Возможности применения метода непрерывного вдавливания для оценки прочностных свойств алюмоаэросилогелей: 7, 2001

Показано деякі можливості методу неперервного вдавлювання індентора для оцінки міцнісних властивостей композиційних матеріалів, що використовуються для каталізаторів. За допомогою такої оцінки показано необхідність методологічної доробки технології мікромеханічних випробувань. Встановлено, що залежно від форми індентора, що використовується, можна реєструвати традиційні та нетрадиційні діаграми деформування поверхневого шару, а в разі застосування традиційних формул для розрахунку мікротвердості необхідно коригувати отримані розрахункові значення. Відпрацьовано методологію мікромеханічних випробувань під час повторно-статичного навантаження. З використанням експериментальних результатів показано, що метод неперервного вдавлювання індентора високочутливий до процесів структурної перебудови поверхневого шару досліджуваних матеріалів і може бути використаний у разі оптимізації складу та технологічних процесів отримання нових пористих каталізаторів.

Катализ обрыва цепей окисления органических соединений кластерами металлов: 8, 2001

Узагальнено відомі та викладено нові результати, які стосуються механізмів каталізу обриву ланцюгів окиснення органічних сполук кластерами металів.

Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: біологічна активність: 7, 2001

Узагальнено дослідження біологічної дії сульфоланвмісних металокомплексів. Зроблено висновки щодо характеру впливу на біологічну активність (біоцидну, фунгіцидну, фармакологічну та рістрегулюючу) природи центрального атома М та координаційного вузла, стеричних властивостей замісників у складі ацидоліганду, електронної природи замісників у координованих лігандах і концентрації металокомплексу. Виявлено основні емпіричні фактори, які визначають взаємозв'язок: будова металокомплексу - його біологічна активність.

Мікрокаталітичний крекінг кумолу: особливості експериментальних результатів та шляхи вдосконалення: 7, 2001

Суттєвим обмеженням імпульсного методу крекінгу кумолу є те, що він, не дозволяючи зводити матеріальний баланс досліду, не може служити надійною базою для однозначного ув'язування деяких особливостей експериментальних результатів із природою каталізатора. Зокрема значний розкид результатів є притаманним методові в теперішньому його виконанні. Запропоновано доповнити його стадією контрольованого окиснювального видалення вуглистих відкладень з поверхні каталізатора, що дозволить суттєво підвищити інформативність експерименту завдяки можливості зведення матеріального балансу та кількісної оцінки розподілу продуктів ущільнення.

Окислительный аммонолиз изобутилена на Sb-Mo-O-катализаторах, промотированных оксидами теллура и ванадия: 8, 2001

У проточній системі з імпульсною подачею реакційної суміші вивчено каталітичні властивості Sb-Mo-O-системи з різним відношенням Sb : Mo, промотованої оксидами телуру та ванадію, в реакції окиснювального амонолізу ізобутилену в метакрилонітрил.

Окиснення ізобутилового спирту в метакролеїн: 7, 2001

Досліджено процес парціального окиснення ізобутилового спирту в метакролеїн на гетерогенних каталізаторах. Встановлено, що максимальна селективність утворення метакролеїну спостерігається за найменшої концентрації ізобутилового спирту. Наведено дані щодо впливу часу контакту та температури на процес.

Оцінка молекулярних взаємодій в сумішах полівінілацетат - вулканізат поліізопрену зміною щільності вузлів просторової сітки: 7, 2001

Дослідженно ефективну щільність взаємодій у полімерних сумішах вулканізований поліпрен - полівінілацетат. Встановлено, що вміст полівінілацетату призводить до зміни щільності вузлів сітки в сумішах полімерів. Зміна структурної організації сумішей пов'язана з деформацією електронних хмар.

Синтез метилвінілкетону газофазною конденсацією ацетону з формальдегідом на бінарних каталізаторах: 8, 2001

Досліджено процес газофазної конденсації ацетону з формальдегідом у метилвінілкетон на бінарних каталітичних системах. Встановлено вплив складу каталізатора й умов проведення процесу на конверсію реагентів, вихід і селективність утворення продуктів реакції. Визначено оптимальний склад каталізатора й оптимальні умови проведення процесу.

Синтез солей та ефірів сульфоланіл-3-дитіокарбамінових кислот: 7, 2001

Узагальнено результати синтезу солей та ефірів сульфоланіл-3-дитіокарбамінових кислот. Досліджено взаємодію 3-амінотіолан-1,1-діоксиду, 3-аміно-3-метилтіолан-1,1-діоксиду, N-метил-N-(діоксотіоаніл-3)аміну та N-метил-N-(3-1,1-діоксотіоаніл-3)аміну з сірковуглецем у присутності гідроксидів лужних металів або амінів. Наведено реакції деяких одержаних солей 1,1-діоксотіоаніл-3-дитіокарбамінових кислот із галогеналкілами (арилами) і розчинними у воді солями двовалентних металів.

Синтез энергоемких углеводородов: 8, 2001

Визначено джерела та методи одержання вихідних мономерів для синтезу енергоємних вуглеводнів. З використанням реакцій дієнового синтезу, каталітичної циклодимеризації та содимеризації, циклопропанування одержано нові вуглеводні - компоненти палив для різних виробів військового та космічного призначення.

Формирование катализаторных слоев с прогнозируемыми структурными характеристиками: 8, 2001

Розглянуто та порівняно способи формування зернистих каталізаторих шарів у вузьких реакційних об'ємах трубчастих печей і реакторів, а також випадки, коли відношення діаметра реакційної труби до характерного розміру каталізаторної гранули близько п'яти. Наведено результати порівняльних досліджень зернистих шарів, сформованих різними способами. Визначено причини виникнення неоднорідностей структури для традиційних методів завантаження каталізатора та запропоновано методику їх недопущення. Наведено опис розробленого в ДержНДПІ "Хімтехнологія" (м. Сіверськодонецьк) завантажувального пристрою, запропонованого для формування щільного однорідного шару каталізатора в реакційних трубах печі риформінгу природного газу. Запропоновано результати стендових, дослідно-промислових випробувань завантажувальних пристроїв, проведених у ВАТ "ДніпроАзот" (м. Дніпродзержинськ).

Аллилацетат и синтезы на его основе: 7, 2001

Розглянуто синтез органічних сполук на базі алілацетату, який останніми роками завдяки працям І. І. Моісеєва та співробітників, що відкрили метод прямого ацетоксилювання олефінових сполук карбоновими кислотами в присутності солей паладію та лужного металу, став широкодоступним мономером. З використанням алілацетату одержано аліловий спирт, гліцидол, гліцерин та їх ефіри, епіхлоргідрин, gamma-ацетопропілацетат, gamma-ацетопропіловий спирт, 1,2,4-бутантриол, метилциклопропілкетон, вінілциклопропан та ін. З метилциклопропілкетону одержано ряд біологічно активних речовин. Розроблено технологію одержання вищезазначених сполук.

Влияние ионов щелочных металлов на восстановление и реокисление железо-теллур-молибден-оксидного катализатора: 8, 2001

Встановлено, що промотування Fe-Te-Mo-O-каталізатора іонами лужних металів впливає на перебіг стадій топохімічного відновлення його поверхні ізобутиленом і реокиснення молекулярним киснем. Збільшення активності каталізатора в реакції окиснення i-C₄H₈ пов'язано з прискореням лімітувальної стадії - реокиснення каталізатора іонами лужного промотору, а підвищення селективності утворення метакролеїну зумовлено блокуванням іонами промотору сильних кислотних центрів, на яких адсорбований ізобутилен підлягає деструктивному окисненню.

Вплив катіонного складу цеолітів Y, одержаних in situ, на розподіл продуктів крекінгу кумолу: 7, 2001

На базі вітчизняного каоліну in situ синтезовано ряд мікросферичних і гранульованих цеолітвмісних каталізаторів, вивчено їх властивості імпульсним методом крекінгу кумолу зіставленням із властивостями зразків, одержаних на базі порошкоподібного цеоліту. Досліджено вплив вмісту цеолітної фази та її катіонного складу на активність каталізаторів і розподіл основних продуктів крекінгу кумолу - пропілену та бензолу. На зразку CaNaY виявлено аномальний розподіл компонентів із переважанням пропілену зі значним відхиленням від стехіометрії, тоді як на більшості зразків має місце відхилення на користь бензолу. Одержані результати описано з позицій різних кількості та сили кислотних центрів Бренстеда та Льюїса в синтезованих зразках, що веде до різного перебігу процесів хемосорбції компонентів, їх первинних і вторинних перетворень.

Дослідження каталітичної активності кислотних гетерогенних каталізаторів в синтезі діізопропілового ефіру: 7, 2001

Досліджено перебіг реакцій гідратації пропену, алкілування та міжмолекулярної дегідратації пропан-2-олу в присутності алюмомолібденового, цеолітного та сульфокатіонітного каталізаторів. Синтез проведено в проточному реакторі в інтервалі температур 120 - 280 °C, під тиском 2,0 МПа, для мольного співвідношення вода (або пропан-2-ол)/пропен, яке дорівнювало одиниці, об'ємній швидкості подачі пропену (пропан-2-олу - у реакції дегідратації) 1 год^-1. Вивчено залежності конверсії вихідних реагентів від температури. Встановлено, що максимальну активність у досліджуваних реакціях виявляє сульфокатіоніт MSC-H. Конверсія пропену в реакції гідратації досягає 4,82 % (15,5 % від теоретичного). Значення конверсії пропан-2-олу в реакціях алкілування та міжмолекулярної дегідратації становлять 14,68 і 25,2 % (відповідно 44,1 і 64,6 % від теоретичного).

Жидкофазное окисление дибензилового эфира, катализируемое модифицированными формами углей: 7, 2001

Вивчено рідкофазове каталітичне окиснення дибензилового ефіру на металзамісних формах окисненого активованого вугілля, модифікованого іонами перехідних металів (Co²⁺, Cr³⁺, Fe³⁺, Cu²⁺, Zn²⁺, Mn²⁺) з різним ступенем заміщення. Запропоновано інтерпретацію можливих шляхів протікання процесів окиснення ефірів на поверхні катіонзамісних форм окисненого активованого вугілля. На прикладі окиснення дибензилового ефіру показано перспективність використання доступного та дешевого активованого вугілля для розробки селективних каталізаторів рідкофазового окиснення простих ефірів, ацеталів та ін.

Розглянуто деякі особливості механізму крекінгу кумолу на кислотних формах цеолітів. Досліджено вплив домішок іонів кальцію на каталітичні властивості залізо-телур-молібденоксидного каталізатора окиснення трет. бутанолу в метакролеїн, а також фотохімічної модифікації на старіння компатибілізованих сумішей поліолефінів. Проаналізовано взаємодію сульфоленів і сульфоланів з амінами, реакційну здатність фенольних антиоксидантів з пероксильними радикалами, нові можливості одержання в'яжучих матеріалів тощо.

Головний редактор:

Катализ обрыва цепей окисления алифатических аминов дендримерным комплексом кобальта: 7, 2001

Комплекс кобальту (2+) з фталоціанінвмісним дендримером (I) та його низькомолекулярний аналог (II) каталізують обрив ланцюгів ініційованого окиснення аліфатичних амінів (циклогексил-, бензил-, ди-н.-бутиламін) за 50 - 75 °C. Константи швидкості взаємодії alpha-амінопероксильних радикалів з (I) приблизно в 100 разів менші, ніж з (II), що зумовлено стеричним ефектом дендримерного ліганду.

Катализ обрыва цепей окисления дигидробензолов 2,6-диметил-4-замещенными фенолами: 7, 2001

2,6-Диметил-4-R-феноли (R = CH₃, н-C₃H₇, ізо-C₃H₇, трет.-C₄H₉, трет.-C₄H₉CH₂) каталізують обрив ланцюгів окиснення дигідробензолів (циклогексадієну-1,3, дигідрофенантрену-9,10). Обгрунтовано механізм каталізу, виміряно стехіометричні коефіцієнти обриву ланцюгів окиснення циклогексадієну-1,3: f = 3,0 (CH₃), 6,2 (н-C₃H₇), 9,5 (ізо-C₃H₇), 21,0 (трет.-C₄H₉), 34,5 (трет.-C₄H₉CH₂) за 50 °C.

Катализ обрыва цепей окисления органических соединений гигантским кластером палладия Pd₅₆₁Phen₆₀(OAc)₁₈₀: 7, 2001

Виявлено каталіз обриву ланцюгів окиснення органічних сполук гігантським кластером паладію Pd₅₆₁Phen₆₀(OAc)₁₈₀ (I). Ефективна константа обриву ланцюгів окиснення бензилового спирту на (I) k = (2,6 +- 0,4) ^. 10⁶ л / (моль ^. с) (50 °C).