Персоналії НАН України

(ресурс у стадії наповнення)

ПАЛЛАДІН Олександр Володимирович

   

ПАЛЛАДІН Олександр Володимирович

 

Засновник української школи біохіміків. Академік АН СРСР з 1942 року, академік АН УРСР з 1929 року, президент Академії наук Української РСР (1946-1962), Заслужений діяч науки України з 1935 року. Герой Соціалістичної Праці (1955). Лауреат Премії ім. В.І. Леніна (1929).


ДАТА І МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ:09.10.1885 р. - † 05.12.1972 р., Київ, м. Москва, Росія.
ОСВІТА: Петербурзький університет, біохімія, (1908 р.).
НАУКОВИЙ СТУПІНЬ, ЗВАННЯ, ПОСАДИ:президент Академії наук Української РСР (1946-1962 рр.); академік АН УРСР (1929 р.); академік АН СРСР (1942 р.); професор (1916 р.); магістр фізіології та порівняльної анатомії (1916 р.). Тема дисертації: Дослідження над утворенням та виділенням креатину в тварин; доктор біологічних наук (1926 р.); член-кореспондент АН УРСР (1926 р.); директор Інституту біохімії Академії наук Української РСР (1925-1970 рр.); Заслужений діяч науки України (1935 р.); Герой Соціалістичної Праці (1955 р.); лауреат Премії ім. В. І. Леніна (1929 р.).

Син академіка Петербурзької Академії наук, ботаніка, біохіміка і фізіолога рослин В. І. Палладіна, учень М. Є. Введенського й І. П. Павлова. 1908 року закінчив Петербурзький університет. У 1909 р. поліпшував освіту в Гейдельбергському університеті.

Працював у Петербурзі на кафедрі фізіології Жіночого педагогічного інституту (1909—1916 рр.), на Вищих жіночих сільськогосподарських курсах (1914—1916 рр.), професор Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісництва (1916—1923 рр., м. Харків), водночас у 1921—1931 рр. завідував кафедрою фізіологічної хімії Харківського медичного інституту.

У 1925-1970 роках — директор Інституту біохімії Академії наук Української РСР, у 1934-1954 — також завідувач кафедри Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1935-1938 роках — неодмінний секретар Президії АН УРСР, у 1939-1946 — віце-президент АН УРСР, у 1946-1962 — президент Академії наук Української РСР.

Наукові праці стосуються біохімії нервової системи і м'язової діяльності. Синтезував вікасол. Встановив біохімічну топографію нервової тканини. Заклав основи функціональної біохімії нервової системи. Наукова школа О. В. Палладіна налічує понад 150 докторів і кандидатів наук, які працюють у рiзних кiнцях свiту.

О. В. Палладін — засновник "Українського біохімічного журналу" (1926 р.), автор "Підручника фізіологічної хімії" (1924 р.), що витримав 25 видань дев'ятьма мовами.

Член багатьох академій наук. Президією Академії наук України засновано премію ім. О. В. Палладіна. Його ім'я присвоєно Інституту біохімії АН України.

ДЖЕРЕЛА:
  1. Романець О. В. Палладін Олександр Володимирович / О. В. Романець //  Наука та наукознавство. - № 4, 2008 . – С. 50-52
  2. ПАЛЛАДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ (10.09.1885 – 06.12.1972) біохімік, академік АН УРСР (1929) : Фонд № 30 Опис № 1 / Опис склав м.н.с. Л. Ю. Портнова. - К., 2002 . – 18 с.
  3. Палладін Олександр Володимирович //  Вікіпедія. - 2014
  4. Палладін Олександр Володимирович //  Сайт НАН України. - 2014
  5. ПАЛЛАДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ //  Сайт Фармацевтична енциклопедія. - 2014


©   www.nbuv.gov.ua