Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ЭКСПРЕССИ$<.>+<.>K=ГЕНОВ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 28 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: АН Украины; Ин-т клеточной биологии и генетической инженерии | |||
| 2. | Дод. точки доступу: УААН; Ин-т агроекологии и биотехнологии | |||
| 3. | Дод. точки доступу: АН СССР; Институт молекулярной биологии | |||
| 4. | Дод. точки доступу: Академия наук Республики Узбекистан; Институт микробиологии | |||
| 5. | Кл.слова: сахарная свекла -- Beta vulgaris L. -- Spm/dSpm система транспозонов кукурузы -- генетическая трансформация -- Agrobacterium tumefaciens Анотація: В результате агробактериальной трансформации получены трансгенные растения и клеточные линии сахарной свеклы, содержащие Spm/dSpm систему транспозонов кукурузы. Гетерологическая система мобильных элементов Spm/dSpm сохраняет активность в геноме сахарной свеклы, что открывает возможности клонирования генов и получения трансгенных растений сахарной свеклы без селективных маркеров. Дод. точки доступу: Комарницкий, И.К.; Кучук, Н.В. | |||
| 6. | Дод. точки доступу: Остапчук, А.Н.; Клочко, В.В.; Банникова, М.А.; Кучук, Н.В.; Ин-т клеточной биологии и генетической инженерии; Ин-т микробиологии и вирусологии | |||
| 7. | Дод. точки доступу: Кунах, В.А. \, \; Остапчук, А.Н.; Клочко, В.В.; Банникова, М.А.; Кучук, М.В.; Кунах, В.А. (гол. ред., ред.); Ин-т клеточной биологии и генетической инженерии | |||
| 8. | Дод. точки доступу: Кунах, В.А. \гол. ред.\; Синдаровская, Я.Р.; Лозова О.И.; Сахно, Л.О.; Олевинская, З.М.; Герасименко, И.М.; Диденко, Л.Ф.; Шелудько, Ю.В.; Кучук, Н.В.; Кунах, В.А. (гол. ред.); Ин-т микробиологии и вирусологии; Ин-т клеточной биологии и генетической инженерии | |||
| 9. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Сравнительное изучение генетической структуры естественных и антропогенных популяций G. soja дает значимую информацию о путях формирования различных популяций и позволяет разрабатывать меры по сохранению уникального природного банка генов дикой сои как ближайшего родственника культурной сои. В настоящей работе при помощи ISSR-маркеров был проведен сравнительный анализ генетической структуры естественных и антропогенных субпопуляций G. soja с целью изучения возможности взаимовлияния субпопуляций антропогенных и естественных фитоценозов на формирование их генетического разнообразия и выяснения генетической структуры естественных субпопуляций дикой сои в местах соприкосновения двух типов ценозов. В результате в изученной модельной популяции были определены характеристики, описывающие генетическое разнообразие этой популяции, и показана важная роль мест взаимодействия субпопуляций различных фитоценозов в формировании пространственной генетической структуры популяции в долине р. Цукановки. РЕЗЮМЕ. Порівняльне вивчення генетичної структури природних та антропогенних популяцій G. soja дає значну інформацію про шляхи формування різних популяцій і дозволяє розробляти заходи щодо збереження унікального природного банку генів дикої сої – близького родича культурної сої. В даній роботі за допомогою ISSR-маркерів було проведено порівняльний аналіз генетичної структури природних і антропогенних субпопуляцій G. soja з метою вивчення можливості взаємовпливу субпопуляцій антропогенних та природних фітоценозів на формування їхньої генетичної різноманітності і визначення генетичної структури природних субпопуляцій дикої сої в місцях стикання двох типів ценозів. В модельній популяції визначено характеристики, що описують генетичну різноманітність цієї популяції, і показано важливу роль місць взаємодії субпопуляцій різних фітоценозів у формуванні просторової генетичної структури популяції в долині р. Цуканівки. Дод. точки доступу: Мартынов, В.В.; Дорохов, Д.Б. | |||
| 10. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: морковь -- рекомбинантный белок -- интерферон альфа-2b -- клеточная культура -- культура «бородатых» корней Анотація: Описано получение суспензионных, каллусных и корневых культур, инициированных из растений моркови сортов Нантская и Перфекция, которые согласно предыдущим исследованиям характеризовались наиболеевысоким уровнем содержания рекомбинантного белка человеческого интерферона альфа-2b и проявляли наиболее высокую антивирусную активность белковых экстрактов (до 12,8 · 103 МЕ/мг СРБ. (Антивирусная активность экстрактов каллусных образований была значительно ниже по сравнению с активностью растительных экстрактов исходных организмов. Однако уровень антивирусной активности экстрактов суспензионных культур (до 11,42 · 103 МЕ/мг СРБ) и экстрактов Ri-корней (до 8,40 · 103 МЕ/мг СРБ) был сопоставимым с аналогичными показателями антивирусной активности рекомбинантного белка листьев трансгенных растений моркови, что свидетельствует о возможности использования описанных культур для относительно быстрого получения рекомбинантного терапевтического белка при лечении и профилактике заболеваний вирусной природы. Ю.С. Лучаківська, З.М. Олевинська, О.М. Кіщенко, М.Я. Співак, М.В. Кучук ОДЕРЖАННЯ КУЛЬТУРИ «ВОЛОХАТИХ» КОРЕНІВ, КАЛЮСНИХ ТА СУСПЕНЗІЙНИХ КЛІТИННИХ КУЛЬТУР МОРКВИ (DAUCUS CAROTA L.), ЗДАТНИХ ЕКСПРЕСУВАТИ ЛЮДСЬКИЙ ІНТЕРФЕРОН АЛЬФА-2b Описано отримання суспензійних, калюсних та кореневих культур, ініційованих з рослин моркви Нантська та Перфекція, які згідно з попередніми дослідженнями демонстрували найбільш високий рівень вмісту рекомбінантного білка людського інтерферону альфа-2b та найбільш високу антивірусну активність білкових екстрактів (до 12.8 · 103 МО/мг СРБ). Антивірусна активність екстрактів калюсних утворень була значно нижчою порівняно з активністю рослинних екстрактів вихідних організмів. Проте рівень антивірусної активності екстрактів суспензійних культур (до 11,42 · 103 МО/мг СРБ) та екстрактів Ri-коренів (до 8,4 · 103 МО/мг СРБ) був подібним до аналогічних показників антивірусної активності сумарного білка листя трансгенних рослин моркви, що вказує на можливість використання описаних культур для відносно швидкого одержання рекомбінантного терапевтичного білка при лікуванні і профілактиці захворювань вірусної природи. Дод. точки доступу: Олевинская, З.М.; Кищенко, Е.М.; Спивак, Н.Я.; Кучук, Н.В. | |||
| 11. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: стромальні клітини жирової тканини -- субкультивування -- диференціювання -- імунофенотип -- ендотеліальні попередники; стромальні клітини жирової тканини -- субкультивування -- диференціювання -- імунофенотип -- ендотеліальні попередники Анотація: Исследованы морфологические и иммунофенотипические свойства, а также способность к направ ленной дифференцировке in vitro в адипогенном и остеогенном направлениях стромальных клеток жировой ткани (СКЖТ) взрослого человека на 0-м и 4-м пассажах культивирования. Показано, что первичные культуры СКЖТ характеризовались присутствием меньшего количества клеток, экспрессирующих мезенхимальные маркеры (CD73, CD105), чем клетки 4-го пассажа, однако содержали эндотелиальные клетки-предшественники, экспрессирующие маркер CD34 и способные к формированию капилляроподобных структур во внеклеточном матриксе. Обе популяции клеток в равной степени были способны дифференцироваться в адипогенном и остеогенном направлениях. Ю.О. Петренко, О.Ю. Петренко ФЕНОТИПІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ЗДАТНІСТЬ ДО МУЛЬТИЛІНІЙНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ СТРОМАЛЬНИХ КЛІТИН ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ В ПРОЦЕСІ СУБКУЛЬТИВУВАННЯ Досліджували морфологічні та імунофенотипічні властивості, а також здатність до спрямованого диференціювання in vitro у адипогенному та остеогенному напрямках стромальних клітин жировоїтканини (СКЖ) дорослої людини на 0-му та 4-му пасажах культивування. Показано, що первинні культури СКЖТ характеризувались наявністю меншої кількості клітин, що експресують мезенхімальні маркери (CD73, CD105), ніж клітини 4-го пасажу, але вміщували ендотеліальні клітини-попередники, які експресували маркер CD34 і були здатні до формування капіляроподібних структур у позаклітинному матриксі. Обидві популяції клітин рівною мірою були здатні до диференціювання у адипогенному та остеогенному напрямках. Дод. точки доступу: Петренко, А.Ю. | |||
| 12. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: умственная отсталость -- MLPA-анализ -- субтеломерная перестройка -- CGH-скрининг; розумова відсталість -- MLPA-аналіз -- субтеломерна перебудова -- CGH-скринінг Анотація: Представлены результаты исследования 113 пациентов с различными формами умственной отсталости из 96 семей, проживающих в Украине, которое проводилось в рамках международного проекта CHERISH 7-й рамочной программы. Цель научного проекта – улучшение диагностики умственной отсталости у детей в странах Центральной и Восточной Европы путем детального анализа известных хромосомных и генных перестроек, а также поиск новых генов-кандидатов, приводящих к развитию умственной отсталости. У всех пациентов выявлен нормальный хромосомный набор (46ХY или 46ХХ) и молекулярно-генетически исключен синдром ломкой Х-хромосомы. По результатам молекулярного цитогенетического исследования выявлены различные геномные реорганизации (вариации числа копий генов) у 28 пациентов, из них 11 – впервые выявленные варианты. Полученные результаты свидетельствуют о высокой генетической гетерогенности наследственных форм умственной отсталости. Н.В. Грищенко, Г.М. Бичкова, Г.Б. Лівшиць, С.А. Кравченко, В.М. Пампуха, О.О. Соловйов, А.М. Кучеренко, П.Ф. Татарський, Н.О. Афанасьєва, Є.В. Дубровська, Є.І. Пацкун, Н.О. Зимак-закутня, Т.В. Никитчина, С.Ю. Логуш, Л.А. Лівшиць КЛІНІКО-ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ТА МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ Представлено результати клініко-генеалогічного, цитогенетичного та молекулярно-генетичного дослідження 113 пацієнтів із різними формами розумової відсталості з 96 родин із України, яке проводилося в рамках міжнародного проекту CHERISH 7-ї рамкової програми. Метою наукового проекту є покращення діагностики розумової відсталості у дітей в країнах Центральної та Східної Європи за допомогою детального аналізу відомих хромосомних та генних перебудов, а також пошук нових генів-кандидатів, які призводять до розвитку розумової відсталості. В усіх пацієнтів було виявлено нормальний хромосомний набір (46ХY або 46ХХ) та молекулярно-генетичними методами виключено синдром ламкої Х-хромосоми. За результатами цитогенетичного дослідження, а також за допомогою кількісної мультиплексної лігазної пробозалежної ампліфікації (MLPA-аналіз) субтеломерних ділянок та серійної порівняльної геномної гібридизації (CGH-скринінг) виявлено різні геномні реорганізації у 28 пацієнтів. Серед них 10 перебудов є відомими патогенними варіаціями числа копій генів (Copy Number Variants – CNVs), 11 – вперше виявлені варіанти, ступінь патогенності яких встановлюється на даний час, решта – відомі непатогенні геномні перебудови. Отримані результати свідчать про високу генетичну гетерогенність спадкових форм розумової відсталості. Подальші дослідження дозволять точніше виділити гени-кандидати та конкретні мутації в них, які асоційовані з цією патологією. Дод. точки доступу: Бычкова, А.М.; Лившиц, А.Б.; Кравченко, С.А.; Пампуха, В.Н.; Соловьев, А.А.; Кучеренко, А.М.; Татарский, П.Ф.; Афанасьева, Н.А.; Дубровская, Е.В.; Пацкун, Э.И.; Зимак-Закутная, Н.О.; Никитчина, Т.В.; Логуш, С.Ю.; Лившиц, Л.А. | |||
| 13. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Анотація: РЕЗЮМЕ. Полиморфизмы широко распространены в популяциях, включая регионы, этнические группы и больных пациентов. Для исследования изменчивости нуклеотидных последовательностей у нормальных индивидов , мы выделили геномную ДНК из крови здоровых японцев и секвенировали 5?-нетранслируемый участок (5?-UTR) гена фосфатазы и гомолога тензина (PTEN), промоторные последовательности, интроны и экзоны генов p53 и p14ARF, ингибитора супрессора опухолевого роста p53 (MDM2) и генов ?2- and ?3-адренореце (-AR). Мы обнаружили полиморфизм по этим участкам, включая делецию в положении с ?465 to ?463 и замену в положении ?404 в PTEN и замену в положении ?4924 в p14ARF у нормальных индивидов. Индивиды с и без полиморфизма PTEN имели различное распределение полиморфизма, включая одновременные изменения в нуклеотидах p53, MDM2 и ?3-AR, и также имели полиморфные нуклеотиды, локализованные в том же наборе совместно измененных нуклеотидов. Наши результаты показывают, что множественные нуклеотиды, включая нуклеотиды PTEN, изменены у нормальных японских индивидов и дают полезную информацию для исследований по генотипированию индивидов и популяций. Дод. точки доступу: Nishino, H. | |||
| 14. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Кл.слова: senescence -- immortalization -- transformation -- oncogene -- karyotype -- cell cycle -- anti-tumor therapy Анотація: А.А. Степаненко, В.М. Кавсан Иммортализация и злокачественная трансформация эукариотических клеток Чтобы стать полностью трансформированной опухолевой клеткой, нормальная клетка должна преодолеть ряд внутренних клеточных барьеров и приобрести большое число хромосомных изменени. Первым и необходимым шагом в злокачественной трансформации является преодоление старения, или иммортализация клетки. Иммортализированные клетки могут бесконечно долго пролиферировать в присутствии ростовых факторов и питательных веществ. Иммортализированные клетки никогда не имеют нормального диплоидного кариотипа, xoтя во время роста подвергаются контактному ингибированию, не формируют колоний в мягком агаре (т.е. зависимый от подложки рост) и не формируют опухолей при введении иммунодефицитным мышам. Все эти свойства могут быть приобретены с дополнительными хромосомными изменениями. Множественные генетические изменения, включая приобретение/потерю целых хромосом или отдельных участков/локусов, транслокацию хромосом и генные мутации, необходимы для установления трансформированно-го фенотипа. Процесс клеточной трансформации достаточно хорошо изучен наклеточных культурах in vitro. Большинство экспериментов, выявивших трансформирующую способность генов (онкогенов), надэкспрессироанных и/или мутированных в опухолях, было выполнено с использованием таких клеточных культур, как мышиные эмбриональные фибробласты (MEFs), мышиная клеточная линия фибробластов NIH3T3, клеточная линия человеческой эмбриональной почки 293 (293 клетки) и эпителиальные клеточные линии молочной железы человека (главным образом, HMECs и