Світоглядна еволюція поглядів І. Франка як віддзеркалення концептуалізації уявлень про українську національну ідею

Досліджено генезу уявлень про українську національну ідею у поглядах І. Франка під кутом зору з'ясування закономірностей становлення суспільної свідомості.

Міфотворення як соціальна технологія

Досліджено феномен соціальної міфології за умов сучасного суспільства. Розглянуто ознаки та функції міфу; проаналізовано вивчення міфології як одного із факторів соціальних змін та як важливого елементу в системі соціальних технологій.

Культура як соціальне явище: аксіологічний вимір

Вивчено особливості функціонування та роль культури як ціннісну складову частини у структуруванні соціального простору. Проаналізовано пошук ефективних та оптимальних ціннісних орієнтацій, що сприяють прогресивному соціокультурному поступу. Розглянуто соціальні функції культури та різні типи цінностей через спектр аксіологічної проблематики.

Вплив глобалізаційних процесів на етнокультурні ідентичності в сучасному вимірі

Проаналізовано глобалізацію як комплекс економічних, політичних, технологічних і культурних процесів. Відстежено їх вплив на основні види життєдіяльності суспільства, встановлення зв'язку між людьми, універсального та всеохоплюючого, особливо взаємовплив з певною локальністю.

Специфіка світосприйняття в первісних віруваннях

Проаналізовано світосприйняття людини архаїчної культури в різних аспектах, в тому числі в аспекті первинної демістифікації ритуалу в міфомисленні.

Аналіз соціальних страхів в контексті онто- та філогенезу

Проаналізовано феномен сучасних соціальних ризиків і страхів як відповідників певному стану суспільного розвитку.

Проблема періодизації історії української соціологічної думки

Проаналізовано основні підходи до періодизації історії української соціологічної думки, відзначено їх сильні сторони і недостатню вмотивованість окремих положень. Викладено авторську концепцію вирішення цієї наукової проблеми.

Соціально-психологічні проблеми особистості менеджера в XXI ст.

Висловлено думку, що в епоху організаційних змін особистість менеджера будь-якого рівня перебуває під впливом невпевненості, тривог і страхів, що детермінують суттєві зміни в його поведінкових структурах.

Ambivalent nature of political markets: does it undermine a democracy?

Проанализирована противоречивая природа политического маркетинга как теории и технологии. Рассмотрены различные нюансы этих противоречий и различные проблемы, связанные с применением политического маркетинга.

Соціальний капітал в умовах державного монополізму: до методології соціологічного дослідження

Розглянуто перспективи та шляхи адаптації соціального капіталу до умов сучасного українського суспільства, особливості якого впливають на процес генерації соціального капіталу.

Суспільний простір міста як об'єкт соціологічного вивчення та емпіричний референт соціальних змін

Виокремлено перелік емпіричних референтів соціальних змін у суспільному просторі сучасного міста відповідно до чотирьох вимірів соціальних змін, а саме: структурного, процесуального, функціонального та мотиваційного.

Засоби ідентифікації середнього класу як методична проблема

Зазначено, що проблема ідентифікації середнього класу є важливою та актуальною для сучасної соціології. Додосліджено потребу у чітких засобах такої ідентифікації.

Поєднання традицій та інновацій у змісті освіти і технології навчання у процесі викладання курсу "Соціологія освіти" у вищій школі

Проаналізовано зв'язок між нововведеннями у суспільстві та освіті, визначено методологічні засади дослідження соціальної детермінації пізнання. Узагальнено практику поєднання традицій та інновацій у процесі викладання соціології освіти.

Релігія в контексті пострадянського простору: пошук пояснювальних моделей

Обгрунтовано можливості перевірки наявних теорій, пошук нових концептуальних рішень, а також нездатність (або слабка здатність) інструментарію вловлювати специфічні культурні особливості досліджуваних релігійних феноменів.

Спосіб життя як система соціальної дії: спроба концептуалізації

Здійснено концептуалізацію способу життя, наведено авторське визначення. Виокремлено структуру способу життя як системи соціальної дії та внутрішні характеристики способу життя як соціального феномена.

Політична участь: концептуальні схеми, методики вимірювання

Наведено теоретичне та методологічне підгрунтя дослідження політичної участі. Обгрунтовано вимірювання політичної участі через авторську концептуалізацію.

Особливості соціально-політичних орієнтацій сучасної студентської молоді

Наведено результати репрезентативного соціологічного дослідження щодо соціальних та ідейно-політичних орієнтацій сучасної студентської молоді. Визначено залежність між прихильністю до певної політичної ідеології та соціальним самопочуттям молоді.

Якість педагогічної освіти в оцінках випускників та їх роботодавців

Мета дослідження - оцінка якості підготовки вчителів у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Розглянуто поєднання методів анкетування та фокус-груп під час опитування випускників та їх роботодавців. Проаналізовано одержані результати та окреслено коло подальших дослідницьких проблем, пов'язаних із вивченням якості надання освітніх послуг.

Соціальне самопочуття єврейської громади сучасного Львова: спроба аналізу

Досліджено проблему формування поліетнічності сучасного українського суспільства, проаналізовано самопочуття єврейської громади на тлі поліетнічності сучасного українського міста. Досліджено об'єктивні показники інтегрованості членів громади у соціальний простір: рівень освіти, сфера їх професійної зайнятості та статусні позиції у професії, особливості соціальної самоідентифікації.

Студент українського мегаполісу перед обличчям академічної еміграції: у пошуках ціннісного портрету

Надано аналіз ціннісного портрету потенційних "академічних емігрантів" сучасного українського мегаполісу. Для підкреслення особливостей ціннісного портрету цієї групи студентства проведено компаративну дослідницьку стратегію, порівнюючи приналежність потенційних "академічних емігрантів" такого мегаполісу, як Харків та українських студентів в цілому, до кластерів, побудованих за ціннісною диференціацією.