Эффективность применения Эриуса (Дезлоратадина) в лечении аллергической патологии у детей: 1, 2005

Проведено изучение эффективности применения препарата "Эриус" (дезлоратадин) у 30-ти детей, больных бронхиальной астмой (БА). В результате установлено, что "Эриус" является высокоэффективным и безопасным препаратом, оказывает выраженный противовоспалительный эффект у больных БА легкой и средней степени тяжести, сочетающейся с круглогодичным ринитом, атопическим дерматитом. Являясь антигистаминным и противовоспалительным препаратом, который в короткие сроки купирует проявления аллергического ринита, включая заложенность носа, и облегчает течение БА и атопического дерматита, он способствует повышению эффективности терапии аллергических заболеваний и тем самым улучшает качество жизни больных детей.

Сравнение эффективности различных моделей лечения азитромицином (Азимед) больных с нетяжелой негоспитальной пневмонией: 1, 2005

Пероральные формы макролидов относятся к препаратам выбора для амбулаторного лечения больных негоспитальной пневмонией с нетяжелым течением. Проведена сравнительная оценка клинической эффективности и безопасности назначения 3-х (по 500 мг один раз в день) и 5-ти (1-й день - 500 мг, 2 - 5-й дни - 250 мг один раз в день) дневных моделей азитромицином (азимедом) 40-ка амбулаторным больным с нетяжелой негоспитальной пневмонией в возрасте 18 - 60 лет. На основании проведенных исследований установлена высокая одинаковая клиническая эффективность (95 % при 3-х дневной, 100 % при 5-ти дневной (<$E roman p~>>~0,1>)) обеих моделей применения азитромицина (азимеда). Учитывая высокую безопасность и хорошую переносимость "Азитромицин (Азимед)", он может быть рекомендован как безопасный и эффективный антибиотик выбора при лечении нетяжелой негоспитальной пневмонии у взрослых больных в возрасте до 60 лет в амбулаторных условиях по трех- или пятидневной схеме.

Рентгенологічні особливості туберкульозу легень у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД: 1, 2005

Рентгенологічні особливості туберкульозу легень у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД вивчено у відкритому проспективному контрольованому дослідженні, яке включало 725 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, що були виявлені у м. Одеса протягом 2000 - 2002 рр. Виявлено 154 випадки ВІЛ-асоційованого, 136 - СНІД-асоційованого туберкульозу та 435 випадків туберкульозу у ВІЛ-негативних осіб. У ВІЛ-інфікованих та ВІЛ-негативних хворих однаково часто виявляли вогнищеву, інфільтративну та дисеміновану форми туберкульозу. У хворих на СНІД частота дисемінованої форми була удвічі вищою, ніж у ВІЛ-інфікованих та ВІЛ-негативних осіб. Рентгенологічні особливості туберкульозу у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (атипова середньо-нижньодольова локалізація, висока частота ексудативно-пневмонічних фокусів і рідка - казеозно-некротичних, відносно невисока частота розпаду легеневої тканини - 40,5 % - 57,7 %) можуть бути причиною хибної діагностики пневмонії та інших опортуністичних респіраторних інфекцій та пізньої діагностики туберкульозу.

Реакция сердечно-сосудистой системы на изокапническую гипоксию в пожилом возрасте: 1, 2005

Изучены возрастные особенности реакций системы гемодинамики на изокапническую гипоксию (вдыхание газовой смеси с 12 % O2). Установлено, что при дыхании гипоксической смесью сдвиги АД и вегетативного баланса достоверно (<$E roman p~<<~0,05>) больше у пожилых людей, по сравнению с молодыми людьми. Это свидетельствует о большей напряженности симпато-адреналовой системы при гипоксическом стрессе у пожилых людей, что подтверждает снижение у них устойчивости к гипоксии.