MCF10A), которые представляют собой иммортализированные клетки (кроме первичных мышиных фибробластов) с измененными геномами (поли-/анеуплоиды со значительными хромосомными перестройками) и склонные к полной злокачественной трансформации при культивирования. Недавно обновленный список онкогенов включает более 467 генов, которые, как полагают, вовлечены в развитие опухоли, когда соответственным образом изменены (точковые мутации, делеции, транслокации или амплификации). Однако исследования на мышах свидетельствуют, что более 3000 генов могут вносить вклад в развитие опухоли. Целью настоящего обзора является понять механизмы клеточной иммортализации различными «иммортализующими агентами» ,онкоген-индуцируемой клеточной трансформации иммортализированных клеток и умеренный ответ на терапию из-за «склонности» опухоли к приобретению многочисленных генных и хромосомных изменений, внутри- и межопухолевой гетерогенности. О.А. Степаненко, В.М. Кавсан ІМОРТАЛІЗАЦІЯ ТА ЗЛОЯКІСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕУКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН Щоб стати повністю трансформованою пухлинною клітиною, нормальна клітина повинна подолати низку внутрішніх клітинних бар’єрів і придбати велику кількість хромосомних змін. Першим необхідним кроком у злоякісній трансформації є подолання старіння, або іморталізація клітини. Іморталізовані клітини можуть нескінченно довго проліферувати в присутності ростових факторів і поживних речовин. Іморталізовані клітини майже ніколи не мають нормального диплоїдного каріотипу, тим не менш вони під час росту піддаються контактному інгібуванню, не формують колоній в м’якому агарі (тобто залежне від підкладки зростання) і не формують пухлин при введенні імунодефіцитним мишам. Всі ці властивості стабільно можуть бути придбані з додатковими хромосомними змінами. Множинні генетичні зміни, включаючи набуття або втрату цілих хромосом або окремих ділянок/локусів, транслокація хромосом і генні мутації, є необхідними для встановлення трансформованого фенотипу. Процес клітинної трансформації досить добре вивчений на клітинних культурах in vitro, Більшість експериментів з виявлення трансформуючої здатності генів (онкогенів), надекспресованих та/або мутованих в пухлинах, було виконано з використанням таких клітинних культур, як мишачі ембріональні фібробласти (MEFs), клітинна лінія мишачиx фібробластів NIH3T3, клітинна лінія людської ембріональної нирки 293 (293 клітини) і епітеліальні клітинні лінії молочної залози людини (головним чином, HMECs і MCF10A) ,які представляють собою іморталізовані клітини (крім первинних мишачих фібробластів) зі змінними каріотипами (полі-/анеуплоїди зі значними хромосомними перебудовами) і схильні до повної злоякісної трансформації при культивуванні. Нещодавно оновлений список онкогенів включає понад 467 генів, що залучені , як вважають, до розвитку пухлини, коли відповідним чином змінені (точкові мутації, делеції, транслокації або ампліфікації. Однак дослідження на мишах свідчать проте, що понад 3000 генів можуть робити внесок у розвиток пухлини. Мета даного огляду зрозуміти механізми клітинної іморталізації різними «іморталізуючими агентами» ,онкогеніндукованої клітинної трансформації іморталізованих клітин і помірну відповідь на терапію через «схильність» пухлини до придбання численних генних та хромосомних змін та гетерогенністю усередині і між пухлинами. Дод. точки доступу: Kavsan, V.M. | |||
| 15. | Дод. точки доступу: Sheremet, Ya.; Бабаянц, О. В.; Лучакивская, Ю. С.; Акинина, Г. Е.; Межжерин, С. В.; Петренко, Ю. А.; Шаблій, В. А.; Грищенко, Н. В.; Цимбалюк, В. І.; Yemets, A. I.; Бабаянц, Л. Т.; Олевинская, З. М.; Попов, В. Н.; Кокодий, С. В.; Петренко, А. Ю.; Кучма, М. Д.; Бычкова, А. М.; Васильєва, І. Г.; Blume, Ya. B.; Гораш, А. Ф.; Кищенко, Е. М.; Кулиш, А. В.; Кирик, В. М.; Лившиц, А. Б.; Олексенко, Н. П.; Спивак Н.Я., Кучук Н.В.; Верлатый Д.Б., Федоренко Л.В.; Лобинцева, Г. С. ; Кравченко С.А., Пампуха В.Н., Соловьев А.А., Кучеренко А.М., Татарский П.Ф., Афанасьева Н.А., Дубровская Е.В., Пацкун Э.И., Зимак-Закутная Н.О., Никитчина Т.В., Логуш С.Ю., Лившиц Л.А.; Чопик Н.Г., Цюбко О.І., Галанта О.С., Сніцар Н.Д. | |||
| 16. | Рубрики: 2015 (Момот) Дод. точки доступу: Власов, В.В. (отв. ред.); АН СССР.СОНовосибирский институт биоорганической химии | |||
| 17. | Рубрики: 2015 (Момот) Дод. точки доступу: Беляев, Д. К. (отв. ред.); АН СССР.СОИнститут цитологии и генетики | |||
| 18. | Кл.слова: SOLANUM TUBEROSUM -- КАРТОФЕЛЬ -- КЛУБНЕПЛОДНЫЕ КУЛЬТУРЫ -- ТРАНСГЕННЫЕ РАСТЕНИЯ -- ГМО -- DEUTEROMYCOTINA -- ГЕТЕРОЛОГИЧНЫЕ ГЕНЫ -- ГЕНЫ -- ЭКСПРЕССИЯ ГЕНОВ -- ГЛЮКОЗООКСИДАЗА -- ОКСИДОРЕДУКТАЗЫ -- НУКЛЕОТИДНЫЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ -- PHYTOPHTHORA INFESTANS -- ФИТОФТОРОЗ -- ГРИБНЫЕ БОЛЕЗНИ РАСТЕНИЙ -- УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- БЕЛАРУСЬ -- СНГ -- 16-12 Дод. точки доступу: Государственное научное учреждение "Институт генетики и цитологии Национальной академии наук Беларуси" | |||
| 19. | Кл.слова: КАРТОФЕЛЬ -- КЛУБНЕПЛОДНЫЕ КУЛЬТУРЫ -- ТРАНСГЕННЫЕ РАСТЕНИЯ -- ГМО -- УСТОЙЧИВОСТЬ К ПЕСТИЦИДАМ -- УСТОЙЧИВОСТЬ К ХИМИЧЕСКИМ ВЕЩЕСТВАМ -- ГЛИФОСАТ -- ФОСФОРОРГАНИЧЕСКИЕ ГЕРБИЦИДЫ -- ВОЗБУДИТЕЛИ -- ОРГАНИЗМЫ -- БОЛЕЗНИ РАСТЕНИЙ -- УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- ПЦР -- PCR -- МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- ЭКСПРЕССИЯ ГЕНОВ -- БЕЛАРУСЬ -- СНГ -- 17-01 Дод. точки доступу: Национальная академия наук Беларуси; Государственное научное учреждение "Институт микробиологии НАН Беларуси" | |||
| 20. | Рубрики: Моргун Анотація: В монографии рассмотрено современное состояние молекулярных биотехнологий, направленных на повышение уровня устойчивости культурных злаков к осмотическим стрессам. Проанализирована перспективность использования генов транскрипционных факторов и структурных генов, связанных со стресс-устойчивостью. Значительное внимание уделено теоретическим и практическим вопросам генетической трансформации растений in vitro и in planta. Обсуждены эпигенетические вопросы трансгенеза, в том числе касающиеся разработки siPHK-технологий. Представлены результаты физиолого-биохимических аспектов молекулярных биотехнологий, связанных с синтезом запасных веществ. Для генетиков, биотехнологов, молекулярных биологов, физиологов растений, студентов, преподавателей ВУЗов. В монографії розглянуто сучасний стан молекулярних біотехнологій, спрямованих на підвищення рівня стійкості культурних злаків до осмотичних стресів. Проаналізована перспективність використання генів транскрипційних факторів та структурних генів, пов’язаних із стрес-стійкістю. Значна увага приділена теоретичним і практичним питанням генетичної трансформації рослин in vitro і in planta. Обговорені епігенетичні питання трансгенеза, в тому числі ті, що стосуються розробки нових siPHK-технологій. Надані результати фізіолого-біохімічних аспектів молекулярних біотехнологій, пов’язаних із синтезом запасних речовин. Дод. точки доступу: Тищенко, Елена Николаевна; Кучук, Микола Викторович (рец.); Чугункова, Тетяна Володимирівна (рец.); НАН Украины; Институт физиологии растений и генетики; Институт клеточной биологии и генетической инженерии | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |