 Притула, В. П. Рубрикатор НБУВ: Шифр журнала: Анотація: Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування дітей із кістами жовчних шляхів (КЖШ). Проаналізовано результати діагностики та лікування 101 дитини з КЖШ. Серед них у 97-ми дітей визначено кістозні трансформації загальної жовчної протоки (КТЗЖП), у 3 пацієнтів і подвоєння жовчного міхура (ЖМ), в одної дитини - ектопію ЖМ. Для визначення діагнозу використовували клінічно-лабораторні дані та комплекс інструментальних методів обстеження: ультрасонографію з допплерографією органів черевної порожнини та заочеревинного простору, пренатальну ультрасонографію, комп'ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію органів грудної клітки і черевної порожнини, ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію, інтраопераційну холангіографію та фіброезофагогастродуоденоскопію. Пацієнтам із КТЗЖП (тип I, IVа, IVЬ) виконано реконструктивно-пластичні операції, мета яких - налагодити достатній жовчовідтік у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) за допомогою утворення біліодигестивних анастомозів, зниження жовчної гіпертензії та запобігання післяопераційному висхідному холангіту. До 1986 р. виконано операції внутрішнього дренування: цисто дуоденостомію (n = 5) та цистоєюностомію з У-подібним міжкишковим анастомозом за Ру (n = 10). Через малоефективність подібних втручань від них відмовилися, бо невидалення кісти призводить до стазу жовчі в кісті, холелітіазу, до випадків рецидивних холангітів та до переродження кісти в холангіокарциному в дорослому віці. У подальшому в дітей із такими варіантами КТЗЖП виконували цистектомію (екстирпацію кісти) з холецистектомією, накладанням гепатикоєюноанастомозу та У-подібним міжкишковим анастомозом за Ру (n = 7). З 1990 р. для запобігання висхідного холангіту як у ранній, так і у віддалений післяопераційний період операції у разі КТЗЖП доповнювали накладанням антирефлюксного клапана в місці У-подібного анастомозу (n = 66). Дівчинці з холедохоцеле (тип III) проведено операцію - лапаротомію, холецистектомію, дуоденотомію та цистодуоденостомію за типом папілосфінктеротомії. Запропоновано оригінальні методи лікування у пацієнтів із подвоєнням та у випадках ектопії ЖМ. Завдяки ранньому виявленню та вдосконаленню способів хірургічної корекції КЖШ вдалося уникнути летальності та запобігти появі післяопераційних ускладнень у дітей із цими аномаліями за період 1997 - 2013 рр. у порівнянні з періодом 1981 - 1996 рр., коли практикували традиційні методики лікування (летальність - 6,45 %, післяопераційні ускладнення - 16,13 %). Висновки: дітям із КТЗЖП необхідна операція з налагодження достатнього жовчовідтоку в ШКТ за допомогою утворення біліодигестивних анастомозів для ліквідації жовчної гіпертензії та запобігання післяопераційному висхідному холангіту. Операція вибору - цистектомія з холецистектомією, з накладанням гепатикоєюноанастомозу на кишковій петлі за Ру через широкий правобічний косо-поперечний (підреберний) доступ. У хірургічному лікуванні холедохоцеле ефективна дуоденотомія з цистодуоденостомією за типом папілосфінктеротомії. Для запобігання розвитку висхідного холангіту реконструктивну операцію з приводу корекції КТЗЖП обов'язково слід доповнювати формуванням антирефлюксного клапана на відвідній петлі довжиною не менше 20 см. Упровадження розроблених і удосконалених способів хірургічної корекції КЖШ надало змогу уникнути летальності та знизити частоту післяопераційних ускладнень у порівнянні з періодом використання традиційних методик у хворих з цими аномаліямси, коли летальність становила 6,45 % випадків, а частота післяопераційних ускладнень - 16,13 %. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND! |