Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ОБРЯД$<.>+<.>K=ОБЫЧА$<.>+<.>K=КУЛЬТУРОЛОГИЧЕСК$<.>+<.>K=ИССЛЕДОВАНИ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 38 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: УААН; Ин-т агроекологии и биотехнологии | |||
| 2. | Дод. точки доступу: УААН; Ин-т растениеводства | |||
| 3. | Дод. точки доступу: АН УССР; Институт молекулярной биологии и генетики | |||
| 4. | Дод. точки доступу: АН УССР; Институт молекулярной биологии и генетики | |||
| 5. | Дод. точки доступу: АН СССР; Институт биологии развития им.Н.К. Кольцова | |||
| 6. | Дод. точки доступу: Кунах, В.А. \гол. ред.\; Синдаровская, Я.Р.; Лозова О.И.; Сахно, Л.О.; Олевинская, З.М.; Герасименко, И.М.; Диденко, Л.Ф.; Шелудько, Ю.В.; Кучук, Н.В.; Кунах, В.А. (гол. ред.); Ин-т микробиологии и вирусологии; Ин-т клеточной биологии и генетической инженерии | |||
| 7. | Дод. точки доступу: Георгиев, Г.П. (отв.ред.); АН СССРИнститут молекулярной биологии | |||
| 8. | Дод. точки доступу: Газиев, А.И. (отв. ред.); АН СССРНаучный центр биологических исследований; Институт биологической физики | |||
| 9. | Дод. точки доступу: Здоровенко, Галина Михайловна; Книрель, Юрий Александрович; Подгорский , В.С. (отв. ред.); Гвоздяк, Р.И. (рец.); Зайченко, А.М. (рец.) | |||
| 10. | Анотація: Проведено исследование индуцированного апоптоза в опухолевыхклетках пациентов, больных раком мочевого пузыря, с помощьюTUNEL-реакции. Продемонстрировано, что увеличение значенийиндуцированного апоптоза хорошо коррелирует с показателямисоответствующей реакции опухоли в ответ на применение лечения путемнеоадъювантной химиотерапии по схеме гемцитабин/цисплатин. Сделан выводо том, что оценка уровня индуцированного апоптоза в клетках ракамочевого пузыря с помощью метода TUNEL позволяет прогнозироватьэффективность химиотерапии на клеточном уровне у больных этим видом рака. Дод. точки доступу: Стаховский, Э.А.; Шеремет, Я.А.; Спивак, С.И.; Стаховский, А.Э.; Гаврилюк, О.Н.; Витрук, Ю.В.; Емец, А.И.; Блюм, Я.Б. | |||
| 11. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: Safflower (C. tinctorius L.) -- EMS -- cytomixis -- chromosomal anomalies -- meiosis Анотація: Семена сафлора (Carthamus tinctorius L.) обрабатывали 0.5%-ным этилметансульфонатом (ЭМС) в одном из трех режимов – 3, 5 и 7 ч. Микроспорогенез изучали как в контроле, так и в обработанном материале. Растения, обработанные ЭМС, проявляли интересную особенность частичной интермейоцитной миграции хроматина при формировании каналов, образовании клювообразного выступа или прямом слиянии клеток. Другим обнаруженным в исследовании явлением было слияние тетрад из-за растворения стенки. Феномен цитомиксиса отмечался почти на всех стадиях микроспорогенеза и затрагивал от нескольких до многих мейоцитов. Другие аномалии, такие как отставания, преждевременные движения, мосты и неразделения хромосом, отмечались с незначительной частотой. Феномен цитомиксиса возрастал с увеличением длительности обработки ЭМС. Клетки с этими типами цитомиктических нарушений могут, вероятно, приводить к нерегулярному формированию гамет или зигот, гетерогенных по размеру пыльцевых зерен, или даже к потере фертильности в будущем. Насіння сафлору (Carthamus tinctorius L.) обробляли 0.5%-ним етилметансульфонатом (ЕМС) в одному з трьох режимів – 3, 5 і 7 год. Мікроспорогенез вивчали як у контролі, так і в обробленому матеріалі. Рослини, оброблені ЕМС, виявляли цікаву особливість часткової інтермейоцитної міграції хроматину при формуванні каналів, утворенні дзюбоподібного чи прямому злитті клітин. Іншим виявленим в дослідженні явищем було злиття тетрад через розчинення стінки. Феномен цито- міксису відзначався майже на всіх стадіях мікро-спорогенезу і зачіпав від кількох до багатьох мейоцитів. Інші аномалії, такі як відставання, передчасні рухи, мости і нерозділення хромосом, зустрічались з незнач- ною частотою. Феномен цитоміксису зростав із збільшенням тривалості обробки ЕМС. Клітини з цими типами цитоміктичних порушень можуть, ймовірно, приводити до нерегулярного формування гамет або зигот, гетерогенних за розміром пилкових зерен, або навіть до втрати фертильності в майбутньому. Дод. точки доступу: Kumar, G. | |||
| 12. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Установлена антимутагенная активность масел, полученных из плодов и листьев бука восточного Fagus orientalis, их способность предотвращать спонтанные и индуцированные химическими мутагенами и старением аберрации хромосом в клетках Allium cepa L., Triticum aestivum L., Vicia faba L., крыс линии Вистар, а также генные мутации у Arabidopsis thaliana. РЕЗЮМЕ. Встановлено антимутагенну активність масел, отриманих з плодів та листя бука східного Fagus orientalis, їхню здатність попереджати спонтанні та індуковані хімічними мутагенами та старінням аберації хромосом в клітинах Allium cepa L., Triticum aestivum L., Vicia faba L., щурів лінії Вістар, а також генні мутації у Arabidopsis thaliana. Дод. точки доступу: Мирзазаде, Г.Г. | |||
| 13. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Анотація: Я.А. Шеремет, А.И. Емец, Я.Б. Блюм ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНГИБИТОРОВ ТИРОЗИНОВЫХ КИНАЗ И ФОСФАТАЗ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ РОЛИ МИКРОТРУБОЧЕК В ОБЕСПЕЧЕНИИ ОТВЕТА РАСТЕНИЙ НА ХОЛОД Фосфорилирование остатков тирозина является важным компонентом сигнальных каскадов в эукариотических клетках, однако его роль и значимость в растениях остается практически неизвестной. Для того чтобы выяснить функциональную роль тирозинфосфорилирования тубулина в растительной клетке, исследовали взаимосвязь между влиянием ингибитора тирозинкиназ (гербимицина А) и тирозинфосфатаз (ортованадата натрия) и чувствительностью микротрубочек в клетках корня A. thaliana к действию холода. Поскольку было выявлено, что ингибирование тирозинкиназ значительно увеличивает чувствительность микротрубочек к холоду, а ингибирование тирозинфосфатаз повышает их холодоустойчивость, мы предполагаем наличие определенной функциональной взаимосвязи между фосфорилированием по остаткам тирозина и чувствительностью кортикальных микротрубочек к действию холода. Я.О. Шеремет, А.І. Ємець, Я.Б. Блюм ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРІВ ТИРОЗИНОВИХ КІНАЗ І ФОСФАТАЗ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ МІКРОТРУБОЧОК У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВІДПОВІДІ РОСЛИН НА ХОЛОД Фосфорилювання залишків тирозину є важливим компонентом сигнальних каскадів в еукаріотичних клітинах, проте його роль і важливість в рослинах дотепер залишається практично невідомою. Щоб виявити функціональну роль тирозинфосфорилювання тубуліну в рослинній клітині, досліджено взаємозв’язок між впливом інгібіторів тирозинкіназ (гербіміцину А) і тирозинфосфатаз (ортованадату натрію) та чутливістю мікротрубочок в клітинах кореня A. thaliana до дії холоду. Оскільки було встановлено, що інгібування тирозинкіназ значно збільшує чутливість мікротрубочок до холоду, тоді як інгібування тирозинфосфатаз підвищує їхню холодостійкість, ми припускаємо існування певного функціонального взаємозв’язку між фосфорилюванням по залишках тирозину та чутливістю кортикальних мікротрубочок до низьких температур. Дод. точки доступу: Yemets, A.I.; Blume, Ya.B. | |||
| 14. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: морковь -- рекомбинантный белок -- интерферон альфа-2b -- клеточная культура -- культура «бородатых» корней Анотація: Описано получение суспензионных, каллусных и корневых культур, инициированных из растений моркови сортов Нантская и Перфекция, которые согласно предыдущим исследованиям характеризовались наиболеевысоким уровнем содержания рекомбинантного белка человеческого интерферона альфа-2b и проявляли наиболее высокую антивирусную активность белковых экстрактов (до 12,8 · 103 МЕ/мг СРБ. (Антивирусная активность экстрактов каллусных образований была значительно ниже по сравнению с активностью растительных экстрактов исходных организмов. Однако уровень антивирусной активности экстрактов суспензионных культур (до 11,42 · 103 МЕ/мг СРБ) и экстрактов Ri-корней (до 8,40 · 103 МЕ/мг СРБ) был сопоставимым с аналогичными показателями антивирусной активности рекомбинантного белка листьев трансгенных растений моркови, что свидетельствует о возможности использования описанных культур для относительно быстрого получения рекомбинантного терапевтического белка при лечении и профилактике заболеваний вирусной природы. Ю.