Пневмония у больных пожилого и старческого возраста: дифференциальный диагноз: 1, 2005

Проанализированы 513 историй болезни 485-ти больных пневмонией. Пациентов пожилого (60 - 74 лет) возраста было 188, старческого (75 лет и старше) - 99. Для сравнения изучена клиническая картина пневмонии у 44-х больных молодого (16 - 34 лет) и зрелого (35 - 59 лет) возраста. За 5 лет наблюдения было 28 случаев повторной госпитализации. Все пациенты поступали в терапевтические отделения стационара с диагнозом "Пневмония". Полученные результаты позволяют заключить, что установление окончательного диагноза у больных пожилого и старческого возраста необходимо проводить путем последовательного, в том числе ретроспективного, анализа клинических, рентгенологических, лабораторных данных, при необходимости эндоскопических исследований, а также результатов проведенной стандартной антибактериальной и дезинтоксикационной терапии внебольничных пневмоний.

Особливості патоморфологічних змін структур органа зору при генералізованому туберкульозі: 1, 2005

Наведено сучасні дані щодо поширеності туберкульозу органа зору, його етіології, патогенезу, класифікації, патоморфологічної характеристики. Проаналізовано основні доведені фактори ризику розвитку туберкульозної інфекції в оці, проблеми діагностики та актуальність теми за сучасних умов епідемії туберкульозу в Україні. Представлено результати досліджень в лабораторії патоморфології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України біопсійного матеріалу хворих генералізованими формами туберкульозу. Виявлена лімфоїдно-клітинна інфільтрація і ексудативний тип реакції в тканинах ока, ураження судин сітківки та судинної оболонки у вигляді токсичного васкуліту, які свідчать про предиспозиції змін в тканинах ока і можуть бути загрозливими у нелікованих пацієнтів зі зниженим імунітетом.

Особливості епідеміології та перебігу туберкульозу в західному регіоні України: 1, 2005

Проаналізовано епідеміологічну ситуацію та співвідношення основних статистичних показників з легеневого і позалегеневого туберкульозу в 7-ми областях західного регіону України та у країні в цілому в 1990 - 2003 рр. Складна епідеміологічна ситуація з туберкульозу характеризується зростанням частоти туберкульозу легеневої локалізації і незадовільним виявленням позалегеневих форм туберкульозу, про що свідчить значне коливання цього показника в різних областях. Ріст занедбаних форм серед вперше виявлених хворих, розповсюдження полікавернозних процесів з масивним бактеріовиділенням, ростом хіміорезистентного туберкульозу серед населення вимагають удосконалення організаційних заходів і науково-методичних розробок, направлених на боротьбу з туберкульозом за сучасних соціально-економічних умов.

Невриноми заднього середостіння: 1, 2005

Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 42-х пацієнтів з невриномами заднього середостіння. Частіше (54,76 %) пухлини виявлялися у жінок віком до 20-ти років (50 %). Висвітлено особливості клініки, рентгенологічної картини, причини похибок під час діагностики захворювання. Своєчасна діагностика і хірургічне лікування мають важливе значення, оскільки у 16,67 % випадків спостерігається малігнізація неврином. За субкапсулярного видалення неврином заднього середостіння ускладнення після операцій зустрічаються в 19,04 % випадків, відзначено хороші найближчі і віддалені результати лікування хворих.

Морфологічні дослідження при лікуванні туберкульозу ізоніазидом та піридоксин гідрохлоридом за умов експериментального зараження морських свинок мікобактеріями туберкульозу: 1, 2005

Наведено результати морфологічних досліджень туберкульозного запалення та неспецифічних змін в органах морських свинок в експериментальній моделі туберкульозу під час лікування різними співвідношеннями ізоніазиду з піридоксин гідрохлоридом. Оптимальний терапевтичний ефект досягли під час лікування ізоніазидом в дозі 32 мг у разі поєднання з піридоксин гідрохлоридом в дозі 5 мг на 1 кг маси тварини, за якого виявлено відсутність специфічних та неспецифічних проявів запалення в легенях, печінці, нирках, селезінці.

Ефективність та безпечність антибактеріальної терапії хворих на негоспітальну пневмонію з нетяжким перебігом: 1, 2005

Результати проведеного дослідження свідчать, що монотерапія хворих на негоспітальну пневмонію (НП) з нетяжким перебігом віком до 60-ти років, без супутньої патології амінопеніциліном (амоксицилін) або новим макролідом (азитроміцин, мідекаміцин або кларитроміцин), а також хворих на НП з нетяжким перебігом з наявністю супутньої патології та/або у віці 60 років та більше захищеним амінопеніциліном (амоксициліну/клавуланат) або фторхінолоном III покоління (левофлоксацин) є однаково високоефективною та безпечною.

Ефективність добровільного консультування та тестування на ВІЛ у виявленні ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу: 1, 2005

Зазначено, що впроваджена в м. Києві та Донецькій області методика добровільного консультування та тестування на ВІЛ хворих, в яких вже встановлений діагноз туберкульозу, дозволила покращити виявлення ВІЛ-інфекції серед зазначеного контингенту хворих, а також виявлення туберкульозу у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД шляхом профілактичної рентгенографії органів грудної клітки.

Ефективність активного та пасивного виявлення туберкульозу серед осіб із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз: 1, 2005

Наведено результати ефективності активного і пасивного виявлення туберкульозу та визначений рівень захворюваності на туберкульоз серед осіб підвищеного ризику. Проведено оцінку використання методів флюорографії та мікроскопії мазка харкотиння у осіб з високим ризиком захворювання на туберкульоз.

Аналіз тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії на стаціонарному етапі: 1, 2005

На базі проведення ретроспективного аналізу 235-ти історій хвороб хворих на негоспітальну пневмонію визначені основні причини госпіталізації, окреслено групу осіб, які госпіталізувались, головним чином, за соціальними факторами. Встановлено, що госпіталізація вже з наявними ускладненнями пов'язана із тяжкістю захворювання та пізнім звертанням пацієнтів за медичною допомогою. Тривалість перебування хворих у стаціонарі залежить, в першу чергу, від тяжкості перебігу пневмонії.

Безпосередні та віддалені результати лікування хворих на хронічний туберкульоз легень: 4, 2005

У 133-х хворих на хронічний туберкульоз легень, ускладнений мультирезистентністю мікобактерій туберкульозу МБТ, були проаналізовані безпосередні та віддалені результати лікування у ході спостереження у віддалений період від 2-х до 10-х років. Встановлено, що ефективне лікування досягнуто в 65-ти (48,9 %) хворих з урахуванням оперативного втручання, 13,5 % хворих померло. Лікування було ефективне в значно більшої кількості хворих, котрим застосували 4 або 5 антибактеріальних препарати, до яких МБТ чутливі. За даними віддалених результатів більша кількість хворих помирає від туберкульозу - 42,1 %, кількість хворих з ефективним лікуванням в безпосередній період залишається сталою: 40,6 % проти 48,9 %. Оперативне лікування та хіміотерапія призводить до ефективних наслідків в значно більшої кількості хворих - у 70,4 %. У віддаленому періоді помирає від туберкульозу на 21,3 % хворих менше у разі застосування оперативного втручання та хіміотерапії, у порівнянні із призначенням лише хіміотерапії.

Влияние реосорбилакта на газовый состав и кислотно-основное состояние крови у больных с хроническим легочным сердцем и гиперкапнией: 4, 2005

Отмечено, что инфузии препарата "Реосорбилакт" (по 200 мл ежедневно в течение одной недели) больным с хроническим легочным сердцем (ХЛС), гиперкапнией и компенсированным дыхательным ацидозом (КДА) не оказывают существенного влияния на показатель напряжения углекислого газа в крови. Вместе с тем, реосорбилакт обусловливает повышение оксигенации крови, что с наибольшей вероятностью связано с реологическим эффектом препарата, улучшением микроциркуляции в легких и газообмена. Полученные результаты дают основание рекомендовать применение реосорбилакта в комплексном лечении больных с ХЛС, в том числе с признаками гиперкапнии и КДА.

Еластази, катепсин G у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень: 4, 2005

Вивчено роль еластаз, нетрипсиноподібних протеїназ, <$E alpha>-1-інгібітора протеїназ (<$E alpha>-1-ІП) (ферментативним методом), катепсину G (імуноферментним) у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень. Виявлено зниження активності еластаз і підвищення еластазоінгібіторної активності <$E alpha>-1-ІП, що обумовлено розвитком запального процесу, деструктивних змін у тканинах і може призводити до втрати м'язової маси і сили, погіршення функції зовнішнього дихання, гіпоксемії. Зростання концентрації катепсину G у окремих хворих свідчить про істотний розвиток і/чи прогресування деструкції клітин, тканин, органів. Кореляція зростання рівнів катепсину G і ендотеліальної еластази вказує на наявність локальних деструктивних змін в ендотелії судин і обумовлена, швидше за все, більш низькою спорідненістю катепсину G до еластину в порівнянні з еластазою.

Ефективність стандартних режимів хіміотерапії у хворих на туберкульоз легень 1 категорії: 4, 2005

В ретроспективному рандомізованому дослідженні вивчено ефективність стандартних 4-компонентних режимів хіміотерапії у 337-ми раніше нелікованих і хворих на туберкульоз легень 1-ї категорії. Встановлено, що 4-компонентні стандартні режими ефективні для лікування вперше діагностованих раніше нелікованих хворих та дозволяють досягти виліковування в 89 % хворих. Тривалість інтенсивної фази та основного курсу хіміотерапії перевищує стандартні терміни у 46,3 % хворих через високу частоту первинної медикаментозної резистентності (27 %) та поширені деструктивні туберкульозні процеси. Первинна медикаментозна резистентність та поширеність туберкульозного процесу не впливає на кінцевий результат лікування хворих на вперше діагностований раніше нелікований туберкульоз, але є причиною подовження інтенсивної фази та основного курсу хіміотерапії.

Концепція контролювання та поліпшення ситуації з туберкульозу медичних працівників за сучасної епідемії туберкульозу: 4, 2005

Розроблено "Анкету моніторингу здоров'я медичних працівників протитуберкульозних закладів". Наведено концепцію поліпшення ситуації з туберкульозу медичних працівників за сучасної епідемії туберкульозу.

Нові погляди на ефективність гіпоксичного стимулу та фенспіриду з позицій підвищення енергетично-пластичного потенціалу слизової оболонки брохів у хворих на ХОЗЛ: 4, 2005

Порушення жирнокислотного метаболізму на рівні біомембран та в плазмі крові супроводжується пригніченням енергетичного потенціалу та пластичновідновної функції слизової оболонки бронхіального дерева у хворих на ХОЗЛ. Застосування методу інтервальної індивідуально дозованої гіпокситерапії та проведення оптималізованої фармакотерапії фенспіридом сприяє підвищенню адаптогенного потенціалу та активації білково-синтетичної функції на клітинному рівні, а також зростання енергетично-пластичного потенціалу слизової оболонки бронхів, що позитивно позначується на активності мукоціліарної системи, бронхіальній прохідності та вентиляційній функції легень.

Особливості імунологічної реактивності у хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику: 4, 2005

Мета дослідження - вивчення особливостей імунного стану у 36-ти хворих на негоспітальну пневмонію (НГП) без факторів ризику, у 62-х - з факторами ризику, які зловживали алкоголем, палили та мали в анамнезі вірусний гепатит В або С, а також 14 хворих з факторами ризику, які вживали наркотики, палили та мали в анамнезі вірусний гепатит. Зміни в імунному стані хворих на НГП з факторами ризику відрізнялись від показників у хворих без факторів ризику, що суттєво вплинуло на клінічний перебіг НГП.