Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ХАРЧОВІ$<.>+<.>K=РЕЧОВИН$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 24 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: Мін-во освіти і науки , молоді та спорту України; Одеський національний університет | |||
| 2. | Дод. точки доступу: Пиріг, Т.І. (кер. работи.); Міністерство освіти і науки , молоді та спорту УкраїниНаціональний університет харчових технологій | |||
| 3. | Дод. точки доступу: Пиріг, Тетяна Павлівна (кер. работи.); Міністерство освіти і науки , молоді та спорту УкраїниНаціональний університет харчових технологій | |||
| 4. | Дод. точки доступу: Пиріг, Тетяна Павлівна (кер. роботи.); Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональний університет харчових технологій | |||
| 5. | Дод. точки доступу: НАН України; Інститут фізіологоії рослин і генетики | |||
| 6. | Дод. точки доступу: Пиріг, Тетяна Павлівна (кер. работи.); МОН УкраїниНаціональний університет харчових технологій | |||
| 7. | Рубрики: Вірусологія | |||
| 8. | ||||
| 9. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Кл.слова: senescence -- immortalization -- transformation -- oncogene -- karyotype -- cell cycle -- anti-tumor therapy Анотація: А.А. Степаненко, В.М. Кавсан Иммортализация и злокачественная трансформация эукариотических клеток Чтобы стать полностью трансформированной опухолевой клеткой, нормальная клетка должна преодолеть ряд внутренних клеточных барьеров и приобрести большое число хромосомных изменени. Первым и необходимым шагом в злокачественной трансформации является преодоление старения, или иммортализация клетки. Иммортализированные клетки могут бесконечно долго пролиферировать в присутствии ростовых факторов и питательных веществ. Иммортализированные клетки никогда не имеют нормального диплоидного кариотипа, xoтя во время роста подвергаются контактному ингибированию, не формируют колоний в мягком агаре (т.е. зависимый от подложки рост) и не формируют опухолей при введении иммунодефицитным мышам. Все эти свойства могут быть приобретены с дополнительными хромосомными изменениями. Множественные генетические изменения, включая приобретение/потерю целых хромосом или отдельных участков/локусов, транслокацию хромосом и генные мутации, необходимы для установления трансформированно-го фенотипа. Процесс клеточной трансформации достаточно хорошо изучен наклеточных культурах in vitro. Большинство экспериментов, выявивших трансформирующую способность генов (онкогенов), надэкспрессироанных и/или мутированных в опухолях, было выполнено с использованием таких клеточных культур, как мышиные эмбриональные фибробласты (MEFs), мышиная клеточная линия фибробластов NIH3T3, клеточная линия человеческой эмбриональной почки 293 (293 клетки) и эпителиальные клеточные линии молочной железы человека (главным образом, HMECs и MCF10A), которые представляют собой иммортализированные клетки (кроме первичных мышиных фибробластов) с измененными геномами (поли-/анеуплоиды со значительными хромосомными перестройками) и склонные к полной злокачественной трансформации при культивирования. Недавно обновленный список онкогенов включает более 467 генов, которые, как полагают, вовлечены в развитие опухоли, когда соответственным образом изменены (точковые мутации, делеции, транслокации или амплификации). Однако исследования на мышах свидетельствуют, что более 3000 генов могут вносить вклад в развитие опухоли. Целью настоящего обзора является понять механизмы клеточной иммортализации различными «иммортализующими агентами» ,онкоген-индуцируемой клеточной трансформации иммортализированных клеток и умеренный ответ на терапию из-за «склонности» опухоли к приобретению многочисленных генных и хромосомных изменений, внутри- и межопухолевой гетерогенности. О.А. Степаненко, В.