С. Лучаківська, З.М. Олевинська, О.М. Кіщенко, М.Я. Співак, М.В. Кучук ОДЕРЖАННЯ КУЛЬТУРИ «ВОЛОХАТИХ» КОРЕНІВ, КАЛЮСНИХ ТА СУСПЕНЗІЙНИХ КЛІТИННИХ КУЛЬТУР МОРКВИ (DAUCUS CAROTA L.), ЗДАТНИХ ЕКСПРЕСУВАТИ ЛЮДСЬКИЙ ІНТЕРФЕРОН АЛЬФА-2b Описано отримання суспензійних, калюсних та кореневих культур, ініційованих з рослин моркви Нантська та Перфекція, які згідно з попередніми дослідженнями демонстрували найбільш високий рівень вмісту рекомбінантного білка людського інтерферону альфа-2b та найбільш високу антивірусну активність білкових екстрактів (до 12.8 · 103 МО/мг СРБ). Антивірусна активність екстрактів калюсних утворень була значно нижчою порівняно з активністю рослинних екстрактів вихідних організмів. Проте рівень антивірусної активності екстрактів суспензійних культур (до 11,42 · 103 МО/мг СРБ) та екстрактів Ri-коренів (до 8,4 · 103 МО/мг СРБ) був подібним до аналогічних показників антивірусної активності сумарного білка листя трансгенних рослин моркви, що вказує на можливість використання описаних культур для відносно швидкого одержання рекомбінантного терапевтичного білка при лікуванні і профілактиці захворювань вірусної природи. Дод. точки доступу: Олевинская, З.М.; Кищенко, Е.М.; Спивак, Н.Я.; Кучук, Н.В. | |||
| 15. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: умственная отсталость -- MLPA-анализ -- субтеломерная перестройка -- CGH-скрининг; розумова відсталість -- MLPA-аналіз -- субтеломерна перебудова -- CGH-скринінг Анотація: Представлены результаты исследования 113 пациентов с различными формами умственной отсталости из 96 семей, проживающих в Украине, которое проводилось в рамках международного проекта CHERISH 7-й рамочной программы. Цель научного проекта – улучшение диагностики умственной отсталости у детей в странах Центральной и Восточной Европы путем детального анализа известных хромосомных и генных перестроек, а также поиск новых генов-кандидатов, приводящих к развитию умственной отсталости. У всех пациентов выявлен нормальный хромосомный набор (46ХY или 46ХХ) и молекулярно-генетически исключен синдром ломкой Х-хромосомы. По результатам молекулярного цитогенетического исследования выявлены различные геномные реорганизации (вариации числа копий генов) у 28 пациентов, из них 11 – впервые выявленные варианты. Полученные результаты свидетельствуют о высокой генетической гетерогенности наследственных форм умственной отсталости. Н.В. Грищенко, Г.М. Бичкова, Г.Б. Лівшиць, С.А. Кравченко, В.М. Пампуха, О.О. Соловйов, А.М. Кучеренко, П.Ф. Татарський, Н.О. Афанасьєва, Є.В. Дубровська, Є.І. Пацкун, Н.О. Зимак-закутня, Т.В. Никитчина, С.Ю. Логуш, Л.А. Лівшиць КЛІНІКО-ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ТА МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ Представлено результати клініко-генеалогічного, цитогенетичного та молекулярно-генетичного дослідження 113 пацієнтів із різними формами розумової відсталості з 96 родин із України, яке проводилося в рамках міжнародного проекту CHERISH 7-ї рамкової програми. Метою наукового проекту є покращення діагностики розумової відсталості у дітей в країнах Центральної та Східної Європи за допомогою детального аналізу відомих хромосомних та генних перебудов, а також пошук нових генів-кандидатів, які призводять до розвитку розумової відсталості. В усіх пацієнтів було виявлено нормальний хромосомний набір (46ХY або 46ХХ) та молекулярно-генетичними методами виключено синдром ламкої Х-хромосоми. За результатами цитогенетичного дослідження, а також за допомогою кількісної мультиплексної лігазної пробозалежної ампліфікації (MLPA-аналіз) субтеломерних ділянок та серійної порівняльної геномної гібридизації (CGH-скринінг) виявлено різні геномні реорганізації у 28 пацієнтів. Серед них 10 перебудов є відомими патогенними варіаціями числа копій генів (Copy Number Variants – CNVs), 11 – вперше виявлені варіанти, ступінь патогенності яких встановлюється на даний час, решта – відомі непатогенні геномні перебудови. Отримані результати свідчать про високу генетичну гетерогенність спадкових форм розумової відсталості. Подальші дослідження дозволять точніше виділити гени-кандидати та конкретні мутації в них, які асоційовані з цією патологією. Дод. точки доступу: Бычкова, А.М.; Лившиц, А.Б.; Кравченко, С.А.; Пампуха, В.Н.; Соловьев, А.А.; Кучеренко, А.М.; Татарский, П.Ф.; Афанасьева, Н.А.; Дубровская, Е.В.; Пацкун, Э.И.; Зимак-Закутная, Н.О.; Никитчина, Т.В.; Логуш, С.Ю.; Лившиц, Л.А. | |||
| 16. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: нестин -- стволовые клетки -- головной мозг -- культура нервных клеток; нестин -- стовбурові клітини -- головний мозок -- культура нервових клітин Анотація: Предметом дослідження були особливості росту в культурі фракції Nest-позитивних клітин головного мозку ембріонів людини. Наші дані демонструють вірогідне підвищення процентного вмісту Nest-позитивних клітин в клітинній популяції з 44,1 до 62,5 % у відповідь на наявність EGF та bFGF в поживному середовищі із термоінактивованою сироваткою. Подальше диференціювання в культурі призводить до зменшення чисельності Nest-позитивних клітин. Стимуляція нейроіндукції з використанням ретиноєвої кислоти викликає зниження процентного вмісту цих клітин в популяції до 14,1 %. Результати роботи дозволять отримувати популяцію нервових клітин, більш ефективну для використання як матеріалу при клітинній терапії. В.И. Цымбалюк, И.Г. Васильева, Н.П. Олексенко, Н.Г. Чопик, О.И. Цюбко, Е.С. Галанта, Н.Д. СНИЦАР СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ НЕРВНОЙ ТКАНИ ЧЕЛОВЕКА IN VITRO Предметом исследования были особенности роста в культуре фракции Nest-положительных клеток головного мозга эмбрионов человека. Наши данные демонстрируют достоверное повышение процентного содержания Nest-положительных клеток в клеточной популяции с 44,1 до 62,5 % в ответ на присутствие EGF и bFGF в культуральной среде с термоинактивированной сывороткой. Дальнейшая дифференцировка в культуре приводит уменьшению количества Nest-положительных клеток. Стимуляция нейроиндукции с использованием ретиноевой кислоты вызывает падение процентного содержания этих клеток в популяции до 14,1 %. Результаты работы позволят получать популяцию нервных клеток, более эффективную для использования в качестве материала при клеточной терапии. Дод. точки доступу: Васильєва, І.Г.; Олексенко, Н.П.; Чопик, Н.Г.; Цюбко, О.І.; Галанта, О.С.; Сніцар, Н.Д. | |||
| 17. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: Drosophila melanogaster -- P element -- DNA methylation -- radioactive contamination Анотація: Т.А. Редчук, А.И. Рожок, О.В. Жук, И.А. Козерецкая, Т.А. Мюссе ВОЗМОЖНАЯ СВЯЗЬ МЕЖДУ МЕТИЛИРОВАНИЕМ ДНК И ГЕТЕРОГЕННОСТЬЮ ПОПУЛЯЦИЙ У DROSOPHILA MELANOGASTER Метилирование ДНК описано у дрозофилы сравнительно недавно. Современные данные свидетельствуют о том, что механизмы метилирования de novo у дрозофилы отличаются от таковых у позвоночных животных и растений. Поскольку на сегодня роль метилирования у беспозвоночных окончательно не выяснена, этот процесс связывают с несколькими факторами. В настоящем исследовании проверена потенциальная связь между метилированием ДНК у дрозофилы, радиоактивным загрязнением и активностью Р транспозона. Наличие такой связи не подтверждено полученными результатами. В то же время получены свидетельства возможной связи метилирования ДНК с гетерогенностью популяций. Т.А. Редчук, А.І. Рожок, О.