Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=AGE<.>) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1. | ------------ Перейти: Відомості про Суслову / information about Suslova, Перейти: Відомості про Суслову / information about Suslova Дод. точки доступу: Suslova N.І. 2. |
3. | Шифр журнала: В841393/2013/47/4 ------------ 4. |
5. | Шифр журнала: В841393/2014/48/2 ------------ 6. |
7. | Шифр журнала: В841393/2014/48/6 ------------ Дод. точки доступу: Gol'din, P. E. 8. | Шифр журнала: В841393/2015/49/3 Рубрики: Морскі ссавці Кл.слова: marine mammal -- морские млекопитающие -- морські ссавці -- seal -- тюлені -- тюлени -- mandibular morphology -- морфология нижней челюсти -- морфологія нижньої щелепи -- carnivoran -- хижаки -- хищники Анотація: Comparison of mandibular morphology of some aquatic (seals, walruses, and sea otters) and terrestrial (hyenas and pandas) carnivorans demonstrates a rather general pattern correlating size of condyloid angle, size of gape, and diet. Structural differences of carnivoran jaws reveal morphological and ecological adaptations that are directly correlated with availability of prey, diving depth, feeding competition and specialized feeding methods. Specifically, the inclination of the condyloid process relative to the axis of the alveolar row (= condyloid angle) can be used to determine dietary preferences, including size of prey. Generally, carnivorans with a large condyloid angle feed on larger prey, while a low condyloid angle suggests feeding on small prey or can be an advantageous feeding mechanism. Mirounga angustirostris (Northern elephant seal) displays sex-specific characters in cranial and postcranial elements. Likewise, significant sexually dimorphic differences in the size of condyloid angle imply that deeper-diving male Northern elephant seals have a feeding niche dissimilar to that of females. Morphological assessment of male M. angustirostris suggests they are bottom-feeding seals that utilize a suction-feeding mechanism to capture small prey and crush shells with their teeth, which become weaker as they age. В статье представлены результаты обработки коллекционных материалов акантоцефалов рода Centrorhynchus Luhe, 1911, хранящихся в отделе паразитологии Института зоологии НАН Украины. Отмечено 5 видов - C. аluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. сonspectus и описываемый в данной статье новый вид, Centrorhynchus polissiensis sp. n. Новый вид отличается от всех известных видов рода комплексом морфологических признаков, в частности: формулой крючьев хоботка в сочетании с количеством крупных крючьев с корнями; количеством крючьев, располагающихся в передней части хоботка; размером крючьев; относительно мелкими яйцами. C. polissiensis sp. n. наиболее близок к C. aluconis, C. conspectus и C. globocaudatus. Основные отличия между видами в вооружении хоботка: в продольном ряду C. aluconis 13-17, у C. conspectus 16-18 крючьев против 19-20 у C. polissiensis sp. n. и в размерах яиц: 56-65 ? 28-30 у C. aluconis, 68-72 ? 33-35 у C. сonspectus против 45-55 ? 25 у C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. отличается от C. globocaudatus формой хоботка и морфологией крючьев. Не подтверждена находка на территории Украины C. amphibius. Для семи видов, известных на территории Украины, приведены данные о синонимике, хозяевах, распространении в Украине и мире; для пяти видов рода - описания и рисунки по материалам коллекции. Составлена таблица для определения 9 видов рода Centrorhynchus от птиц фауны Украины и сопредельных территорий.------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Koretsky, I. A.; Корецкая И. А.; Рахмат С. Й. 9. | Шифр журнала: В841393/2015/49/6 Рубрики: Плоскі черви Кл.слова: Timoniella imbutiforme -- parasite-induced mortality -- смертность, вызванная гельминтами -- смертність, викликана гельмінтами Анотація: Age-dependent patterns, including yearly variations of digenean metacercariae infestations of the introduced species, Liza haematocheilus (Temminck & Schlegel, 1845), were studied. We evaluated the impacts of three metacercaria species, Timoniella imbutiforme (Molin, 1859) Brooks, 1980, Diplostomum spp. and Ascocotyle (Phagicola) longa Ransom, 1920, on juvenile fi sh in age from one month to 2+ years old from the Molochny Estuary and neighboring waters of the Sea of Azov by applying Croft on's negative binomial truncation technique, epidemiologic and aggregation indices. Parasite surveys executed in 1997-2014 revealed signifi cant yearly diff erences in the infection dynamics of studied metacercariae in juvenile fi sh of L. haematocheilus. Metacercariae were absent or fish harboured several times less parasites in 2005-2013 than in 1997-1999. T. imbutiforme infection exhibits a convex that was observed in a decline of the parasite load aft er an initial increase. The infection load of Diplostomum spp. increased asymptotically with the fi sh age reaching maximum value in two years old juveniles. Both the abundance and the prevalence of A. (P.) longa were low in juveniles of two month and two years old but relatively high and more or less constant during the rest of the juvenile period. Results of the present study suggest that metacercariae, especially, T. imbutiforme, are associated with mortality of juvenile Liza haematocheilus Изучены возрастные и межгодовые особенности заражения интродуцированного вида кефали, Liza haematocheilus (Temminck & Schlegel, 1845). Проведена оценка влияния трех видов метацеркарий, Timoniella imbutiforme (Molin, 1859) Brooks, 1980, Diplostomum spp. и Ascocotyle (Phagicola) longa Ransom, 1920, на молодь пиленгаса в возрасте от одного месяца до 2+ лет в Молочном лимане и прилегающих водах Азовского моря, с использованием метода усеченного негативного биномиального распределения, предложенного Крофтоном (1971), эпидемиологических показателей и индексов агрегации. Паразитологические обследования, выполненные в период с 1997 по 2014 гг., показали существенную разницу годовой динамики заражения исследованных видов метацеркарий у молоди пиленгаса. Метацеркарии отсутствовали или зараженность рыб была в несколько раз меньше в 2005-2013, чем в 1997-1999 гг. Динамика зараженности молоди пиленгаса метацеркарией T. imbutiforme представлена выпуклой кривой, которая описывается как снижение численности после начального роста. Зараженность метацеркарией Diplostomum spp. увеличивается асимптотически с возрастом, достигая максимального значения у двухгодовалых особей. Численность метацеркарий A. (P.) longa была относительно низкой в возрасте двух месяцев и двух лет, тогда как в течение остального периода оставалась более или менее высокой. Полученные результаты предполагают, что зараженность рыб метацеркариями, в частности T. imbutiforme, обуславливает смертность молоди пиленгаса в Молочном лимане, в результате чего более 50 % молоди, появившейся в Молочном лимане, погибает в течение первого года жизни. Исходя из результатов годовой и возрастной динамики заражения пиленгаса метацеркариями трематод, можно дать следующие практические рекомендации: первое, так как смертность, вызванная паразитами наблюдалась среди высокоурожайных поколений пиленгаса, рекомендуем: а) регулировать количество заходящих производителей на нерест в Молочный лиман, чтобы избежать перенаселения нерестовых акваторий и таким образом уменьшить уровень передачи гельминтов; и б) отлавливать молодь рыб из дикой популяции для их дальнейшего выращивания в аквакультуре, следуя рекомендациям Сабодаша и Семененко (1998); второе, так как зараженность метацеркариями быстро увеличивается с ростом сеголеток, последние должны изыматься из естественной среды в раннем возрасте, предпочтительно в течение летнего сезона, для зарыбления ими морских и солоноватых водоемов.+------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Сарабеев В. 10. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Змеи Кл.слова: growth, snakes, von Bertalanff y model, asymptotic size, capture mark recapture, sexualdimorphism. Анотація: Capture-mark-recapture data was used to infer growth rates of theNikolsky’s viper, Vipera berus nikolskii (Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986), in the Eastern Ukraine.We have found that growth rate is negatively correlated with age. Th e diff erence in growth rates beforematuration is not signifi cant between diff erent sexes. Growth rates decrease rapidly aft er maturation inmales and females, however adult males retain signifi cantly higher average growth rates. Th ere is largedispersion of growth rates in the group of adult females, which is caused, probably, by alteration ofcomplete arrest of growth in the years with reproduction and more intensive growth in the years withoutit. Asymptotic snout-ventral length estimated aft er Von Bertalanff y model was 680 mm in females and630 mm in males. Females mature aft er fi ft h and males mature aft er fourth hibernation. Th e larger femalesin vipers can not be the result of higher growth rates in females, but are the outcome of a combination ofother factors including diff erent maturation time and size (older and being larger), and, perhaps, longerlife span due to lower mortality. Growth rates of the Nikolsky’s viper in the nature are higher than in otherspecies in the group of small Eurasian vipers. Темпи росту гадюки Нікольського, Vipera berus nikolskii??(Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986), у Східній Україні вивчали за допомогою мічення —??повторних відловів. Виявлено, що темпи росту негативно корелюють з розмірами. До настан-??ня статевозрілості темпи росту недостовірно відрізняються між різними статями. Ріст різко??уповільнюється після досягнення статевозрілості як у самців, так і у самиць, однак самці у серед-??ньому ростуть достовірно швидше. В групі дорослих самиць спостерігається значна дисперсія??значень швидкості росту, яка, вірогідно, пов’язана з чергуванням повної зупинки росту в роки??з розмноженням та інтенсивним ростом в роки без нього. Асимптотична довжина тіла, яку??оцінювали за допомогою моделі Фон Берталанфі, складала 680 мм у самиць та 630 мм у самців.??Самиці стають статевозрілими після п’ятої, самці — після четвертої зимівлі. Більші середні??розміри самиць у гадюк не можуть бути результатом вищих темпів росту, але є результатом дії??ряду факторів, серед яких пізніше досягнення статевозрілості при більших розмірах та, мож-??ливо, більша тривалість життя через нижчу смертність. Темпи росту гадюки Нікольського в??природі вищі, ніж у інших дрібних гадюк.------------ Дод. точки доступу: , Zinenko O. I. 11. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Тюлени Кл.слова: Phocidae; early Middle Miocene; Badenian; Vienna Basin; Paratethys. Анотація: Th e Devinophoca emryi material from the early Badenian, early Middle??Miocene (16.26–14.89 Ma) presents mixed cranial and especially postcranial characters with the three??extant phocid subfamilies (Cystophorinae, Monachinae and Phocinae), as well as unique postcranial??characters not seen in any taxa. Th ese distinguishing characters (i. e. well-outlined, large oval facet on??greater tubercle of humerus; broader width between the head and lesser tubercle of humerus; femoral??proximal epiphysis larger than distal; thin innominate ilium that is excavated on ventral surface)??demonstrate that this material belongs to a recently described species (D. emryi). During ecomorphotype??analyses, fossil humerus and femur bones were directly associated with their corresponding mandible to??reveal associations based on Recent morphological analogues. Strong correlation between ecomorphotypes??and postcranial morphology supports placement of this material to D. emryi and not its sister taxon,??D. claytoni. Th e previously described skull, mandible and teeth and postcranial bones described herein??were discovered at the same locality during excavations at the base of the Malй Karpaty Mountains??(Slovakia), at the junction of the Morava and Danube rivers. Th e geological age of D. emryi and the??presence of mixed characters strongly suggest that this species was an early relative to the ancestor of seals,??possibly being a terminal branch of the phocid tree. Th is material allows for emended diagnoses of the??species, updated assessments of geographical distribution Матеріал по Devinophoca emryi з раннього??баденію (початок середнього міоцену, 16.26–14.89 млн р. т.) представляє набір ознак будо-??ви кісток черепа і особливо посткраніального скелета, характерних для представників трьох??нині існуючих підродин тюленів (Cystophorinae, Monachinae і Phocinae). У той же час він??характеризується наявністю унікальних рис будови посткраніума, яких немає у жодного з??них. Ці характерні ознаки (добре окреслена, велика овальна фасетка на великому горбку??97??плечової кістки; більша відстань між головкою і меншим горбком плечової кістки, прок-??симальний епіфіз стегнової кістки більше, ніж дистальний, тонка клубова кістка з виїмкою??на вентральній поверхні) показують, що цей матеріал належить до недавно описаного виду??(D. emryi). Під час аналізу екоморфотипу викопні плечова і стегнова кістки були безпосе-??редньо пов’язані з відповідною нижньою щелепою, щоб виявити зв’язок на основі останніх??морфологічних аналогів. Сильна кореляція між екоморфотипами і посткраніальною??морфологією підтверджує приналежність цього матеріалу до D. emryi, а не його сестринсь-??кого таксона, D. claytoni. Раніше описані череп, нижня щелепа, окремі зуби, а також описані??нами кістки посткраніального скелета були виявлені в тому ж місцезнаходженні під час??розкопок біля підніжжя Малих Карпат (Словаччина), у місці злиття річок Морава і Дунай.??Геологічний вік D. emryi і наявність змішаних ознак переконливо свідчать, що цей вид був??споріднений з предком тюленів, можливо, будучи термінальною гілкою дерева фоцид. Цей??матеріал дозволяє уточнити діагнози видів, географічний розподіл і надає додаткові відомості??для роз’яснення спірних філогенетичних зв’язків у межах Phocidae.------------ Дод. точки доступу: Koretsky, I. 12. | ------------ | ||||||||||||||||||||||||||
 |
| Інститут зології |