М. Кавсан ІМОРТАЛІЗАЦІЯ ТА ЗЛОЯКІСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕУКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН Щоб стати повністю трансформованою пухлинною клітиною, нормальна клітина повинна подолати низку внутрішніх клітинних бар’єрів і придбати велику кількість хромосомних змін. Першим необхідним кроком у злоякісній трансформації є подолання старіння, або іморталізація клітини. Іморталізовані клітини можуть нескінченно довго проліферувати в присутності ростових факторів і поживних речовин. Іморталізовані клітини майже ніколи не мають нормального диплоїдного каріотипу, тим не менш вони під час росту піддаються контактному інгібуванню, не формують колоній в м’якому агарі (тобто залежне від підкладки зростання) і не формують пухлин при введенні імунодефіцитним мишам. Всі ці властивості стабільно можуть бути придбані з додатковими хромосомними змінами. Множинні генетичні зміни, включаючи набуття або втрату цілих хромосом або окремих ділянок/локусів, транслокація хромосом і генні мутації, є необхідними для встановлення трансформованого фенотипу. Процес клітинної трансформації досить добре вивчений на клітинних культурах in vitro, Більшість експериментів з виявлення трансформуючої здатності генів (онкогенів), надекспресованих та/або мутованих в пухлинах, було виконано з використанням таких клітинних культур, як мишачі ембріональні фібробласти (MEFs), клітинна лінія мишачиx фібробластів NIH3T3, клітинна лінія людської ембріональної нирки 293 (293 клітини) і епітеліальні клітинні лінії молочної залози людини (головним чином, HMECs і MCF10A) ,які представляють собою іморталізовані клітини (крім первинних мишачих фібробластів) зі змінними каріотипами (полі-/анеуплоїди зі значними хромосомними перебудовами) і схильні до повної злоякісної трансформації при культивуванні. Нещодавно оновлений список онкогенів включає понад 467 генів, що залучені , як вважають, до розвитку пухлини, коли відповідним чином змінені (точкові мутації, делеції, транслокації або ампліфікації. Однак дослідження на мишах свідчать проте, що понад 3000 генів можуть робити внесок у розвиток пухлини. Мета даного огляду зрозуміти механізми клітинної іморталізації різними «іморталізуючими агентами» ,онкогеніндукованої клітинної трансформації іморталізованих клітин і помірну відповідь на терапію через «схильність» пухлини до придбання численних генних та хромосомних змін та гетерогенністю усередині і між пухлинами. Дод. точки доступу: Kavsan, V.M. | |||
| 10. | Рубрики: 2017 Дод. точки доступу: ГРОДЗИНСЬКИЙ, Дмитро Михайлович (рец.); Литвиненко, В.І.; Димань, Т.М.; НАН України; Національний ботанічний сад України ім. М.М. Гришка | |||
| 11. | Рубрики: Моргун Анотація: В монографии рассмотрено современное состояние молекулярных биотехнологий, направленных на повышение уровня устойчивости культурных злаков к осмотическим стрессам. Проанализирована перспективность использования генов транскрипционных факторов и структурных генов, связанных со стресс-устойчивостью. Значительное внимание уделено теоретическим и практическим вопросам генетической трансформации растений in vitro и in planta. Обсуждены эпигенетические вопросы трансгенеза, в том числе касающиеся разработки siPHK-технологий. Представлены результаты физиолого-биохимических аспектов молекулярных биотехнологий, связанных с синтезом запасных веществ. Для генетиков, биотехнологов, молекулярных биологов, физиологов растений, студентов, преподавателей ВУЗов. В монографії розглянуто сучасний стан молекулярних біотехнологій, спрямованих на підвищення рівня стійкості культурних злаків до осмотичних стресів. Проаналізована перспективність використання генів транскрипційних факторів та структурних генів, пов’язаних із стрес-стійкістю. Значна увага приділена теоретичним і практичним питанням генетичної трансформації рослин in vitro і in planta. Обговорені епігенетичні питання трансгенеза, в тому числі ті, що стосуються розробки нових siPHK-технологій. Надані результати фізіолого-біохімічних аспектів молекулярних біотехнологій, пов’язаних із синтезом запасних речовин. Дод. точки доступу: Тищенко, Елена Николаевна; Кучук, Микола Викторович (рец.); Чугункова, Тетяна Володимирівна (рец.); НАН Украины; Институт физиологии растений и генетики; Институт клеточной биологии и генетической инженерии | |||
| 12. | Рубрики: 2019 Дод. точки доступу: Корецький, А.П.; Ковбасенко, Раїса Василівна; Дмитрієв , Олександр Петрович; Ковбасенко, Василь Михайлович; ГРОДЗИНСЬКИЙ, Дмитро Михайлович (рец.); Григорюк, Іван Панасович (рец.); НАН України; Інститут клітинної біології та генетичної інженерії | |||
| 13. | Дод. точки доступу: Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного (Київ); Національна академія наук України | |||
| 14. | Рубрики: Лікарські речовини Дод. точки доступу: НАН України; Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного | |||
| 15. | Рубрики: Фізіологія рослин--Фізіологія розвитку Дод. точки доступу: Коць, Сергій Ярославович (наук. кер.); Нац. акад. наук УкраїниІн-т фізіол. рослин і генетики | |||
| 16. | Дод. точки доступу: Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного (Київ); Національна академія наук України | |||
| 17. | Дод. точки доступу: НАН України; Інститут молекулярної біології та генетики | |||
| 18. | Рубрики: 2022 Анотація: У книзі, що продовжує серію розпочатих у 2020 році видань «Біоактивні сполуки, нові речовини і матеріали», представлено роботи співробітників Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України, а також науковців інших інститутів та університетів за матеріалами ХХХVI Наукової конференції з біоорганічної хімії та нафтохімії (17 червня 2021 р., м. Київ). Виклад наукових статей об’єднано у два розділи, що присвячені синтезу і дослідженню біоактивних сполук, а також вивченню нових речовин і матеріалів та їх застосуванню. У першому розділі обговорюються синтетичні підходи і синтез нових похідних гетероциклів і гетероциклічних систем, структурних аналогів природних сполук, а також біоактивність синтезованих речовин як протиракових і противірусних агентів. Окрему увагу приділено моделюванню властивостей потенційно біоактивних сполук як інгібіторів терапевтично важливих ферментів та з’ясуванню механізмів дії природних і синтетичних біорегуляторів. У другому розділі представлено результати досліджень і наукових розробок, що стосуються нових каталізаторів, сорбентів, паливних і мастильних матеріалів, композиційних та інших структур. Книга розрахована на широке коло читачів – фахівців у галузі біоорганічної хімії, органічної хімії, нафтохімії, хімії високомолекулярних сполук, а також аспірантів і студентів. Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України (протокол № 10 від 13 Дод. точки доступу: Вовк, А. І. (ред.); Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії імені В. П. Кухаря (Київ)Національна академія наук України; "Біоактивні сполуки, нові речовини і матеріали", наукова конференція з біоорганічної хімії та нафтохімії (36 ; 2021 ; Київ) | |||
| 19. | Рубрики: 2022 Анотація: У монографії описано метаболізм основних груп цінних для біотехнології речовин водоростейи : антиоксидантів (флавоноїдіфв, токоферолів), каротиноїдів, полісахаридів, біоводню і нейтральних ліпідів. Наведено приклади використання водоростей у біотехнології , отримання основних груп цінних речовин. Описано метаболічні процеси, відповідальні за синтез окремих класів цінних речовин, охарактиризовано різноманіття біофлавоноїдів, токоферолів,нейтральних ліпідів і полісахаридів. Основну увагу прибілено отриманню "ідеального біопалива майбутнього" - біоводню. Описано використання методів генної інженерії з метою підвищення виходу цінних речовин. Дод. точки доступу: Мокросноп, Вікторія Михайлівна; Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного (Київ)Національна академія наук України; "Наукова книга" (Молоді вчені), проєкт (2021 ; Київ) | |||
| 20. | Дод. точки доступу: Інститут фізіології рослин і генетики (Київ); Національна академія наук України | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |