Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ПЕРВОБЫТН$<.>+<.>K=ПОПУЛЯЦИ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: НАН України; Донецкий ботанический сад | |||
| 2. | Дод. точки доступу: НАН Украины; Ин-т зоологии | |||
| 3. | Дод. точки доступу: НАН України; Донецкий ботанический сад | |||
| 4. | Дод. точки доступу: НАН Украины; Донецкий ботанический сад | |||
| 5. | Дод. точки доступу: НАН Украины; Донецкий ботанический сад | |||
| 6. | Дод. точки доступу: АН УССР; Ин-т зоологии | |||
| 7. | Дод. точки доступу: Ленинградский государственный университет | |||
| 8. | ||||
| 9. | Кл.слова: Pinus pallasiana D.Don -- популяция -- возрастная динамика -- генетическая дифференциация -- Горный Крым Анотація: В популяции Pinus pallasiana D. Don Горного Крыма изучен полиморфизм репродуктивно молодых (14–16 лет), средних (70–80 лет) и старовозрастных (120–150 лет) растений и зародышей их семян по 20 и 10 аллозимным локусам соответственно. Установлено, что старовозрастные деревья в сравнении с молодыми имели существенно меньший уровень ожидаемой гетерозиготности. Зародыши семян разновозрастных растений мало отличались в наблюдаемой гетерозиготности, но заметно уступали по этому показателю материнским деревьям. Избыточное количество гомозигот у зародышей связано с низкой долей перекрестного опыления в трех исследуемых группах деревьев (tm = 0,537–0,637). Дод. точки доступу: Мудрик, Е.А.; Красноштан, О.В.; Великоридько, Т.И.; Калафат, Л.А.; Подгорный, Д.Ю. | |||
| 10. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: ген -- поліморфізм -- Toll-подібний рецептор -- урогенітальні інфекції Анотація: Досліджено популяційну розповсюдженість поліморфних варіантів Arg753Gln гена TLR2 та Asp299Gly, Thr399Ile гена TLR4 серед осіб, що проживають у Полтавській області, а також зв’язок поліморфізмів із наявністю захворювань, викликаних урогенітальною інфекцією. Групу популяційного контролю склала випадкова вибірка жителів Полтавської області (n = 299), група хворих із урогенітальними захворюваннями включала 156 осіб. Генотипування цих груп за поліморфізмами гена TLR2 Arg753Gln та гена TLR4 Asp299Gly, Thr399Ile проводили з використанням ПЛР і наступним рестрикційним аналізом. Встановлено статистично значущий зв’язок алеля А гена TLR2 (р = 0,0018) і алеля G гена TLR4 (р = = 0,085) із наявністю урогенітальних захворювань. РЕЗЮМЕ. Исследовали популяционную распространенность полиморфных вариантов Arg753Gln гена TLR2 и Asp299Gly, Thr399Ile гена TLR4 среди лиц, проживающих в Полтавской области, а также связь изученных полиморфизмов с наличием заболеваний, вызванных урогенитальной инфекцией. Группу популяционного контроля составила случайная выборка жителей Полтавской области (n = 299), группа больных с урогенитальными заболеваниями включала 156 человек. Генотипирование этих групп по полиморфизмам гена TLR2 Arg753Gln и гена TLR4 Asp299Gly, Thr399Ile проводили с использованием ПЦР и последующего рестрикционного анализа. Установлена статистически значимая связь аллеля А гена TLR2 (р = 0,0018) и аллеля G гена TLR4 (р = 0,085) с наличием урогенитальных заболеваний. Дод. точки доступу: Шликова, О.А.; Боброва, Н.О.; Кайдашев, І.П. | |||
| 11. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Сравнительное изучение генетической структуры естественных и антропогенных популяций G. soja дает значимую информацию о путях формирования различных популяций и позволяет разрабатывать меры по сохранению уникального природного банка генов дикой сои как ближайшего родственника культурной сои. В настоящей работе при помощи ISSR-маркеров был проведен сравнительный анализ генетической структуры естественных и антропогенных субпопуляций G. soja с целью изучения возможности взаимовлияния субпопуляций антропогенных и естественных фитоценозов на формирование их генетического разнообразия и выяснения генетической структуры естественных субпопуляций дикой сои в местах соприкосновения двух типов ценозов. В результате в изученной модельной популяции были определены характеристики, описывающие генетическое разнообразие этой популяции, и показана важная роль мест взаимодействия субпопуляций