Аллометрия раковины двустворчатых моллюсков. 3: 1, 2004

Для представників дев'яти родів двостулкових молюсків (морських і прісноводних) наведено значення показника степеня в алометричних рівняннях, які зв'язують масу стулки з загальною сирою масою тварини. Усі досліджувані випадки знаходяться у відповідності з позитивною або слабо негативною алометрією, що межує з ізометрією. Наведені дані розширюють фактичну основу, на якій базується відомий висновок про позитивну алометрію скелетних структур як внутрішніх, так і зовнішніх. У зв'язку з цим більш загального значення набуває і концепція про те, що позитивна алометрія скелета (й інших опорних структур) є основною причиною негативної метаболічної алометрії (енергетичного обміну).

Анализ долговременных изменений разнообразия бентоса в бухте Лисья (юго-восточное побережье Крыма). 3: 1, 2004

Наведено дані про стан макрозообентосу на 1998 р. у Лисячій бухті (південно-східне узбережжя Криму) на глибині 1 - 10 м. Проведено порівняльний аналіз різноманітності в 1973 та 1998 рр. Відмічено суттєві зміни в складі таксонів. Середня чисельність і біомаса угруповання Chamelea gallina зросли приблизно в 20 разів. Під час оцінки видового різноманіття використано екологічні індекси Шеннона, Сімпсона, Пієлу, Маргалефа, Берджер - Паркер, а також метод порівняння k-домінантних кривих. Одержані результати свідчать про зменшення різноманітності угруповання за період 1973 - 1998 р. Припущено, що причиною цього є частково підвищення рівня евтрофування та, частково, зміна субстрату.

Бактериальная трансформация нефтяных углеводородов в прибрежной зоне моря. 1: 1, 2002

На основе собственных исследований и анализа литературных данных обсуждена бактериальная трансформация нефтяных углеводородов как составная часть самоочищения моря от нефти. Проанализированы различные факторы, влияющие на скорость и полноту трансформации нефтяных углеводородов в прибрежной зоне моря. Указано, что знание этих процессов позволит эффективно управлять экологическим состоянием в прибрежной зоне моря.

Белки, аминокислоты и углеводы в прибрежных наносах Севастопольской бухты Черного моря. 2: 3, 2003

В прибрежных наносах линии уреза северного побережья Севастопольской бухты впервые определено содержание белков, аминокислот и углеводов. Установлено преобладание количества белков над углеводами, в то время как в море в целом преобладают углеводные соединения. Если в целом в Севастопольской бухте наблюдаются сезонные колебания концентрации органических веществ, то в условиях наносов, постоянно омывающихся морской водой, сезонная динамика не наблюдается. Отношение концентрации углеводов к белку в наносах составляет десятые и сотые доли, что в десятки раз ниже, чем в поверхностном слое грунтов как открытого моря, так и бухт. Средняя концентрация белков и углеводов в наносах выше, чем в грунтах того же механического состава.

Биологические поверхности многоуровневых фитосистем и расчет их численных характеристик. 3: 3, 2004

Зроблено стислий огляд досліджень, присвячених оцінці площі біологічної поверхні, питомої (віднесеної до тілесної маси об'єкта) поверхні й індексу поверхні фітосистем різного типу та рівня організації (рослин, популяцій, співтовариств). Описано та порівняно між собою рівняння, що застосовуються в роботах різних дослідників, для розрахунку названих характеристик. На прикладі ряду конкретних фітосистем проведено числове порівняння результатів, одержаних двома описаними в літературі групами розрахункових методів (метод авторів цієї статті і метод Г. Г. Мінічевої). Показано, що у всіх вивчених випадках алгоритми розрахунку по методу Г. Г. Мінічевої органічно ведуть до помилкових результатів. Проаналізовано джерело помилок. Величина помилок у конкретних ситуаціях різноманітна та непередбачувана, але в загальному випадку залежить від діапазону значень питомої поверхні в об'єкті. Стисло обговорено основні наявні в літературі інтерпретації ролі параметрів біологічної поверхні в агроекологічних, гідроекологічних моделях.

Видовой состав рыб как показатель современного состояния прибрежной экосистемы юго-западного шельфа Крыма. 3: 2, 2004

На основании ихтиопланктонных исследований и отлова взрослых рыб дана характеристика ихтиофауны двух участков прибрежных вод Севастополя (полузамкнутой акватории Севастопольской бухты и открытой части моря, прилегающей к ней) в мае - октябре 2003 г. Установлено, что по сравнению с 80 - 90-ми годами ХХ столетия значительно расширился видовой состав рыб. Возросла значимость промысловых видов - хамсы и ставриды, увеличилась доля рыб - мигрантов из Мраморного моря (пеламиды и луфаря). Зарегистрирована икра обычно редкого в планктоне вида - морского петуха. Видовой состав рыб оказался сопоставим с данными благополучных 50 - 60-х годов прошлого столетия, что свидетельствует об оздоровлении прибрежной экосистемы Черного моря.

