Вивчено популяційну структуру семи ценозотвірних видів лучних злаків: Dactylis glomerata L., Festuca pratensis Huds., Phleum pratense L., Deschampsia cespitosa L. P. Beauv., Alopecurus pratensis L., Elytrigia repens (L.) Nevski., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub. за умов пасовищної, фенісиціальної та рекреаційної дигресії. Дослідження здійснено у регіоні р. Сули на Сумщині. Виявлено 286 видів трав'янистих судинних рослин 50-ти родин, з 15-ти - мають статус рідкісних і тих, що потребують охорони. На підставі результатів фенологічних спостережень показано, що у досліджених видів злаків за градієнтами антропогенної трансформації лучних фітоценозів відбувалось зміщення термінів проходження фенофаз. На фоні пасквального та фенісиціального градієнтів описано закономірності сезонної динаміки надземної зеленої фітомаси, загальної кущистості та площі листкової поверхні. З'ясовано, що досліджені злаки певною мірою змінювали вікову структуру популяцій за пасквальних та меншою - фенісиціальних навантажень, за цього їх вікові спектри стійко зберігали свої особливості. Установлено, що віталітетна структура популяцій статистично достовірно змінювалась за пасквальним, фенісиціальним і рекреаційним градієнтами. Визначено, що стосовно всіх досліджених рослин, крім D. cespitosa, категорії популяцій змінювалися, зокрема процвітаючих - на рівноважні і депресивні, з відповідним зниженням індексу якості Q. Відзначено, що в цілому реакція різних видів злаків (у межах їх дослідженої групи) на різні форми користування лучними угрупованнями була суто індивідуальною. Розроблено пропозиції щодо охорони заплавних лук р. Сули та оптимізації системи їх господарського використання.

  Завантажити