различных фитоценозов в формировании пространственной генетической структуры популяции в долине р. Цукановки. РЕЗЮМЕ. Порівняльне вивчення генетичної структури природних та антропогенних популяцій G. soja дає значну інформацію про шляхи формування різних популяцій і дозволяє розробляти заходи щодо збереження унікального природного банку генів дикої сої – близького родича культурної сої. В даній роботі за допомогою ISSR-маркерів було проведено порівняльний аналіз генетичної структури природних і антропогенних субпопуляцій G. soja з метою вивчення можливості взаємовпливу субпопуляцій антропогенних та природних фітоценозів на формування їхньої генетичної різноманітності і визначення генетичної структури природних субпопуляцій дикої сої в місцях стикання двох типів ценозів. В модельній популяції визначено характеристики, що описують генетичну різноманітність цієї популяції, і показано важливу роль місць взаємодії субпопуляцій різних фітоценозів у формуванні просторової генетичної структури популяції в долині р. Цуканівки. Дод. точки доступу: Мартынов, В.В.; Дорохов, Д.Б. | |||
| 12. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Анотація: Гибридизация золотого карася Сarassius carassius в поливидовых поселениях карасей водоемов Украины и генетическая структура его гибридов исследованы путем биохимического генного маркирования и цитометрии. Доказан факт широкой гибридизации между C. auratus и С. carassius, что подтверждается многочисленностью гибридов, которые могут даже временно образовывать автономные популяции, состоящие из гибридных особей. Гибриды C. auratus ? С. carassius были аллодиплоидами, аллотриплоидами и в исключительных случаях аллотетраплоидами; самками и самцами почти в равном соотношении, которые, вероятнее всего, размножаются гибридогенезом. Кроме того, обнаружено несколько клоновых гибридов C. carassius ? C. gibelio-1, оказавшихся тет-раплоидными самками, и одна триплоидная самка C. carassius ? Tinca tinca. Приводятся аргументы в пользу того, что гибридизация адвентивного C. auratus с аборигенным C. carassius стала одним из механизмов вытеснения и депрессий популяций последнего. С.В. Межжерін, С.В. Кокодій, А.В. Куліш, Д.Б. Верлатий, Л.В. Федоренко ГІБРИДИЗАЦІЯ ЗОЛОТОГО КАРАСЯ (CARASSIUS CARASSIUS (LINNAEUS, 1758)) У ВОДОЙМАХ УКРАЇНИ І ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ГІБРИДІВ Гібридизація золотого карася Сarassius carassius в полівидових поселеннях карасів водойм України та генетична структура його гібридів досліджені шляхом біохімічного генного маркування та цитометрії. Доведено факт широкої гібридизації між C. auratus і С. carassius, що підтверджується чисельністю гібридів, які можуть навіть тимчасово утворювати автономні популяції, що складаються з гібридних особин. Гібриди C. auratus ? С. Carassius були алодиплоїдами, алотриплоїдами та у виняткових випадках алотетраплоїдами; самками і самцями майже у рівному співвідношенні, які, ймовірно, розмножуються гібридогенезом. Крім того, виявлено кілька клонових гібридів C. carassius ? C. gibelio-1, що виявилися тетраплоїдними самками, і одна триплоїдна самка C. carassius ? Tinca tinca. Наводяться аргументи на користь того, що гібридизація адвентивного C. auratus з аборигенним C. carassius стала одним з механізмів витіснення та депресій популяцій останнього. Дод. точки доступу: Кокодий, С.В.; Кулиш, А.В.; Верлатый, Д.Б.; Федоренко, Л.В. | |||
| 13. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: стромальні клітини жирової тканини -- субкультивування -- диференціювання -- імунофенотип -- ендотеліальні попередники; стромальні клітини жирової тканини -- субкультивування -- диференціювання -- імунофенотип -- ендотеліальні попередники Анотація: Исследованы морфологические и иммунофенотипические свойства, а также способность к направ ленной дифференцировке in vitro в адипогенном и остеогенном направлениях стромальных клеток жировой ткани (СКЖТ) взрослого человека на 0-м и 4-м пассажах культивирования. Показано, что первичные культуры СКЖТ характеризовались присутствием меньшего количества клеток, экспрессирующих мезенхимальные маркеры (CD73, CD105), чем клетки 4-го пассажа, однако содержали эндотелиальные клетки-предшественники, экспрессирующие маркер CD34 и способные к формированию капилляроподобных структур во внеклеточном матриксе. Обе популяции клеток в равной степени были способны дифференцироваться в адипогенном и остеогенном направлениях. Ю.О. Петренко, О.Ю. Петренко ФЕНОТИПІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ЗДАТНІСТЬ ДО МУЛЬТИЛІНІЙНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ СТРОМАЛЬНИХ КЛІТИН ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ В ПРОЦЕСІ СУБКУЛЬТИВУВАННЯ Досліджували морфологічні та імунофенотипічні властивості, а також здатність до спрямованого диференціювання in vitro у адипогенному та остеогенному напрямках стромальних клітин жировоїтканини (СКЖ) дорослої людини на 0-му та 4-му пасажах культивування. Показано, що первинні культури СКЖТ характеризувались наявністю меншої кількості клітин, що експресують мезенхімальні маркери (CD73, CD105), ніж клітини 4-го пасажу, але вміщували ендотеліальні клітини-попередники, які експресували маркер CD34 і були здатні до формування капіляроподібних структур у позаклітинному матриксі. Обидві популяції клітин рівною мірою були здатні до диференціювання у адипогенному та остеогенному напрямках. Дод. точки доступу: Петренко, А.Ю. | |||
| 14. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: гемопоэтические стволовые клетки -- эндотелиальные прогениторные клетки -- мезенхимальные стволовые клетки -- трансдифференциация -- слияния клеток; гемопоетичні стовбурові клітини -- ендотеліальні прогеніторні клітини -- мезенхімальні стовбурові клітини -- трансдиференціювання -- злиття клітин Анотація: Показано присутність життєздатної популяції гепатобластів, епітеліальних бластних, ендотеліальних та мезенхімальних клітин в кріоконсервованій суспензії клітин фетальної печінки (ФП) людини. Виявлено епітеліально-мезенхімальну трансформацію гепатобластів у культурі клітин. Показано можливість використання раніше розробленого режиму кріоконсервування гемопоетичних клітин ФП першого триместру гестації для збереження гетерогенної популяції паренхімних та стромальних клітин. В.А. Шаблий, М.Д .Кучма ,В.М .Кирик ,Г.С. Лобинцева СОХРАНЕНИЕ ПАРЕНХИМАЛЬНЫХ И СТРОМАЛЬНЫХ ПРЕДШЕСТВЕННИКОВ ПРИ КРИОКОНСЕРВИРОВАНИИ ФЕТАЛЬНОЙ ПЕЧЕНИ ЧЕЛОВЕКА В работе показано присутствие жизнеспособной популяции гепатобластов, эпителиальных бластных, эндотелиальных и мезенхимальных клеток в крио-консервированной суспензии клеток фетальной печени) ФП) человека. Установлено, что в культуре клеток проходит эпителиально-мезенхимальная трансформация гепатобластов. Показана возможность использования ранее разработанного режима криоконсервирования гемопоэтических клеток ФП первого триместра гестации для сохранения гетерогенной популяции паренхимных и стромальных клеток. Дод. точки доступу: Кучма, М.Д.; Кирик, В.М.; Лобинцева, Г.С. | |||
| 15. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: нестин -- стволовые клетки -- головной мозг -- культура нервных клеток; нестин -- стовбурові клітини -- головний мозок -- культура нервових клітин Анотація: Предметом дослідження були особливості росту в культурі фракції Nest-позитивних клітин головного мозку ембріонів людини. Наші дані демонструють вірогідне підвищення процентного вмісту Nest-позитивних клітин в клітинній популяції з 44,1 до 62,5 % у відповідь на наявність EGF та bFGF в поживному середовищі із термоінактивованою сироваткою. Подальше диференціювання в культурі призводить до зменшення чисельності Nest-позитивних клітин. Стимуляція нейроіндукції з використанням ретиноєвої кислоти викликає зниження процентного вмісту цих клітин в популяції до 14,1 %. Результати роботи дозволять отримувати популяцію нервових клітин, більш ефективну для використання як матеріалу при клітинній терапії. В.И. Цымбалюк, И.Г. Васильева, Н.П. Олексенко, Н.Г. Чопик, О.И. Цюбко, Е.С. Галанта, Н.Д. СНИЦАР СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ НЕРВНОЙ ТКАНИ ЧЕЛОВЕКА IN VITRO Предметом исследования были особенности роста в культуре фракции Nest-положительных клеток головного мозга эмбрионов человека. Наши данные демонстрируют достоверное повышение процентного содержания Nest-положительных клеток в клеточной популяции с 44,1 до 62,5 % в ответ на присутствие EGF и bFGF в культуральной среде с термоинактивированной сывороткой. Дальнейшая дифференцировка в культуре приводит уменьшению количества Nest-положительных клеток. Стимуляция нейроиндукции с использованием ретиноевой кислоты вызывает падение процентного содержания этих клеток в популяции до 14,1 %. Результаты работы позволят получать популяцию нервных клеток, более эффективную для использования в качестве материала при клеточной терапии. Дод. точки доступу: Васильєва, І.Г.; Олексенко, Н.П.; Чопик, Н.Г.; Цюбко, О.І.; Галанта, О.С.; Сніцар, Н.Д. | |||
| 16. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: Drosophila melanogaster -- P element -- DNA methylation -- radioactive contamination Анотація: Т.А. Редчук, А.И. Рожок, О.В. Жук, И.А. Козерецкая, Т.А. Мюссе ВОЗМОЖНАЯ СВЯЗЬ МЕЖДУ МЕТИЛИРОВАНИЕМ ДНК И ГЕТЕРОГЕННОСТЬЮ ПОПУЛЯЦИЙ У DROSOPHILA MELANOGASTER Метилирование ДНК описано у дрозофилы сравнительно недавно. Современные данные свидетельствуют о том, что механизмы метилирования de novo у дрозофилы отличаются от таковых у позвоночных животных и растений. Поскольку на сегодня роль метилирования у беспозвоночных окончательно не выяснена, этот процесс связывают с несколькими факторами. В настоящем исследовании проверена потенциальная связь между метилированием ДНК у дрозофилы, радиоактивным загрязнением и активностью Р транспозона. Наличие такой связи не подтверждено полученными результатами. В то же время получены свидетельства возможной связи метилирования ДНК с гетерогенностью популяций. Т.А. Редчук, А.І. Рожок, О.В. Жук, І.А. Козерецька, Т.А. Мюссе МОЖЛИВИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ МЕТИЛУВАННЯМ ДНК ТА ГЕТЕРОГЕННІСТЮ ПОПУЛЯЦІЙ У DROSOPHILA MELANOGASTER Метилування ДНК було описано у дрозофіли досить недавно. Сучасні дані свідчать про те, що механізми метилування de novo у дрозофіли відрізняються від таких у хребетних тварин та рослин. Оскільки зараз роль метилування у безхребетних остаточно не з’ясована, цей процес пов’язують з кількома факторами. В даному дослідженні перевірено потенційний зв’язок між метилуванням ДНК у дрозофіли, радіоактивним забрудненням та активністю Р транспозона. Наявність такого зв’язку не підтверджено одержаними результатами. Натомість отримано дані, що свідчать про можливий зв’язок метилування ДНК з гетерогенністю популяцій. Дод. точки доступу: Rozhok, A.I.; Zhuk, O.W.; Kozeretska, I.A.; Mousseau, T.A. | |||
| 17. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Анотація: РЕЗЮМЕ. Полиморфизмы широко распространены в популяциях, включая регионы, этнические группы и больных пациентов. Для исследования изменчивости нуклеотидных последовательностей у нормальных индивидов , мы выделили геномную ДНК из крови здоровых японцев и секвенировали 5?-нетранслируемый участок (5?-UTR) гена фосфатазы и гомолога тензина (PTEN), промоторные последовательности, интроны и экзоны генов p53 и p14ARF, ингибитора супрессора опухолевого роста p53 (MDM2) и генов ?2- and ?3-адренореце (-AR). Мы обнаружили полиморфизм по этим участкам, включая делецию в положении с ?465 to ?463 и замену в положении ?404 в PTEN и замену в положении ?4924 в p14ARF у нормальных индивидов. Индивиды с и без полиморфизма PTEN имели различное распределение полиморфизма, включая одновременные изменения в нуклеотидах p53, MDM2 и ?3-AR, и также имели полиморфные нуклеотиды, локализованные в том же наборе совместно измененных нуклеотидов. Наши результаты показывают, что множественные нуклеотиды, включая нуклеотиды PTEN, изменены у нормальных японских индивидов и дают полезную информацию для исследований по генотипированию индивидов и популяций. Дод. точки доступу: Nishino, H. | |||
| 18. | Рубрики: 2013 Дод. точки доступу: Сулея, М. (под ред.) | |||
| 19. | Рубрики: 2013 Дод. точки доступу: Глухов, Александр Захарович (рец.) | |||
| 20. | Рубрики: 2020Дар Дод. точки доступу: Вассер, С.П. (отв. ред.); АН Украинской ССРИнститут ботаники им. Н.Г. Холодного | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |