Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Знайдено в інших БД: | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (82) | Інститут біохімії імені О. В. Палладіна (1) | Інститут географії (1) |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=БУРШТИН$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Мурашки Кл.слова: ants -- муравьи -- мурашки -- taxonomy -- таксономия -- таксономія -- palaeontology -- палеонтологія -- палеонтология -- Late Eocene -- поздний эоцен -- пізній еоцен -- Baltic Amber -- балтийский янтарь -- балтійський бурштин -- Tetramorium paraarmatum sp. n. -- T. kulickae sp. n Анотація: Two extinct species of the modern genus Tetramorium Mayr, T. paraarmatum sp. n. and T. kulickae sp. n., are described from the Baltic amber (Poland, ca. 37 Ma). This is the first record of the fossil species of this genus. Described species resemble recent Palaearctic species, and we preliminarily place them to the inerme and caespitum species groups, respectively. Findings of other, previously non-recorded and not described yet fossil Tetramorium species from the Middle (or possibly Early) Eocene and Miocene deposits of Europe and North America are discussed. Два новых вымерших вида из современного рода Tetramorium Mayr, T. paraarmatum sp. n. и T. kulickae sp. n., описаны из Балтийского янтаря (Польша, около 37 млн. лет назад). Это первое указание ископаемых видов из данного рода. Описанные виды соответственно сходны с современными палеартическими представителями из групп видов inerme и caespitum. Приведены также находки прочих, ранее не указанных и еще не описанных видов ископаемых Tetramorium из отложений среднего (а, возможно, также и раннего) эоцена и миоцена Европы и Северной Америки. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Dlussky, G. M.; Радченко А. Г. | ||
| 2. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Жуки Кл.слова: taxonomy -- систематика -- new species -- новые виды -- нові види -- amber -- янтар -- бурштин -- Coleoptera -- Dermestidae -- Megatominae -- Globicornis Анотація: The species Globicornis (Hadrotoma) ingelehmannae sp. n. from Baltic amber is described, illustrated and compared with all known amber species of Globicornis Latreille, 1829. New species diff ers by the shape of antennae and black setation on dorsal and ventral surfaces. Для вида Globicornis (Hadrotoma) ingelehmannae sp. n. из Балтийского янтаря приведены описание, иллюстрации и сравнение со всеми известными видами Globicornis Latreille, 1829 из янтаря. Новый вид отличается формой антенн и черными щетинками на дорсальной и вентральной поверхностях?? Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Damgaard, A. L.; Дамгаард А. Л.; Хава Дж. | ||
| 3. | |||
| 4. | Шифр журнала: В841393/2015/49/5 Рубрики: Членистоногие Кл.слова: Rovno amber -- ровенський бурштин -- ровенский янтарь -- Baltic amber -- балтийський бурштин -- балтийский янтарь -- Late Eocene -- позний эоцен -- пізній еоцен -- endemics -- ендеміки -- эндемики -- arthropods -- артроподы -- артроподи -- Bryophyta -- мхи -- мохи -- inclusion -- включения -- включення Анотація: Out of 49 names of genera described from Rovno amber, 10 names (20.4 %) are related to Ukrainian toponyms. One way or another, 15.7 % of names out of 217 animal species described from Rovno amber and 67 % out of 6 described plant species are related to Ukrainian toponyms and ethnonyms. Today, only 8 out of 217 species described from Rovno amber, are known from Baltic amber. Th e ratio between Ukrainian and Baltic toponyms in the names of Rovno representatives of any given family directly depends both on the degree of exploration of a family in the corresponding faunas and floras, and on the degree of a family’s link with the ecosystem of the amber forest itself. Ant Formica paleopolonica Dlussky is recorded for Rovno amber for the first time Из 49 названий таксонов родового ранга, описанных из ровенского янтаря, с украинскими топонимами связано 10 (20,4 %). Так или иначе с украинскими топонимами и этнонимами связаны названия 15,7 % из 217 описанных из ровенского янтаря видов животных и 67 % из 6 описанных видов растений. На сегодняшний день лишь 8 из 217 видов, описанных из ровенского янтаря, известны из балтийского янтаря. Соотношение украинских и балтийских топонимов в названиях ровенских представителей того или иного семейства прямо связано как со степенью изученности семейства в соответствующих фаунах и флорах, так и с тем, насколько семейство связано с экосистемой самого янтарного леса. Муравей Formica paleopolonica Dlussky впервые указан для ровенского янтаря Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Перковский Е. Э. | ||
| 5. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Coleoptera -- Ptinidae Кл.слова: Coleoptera, Ptinidae, Ptininae, Rovno amber, Baltic amber, Late Eocene, fossil beetles. Анотація: New Data on the Genus Sucinoptinus (Coleoptera, Ptinidae) from Rovno Amber. Bellйs, X.,??Perkovsky, E. E. — Study of fi ve examples of spider beetle inclusions from Rovno amber revealed??that at least three of these spider beetles belong to the genus Sucinoptinus Bellйs et Vitali, 2007, of??them, S. rovnoensis sp. n. (most probably from Klesov) and S. brevipennis sp. n. from Dubrovitsa are??described. S. rovnoensis is similar to the previously known S. bukejsi Alekseev in having the same??general structure of pronotum and elytra, diff ering from it by the morphology of pronotal sides, which??are only slightly rounded and practically not constricted near the base, whereas in S. bukejsi the sides??are well rounded leaving a slight but clear constriction near the base. S. brevipennis is similar to S.??bukejsi Alekseev and S. sucini Bellйs et Vitali in having the same general structure of the prothorax,??but diff ering from them in having much shorter elytra. Addition of these two new species to the two??previously known, S. sucini, from the eastern Baltic Sea coast, and S. bukejsi, from Kaliningrad Region,??indicates that the genus Sucinoptinus was much more diverse and widespread in Late Eocene forests??than former reports suggested. Вивчено 5 інклюзів птінін з ровенського бурштину. Принаймні три з??них виявилися такими, що належать до роду Sucinoptinus Belles et Vitali, 2007, і два — описано??як нові види: S. rovnoensis sp. n. (найімовірніше, з Клесова) і S. brevipennis sp. n. з Дубровиці.??S. rovnoensis відрізняють головним чином ознаки пронотума, бічні сторони якого слабо??заокруглені та практично не звужені біля основи; напівкругле вдавлення в задній третині диска??пронотума вкрите великими плоскими горбками. S. brevipennis характеризується головним чином??короткими надкрилами, які дещо довші подвоєної довжини пронотума. Два нових види, додані??до раніше відомих S. sucini Belles et Vitali зі східного узбережжя Балтики та S. bukejsi Alekseev з??Калінінградської області, вказують, що рід Sucinoptinus був різноманітнішим і поширенішим у??пізньоеоценових лісах, ніж вважалося раніше. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Perkovsky, E. E. ; Перковський Є. Е.; Беллес К. | ||
| 6. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: Eocene, community structure, Formicidae, fossils, generic diversity, amber, climate. Анотація: На основі репрезентативних колекцій вперше проаналізовано співвідношення тропічних та??голарктичних видів мурашок у пріабонському (пізній еоцен) балтійському, бітерфельдському??(саксонському), данському та рівненському бурштинах. У вивчених репрезентативних колекціях??балтійського бурштину кількість голарктичних видів у 1,1–1,5 разів вища, ніж тропічних; у колекції??PIN-964 голарктичних та 9 тропічних видів (з 31), у колекції Гіцевіча, відповідно, 9 та 5 видів (з 29);??у репрезентативній колекції саксонського бурштину співвідношення тропічних та голарктичних??видів становить 0,9, 11 голарктичних видів проти 12 тропічних (з 55); у репрезентативній??колекції рівненського бурштину 0,65, 15 видів проти 23 (з 79); та у репрезентативній колекції??данського — 0,64, 7 проти 11 (з 36). Таким чином, у репрезентативних колекціях балтійського??бурштину голарктичні види явно переважують не тільки за долею екземплярів (у 9,8–19,6 разів,??але й за кількістю видів. У Бітерфельді голарктичних видів дещо менше, ніж тропічних, але їхніх??екземплярів ушестеро більше. У репрезентативних колекціях данського та рівненського бурштину??кількість голарктичних видів у 1,5–1,7 разів менша, ніж тропічних, але кількість їх екземплярів у??4,9–6,9 рази більша. Кількість тропічних та голарктичних видів, що представлені у пріабонському??бурштині більш ніж одним екземпляром, майже та сама: 25 видів проти 22, але голарктичні види??включають чотирьох домінантів або субдомінантів. Велика кількість голарктичних елементів у??пріабонській фауні мурашок разом із порівняно слабко представленими тропічними елементами??дуже відрізняє її від середньоеоценових (лютет) мірмекофаун Месселю та Екфельду, які не мають??голарктичних елементів зовсім. Formica phaethusa Wheeler, Glaphyromyrmex oligocenicus Wheeler,??Plagiolepis squamifera Mayr, Proceratium eocenicum Dlussky, Hypoponera atavia (Mayr), Ponera??lobulifera Dlussky, Aphaenogaster mersa Wheeler, та Ennaemerus reticulatus Mayr уперше вказуються??для рівненського бурштину, Formica gustawi Dlussky та Gnamptogenys europaea (Mayr) — для??данського. Based on representative??collections, the ratio of tropical and Holarctic ant species in Priabonian (Late Eocene) Baltic, Bitterfeld??(Saxonian), Danish and Rovno ambers is analyzed for the fi rst time. In surveyed representative collections??of Baltic amber, the ratios of Holarctic and tropical ant species are from 1.1 to 1.5; with 10 Holarctic and??9 tropical species (out of 31) in the PIN-964 collection, and 9 and 5 species (out of 29) in the Giecewicz??collection; the ratio in the representative collection of Saxonian amber is 0.9, 11 Holarctic species vs.??12 tropical species (out of 55); in the representative collection of Rovno amber it is 0.65, 15 vs. 23 species??(out of 79); and in the representative collection of Danish amber it is 0.64, 7 vs. 11 species (out of 36).??Hence, in representative collections of Baltic amber, Holarctic species clearly prevail not just in terms of??the share of their specimens (by 9.8 to 19.6 times), but also by the number of species. In Bitterfeld amber,??Holarctic species are somewhat less numerous than tropical ones, but their specimens are 6 times greater.??In representative collections of Rovno and Danish ambers, the number of Holarctic species is 1.5 to 1.7??times smaller than that of tropical species, but the number of their specimens is 4.9 to 6.9 times greater. Th e??numbers of tropical and Holarctic species represented by more than one specimen is similar in Priabonian??ambers, 25 versus 22, but Holarctic species include four dominants or subdominants. Th e abundance of??temperate elements in the Priabonian amber ant fauna along with the relatively small number of tropical??elements greatly distinguishes it from the Middle European Lutetian ant faunas of Messel and Eckfeld??in shale, which do not have temperate elements at all. Formica phaethusa Wheeler, Glaphyromyrmex??oligocenicus Wheeler, Plagiolepis squamifera Mayr, Proceratium eocenicum Dlussky, Hypoponera atavia??(Mayr), Ponera lobulifera Dlussky, Aphaenogaster mersa Wheeler, and Ennaemerus reticulatus Mayr are??new records for Rovno amber, and Formica gustawi Dlussky and Gnamptogenys europaea (Mayr) for??Danish amber. | ||
| 7. | Кл.слова: геология ископаемых смол -- залежи ископаемых смол -- этап фоссилизации смол -- наземный катагенез -- подземный катагенез -- классификация ископаемых смол -- янтарь -- янтарь-сукцинит в Украине -- нелегальная добыча янтаря -- минеральные виды ископаемых смол Анотація: В монографии впервые обобщены результаты исследований эволюции древесной смолопродуцирующей растительности с позиций формирования первичных биогенно-осадочных залежей ископаемых смол от палеозоя до геологической современности. Выделены основные этапы перехода растительных смол из биосферы в литосферу, приведены закономерности накопления и формирования первичных и вторичных месторождений янтаря. Разработана общая классификация ископаемых смол на основе историко-генетических признаков. Детально рассмотрено пространственное размещение продуктивных янтареносных горизонтов в Украине, разработаны критерии их поисков. Освещены дискуссионные вопросы научной терминологии и геоэкологические проблемы Украинского Полесья в связи с нелегальной добычей янтаря. Для геологов, биологов, палеогеографов, а также аспирантов и студентов геологических и географических факультетов вузов. У монографії вперше узагальнено результати досліджень еволюції деревної смолопродукуючої рослинності з позицій формування первинних біогенно-осадових покладів викопних смол від палеозою до геологічної сучасності. Виділено основні етапи переходу рослинних смол з біосфери в літосферу, наведено закономірності накопичення і формування первинних і вторинних родовищ бурштину. Розроблено загальну класифікацію викопних смол на підставі історико-генетичних ознак. Детально розглянуто просторове розміщення продуктивних бурштиноносних горизонтів в Україні, розроблено критерії їх пошуків. Висвітлено дискусійні питання наукової термінології та геоекологічні проблеми Українського Полісся у зв'язку з нелегальним видобутком бурштину. Для геологів, біологів, палеогеографів, а також аспірантів і студентів геологічних й географічних факультетів вищих навчальних закладів. Дод. точки доступу: НАН Украины. Институт геологических наук | ||
| 8. | Дод. точки доступу: Заморока, А.М. (сост.); Шумська, Н.В. та ін. (сост.) | ||
 |
| Інститут зології |