Розроблено методики матричного синтезу 23 координаційних сполук купруму(ІІ), ніколу(ІІ), кобальту(ІІ) і кадмію(ІІ) з N,N'-біс(саліциліден)семи-, тіосемикарбазидом трьох типів, 17 з яких є новими та відповідають загальним формулам: М1[М2L'1]2 • хН2О і М1[СоL'1(Н2О)2]2 • хН2О, де М1 = Ca2+, Sr2+, Ba2+; М2 = Cu2+, Ni2+; х = 0 – 5; Н3L1 = N,N'-біс(саліциліден)семикарбазид; М1[М2L'2]2 • хН2О, де М1 = Ca2+, Sr2+, Ba2+; М2 = Cu2+, Ni2+; х = 1 – 4; Н3L2 = N,N'-біс(саліциліден)тіосемикарбазид; М1[М2L'1 • М3Cl3], де М1 = К+, NН4+; М2 = Cu2+, Ni2+; М3 = Sb3+, Bі3+; Н3L1 = N,N'-біс(саліциліден)семикарбазид. Склад та будову отриманих гетерометалевих координаційних сполук встановлено методами елементного, рентгенофазового та рентгеноструктурного аналізів (РСА), магнетохімії, термогравіметрії, кондуктометрії та ІЧ-спектроскопії. Досліджено вплив катіона металу і умов проведення матричного синтезу на склад гетерометалевих координаційних сполук 3d-металів (Cu2+, Ni2+, Cо2+, Cd2+) з N,N'-біс(саліциліден)семи-, тіосемикарбазидом та показано, що координаційні сполуки загальної формули М1[М2L'1, 2]2 • хН2О одержували в дві стадії, а координаційні сполуки загальної формули М1[М2(L'1) • М3Cl3] – в три стадії, перша і друга з яких є класичним методом матричного синтезу координаційних сполук, а третя – кислотно-основною взаємодією «жорсткої» кислоти Льюїса М3Cl3 з «жорсткою» основою М1[М2L'1] в рамках теорії ЖМКО. Встановлено, що «збірка» кінцевого ліганду – L'1, 2 проходить на матриці катіону металу. Досліджено електропровідні властивості синтезованих сполук і показано, що вони можуть застосовуватись як нові наноматеріали в електронній техніці, а також можуть виступати як вихідні речовини для отримання подвійних оксидів структури перовскіту.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат