Агроекологічна оцінка нетрадиційних кормових культур у Лісостепу України: Вип. 74, 2000

За результатами агроекологічної та біохімічної оцінки нетрадиційних багаторічних високобілкових кормових культур і рослин з активною фізіологічною дією на організм тварин виявлено найбільш технологічні для використання у виробництві та ветеринарії. Наведено параметри продуктивності та головні технологічні прийоми вирощування та застосування. Проведено біоенергетичну оцінку нетрадиційних культур.

Адаптивні технології вирощування тритикале і жита: Вип. 74, 2000

Вивчення інтегральних показників ефективності різних моделей технологій виробництва тритикале і жита за умов дії чинників довкілля показало, що найбільш адаптивними моделями є технології з застосуванням елементів інтенсифікації. Дослідження ефективності вирощування різних за біотипом сортів і ліній тритикале та жита, дало змогу виділити сорти з найвищим адаптивним потенціалом, який з успіхом реалізується в зоні Лісостепу України.

Вплив високомінералізованих грунтових вод на земельний фонд у районах нафтовидобутку: Вип. 74, 2000

Показано, якщо внаслідок аварії в чорноземний грунт потрапляє інтенсивно засолена пластова вода поряд із власне нафтовим забрудненням відбувається його швидке натрій-хлоридне засолення, різке збільшення обмінного натрію, дестабілізація показників фосфатного стану.

Вплив норми висіву і густоти насаджень на якість збирання кормових буряків: Вип. 74, 2000

Висвітлено результати досліджень, проведених 1993 - 1996 рр. в УкрЦВТ, щодо впливу густоти насаджень на продуктивність і якість збирання кормових буряків.

Вплив системи обробітку на продуктивність культур і родючість грунту сівозміни: Вип. 74, 2000

Оцінено зміни елементів родючості сірого лісового грунту та продуктивності зерно-просапної сівозміни за умов довготривалого (1981 - 1995 рр.) застосування альтернативних систем основного обробітку.

Вплив технології вирощування на формування продуктивності і якості зерна озимої пшениці сорту Поліська 90: Вип. 74, 2000

Багаторічними дослідженнями, проведеними за умов Північного Лісостепу України на темно-сірому лісовому грунті в зернопросапній сівозміні, вивчено вплив різних доз добрив і загортання побічної продукції на щільність стеблостою, редукцію продуктивних стебел, на величину потенціалу колосу, формування врожаю та ступінь його реалізації залежно від попередника й системи захисту. Встановлено, що внесення добрив в одинарній дозі у поєднанні з хімічним захистом від хвороб, бур'янів і проти вилягання по гороху і кукурудзі на силос забезпечує отримання врожаю зерна відповідно 63,3 і 71,4 ц/га з умістом білка 11 - 12 % і кількістю клейковини, що відповідає сильним пшеницям.

Вплив інокулянтів і фізіологічно активних речовин на урожайність гороху: Вип. 74, 2000

Дослідами, проведеними на сірих лісових грунтах 1991 - 1993 рр., встановлено, що, враховуючи інгібіторний вплив хімічних препаратів на бульбочкові бактерії, передпосівну обробку насіння можна проводити нетрадиційними екологічно чистими препаратами та штамами, які сприяють розвитку спонтанних бульбочкових бактерій і підвищенню врожайності.

Застосування бентонітових глин (сапонітів) для меліорації грунтів легкого гранулометричного складу Полісся України: Вип. 74, 2000

Висвітлено результати досліджень ефективності природного сапоніту як меліоранта комплексної дії для грунтів легкого гранулометричного складу. У разі внесення подрібненого сапоніту в піщаний грунт (10, 15, 30 т/га) підвищується ємність катіонного обміну, вологоємність, поліпшується баланс поживних речовин (азоту, калію), обмінних основ - Ca і Mg, частково нейтралізується кислотність грунту. Продуктивність окремих культур від його застосування підвищувалася на 15 - 20 %.

Заходи боротьби з бур'янами на широкорядних посівах насіннєвої люцерни: Вип. 74, 2000

Наведено результати досліджень боротьби з бур'янами в посівах насіннєвої люцерни третього року вирощування. Встановлено, що у разі поєднання агротехнічних заходів і гербіцидів (зенкору) забур'яненість посівів люцерни зменшується на 82,2 - 91,1 %. Це дає можливість одержувати в умовах Північного Лісостепу України по 2,2 - 2,7 ц/га кондиційного насіння.

Охарактеризовано продуктивність зернових і кормових сівозмін за умов Полісся, ефективність продуктів біологічної переробки рідкого гною в післядії першого року. Досліджено вплив високомінералізованих грунтових вод на земельний фонд у районах нафтовидобутку, норми висіву та густоти насаджень на якість збирання кормових буряків, а також системи обробітку на продуктивність культур і родючість грунту сівозміни.

Головний редактор:

Зміна показників родючості чорнозему типового під впливом тривалого зрошування стічними водами міських очисних споруд: Вип. 74, 2000

Наведено результати комплексних досліджень впливу 20-річного зрошування стічними водами на елементи родючості, екологічні та санітарно-гігієнічні показники чорнозему типового. Розглянуто вплив довгострокового зрошування на вміст у грунті загального гумусу та його якісний склад, вміст водорозчинних солей і склад увібраних основ, вміст важких металів і мікроелементів, наявність збудників інфекційних і паразитарних захворювань, радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90.

