясінський, І. В. Жмут

Розглянуто особливості архітектури та ландшафтної композиції палацово-паркових комплексів романтичного стилю XIX - початку XX ст. Львівської області. Проаналізовано стан збереженості архітектурного комплексу у Мостиськах, розкрито питання його функціонування та власності.

Василівський монастирський комплекс в Ужгороді / Л. Я. Чень

Розглянуто історію виникнення та прослідковано еволюцію розвитку василіанського монастиря (ВМ) в Ужгороді. Розкрито архітектурно-стилістичні особливості ВМ в Ужгороді та запропоновано реставраційні заходи з метою збереження пам'ятки.

Інтуїтивне і раціональне в творчості художника / В. Д. Гоголь

Розглянуто досвід осмислення єдності інтуїтивного та наукового підходів у творчості художника. Вирішення цієї проблеми пов'язане з фундаментальними питаннями методології процесу виконання твору мистецтва. У процесі створення скульптури (пам'ятника) необхідно вписати пластику в сформоване навколишнє середовище, визначити її масштаб, стиль, обрахувати конструктивну основу тощо. Використання цих складових є необхідною умовою створення досконалого, гармонійного твору.

Забезпечення освітнього та наукового процесу реставрації в профільних інституціях Сполучених Штатів Америки / М. В. Бевз, М. В. Каплінська

Розглянуто особливості реалізації процесу підготовки фахівців з реставрації об'єктів культурної спадщини. Висвітлено організаційно-навчальні та інструментальні питання провадження реставраційної освіти та її наукового забезпечення в провідних профільних інституціях Сполучених Штатів Америки (Східного берега), зокрема в навчальних програмах в університетах, реставраційних лабораторіях при музеях і приватних фірмах.

Катедра Пресвятої Богородиці XIII ст. в Холмі (архітектурно-археологічні та історико-архітектурні аспекти) / М. В. Бевз, Ю. В. Лукомський, В. М. Петрик, В. В. Бевз

За підсумком кількох сезонів досліджень спільної українсько-польської експедиції за участю кафедри Архітектури та реставрації Національного університету "Львівська Політехніка" розкрито рештки літописної катедральної церкви Пречистої Богородиці XIII ст. у Холмі, спорудженої за короля Данила Романовича. Повідомлено про застосування спеціальної методики досліджень; проаналізовано окремі архітектурно-археологічні та історичні й архітектурні аспекти нововиявленої пам'ятки; звернено увагу на її синтетичні риси, у яких поєднувалися риси візантійської (хрестово-банева структура) та західноєвропейської романської архітектури: окремі планувальні особливості (прямокутне завершення вівтарної частини) та модерні технологічні прийоми (цегляне мурування у вендійській системі). Здійснено гіпотетичну графічну реконструцію об'єкту на перший період його функціонування.

Собор Софії в Константинополі та формування традиції церковного будівництва Руси-України / Ю. Р. Диба

Звернено увагу на самобутній планувальний тип тридільних українських дерев'яних церков. Особливість храмів цього типу проявляється у тому, що західний і східний компартименти, приєднані до центрального зрубу, мають у плані гранчасту форму. Церкви такого планувального типу можна назвати двоапсидними. Зазвичай вважають, що багатогранні зруби з'являються внаслідок впливу бароко. Проте двоапсидний тип репрезентують найстарші дерев'яні храми. Доведено, що появу цих храмів слід пов'язати зі взоруванням на собор святої Софії у Константинополі - один із найшанованіших християнських храмів східної традиції.

Етапи відтворення інтер'єру верхнього храму Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору / В. М. Мещеряков

Наведено інформацію щодо етапів розробки та реалізації науково-проектної документації відтворення інтер'єрів Верхнього храму видатного втраченого об'єкта культурної спадщини України - Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору. Собор був одним із найбільш значущих архітектурно-містобудівних і духовних об'єктів Одеси до руйнування у 1936 р. Його відтворення у 1999 - 2010 рр. сприяло формуванню традиційного характеру історичного середовища Соборної площі та відродженню центра структури духовних будівель міста, а відтворення інтер'єрів завершило формування образу головного храму Одеси.

До проблеми оборонного будівництва у Руському королівстві та збереження історичної пам'яті про Високий Замок XIII - XVIII ст. у Львові / А. В. Міщенко, М. І. Давидович, А. Ю. Штендера

Наведено унікальність оборонного будівництва в Руському королівстві (Давньоукраїнській державі) на прикладі археологічних розкопок двору (замку) короля Данила у Холмі, вежі у Столп'ю, стовпів "волинського типу", а також Високого Замку у Львові. Порушено питання про збереження пам'яті про королівську фортецю Високий Замок у Львові як визначну оборонну пам'ятку Давньоукраїнської держави.

Архітектурно-розпланувальні принципи ренесансного "ідеального міста", реалізовані при закладенні та розбудові Жовкви наприкінці XVI та у XVII столітті / М. В. Бевз

Місто Жовква (польською - Zolkiew) належить до пізніх ренесансних закладень приватних міст-резиденцій на території Галичини кінця XVI ст. Урбаністично-просторова структура міста була запроектована за взірцем ренесансного ідеального міста. Місто складалася з двох спряжених частин: замку власника та укріпленого середмістя. Поєднання цих двох частин мало специфічний характер - центральна площа середмістя була відкрита однією стороною до головного фасаду замкового комплексу. В'їхати до замку можна було лише з центральної міської площі. Ця функціонально-розпланувальна засада особливо підкреслювала ідейний ренесансний характер міського комплексу. Жовква належить до міст, яке має автора. Ним був італійський архітектор Паоло Кламенсі (відомий у Львові за іменем "Павло Щасливий"), член львівського цеху мулярів, який перейшов на службу до власника міста гетьмана С. Жулкевського. Побудова замку та міста стали для архітектора амбіційним проектом і пожиттєвою справою. На підставі аналізу історичних даних висунуто гіпотезу, що розплановуючи місто та замок, Павло Щасливий користувався опублікованими раніше італійськими теоретичними трактатами про архітектуру. Порівняння трактатів надало змогу стверджувати, що він використав одну зі схем ідеального міста, яка була опублікована у книзі П'єтро Катанео "Чотири книги про архітектуру" (видана у Венеції, 1567 р.). Отже, Жовква - це одне з міст, яке реалізоване на практиці за теоретичною моделлю П'єтро Катанео.

Проблеми збереження середмістя історичного міста України / О. В. Рибчинський

З'ясовано, що значення середмістя у формуванні історичного міста України є недооцінене. В результаті аналізу існуючої структури поселення та збереженості історичної забудови визначено, що середмістя потребують збереження культурної самобутності, архітектурної спадщини, локальних цінностей, традицій та ідентичності історичного міста.