Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=КОРЕНЕВИЩ$<.>+<.>K=ХВОЩ$<.>+<.>K=ПОЛЬОВ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 41 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | ||||
| 2. | Дод. точки доступу: Вербицький, В.В. (ред.) | |||
| 3. | ||||
| 4. | Анотація: Проведено еколого-паразитологічне дослідження коня Пржевальського (Equus przewalskii Poljakov, 1881) в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ). Угруповання паразитів кишечника диких та свійських коней на території ЧЗВ включає 33 види, в тому числі 1 вид цестод, 30 видів нематод, 2 види личинок оводів. З'ясовано особливості динаміки (вікової та сезонної) зараженості основними нематодами кишечника коней вільного існування. Виділено два періода інтенсивної зараженості дорослих коней нематодами з родини Strongylidae – весняний (травень), і осінній (вересень).Отримано нові відомості про біологічні особливості (копрофагія, грумінг, соціальна структура) хазяїна та їх значення для формування паразитофауни коней в умовах ЧЗВ. Виявлено роль коней в процесах відновлення антропогенно порушених «трав’яних біомів» ЧЗВ. Подяки. Автор висловлює глибоку вдячність за постійний інтерес до роботи, цінні консультації науковому керівникові д. б .н. Г. М. Двойносу, а також д. б. н. Л. С. Балашову, к. б. н. Л. М. Романову. Щира подяка професору, д. б. н. В. В. Корнюшину, професору, д. б. н. В. П. Шарпило, академіку НАН України, д. б. н. В. І. Монченку, докт. хабіл. В. О. Харченку за інтерес до роботи та всебічну підтримку. Особлива подяка О. М. Боровському, а також О. І. Старовіру за допомогу під час проведення польових досліджень; М. Г. Самчуку, Т. А. Кузьміній за надані фотографії. Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska, Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska, Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska, Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska, Перейти: Відомості про Слівінську / information about Slivinska Дод. точки доступу: Двойнос, Григорій Митрофанович (рук. работы.); (науковий керівник); Hryhoriy Mytrofanovych Dvoynos, «Dvojnos»; Kateryna Slivinska, K. Slivinska, Катерина Сливинская, Сливинская Екатерина Андреевна | |||
| 5. | Анотація: З використанням результатів теоретичних, лабораторних і польових досліджень розроблено прикладні підходи до оцінки локальної річної біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку та свинцю у білоакаьцієвих культурбіогеоценозах м.Дніпропетровська й сільської місцевості Дніпропетровщини. Уперше запропоновано комплексну систему кількісних показників, за допомогою яких можна оцінити інтенсивність і виявити ступінь змін у біогенній міграції важких металів у білоакацієвих культурбіогеоценозах Дніпропетровська у порівнянні з культурбіогеоценозами сільської місцевості Дніпропетровщини. З використанням розроблених підходів проведено натурні дослідження біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку, свинцю у культурбіогеоценозах степового Придніпров'я, сформовані видом-едифікатором - білою акацією в м.Дніпроперовську та сільській місцевості Дніпроперовщини. Здійснено кількісну оцінку показників біологічної продуктивності живої речовини, що дозволяє виявити особливості антропогенного впливу на білоакацієві культурбіогеоценози у місті у порівнянні з сільською місцевістю. Виявлено зміни у характері розподілу зазначених металів в органах білої акації, опаді та підстилці досліджуваних культурбіогеноцезів м.Дніпропетровська у порівняні з контрольним культурбіогеоценозом. Установлено відмінності у балансі та мертвої органо-мінеральної речовини білої акації та важких металів у досліджуваних білоакацієвих культурбіогеоценозах. | |||
| 6. | ||||
| 7. | Дод. точки доступу: Грушвицкого, И. В. (ред.); Жилина, С. Г. (ред.) | |||
| 8. | Анотація: Книга являє собою ілюстрований посібник для визначення земноводних фауни України та суміжних країн, укладений на основі матеріалів польових досліджень автора та вивчення фондових колекцій багатьох зоологічних установ Європи. Призначений для студентів і викладачів біологічного профілю, школярів-натуралістів, а також для широкого кола шанувальників природи | |||
| 9. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 10. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ЖУКИ -- ЛИСТОЇДИ -- ЩИТОНОСКИ -- ШИПОНОСКИ Анотація: В монографии обобщены многолетние исследования автора и литературные сведения о шипоносках и щитоносках Украины. Ряд видов этих подсемейств - опасные или потенциальные вредители полевых и огородных культур, некоторые из них перспективны в борьбе с распространенными полевыми сорняками. Приведены сведения о морфологии взрослой и преимагинальных фаз, экологии, зоогеографии, филогении, классификации и практическом значении видов, таблицы для определения родов, подродов и видов по взрослой фазе, личинкам и куколкам, а также данные об энтомофагах. Предложены мероприятия по борьбе с наиболее вредными видами щитоносок. Для энтомологов - фаунистов и систематиков, работников сельского, лесного и декоративного хозяйства, преподавателей и студентов вузов. Ил. 148. Табл. 10. Библиогр.: с. 173-182. У монографії узагальнено тривалі дослідження автора, а також літературні відомості щодо шипоносок і щитоносок України. Ряд видів цих підродин - небезпечні чи можливі шкідники польових, городніх і лікарських рослин, деякі з них перспективні в боротьбі з поширеними польовими бур'янами. Наведено відомості щодо морфології дорослої і преімагінальних фаз, екології, зоогеографії, філогенії, класифікації і практичного значення видів, таблиці для визначення родів, підродів і видів за дорослою фазою, личинками і лялечками, а також відомості про ентомофагів. Запропоновано заходи боротьби з найшкідливішими видами щитоносок. Для ентомологів - фауністів і систематиків, працівників сільського, лісового і декоративного господарства, викладачів та студентів вузів. Дод. точки доступу: Долін, Володимир Гдалич; (Редактор випуску); Петруха, О.Й.; (Рецензент); Пучков, В.Г. | |||
| 11. | ||||
| 12. | Дод. точки доступу: Бурда, Р.І.; Власова, Н.Л.; Мировська, Н.В.; Ткач, Є.Д. | |||
| 13. | Дод. точки доступу: Bashta, Andriy-Taras; Волошин, Броніслав В.; Башта, Андрій-Тарас В. | |||
| 14. | Дод. точки доступу: Фаринець, С.І.; Межерін, С.В. (рец.) | |||
| 15. | Дод. точки доступу: Коржик, В.П.; Чорней, І.І.; Скільський, І.І.; Когутяг, Я.М. | |||
| 16. | Дод. точки доступу: Чорней, І.І.; Скільський, І.В.; Колотило, М.П.; Юзик, А.В.; Паляниця, З.Т.; Томнюк, О.Ю.; Думанська, Т.П. | |||
| 17. | Рубрики: Биология--Ботаника--Зоология--Украина--Справочники Кл.слова: Красная книга Украинской ССР -- охрана растений -- охрана животных -- охрана природы -- плаунообразные -- папоротниеообразные -- голосеменные -- цветковые растения -- хвощевидные -- насекомые -- круглоротые -- рыбы -- земноводные -- пресмыкающиеся -- птицы -- млекопитабщие Анотація: В справочнике даны биологические характеристики, сведения о распространении и охране 231 редкого и исчезающего вида растений и 131 вида животных Украины. Для биологов, географов, специалистов лесного и сельского хозяйства, студентов биологических факультетов. Будет интересен и полезен всем любителям природы. Дод. точки доступу: Чопик, Владимир Иванович; Щербак, Николай Николаевич; Ардамацкая, Татьяна Борисовна; Жежерин, Всеволод Петрович; Корнеев, Александр Порфирьевич; Крыжановский, Валентин Иванович; Мовчан, Юрий Васильевич; Некрутенко, Юрий Павлович; Сытник, К.М. (ответственный редактор) (ред.); Шеляг-Сосонко, Ю. Р. (заместитель ответственного редактора); Топачевский, В А. (редакционная коллегия); Романенко, В. Д. (редакционная коллегия); Дудка, И. А. (редакционная коллегия); Академия наук Украинской ССР; Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена | |||
| 18. | ||||
| 19. | Шифр журнала: Д005496/2015/6 Рубрики: Біохімія Кл.слова: ліпоксигенази -- ультраструктура -- кореневище хвоща польового -- активність ліпоксигенази -- амілопласти -- ліпідний шар -- поліненасичені жирні кислоти -- окиснення -- липоксигеназы -- корневище хвоща полевого -- активность липоксигеназы -- амилопласты -- липидный слой -- полиненасыщенные жирные кислоты -- окисление Перейти: \\tower-2008\textlok\Адвокат\\Доповіді НАН Укр_2015_6\19.pdf Держатели документа: НТБ НТУ "ХПІ" Дод. точки доступу: Щербатюк, М. М.; Косаківська, І. В. | |||
| 20. | Дод. точки доступу: Постава, Т.; Волошин, Б. | |||
| ||||
 |
| Інститут зології |