Обробіток грунту і забур'яненість посівів у Західному Поліссі: Вип. 74, 2000

Багаторічними дослідженнями встановлено, що за продуктивністю ланки зерно-картопляної сівозміни, фітосанітарною дією й економічними показниками найоптимальнішою системою обробітку є: під картоплю - чизельний на глибину 40 - 42 см, а під озиме жито і ячмінь - поверхневий на 6-8 см. Це не призводить до підвищеної забур'яненості посівів у порівнянні зі звичайною оранкою і забезпечує ріст урожаю та зниження затрат на підготовку поля.

Площа живлення проса за безгербіцидної технології вирощування: Вип. 74, 2000

Багаторічними дослідженнями встановлено, що найбільш сприятливі умови для вирощування проса за безгербіцидної технології складаються у разі стрічково-рядкового та широкорядного способах сівби. Порівняно з суцільним рядковим способом сівби в таких посівах поліпшуються агрофізичні умови, повітряний і водний режими, є можливість завдяки 2 - 3-разовому розпушуванню міжрядь активно проводити боротьбу з бур'янами в період вегетації культури. У середньому за п'ять років приріст урожайності зерна проса за цих умов становив 6,3 - 6,6 ц/га.

Порівняльна продуктивність і забур'яненість посівів зернових культур за однакових агроекологічних умов вирощування: Вип. 74, 2000

Проведено порівняльне вивчення забур'яненості посівів і урожайності озимих пшениці та жита, ячменю, вівса, проса та кукурудзи на зерно після таких попередників: чистий пар, однорічні трави, ячмінь, кукурудза на силос. Визначено, що найбільшу чистоту наступним культурам забезпечували чистий пар і однорічні трави. Ячмінь посилював забур'яненість посівів коренепаростковими, а кукурудза на силос - злаковими просовидними та корнепаростковими бур'янами. За однакових агроекологічних умов найбільш урожайним було озиме жито, друге місце поділяли озима пшениця, ячмінь і кукурудза, на третьому та четвертому місцях були відповідно овес і просо.

Продуктивність зернових та кормових сівозмін в умовах Полісся: Вип. 74, 2000

Багаторічними дослідженнями встановлено, що зі збільшенням частки зернових у сівозміні понад 50 % знижується їх урожайність. Насичення запропоновано проводити різними колосовими і високоврожайними зернобобовими культурами. Ефективними засобами інтенсифікації на фоні застосування добрив є гербіциди і ретарданти. Обгрунтовано, що заміна сорту та запровадження післяжнивних посівів знижують негативний вплив повторних посівів і насичення сівозміни зерновими культурами.

Продуктивність сівозмін в умовах Правобережного Лісостепу України: Вип. 74, 2000

Висвітлено результати багаторічних стаціонарних досліджень продуктивності кормових сівозмін із різним насиченням багаторічними травами (від 12,5 до 50 %), зерно-бурякових сівозмін із проміжними (післяжнивними) культурами до 37,5 %, а також сівозмін за умов біологічних засобів відтворення родючості грунту (органічні добрива, сидерати, побічна продукція).

Спрямованість змін родючості темно-сірого опідзоленого грунту в природному біогеоценозі та агроценозі: Вип. 74, 2000

Наведено порівняльну характеристику грунтотворних процесів, що відбуваються під впливом тривалого сільськогосподарського використання та за умов природного біотопу. Показано, що агротехнічний чинник у процесі оптимізації елементів технології вирощування культур у сівозміні дає змогу до певної міри керувати процесами грунтотворення, поліпшуючи гумусний стан і режим елементів живлення. Наголошено, що тільки нормативна основа застосування агрохімікатів може дати бажані результати в розімкненому, енергонасиченому агроценозі.

Шляхи екологізації вирощування зернових культур в умовах Полісся: Вип. 74, 2000

Багаторічними дослідженнями на дерново-середньопідзолистих супіщаних грунтах Полісся показано оптимізацію параметрів застосування агрохімікатів за умов інтенсивних технологій вирощування зернових культур. Доведено доцільність поєднання звичайних та альтернативних прийомів обробітку в одержанні стабільних урожаїв зернових культур, а також можливість біологізації вирощування їх в окремій ланці сівозміни: конюшина - озима пшениця - льон.

Азотне удобрення і співвідношення мінеральних добрив при вирощуванні льону-довгунцю: Вип. 74, 2000

Дослідженнями встановлено, що на середньозабезпечених рухомими формами фосфору й обмінного калію дерново-підзолистих грунтах Полісся оптимальним співвідношенням добрив (азот, фосфор, калій) за вихідної дози внесення на 1 га ріллі N₃₀ є 1 : 3 : 3 та 1 : 4 : 3.

Варіаційна мінливість урожайності зернових залежно від кількості повторностей та розміру облікових ділянок: Вип. 74, 2000

У польових дослідах з ярим ячменем встановлено, що для зниження енерговитрат на вирівняних за родючістю темно-каштанових грунтах степової зони України достатньо закладати досліди із зерновими культурами у триразовій повторності з розміром облікової ділянки 25 м².