Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=BETWEEN<.>) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 30 Представлено документи з 1 до 20 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1. | ------------ 2. | Кл.слова: INOZ------------ Дод. точки доступу: Siokhin, V. (ed..); Kostyushyn, V. (ed..) 3. | ------------ 4. |
5. | Шифр журнала: В841393/2012/46/6 ------------ Дод. точки доступу: Protasov, A.A.; Morozovskaya, I.A. 6. |
7. | Шифр журнала: В841393/2013/47/1 ------------ Дод. точки доступу: Dzeverin, I. 8. |
9. | Шифр журнала: H956967/2014/б.н. ------------ 10. | Шифр журнала: В841393/2015/49/1 Рубрики: Кліщі Кл.слова: Chiroptera -- Vespertilionidae -- gamasid mites -- гамазовые клещи -- гамазові кліщі -- Nycteribiidae -- Ischnopsyllidae -- ectoparasites -- эктопаразиты -- ектопаразити -- boreal zone -- бореальная зона -- бореальна зона Анотація: The article presents the most complete data on the distribution of ectoparasites in the boreal Palaearctics (gamasid mites of the genera Spinturnix, Macronyssus, and Steatonyssus, bat flies of the family Nycteribiidae, fleas of the family Ischnopsyllidae) and its preferences for the hosts. On the basis of these data as well as the data for the resettlement of bats in Eurasia 30 species of boreal bat ectoparasites combined into three faunal complexes (Transpalaearctic, European-Ural and Siberian-Far East) and two groups (European-Ural species, penetrating to the east and Siberian-Far East, penetrating to the west). The boundary between the European-Ural and Siberian-Far East faunal complexes is situated presumably along the Irtysh River. The resulting zoning provides a new look at the parasitocenosis of ectoparasites in the taiga zone of the Palaearctics В статье приведены полные данные по распространению эктопаразитов рукокрылых бореальной Палеарктики (гамазовых клещей родов Spinturnix, Macronyssus и Steatonyssus, кровососущих мух семейства Nycteribiidae, блох семейства Ischnopsyllidae) и их предпочтениям в отношении хозяев. На основании приведенных сведений, а также данных по расселению летучих мышей на территории Евразии, 30 видов эктопаразитов рукокрылых бореальной зоны объединены в три фаунистических комплекса (транспалеарктический, европейско-уральский и сибирско-дальневосточный) и две группы (европейско-уральские виды, проникающие на вос- ток, и сибирско-дальневосточные, проникающие на запад). Граница между европейско-уральским и сибирско-дальневосточным фаунистическими комплексами предположительно проходит по р. Иртыш. Полученное районирование позволяет по-новому взглянуть на паразитоценозы эктопаразитов рукокрылых таёжной зоны Палеарктики------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01030 Україна Дод. точки доступу: Orlov, O. L.; Орлов О. Л.; Орлова М. В. 11. | Шифр журнала: В841393/2015/49/2 Рубрики: Зубаті кити Кл.слова: craniometry; ; -- краниометрия; ; -- краніометрія -- variation -- изменчивость -- мінливість -- sexual dimorphism -- половой диморфизм -- статевий диморфізм Анотація: There are two porpoise stocks in the northern Black Sea: the north-western (Odessa Gulf) and northeastern (Crimean and Caucasian waters); in addition, another stock is in the Sea of Azov. The Azov porpoises are distinct in their body size and biology. This research was conducted on the skulls of stranded sexually mature porpoises from the north-eastern Black Sea, north-western Black Sea and the Sea of Azov. In the north-eastern Black Sea samples, both present-day and old-time, the sexual dimorphism of the skull size was not significant, whereas in the Sea of Azov the females were significantly larger than males. The Azov skulls were strongly different from those from the Black Sea: they were larger, proportionally wider and had the wider rostra; also, there was no significant chronological variation within the Black Sea. The Azov and Black Sea samples were classified with the 100 % success with four variables. The northwestern Black Sea skulls were somewhat intermediate in their characteristics between the Azov and northeastern Black Sea samples, but they were classify ed together with other Black Sea specimens. The difference between the Azov and Black Sea skulls was greater than between many North Atlantic populations, despite the extreme geographical proximity of the two stocks. The low variation within the Black Sea supports the earlier conclusions on the lack of genetic variation: all the Black Sea stocks are expected to be genetically similar sub-populations, whereas the Azov and Marmara stocks possibly represent the genetically distant populations. The porpoises from the Black Sea and the Sea of Azov equally show the traits which characterize the subspecies Phocoena phocoena relicta, but the Black Sea porpoises appear to be more paedomorphic in terms of ontogenetic trajectories В северной части Чёрного моря обитает два стада морской свиньи — северозападное (Одесский залив) и северо-восточное (крымские и кавказские воды); помимо этого, ещё одно стадо обитает в Азовском море. Азовские морские свиньи отличаются размерами тела и особенностями биологии. Данное исследование было проведено по черепам выброшенных на побережье половозрелых морсиих свиней из северо-восточной и северо-западной частей Чёрного моря и из Азовского моря. В выборках из северо-восточной части Чёрного моря (как в современных, так и в старых сборах) половой диморфизм размеров черепа был незначительным, в то время как в Азовском море самки были существенно крупнее самцов. Азовские черепа существенно отличались от черноморских крупными размерами, относительно большей шириной и широким рострумом; в пределах Чёрного моря не выявлено явной временной изменчивости. Азовская и черноморская выборки классифицируются со 100 %-ной точностью с помощью четырёх переменных. Черепа из северо-западной части Чёрного моря занимают по некоторым признакам промежуточное положение между азовской и северо-восточной черноморской выборками, однако классифицируются как черноморские. Различия между азовскими и черноморскими черепами необычно велики (по сравнению со многими популяциями северной Атлантики), несмотря на крайнюю географическую близость двух стад. Слабая изменчивость черноморских черепов подтверждает выводы предыдущих исследований о малом генетическом разнообразии: предположительно, все черноморские стада — это генетически сходные субпопуляции, в то время как стада в Азовском и Мраморном морях, возможно, представляют собой более удалённые в генетическом отношении популяции. Морские свиньи и из Чёрного, и из Азовского морей в равной степени обладают признаками, характерными для подвида Phocoena phocoena relicta, однако черноморские животные оказываются более педоморфными по своей онтогенетической траектории------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Vishnyakova, K. A.; Вишнякова К. А.; Гольдин П. Е. 12. | Шифр журнала: В841393/2015/49/3 Рубрики: Круглі черви Кл.слова: Strigiformes -- Falconiformes -- Centrorhynchus polissiensis sp. n. -- Palaeacanthocephala -- Centrorhynchus -- акантоцефали -- акантоцефали Анотація: The article presents the results of the investigation of material on the genus Centrorhynchus Lьhe, 1911 stored in the collection of the Department of Parasitology, Schmalhauzen Institute of Zoology, National Academy of Sciences of Ukraine. Five species: Centrorhynchus aluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. conspectus and C. polissiensis sp. n. were studied and described. Centrorhynchus polissiensis sp. n., differs from all known species by the complex morphological characters, in particular, by the formula of proboscis hooks in combination with the number of large hooks with roots, by the number of hooks in anterior part of the proboscis, and by comparatively smaller eggs. C. polissiensis sp. n. is most similar to C. aluconis, C. conspectus and C. globocaudatus. The main differences between the species are in the proboscis armament, 13–17 hooks in a longitudinal row in C. aluconis, 16–18 hooks in C. conspectus vs 19–20 hooks in C. polissiensis sp. n., and in the egg sizes, 56–65 Ч 28–30 for C. aluconis, 68–72 Ч 33–35 for C. conspectus vs 45–55 Ч 25 for C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. differs from C. globocaudatus in shape and morphology of the proboscis hooks. We do not confirm the record of C. amphibius from birds of the territory of Ukraine. The data on synonymy, hosts and distribution in Ukraine and in the world are given for seven species of the genus recorded in Ukraine. Illustrated descriptions about the material of collection are presented for five species. We provide an identification key for nine species of the genus Centrorhynchus of the birds of the fauna of Ukraine and adjacent territories. В статье представлены результаты обработки коллекционных материалов акантоцефалов рода Centrorhynchus Luhe, 1911, хранящихся в отделе паразитологии Института зоологии НАН Украины. Отмечено 5 видов - C. аluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. сonspectus и описываемый в данной статье новый вид, Centrorhynchus polissiensis sp. n. Новый вид отличается от всех известных видов рода комплексом морфологических признаков, в частности: формулой крючьев хоботка в сочетании с количеством крупных крючьев с корнями; количеством крючьев, располагающихся в передней части хоботка; размером крючьев; относительно мелкими яйцами. C. polissiensis sp. n. наиболее близок к C. aluconis, C. conspectus и C. globocaudatus. Основные отличия между видами в вооружении хоботка: в продольном ряду C. aluconis 13-17, у C. conspectus 16-18 крючьев против 19-20 у C. polissiensis sp. n. и в размерах яиц: 56-65 ? 28-30 у C. aluconis, 68-72 ? 33-35 у C. сonspectus против 45-55 ? 25 у C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. отличается от C. globocaudatus формой хоботка и морфологией крючьев. Не подтверждена находка на территории Украины C. amphibius. Для семи видов, известных на территории Украины, приведены данные о синонимике, хозяевах, распространении в Украине и мире; для пяти видов рода - описания и рисунки по материалам коллекции. Составлена таблица для определения 9 видов рода Centrorhynchus от птиц фауны Украины и сопредельных территорий------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Greben, O. B.; Гребень О. Б.; Лисицина Ольга Ивановна 13. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Рукокрылые Кл.слова: forelimb -- грудная конечность -- грудна кінцівка -- wing membrane -- летательная перепонка -- літальна перетинка -- Chiroptera -- Dermoptera -- рукокрилі -- рукокрылые -- шерстокрылые -- шерстокрилі Анотація: The heterogeneity of formation of diff erent areas in the wing membrane of Сhiroptera and Dermoptera was established. The web between metacarpals and digits (chiropatagium) was formed by the mesenchyme which initially formed the forelimb rudiment. Th e plagiopatagium and propatagium were formed by proliferation of the trunk mesenchymal cells. Установлена неоднородность формирования различных областей летательной перепонки рукокрылых и шерстокрыла. Летательная перепонка между пальцами грудной конечности рукокрылых и шерстокрыла (chiropatagium) сформирована мезенхимой, изначально формирующей почки конечностей. Боковая и плечеголовная области летательной перепонки (plagiopatagium и propatagium) этих животных формируются путем пролиферации мезенхимных клеток боковой стенки туловища------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Ковалева И. М. 14. | Рубрики: Еволюція Кл.слова: birds -- птицы -- птахи -- apparatus of terrestrial locomotion -- аппарат наземной локомоции -- аппарат наземної локомоції -- origin -- происхождение -- походження -- bipedalism -- бипедализм -- flightless -- нелетание -- нелітання -- biomechanics -- биомеханика -- біомеханіка Анотація: Работа посвящена эволюционно-морфологическим перестройкам аппарата наземной локомоции птиц от его происхождения до формирования современной модели. В качестве необходимой предпосылки его происхождения рассматривается переход предков птиц к полному бипедализму, а в качестве ключевого эволюционного события — становление анизодактильной стопы с последующей редукцией тяжёлого хвоста. Освобождение грудных конечностей от функции опоры способствовало разделению единого предкового (рептилийного) локомоторного модуля на две достаточно автономные системы — наземной локомоции и полёта. Проанализирован характер взаимосвязи между указанными системами (корреляция и аллометрия), а также случаи потери или неразвития одной из них (на примере нелетающих птиц). Морфобиологический метод исследования, опыт применения которого накапливался при изучении??неонтологического материала, использован также в приложении к палеонтологическому материалу. В ряду адаптивных реакций скелета на переход к бипедальности и полёту изучены особенности биомеханических характеристик костей тазовой конечности птиц.??Монография может представлять интерес для специалистов в области орнитоморфологии, зоологии, палеозоологии, эволюционной морфологии. Th e paper is devoted to the evolutionary-morphological reconstructions of terrestrial locomotion apparatus of birds from its origin to the formation of the modern model. As a prerequisite of its origin is considered transition the of birds ancestors to full bipedalism, and as a key evolutionary event becoming of anisodaktyl foot followed by reduction of the heavy tail. Exemption of thoracic limbs from support function contributed to the division of a single ancestral (reptilian) locomotor module on two autonomous enough systems - terrestrial loc omotion and fl ight. Character of interrelation between the specifi ed systems (correlation and allometry) and cases of loss or undevelopment of one of them (on an example of fl ightless birds) is analysed. Morphobiological method of research, experience of which accumulated in the study of neontological material was used in the annex to the paleontological material. Among the adaptive responses of the skeleton in the transition to bipedalism and fl ight the biomechanical characteristics of the birds pelvic limb bones are studied. Th e monograph may be of interest to avian morphologists, zoologists, paleozoologists, evolutionary morphologists------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 15. | Шифр журнала: В841393/2015/49/5 Рубрики: Членистоногие Кл.слова: Rovno amber -- ровенський бурштин -- ровенский янтарь -- Baltic amber -- балтийський бурштин -- балтийский янтарь -- Late Eocene -- позний эоцен -- пізній еоцен -- endemics -- ендеміки -- эндемики -- arthropods -- артроподы -- артроподи -- Bryophyta -- мхи -- мохи -- inclusion -- включения -- включення Анотація: Out of 49 names of genera described from Rovno amber, 10 names (20.4 %) are related to Ukrainian toponyms. One way or another, 15.7 % of names out of 217 animal species described from Rovno amber and 67 % out of 6 described plant species are related to Ukrainian toponyms and ethnonyms. Today, only 8 out of 217 species described from Rovno amber, are known from Baltic amber. Th e ratio between Ukrainian and Baltic toponyms in the names of Rovno representatives of any given family directly depends both on the degree of exploration of a family in the corresponding faunas and floras, and on the degree of a family’s link with the ecosystem of the amber forest itself. Ant Formica paleopolonica Dlussky is recorded for Rovno amber for the first time Из 49 названий таксонов родового ранга, описанных из ровенского янтаря, с украинскими топонимами связано 10 (20,4 %). Так или иначе с украинскими топонимами и этнонимами связаны названия 15,7 % из 217 описанных из ровенского янтаря видов животных и 67 % из 6 описанных видов растений. На сегодняшний день лишь 8 из 217 видов, описанных из ровенского янтаря, известны из балтийского янтаря. Соотношение украинских и балтийских топонимов в названиях ровенских представителей того или иного семейства прямо связано как со степенью изученности семейства в соответствующих фаунах и флорах, так и с тем, насколько семейство связано с экосистемой самого янтарного леса. Муравей Formica paleopolonica Dlussky впервые указан для ровенского янтаря------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Перковский Е. Э. 16. | Шифр журнала: В841393/2015/49/6 Рубрики: Цитогенетика Кл.слова: lowland tapir -- равнинный тапир -- рівнинний тапір -- cytogenetics -- цитогенетика -- Zoo -- зоопарк -- taxonomic status -- таксономический статус -- таксономічний статус Анотація: Seven lowland tapirs (Tapirus terrestris) from Wroclaw ZOO (three females and four males), diff ering from each other with exterior and sexual behaviour were verifi ed with cytogenetic analysis in order to check their taxonomic status. Cytogenetic analysis was done using two alternative methods of blood collection: 1) conventionally with venepuncture, and 2) with blood sucking bugs from the Reduviidae family. Lymphocytes capable of growing were obtained only with conventional method of blood sampling. Karyotypes and karyograms of all analyzed tapirs were created using classical cytogenetic methods of chromosomes staining. All possessed karyograms had diploid chromosome number equal 80 (2n = 80). Homologous chromosomes did not diff er between each other with quantity, size, centromeres location, length of arms, G bands and all were classifi ed as proper karyograms of Tapirus terrestris species representatives. Th e X chromosomes as well as the fi rst pair of chromosomes (both metacentric), were the largest among all analyzed, respectively. All remaining 38 pairs of chromosomes were acrocentric with Y chromosome as the smallest one (in males' karyograms). Blood collected with blood sucking bugs proved to be unsuitable for cell culture. None of the seven established cultures was eff ective as lymphocytes obtained with this method did not show growth potential in prepared media. Th us, blood collected from the tapirs via Dipetalogaster maxima species did not show usefulness for cytogenetic studies due to the inability of cells to proliferation, even aft er a relatively short period of time elapsed since the blood sampling (1 to 2 hours) Семь равнинных тапиров (Tapirus terrestris) из Вроцлавского зоопарка (три самки и четыре самца), отличающиеся друг от друга по экстерьеру и половому поведению, были использованы для цитогенетического анализа с целью проверки их таксономического статуса. Цитогенетический анализ проводили с использованием двух альтернативных методов забора крови: 1) традиционного с венепункции и 2) с помощью кровососущих насекомых из семейства Reduviidae. Лимфоциты, способные к росту, были получены только традиционным методом забора проб крови. Кариотипы и кариограммы всех анализируемых тапиров были созданы с использованием классических цитогенетических методов окрашивания хромосом. Все полученные кариограммы характеризуются диплоидным числом хромосом, равным 80 (2n = 80). Гомологичные хромосомы не различаются между собой по количеству, размеру, расположению центромер, длине плечей, G-полосам и все были классифицированыкак таковые у представителей вида Tapirus terrestris. Cреди всех проанализированных крупнейшими являются соответственно Х-хромосомы, а также первая пара хромосом (обе метацентрические). Все остальные 38 пар хромосом - акроцентрические с наименьшей Y-хромосомой (в кариограммах самцов). Забор крови с использованием кровососущих насекомых оказался непригодным для культуры клеток. Ни одна из семи полученных культур не была эффективной, поскольку лимфоциты, полученные с помощью этого метода, не показали потенциал роста в готовых средах. Таким образом, кровь, собранная у тапиров с помощью Dipetalogaster maxima, оказалась непригодной для цитогенетических исследований в связи с неспособностью клеток к пролиферации, даже после относительно короткого периода времени, прошедшего с момента забора крови (от 1 до 2 ч)------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Kosowska, B.; Косовска Б.; Strzala, T.; Стшала Т.; Moska, M.; Моска М.; Ratajszczak, R.; Ратайщак Р.; Dobosz, T.; Добош Т. 17. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Фотоідентифікація Кл.слова: Tursiops, photo-identifi cation, mark-recapture, line transect survey, coastal migrating stock. Анотація: Th e first assessment of abundance of a local population of bottlenose dolphins in the Black Sea (near the Sudak coast) in 2011–2012 has been conducted: the results of a mark-recapture study of photo identifi ed animals were complemented by a vessel line transect survey. Th e overall abundance of a population was estimated at between 621 ± 198 and 715 ± 267 animals (Chapman and Petersen estimates), and the majority of members of the population were recorded in the surveyed area. Th e summer range covered the area of a few hundred square kilometers, similar to migrating coastal stocks in other world regions. Th e greatest density of distribution was observed in August in sea 45–60 m deep; in addition, frequent approaches to the coastline are usual for dolphins of this stock. Th ese trends in distribution may be partly explained by distribution of prey. Interaction with sprat trawling fi sheries can be a factor shaping??the local population structure. Coastal waters of Sudak and adjoining sea areas are an important habitat for bottlenose dolphins in the northern Black Sea, signifi cant for their conservation. Уперше проведено оцінку чисельності локальної популяції чорноморсь-??ких афалін (біля узбережжя в районі Судака) в 2011–2012 роках: результати аналізу даних??фотоідентифікації за принципом методу мічення і повторних виловів були доповнені судновим??лінійно-трансектним урахуванням щільності розподілу. Загальна чисельність популяції склала??від 621 ± 198 до 715 ± 267 тварин (за оцінками методами Чапмана і Петерсена), і велика частина??з них перебувала в акваторії обліку. Літній ареал популяції займає площу близько кількох сотень??квадратних кілометрів, що можна порівняти з поширенням прибережних мігруючих стад в інших??регіонах світу. Найбільша щільність розподілу тварин у серпні була відзначена в водах глибиною??45–60 м; крім того, для дельфінів цього стада звичайні часті підходи до берега. Ці тенденції в??розподілі почасти можна пояснити розподілом кормових ресурсів. Одним із факторів, що фор-??мують структуру популяції, може бути взаємодія з траулерним промислом шпрота. Прибережні??води Судака і прилегла акваторія — одне з важливих місць існування афалін в північній частині??Чорного моря, що має велике значення для їх охорони.------------ Перейти: Відомості про Гольдіна / information about Gol'din Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Gol’din, P.E. ; Gol’din Pavel, Павло Євгенович Гольдін ; Гладіліна О.В. 18. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Carnivora Кл.слова: Biological signal fi eld; Bialowieza National park; Chornobyl Exclusion Zone; wolf behavior. Анотація: Th e main goal of the current??research includes studying the biological signal fi eld (BSF) characteristics of the wolf (Canis lupus lupus??Linnaeus, 1758) at diff erent values of anthropogenic load on territories with conservation (Biaіowieїa??National park (Poland)) and hunting status of the species (Chornobyl Exclusion Zone (Ukraine)). Th e??research in Biaіowieїa Primeval Forest was conducted in two stages: study of the BSF characteristics of??the wolf and fi nding correlation between data acquired from Ukraine (the fi rst stage), and over-time??study of intensity of the biological signal fi eld (the second stage). In result of the fi rst stage, there was no??signifi cant dependence on the characteristics of the territory and the diff erences between the behavior??of wolves in the Biaіowieїa Primeval Forest (conservation status of the species) and the Exclusion Zone??(game status). During the second stage it was determined that provided variance of the intensity between??territory groups was insuffi cient, the degree of signifi cance to animals of area categories varied with the??stages of the pack’s life. It was found that the main factors which govern the character of wolf activity are??not the level of the anthropic load and hunting pressure, but periods of the life cycle and spatial structure??of groups. Головна мета цього дослідження включає вивчення характери-??стик біологічного сигнального поля вовка (Canis lupus lupus Linnaeus, 1758) при різних рівнях ан-??тропогенного навантаження на територіях з охоронним (Біловезький національний парк, Поль-??ща) і мисливським статусом виду (Чорнобильська Зона відчуження, Україна). У Біловезькій??Пущі дослідження було проведено в дві стадії: для дослідження властивостей БСП вовка і по-??шуку кореляції з даними з України (перша стадія) і дослідження динаміки зміни напруженості??сигнального поля тварин (друга стадія). В результаті першої стадії дослідження не було вияв-??лено достовірної залежності між характеристиками території і різницею в поведінці вовків??Біловезької Пущі (охоронний статус виду) і Зони відчуження (мисливський статус виду). Ре-??зультати другої стадії показали, що при незначній різниці напруженості між групами територій,??представленість категорій об’єктів, що мають значення для тварин, змінюється на різних етапах??життя зграй. Встановлено, що основними факторами, які регулюють характер активності вовка,??є не рівень антропогенного навантаження і мисливський прес, а періоди життєвого циклу і про-??сторова структура груп.------------ Дод. точки доступу: Yakovlev, Ye. B. ; Шквиря М. Г. 19. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Змеи Кл.слова: growth, snakes, von Bertalanff y model, asymptotic size, capture mark recapture, sexualdimorphism. Анотація: Capture-mark-recapture data was used to infer growth rates of theNikolsky’s viper, Vipera berus nikolskii (Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986), in the Eastern Ukraine.We have found that growth rate is negatively correlated with age. Th e diff erence in growth rates beforematuration is not signifi cant between diff erent sexes. Growth rates decrease rapidly aft er maturation inmales and females, however adult males retain signifi cantly higher average growth rates. Th ere is largedispersion of growth rates in the group of adult females, which is caused, probably, by alteration ofcomplete arrest of growth in the years with reproduction and more intensive growth in the years withoutit. Asymptotic snout-ventral length estimated aft er Von Bertalanff y model was 680 mm in females and630 mm in males. Females mature aft er fi ft h and males mature aft er fourth hibernation. Th e larger femalesin vipers can not be the result of higher growth rates in females, but are the outcome of a combination ofother factors including diff erent maturation time and size (older and being larger), and, perhaps, longerlife span due to lower mortality. Growth rates of the Nikolsky’s viper in the nature are higher than in otherspecies in the group of small Eurasian vipers. Темпи росту гадюки Нікольського, Vipera berus nikolskii??(Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986), у Східній Україні вивчали за допомогою мічення —??повторних відловів. Виявлено, що темпи росту негативно корелюють з розмірами. До настан-??ня статевозрілості темпи росту недостовірно відрізняються між різними статями. Ріст різко??уповільнюється після досягнення статевозрілості як у самців, так і у самиць, однак самці у серед-??ньому ростуть достовірно швидше. В групі дорослих самиць спостерігається значна дисперсія??значень швидкості росту, яка, вірогідно, пов’язана з чергуванням повної зупинки росту в роки??з розмноженням та інтенсивним ростом в роки без нього. Асимптотична довжина тіла, яку??оцінювали за допомогою моделі Фон Берталанфі, складала 680 мм у самиць та 630 мм у самців.??Самиці стають статевозрілими після п’ятої, самці — після четвертої зимівлі. Більші середні??розміри самиць у гадюк не можуть бути результатом вищих темпів росту, але є результатом дії??ряду факторів, серед яких пізніше досягнення статевозрілості при більших розмірах та, мож-??ливо, більша тривалість життя через нижчу смертність. Темпи росту гадюки Нікольського в??природі вищі, ніж у інших дрібних гадюк.------------ Дод. точки доступу: , Zinenko O. I. 20. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Тюлени Кл.слова: Phocidae; early Middle Miocene; Badenian; Vienna Basin; Paratethys. Анотація: Th e Devinophoca emryi material from the early Badenian, early Middle??Miocene (16.26–14.89 Ma) presents mixed cranial and especially postcranial characters with the three??extant phocid subfamilies (Cystophorinae, Monachinae and Phocinae), as well as unique postcranial??characters not seen in any taxa. Th ese distinguishing characters (i. e. well-outlined, large oval facet on??greater tubercle of humerus; broader width between the head and lesser tubercle of humerus; femoral??proximal epiphysis larger than distal; thin innominate ilium that is excavated on ventral surface)??demonstrate that this material belongs to a recently described species (D. emryi). During ecomorphotype??analyses, fossil humerus and femur bones were directly associated with their corresponding mandible to??reveal associations based on Recent morphological analogues. Strong correlation between ecomorphotypes??and postcranial morphology supports placement of this material to D. emryi and not its sister taxon,??D. claytoni. Th e previously described skull, mandible and teeth and postcranial bones described herein??were discovered at the same locality during excavations at the base of the Malй Karpaty Mountains??(Slovakia), at the junction of the Morava and Danube rivers. Th e geological age of D. emryi and the??presence of mixed characters strongly suggest that this species was an early relative to the ancestor of seals,??possibly being a terminal branch of the phocid tree. Th is material allows for emended diagnoses of the??species, updated assessments of geographical distribution Матеріал по Devinophoca emryi з раннього??баденію (початок середнього міоцену, 16.26–14.89 млн р. т.) представляє набір ознак будо-??ви кісток черепа і особливо посткраніального скелета, характерних для представників трьох??нині існуючих підродин тюленів (Cystophorinae, Monachinae і Phocinae). У той же час він??характеризується наявністю унікальних рис будови посткраніума, яких немає у жодного з??них. Ці характерні ознаки (добре окреслена, велика овальна фасетка на великому горбку??97??плечової кістки; більша відстань між головкою і меншим горбком плечової кістки, прок-??симальний епіфіз стегнової кістки більше, ніж дистальний, тонка клубова кістка з виїмкою??на вентральній поверхні) показують, що цей матеріал належить до недавно описаного виду??(D. emryi). Під час аналізу екоморфотипу викопні плечова і стегнова кістки були безпосе-??редньо пов’язані з відповідною нижньою щелепою, щоб виявити зв’язок на основі останніх??морфологічних аналогів. Сильна кореляція між екоморфотипами і посткраніальною??морфологією підтверджує приналежність цього матеріалу до D. emryi, а не його сестринсь-??кого таксона, D. claytoni. Раніше описані череп, нижня щелепа, окремі зуби, а також описані??нами кістки посткраніального скелета були виявлені в тому ж місцезнаходженні під час??розкопок біля підніжжя Малих Карпат (Словаччина), у місці злиття річок Морава і Дунай.??Геологічний вік D. emryi і наявність змішаних ознак переконливо свідчать, що цей вид був??споріднений з предком тюленів, можливо, будучи термінальною гілкою дерева фоцид. Цей??матеріал дозволяє уточнити діагнози видів, географічний розподіл і надає додаткові відомості??для роз’яснення спірних філогенетичних зв’язків у межах Phocidae.------------ Дод. точки доступу: Koretsky, I. | |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
| Інститут зології |