Влияние гидрологических условий на изменчивость гидрохимических и гидробиологических характеристик вод Одесского региона северо-западной части Черного моря. 3: 4, 2004

На основе данных экологического мониторинга Одесского региона северо-западной части Черного моря описано влияние особенностей гидрологических условий и явлений на изменчивость гидрохимических и гидробиологических характеристик вод акватории. Показано, что проникновение языка распресненных вод из Днепро-Бугского лимана весной и прибрежный ветровой апвеллинг в весенне-летний период года способствуют углублению процесса эвтрофирования вод и развитию гипоксии в прибрежной зоне.

Влияние крупномасштабных атмосферных процессов на формирование гидрофизических и гидробиологических полей в северо-западной части Черного моря в зимний период. 3: 3, 2004

На підставі сукупного аналізу глобальних і регіональних гідрометеорологічних характеристик, гідрофізичних і гідробіологічних полів у північно-західній частині Чорного моря в зимовий період показано, що глобальні процеси в системі океан - атмосфера відповідають за особливості їх міжрічної мінливості. Аномалії річкових стоків у певні фази Північноатлантичного та Південного коливань впливають на умови трансформації річкових вод і продукування фітопланктону, що призводить до мінливості вмісту завислої речовини та прозорості вод у зоні змішання річкових і морських вод.

Влияние температуры воды на выживание молоди и формирование промыслового запаса черноморского шпрота Sprattus sprattus phalericus (Risso) (Pisces: Clupeidae). 3: 2, 2004

Изучено влияние температуры воды на выживание ранних возрастных стадий черноморского шпрота и формирование величины его промыслового запаса. Для оценки выживания молоди разных поколений (годовых классов) использовали относительную численность в популяции годовиков. На примере четырех поколений (1998 - 1999; 1999 - 2000; 2000 - 2001 и 2001 - 2002 гг.) установлена тесная связь между относительной численностью годовиков и средней температурой воды в феврале предыдущего года. Коэффициент корреляции равен +0,98. Между величиной промыслового запаса, основу которого составляли двухгодовики, и температурой воды на ранних стадиях их развития достоверной связи не обнаружено, что дает основание рассматривать урожайность поколений в качестве основного фактора формирования промыслового запаса, определяющего величину улова.

Водные биокосные фитосистемы природного и антропогенного происхождения (структурное сопоставление). 2: 2, 2003

В сравнительном плане обсуждена структурная организация водных биокосных (БФ) фитосистем природного (тела растений, кроновые и субкроновые системы, растительные пологи) и антропогенного (растительные пологи на искусственных рифовых конструкциях) происхождения. Показано, что между названными группами систем не существует принципиальных различий: те и другие имеют общие принципы формирования структурно-функциональной организации. Иерархический принцип заполнения пространства (формирование разного уровня "сгущений" биоорганического вещества) реализуется как в природных, так и в антропогенно создаваемых БФ. В природных (телесных и надтелесных) и антропогенных БФ существуют определенные соотношения между геометрическим объемом (<$E roman V sub r>) системы и количеством сырой массы в его границах (<$E roman W sub СЫР>), описываемые уравнением вида: <$E roman {log W sub СЫР~=~loga~+~b~log V sub r}>. В природных надтелесных и в антропогенных БФ при одних и тех же размерах обитаемого пространства в среднем достигается примерно одинаковая концентрация биоорганического вещества и примерно одинаковое его количество на единицу внешней поверхности. Максимально наблюдаемые величины параметров в природных системах, как правило, выше, чем в антропогенных.

Возможности использования методического аппарата морфо-функциональной оценки водной растительности. 3: 3, 2004

У межах напрямку морфо-функціональної екології водної рослинності проаналізовано особливості підходів, які сформувалися в процесі розвитку двох шкіл: лабораторії екологічного метаболізму ІнБПМ під керівництвом д. б. н. К. М. Хайлова (ЛЕМ) та альгологічної групи Одеської Філії ІнБПМ під керівництвом д. б. н. Г. Г. Мінічевої (ОФ). Обговорено схожість і розбіжність методів вимірювання та розрахунку питомої та загальної поверхні фітосистем на різних рівнях організації. Зроблено висновок про використання єдиного методологічного принципу, який базується на обліку морфофункціональних властивостей кожного рівня ієрархічної організації рослинних систем. Показано, що розбіжності, які існують в розрахунку показників поверхні, пов'язані не з методами розрахунків ОФ, котрі, за думкою ЛЕМ, "органічно ведуть до помилкових результатів", а з особливостями дослідницьких завдань двох шкіл: - вивчення обмінних процесів фітосистем у водних екосистемах (школа ЛЕМ); - розширення можливостей гідроекологічних методів оцінки фітобентосу та фітопланктону за допомогою морфофункціональних показників (школа ОФ). У зв'язку з цим використання окремих формул з повних алгоритмів розрахунку для демонстрації помилкових результатів є некоректним. Продемонстровано принципово нові можливості використання показників поверхні для кількісного прогнозування видової структури угруповань та оцінки якості водного середовища. Підкреслено, що широта завдань, яку вирішуються двома школами, та викликана у зв'язку з цим відмінність методологічних засобів у школах морфо-функціонального напрямку, які розглянуто, є природним дослідницьким процесом і свідчить про

інтенсивний розвиток напрямку на даному етапі.

Данные о ланцетнике Branchiostoma lanceolatum (Cephalochordata) в Черном море. 2: 3, 2003

Отмечено, что данные о местах регистрации ланцетника Branchiostoma lanceolatum в бентали Черного моря показывают, что он встречается вдоль западного и южного берегов Крыма, а также вдоль берегов Болгарии. На глубине 20 - 21 м он местами образует скопления плотностью 1 100 <$E roman {экз "/" м} sup 2>. У Севастополя животные достигают длины 5 см и веса 150 мг. Признаков угнетения популяций в последние десятилетия не отмечено.

Динамика размерного состава ноктилюки Noctiluca scintillans в Черном море. 3: 4, 2004

Приведены данные о размерном составе популяции ноктилюки в Черном море в разные сезоны и на разных глубинах. Это позволило оценить "возрастной состав" популяции и на этой основе судить об активности размножения клеток в разных местообитаниях и в разное время. Показано, что доля клеток мельче 0,5 мм минимальна в полдень, максимальна в 18 - 21 ч. Сделан вывод, что в Черном море ноктилюка делится в темное время суток (ранее это было известно для Северного моря). Обнаружены следующие сезонные изменения размерного состава популяции: наибольшая доля мелких клеток (60 - 84 %) зарегистрирована в марте, причем на всех исследованных глубинах. Наиболее велика доля мелких клеток в марте на глубине 15 - 40 м. Это согласуется с данными о начале весенней вспышки развития ноктилюки. В апреле основной пик обилия мелких клеток перемещается на глубины более 60 м. В августе в поверхностном слое моря доля мелких клеток составляла 45 %, что трудно объяснить, так в этот период популяция ноктилюки размножается плохо.

Динамика характеристик поля биолюминесценции и планктона в восточной Атлантике в зимний период. 2: 3, 2003

Исследовано влияние гидрологических параметров водных масс, видового состава и обилия планктона на пространственную изменчивость амплитудных характеристик поля биолюминесценции вдоль <$E 20 symbol Р> з. д. в Атлантическом океане. Показано, что вертикальное распределение интенсивности поля биолюминесценции коррелирует с количественным развитием фито- и зоопланктона, распределение которых обусловлено концентрацией биогенных элементов и вертикальной структурированностью основных гидрофизических характеристик. Предложено использовать результаты анализа пространственной структуры и амплитудно-временной изменчивости биолюминесценции в различных климатических зонах восточной части Атлантического океана для визуализации вертикальной структуры планктонного сообщества и проведения экспрес-стипизации водных масс.

Исследование различных сценариев радиоактивного загрязнения вод Черного моря на основе методов имитационного моделирования. 3: 1, 2004

На основі імітаційного числового моделювання проаналізовано наслідки Чорнобильської аварії, а також два сценарії гіпотетично можливих радіоекологічних катастроф унаслідок дії джерел на дні та бічних межах басейну. Для задання початкових і граничних умов у першому випадку використовуються дані натурних спостережень. Проведено числовий аналіз еволюції полів концентрації радіонуклідів чорнобильського походження та їх порівняння з даними натурних радіоізотопних спостережень. Показано, що область високих рівнів забруднення, виявлена у червні 1986 р. біля берегів Криму, сформувалася в результаті перенесення забруднених водних мас із східної частини моря. Проаналізовано можливі наслідки витоку радіоактивних речовин з контейнера, розташованого на глибині 2 000 м у центральній зоні моря. Показано, що у перебігу перших двох розрахункових років відбувається забруднення придонного шару моря. Потім забруднені води підіймаються в проміжні шари. На третій стадії радіоактивні води досягають верхнього 100-метрового шару й інтенсивно розносяться по акваторії основною чорноморською течією. У разі винесення токсичних речовин дунайськими водами протягом перших п'яти місяців відбувається забруднення північно-західного шельфу. Через 8 місяців забруднені води, розповсюджуючись уздовж західного узбережжя, досягають прибосфорського району. Через півтора роки забрудненню піддається вся акваторія моря.

Количественное распределение пелагических остракод (Halocyprididae) в западной части пролива Брансфилда, Антарктика. 3: 2, 2004

Проанализировано количественное распределение пелагических остракод (сем. Halocyprididae) в западной части пролива Брансфилда на основе зоопланктонных материалов 7-ой Украинской антарктической экспедиции, собранных в марте 2002 г. Максимальная глубина лова варьировала от 200 до 1 000 м. Обнаружены восемь видов галоциприд. Три из них доминировали во всем обловленном слое: Metaconchoecia isoheira (44 и 31 % в слоях 0 - 500 и глубже 500 м, соответственно), Alacia belgicae (28 и 23 %) и A. hettacra (24 и 21 %); четвертый - Boroecia antipoda (21 %) - глубже 500 м. Остальные виды (Metaconchoecia skogsbergi, Proceroecia brachiaskos, Discoconchoecia aff. elegans и Conchoecissa symmetrica) встретились в небольшом количестве в нижних слоях облова (200 - 500, 500 - 1 000 м). Наибольшие плотность и биомасса галоциприд (<$E >>~1~000> экз. / 1 000 <$E roman м sup 3> и до 500 - 780 мг/1 000 <$E roman м sup 3>) наблюдались в слоях 200 - 500 и глубже 500 м. В верхнем 100-метровом слое они были немногочисленны, повышенные величины численности отмечены вдоль фронтальной зоны, формирующейся при взаимодействии вод морей Беллинсгаузена и Уэдделла.

Меропланктон Черного моря: история изучения, современные проблемы. 2: 3, 2003

Отмечено, что в истории изучения меропланктона Черного моря условно выделены три основных периода: первый - накопительный фаунистический, второй - экспедиционный хорологический; третий - преимущественно прикладной экологический. Таксономический состав, количественное распределение и сезонная динамика изучены в прибрежной зоне и открытой части Черного моря. Показано важное значение мониторинга видового разнообразия и обилия пелагических личинок макрозообентоса для организации морских хозяйств и оценки состояния прибрежных рекреационных зон Черного моря. Предложена хорологическая классификация личинок многощетинковых червей Черного моря.

Моделирование причинно-следственных связей в морских экосистемах. 1: 1, 2002

Рассмотрен общий подход к построению моделей морских экосистем, использующий причинно-следственные связи между протекающими в них процессами. На основе ABC метода (Adaptive Balance of Causes) построена система уравнений модели, представляющая динамику биокомпонента морской среды в их взаимосвязи с циклами углерода, азота, фосфора и содержанием растворенного кислорода, а также учитывающие разнообразные внешние воздействия на экосистему. Обсуждена проблема определения коэффициентов в ABC моделях экосистем. В качестве примера создана модель, имитирующая динамику фитопланктона, зоопланктона и биоресурса в зависимости от содержания органических и неорганических веществ в морской воде. Проведены вычислительные эксперименты с моделью при различных сценариях солнечного, ветрового, температурного и загрязняющего (речной сток) внешних воздействий. Полученные результаты подтвердили эффективность и практическую полезность ABC метода для моделирования морских экосистем.

Нефтяное загрязнение морских прибрежных наносов. 3: 1, 2004

Уперше за умов чорноморської бухти одержано дані про кількісний вміст комплексу ліпідів і вуглеводнів у прибережних наносах. Відзначено перевищення кількості нафтових вуглеводнів над біогенними, що свідчить про постійне нафтове забруднення акваторії.

Новый подход к изучению возрастной структуры черноморского шпрота (Sprattus sprattus phalericus) (Pisces, Clupeidae). 1: 1, 2002

На основе концептуальной модели нормального распределения признаков в биологически однородных совокупностях предложен новый подход к изучению возрастной структуры черноморского шпрота, позволяющий оперативно получать необходимую информацию в реальном масштабе времени. Для расчета средних размеров и относительной численности разных возрастных (годовых) классов шпрота использованы нормальные вариационные кривые распределения по размерам двухгодовиков, как наиболее многочисленного и полностью представленного в уловах возрастного класса. Рассчитана достоверность разницы между попарными значениями средних размеров двухгодовиков и их относительной численности, полученных с помощью предлагаемого подхода и традиционным способом (изучение возраста особей по отолитам). По обоим показателям разница недостоверна для уровня значимости больше 0,05.