Стандартизація назв мінералів українською мовою - таке завдання, яке окрім інших, має виконати "Мінералогічна енциклопедія України". Уніфікація назв є вкрай необхідною для створення електронних баз мінералів, пошукових систем, автоматизованої обробки інформації. Мета роботи - висвітлити труднощі, що виникають у зв'язку з утворенням українських назв мінералів, відкритих поза Україною, і запропонувати шляхи відтворення латинізованих назв літерами національної абетки. З часу виходу тримовного "Мінералогічного словника" Є. К. Лазаренка і О. М. Винар, який неформально затвердив правопис назв мінералів українською мовою, минуло 40 років. З того часу відбулося багато змін у мінералогії, змінився український правопис, затверджено нові стандарти транслітерації та транскрипції, внесено корективи в хімічну термінологію. Міжнародна мінералогічна асоціація щоквартально оновлює список затверджених назв мінеральних видів. Більшість із них - це тривіальні назви, утворені від власних імен і географічних назв. Вони позначаються літерами латинської абетки збереженням усіх норм правопису мови тієї країни, де був відкритий мінерал. Нині спостерігається така тенденція утворення назв мінералів: тривіальна назва відомого виду виконує роль стрижневого слова, а його нові хімічні аналоги позначають за допомогою символів і назв хімічних елементів. Останні через дефіс приєднують до стрижневого слова у вигляді суфікса і префікса. Для передачі латинізованого терміна українською мовою недостатньо відомостей про мову запозичення, необхідною умовою є наявність інформації про етимологію слова. Особливі труднощі виникають з передачею назв мінералів, відкритих у Китаї, або названих на честь вчених, які працювали в різних країнах. Зазначено, що є доцільним запропонувати до обговорення такі пропозиції щодо впорядкування українських назв мінералів: для мінералів, що були відкриті до 1975 р., зберегти назви, затверджені в Мінералогічному словнику" І. Лазаренка і О. Винар, не зважаючи на помилки транслітерації. Вважати їх історичними формами слів іноземного походження. Зберегти народні й історичні назви видів, якщо вони не суперечагь затвердженій номенклатурі; для мінералів, що були відкриті пізніше, але до внесення змін в український правопис, зберегти кириличні терміни, близькі до затверджених в російській мові, адаптувавши їх до норм чинного на той час українського правопису. Їх також розглядати як історичні форми, утворені в період існування Радянського Союзу; дія мінералів, що були відкриті після 1990 р., утворювати українські назви шляхом транслітерації через транскрипцію з мови запозичення терміна з врахуванням норм правопису українських слів. У разі невідомої етимології латинізованого терміна використовувати пряму транслітерацію з латиниці; назву мінерального виду, на противагу від назви різновиду (відміни), передавати одним словом; для дешифрування складних назв і полегшення їх вимови максимально використовувати дефіс; назву синтезованих хімічних аналогів мінеральних видів брати в лапки.

  Повний текст PDF - 242.862 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"