В. Жук, І.А. Козерецька, Т.А. Мюссе МОЖЛИВИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ МЕТИЛУВАННЯМ ДНК ТА ГЕТЕРОГЕННІСТЮ ПОПУЛЯЦІЙ У DROSOPHILA MELANOGASTER Метилування ДНК було описано у дрозофіли досить недавно. Сучасні дані свідчать про те, що механізми метилування de novo у дрозофіли відрізняються від таких у хребетних тварин та рослин. Оскільки зараз роль метилування у безхребетних остаточно не з’ясована, цей процес пов’язують з кількома факторами. В даному дослідженні перевірено потенційний зв’язок між метилуванням ДНК у дрозофіли, радіоактивним забрудненням та активністю Р транспозона. Наявність такого зв’язку не підтверджено одержаними результатами. Натомість отримано дані, що свідчать про можливий зв’язок метилування ДНК з гетерогенністю популяцій. Дод. точки доступу: Rozhok, A.I.; Zhuk, O.W.; Kozeretska, I.A.; Mousseau, T.A. | |||
| 18. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Анотація: РЕЗЮМЕ. Полиморфизмы широко распространены в популяциях, включая регионы, этнические группы и больных пациентов. Для исследования изменчивости нуклеотидных последовательностей у нормальных индивидов , мы выделили геномную ДНК из крови здоровых японцев и секвенировали 5?-нетранслируемый участок (5?-UTR) гена фосфатазы и гомолога тензина (PTEN), промоторные последовательности, интроны и экзоны генов p53 и p14ARF, ингибитора супрессора опухолевого роста p53 (MDM2) и генов ?2- and ?3-адренореце (-AR). Мы обнаружили полиморфизм по этим участкам, включая делецию в положении с ?465 to ?463 и замену в положении ?404 в PTEN и замену в положении ?4924 в p14ARF у нормальных индивидов. Индивиды с и без полиморфизма PTEN имели различное распределение полиморфизма, включая одновременные изменения в нуклеотидах p53, MDM2 и ?3-AR, и также имели полиморфные нуклеотиды, локализованные в том же наборе совместно измененных нуклеотидов. Наши результаты показывают, что множественные нуклеотиды, включая нуклеотиды PTEN, изменены у нормальных японских индивидов и дают полезную информацию для исследований по генотипированию индивидов и популяций. Дод. точки доступу: Nishino, H. | |||
| 19. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Кл.слова: senescence -- immortalization -- transformation -- oncogene -- karyotype -- cell cycle -- anti-tumor therapy Анотація: А.А. Степаненко, В.М. Кавсан Иммортализация и злокачественная трансформация эукариотических клеток Чтобы стать полностью трансформированной опухолевой клеткой, нормальная клетка должна преодолеть ряд внутренних клеточных барьеров и приобрести большое число хромосомных изменени. Первым и необходимым шагом в злокачественной трансформации является преодоление старения, или иммортализация клетки. Иммортализированные клетки могут бесконечно долго пролиферировать в присутствии ростовых факторов и питательных веществ. Иммортализированные клетки никогда не имеют нормального диплоидного кариотипа, xoтя во время роста подвергаются контактному ингибированию, не формируют колоний в мягком агаре (т.е. зависимый от подложки рост) и не формируют опухолей при введении иммунодефицитным мышам. Все эти свойства могут быть приобретены с дополнительными хромосомными изменениями. Множественные генетические изменения, включая приобретение/потерю целых хромосом или отдельных участков/локусов, транслокацию хромосом и генные мутации, необходимы для установления трансформированно-го фенотипа. Процесс клеточной трансформации достаточно хорошо изучен наклеточных культурах in vitro. Большинство экспериментов, выявивших трансформирующую способность генов (онкогенов), надэкспрессироанных и/или мутированных в опухолях, было выполнено с использованием таких клеточных культур, как мышиные эмбриональные фибробласты (MEFs), мышиная клеточная линия фибробластов NIH3T3, клеточная линия человеческой эмбриональной почки 293 (293 клетки) и эпителиальные клеточные линии молочной железы человека (главным образом, HMECs и MCF10A), которые представляют собой иммортализированные клетки (кроме первичных мышиных фибробластов) с измененными геномами (поли-/анеуплоиды со значительными хромосомными перестройками) и склонные к полной злокачественной трансформации при культивирования. Недавно обновленный список онкогенов включает более 467 генов, которые, как полагают, вовлечены в развитие опухоли, когда соответственным образом изменены (точковые мутации, делеции, транслокации или амплификации). Однако исследования на мышах свидетельствуют, что более 3000 генов могут вносить вклад в развитие опухоли. Целью настоящего обзора является понять механизмы клеточной иммортализации различными «иммортализующими агентами» ,онкоген-индуцируемой клеточной трансформации иммортализированных клеток и умеренный ответ на терапию из-за «склонности» опухоли к приобретению многочисленных генных и хромосомных изменений, внутри- и межопухолевой гетерогенности. О.А. Степаненко, В.М. Кавсан ІМОРТАЛІЗАЦІЯ ТА ЗЛОЯКІСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕУКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН Щоб стати повністю трансформованою пухлинною клітиною, нормальна клітина повинна подолати низку внутрішніх клітинних бар’єрів і придбати велику кількість хромосомних змін. Першим необхідним кроком у злоякісній трансформації є подолання старіння, або іморталізація клітини. Іморталізовані клітини можуть нескінченно довго проліферувати в присутності ростових факторів і поживних речовин. Іморталізовані клітини майже ніколи не мають нормального диплоїдного каріотипу, тим не менш вони під час росту піддаються контактному інгібуванню, не формують колоній в м’якому агарі (тобто залежне від підкладки зростання) і не формують пухлин при введенні імунодефіцитним мишам. Всі ці властивості стабільно можуть бути придбані з додатковими хромосомними змінами. Множинні генетичні зміни, включаючи набуття або втрату цілих хромосом або окремих ділянок/локусів, транслокація хромосом і генні мутації, є необхідними для встановлення трансформованого фенотипу. Процес клітинної трансформації досить добре вивчений на клітинних культурах in vitro, Більшість експериментів з виявлення трансформуючої здатності генів (онкогенів), надекспресованих та/або мутованих в пухлинах, було виконано з використанням таких клітинних культур, як мишачі ембріональні фібробласти (MEFs), клітинна лінія мишачиx фібробластів NIH3T3, клітинна лінія людської ембріональної нирки 293 (293 клітини) і епітеліальні клітинні лінії молочної залози людини (головним чином, HMECs і MCF10A) ,які представляють собою іморталізовані клітини (крім первинних мишачих фібробластів) зі змінними каріотипами (полі-/анеуплоїди зі значними хромосомними перебудовами) і схильні до повної злоякісної трансформації при культивуванні. Нещодавно оновлений список онкогенів включає понад 467 генів, що залучені , як вважають, до розвитку пухлини, коли відповідним чином змінені (точкові мутації, делеції, транслокації або ампліфікації. Однак дослідження на мишах свідчать проте, що понад 3000 генів можуть робити внесок у розвиток пухлини. Мета даного огляду зрозуміти механізми клітинної іморталізації різними «іморталізуючими агентами» ,онкогеніндукованої клітинної трансформації іморталізованих клітин і помірну відповідь на терапію через «схильність» пухлини до придбання численних генних та хромосомних змін та гетерогенністю усередині і між пухлинами. Дод. точки доступу: Kavsan, V.M. | |||
| 20. | Дод. точки доступу: Sheremet, Ya.; Бабаянц, О. В.; Лучакивская, Ю. С.; Акинина, Г. Е.; Межжерин, С. В.; Петренко, Ю. А.; Шаблій, В. А.; Грищенко, Н. В.; Цимбалюк, В. І.; Yemets, A. I.; Бабаянц, Л. Т.; Олевинская, З. М.; Попов, В. Н.; Кокодий, С. В.; Петренко, А. Ю.; Кучма, М. Д.; Бычкова, А. М.; Васильєва, І. Г.; Blume, Ya. B.; Гораш, А. Ф.; Кищенко, Е. М.; Кулиш, А. В.; Кирик, В. М.; Лившиц, А. Б.; Олексенко, Н. П.; Спивак Н.Я., Кучук Н.В.; Верлатый Д.Б., Федоренко Л.В.; Лобинцева, Г. С. ; Кравченко С.А., Пампуха В.Н., Соловьев А.А., Кучеренко А.М., