Аеротехногенне забруднення зелених насаджень м. Алчевська, 1999

Подано результати вивчення аеротехногенного забруднення зелених насаджень м. Алчевська методом снігової індикації. Встановлено, що головними забруднювачами атмосфери в цьому районі є оксид вуглецю, пил, діоксид сірки, діоксид азоту, аміак. Сніговий покрив у насадженнях підлуговується техногенними амонієм, кальцієм і магнієм. З наближенням до промзони збільшується навантаження хлором та кальцієм. Розподіл у просторі решти інгредієнтів не має чіткого зв'язку з віддаленням від джерел викидів. У цілому, забруднення насаджень у місті вище, ніж у передмісті. Виняток становлять важкі метали, яких більше накопичується на околицях міста.

Боротьба з бур'янами в посадках акації білої за допомогою гербіцидів, 1999

На чорноземах у посадках акації білої першого року для знищення бур'янів у захисних зонах рядів слід використовувати симазин у нормі 4 кг/га, а другого - симазин (6 кг/га) або атразин (4 кг/га). Обприскування необхідно виконувати до початку росту акації і появи бур'янів.

Вплив органо-мінерального добрива на основі осаду стічних вод на родючість грунту лісового розсадника та його санітарно-бактеріологічний стан, 1999

Проведено випробування в лісових розсадниках органо-мінерального добрива, запропонованого авторами. Добриво складається з твердого осаду міських стічних вод та цільових добавок: деревної тирси у співвідношенні з осадом 1:1 та фосфогіпсу в кількості 10-15% від загальної маси суміші. Одноразове внесення добрива сприяло поліпшенню агрохімічних властивостей та гумусового стану орного шару грунту протягом 6 років. Добриво виявило позитивний вплив на ріст та якість сіянців дуба звичайного і не погіршило санітарно-бактеріологічного стану грунту.

Динаміка радіального приросту сосни під впливом викидів підприємств Лисичансько-Рубіжансько-Сєвєродонецької промагломерації, 1999

Наведено результати досліджень радіального приросту сосни під впливом викидів токсикантів підприємствами Лисичансько-Рубіжансько-Сєвєродонецької промагломерації. Показано закономірності динаміки річного приросту сосни, його зв'язки з антропогенними та кліматичними факторами.

Досвід застосування принципів лісової типології для класифікації лук, 1999

Обстеження лук заплави Сіверського Дінця в межах Харківської області показало можливість застосування принципів лісової типології для їх екологічної класифікації. Але лучні спільноти за своїм складом і будовою суттєво відрізняються від лісових. Тому виділення типів лук потребує вибору інших критеріїв у порівнянні з тими, які прийняті для виділення типів лісу.

Екологічне нормування аеротехногенного забруднення лісових екосистем, 1999

Наведено методологічні підходи до екологічного нормування аеротехногенного навантаження на лісові екосистеми. Вивчено забруднення соснових і букових насаджень та його наслідки в районі шести промислових об'єктів у Поліссі, Лісостепу, Степу та Прикарпатті. Встановлено гранично допустимі навантаження токсикантів на лісові екосистеми в цих районах.

Забруднення снігового покриву в лісах зеленої зони м.Донецька, 1999

Вивчення складу снігового покриву в лісових насадженнях зеленої зони Донецька показало, що внаслідок локального забруднення та регіонального переносу відбуваються значні зміни в його хімізмі. Не дивлячись на значний вміст кислих аніонів, у цілому спостерігається зсув реакції опадів у лужний бік. Рівень надходження забруднювачів може коливатися в значному діапазоні.

Лісоекологічні засади програмного вирощування дубових насаджень України, 1999

Проаналізовано динаміку запасів дубових насаджень держлісфонду України. Обгрунтовано гостру необхідність переведення господарювання в дубових лісах на програмно-цільову основу з урахуванням типологічного районування та сучасних вимог лісогосподарського виробництва. На прикладі вологих грабово-соснових судібров наведено програми вирощування цільових деревостанів (критерій оптимальності - максимальний запас у віці головної рубки).

Наведено результати досліджень з питань лісової економіки, екології, лісорозведення, лісової ентомології, лісівництва, лісознавства та агролісометрії. Висвітлено проблему зниження родючості лісових грунтів внаслідок інтенсивного лісокористування у Карпатах. Проаналізовано екологічну роль лісової підстилки сосняків за умов техногенного забруднення атмосфери, а також вплив екологічних факторів на фенотипну структуру популяцій непарного шовкопряда. Охарактеризовано динаміку популяцій рудого соснового пильщика після застосування вірусного препарату на різних фазах спалаху.

Головний редактор:

Особливості формування трав'янистої рослинності в культурах дуба різного віку в сухій кленово-липовій діброві, 1999

Викладено результати дослідження особливостей формування трав'янистої рослинності в культурах дуба звичайного різного віку. Встановлено, що вік насадження зумовлює видове різноманіття, рясність, проективне покриття, ценоморфну структуру трав'янистої рослинності.

Перспективи використання радіолокаційної зйомки для моніторингу лісів та агроценозів, 1999

Наведено результати спостережень за лісовими насадженнями та агроценозами за допомогою радіолокаційної зйомки. Розглядаються можливості дешифрування матеріалів радіолокаційної зйомки і перспективи її використання для моніторингу лісів та агроценозів.

Про лісовпорядкувальний моніторинг і управління лісовими ресурсами, 1999

Розглянуто методико-інформаційний аспект лісовпорядкувального моніторингу й управління лісовими ресурсами, а також моніторингово-управлінські функції лісовпорядкування в зв'язку з їх комп'ютерізацією.

Селекція та лісорозведення / УкрНДІЛГА; В. П. Краснов. – Х.: РВП "Оригінал", 1999

Досліджено цитологічні особливості гібридних дубів селекції С.С.П'ятницького та їх батьків, а також динаміку інтенсивності цвітіння та плодоношення даного дерева на прикладі синтетичної популяції. Розглянуто структуру, продуктивність і біорізноманіття насаджень генетичних резервів дуба західного Лісостепу України. Проаналізовано вплив різних способів та інтенсивності догляду за культурами сосни на деякі показники мікроклімату. Окремий розділ присвячено проблемам загальної методології проектування використання сільськогосподарських земель на рівні мікроландшафтів.

Головний редактор:

Стан та принципи ведення лісового господарства в лісах лісопаркової зони Києва, 1999

Сучасний стан лісової рослинності у заказниках "Помірки" та "Помірки-Сокольники" Харківського Лісопарку, 1999

Проведено екологічний аналіз лісової рослинності дібров двох заказників "Помірки" та "Помірки-Сокольники". Виділено ценоморфи та гігроморфи, окреслено антропогенні зміни рослинності. Зареєстровано види, що зникли, та рідкісні. Вказано їх місцезнаходження.

Характер та головні причини всихання лісів Полісся, 1999

Представлено результати аналізу даних про характер та головні причини всихання лісів Полісся в зв'язку з породами та віковим складом.

Інтродуковані деревні види в насадженнях Жовтневого та Зміївського ДЛГ Харківської області, 1999

Обстежено та детально досліджено насадження за участі екзотів у Жовтневому та Зміївському держлісгоспах (ДЛГ). Визначено іншорайонні види, які добре ростуть у даних умовах і є перспективними.

Класифікація техногенно змінених лісорослинних умов заплавних дібров середньої течії р. Самари, 1999

Внаслідок видобутку вугілля в Західному Донбасі в долині р. Самари змінюється гідрологічний режим, що веде до загибелі заплавних дібров. Вивчено вплив шахтних виробок на грунти та лісові фітоценози на прикладі екологічних рядів у межах трофотопу D_n. Запропоновано класифікаційну схему для оцінки антропотехногенних змін лісорослинних умов для заплавних суглинних грунтів. Виділено межі санітарного стану деревостанів заплавних дібров у залежності від ступеня порушення місцезростань.

Накопичення ¹³⁷Cs головними лісоутворювальними деревними породами Центрального Полісся, 1999

На пробних площах спостережено значну мозаїчність радіоактивного забруднення грунту ¹³⁷Cs і суттєві відмінності в накопиченні радіоцезію різними деревними породами. За вмістом у деревині основні лісоутворювальні породи українського Полісся ранжовані в такий ряд: береза повисла > осика > дуб звичайний > сосна звичайна. Найвищою питомою активністю ¹³⁷Cs відзначаються органи крони дерева - асиміляційний апарат і гілки, а в деревині стовбура вона значно нижча.

Накопичення ¹³⁷Cs фітомасою ягідних рослин при різній щільності радіоактивного забруднення грунту, 1999

Дослідження в лісах українського Полісся показали, що питома активність ¹³⁷Cs у пагонах та ягодах рослин залежить від щільності радіоактивного забруднення грунту, яка значно варіює в різних ділянках насаджень. Побудовано рівняння зв'язку названих показників, що дає змогу розрахувати гранично допустимі значення щільності радіоактивного забруднення грунту, при яких можлива заготівля дикорослих ягід.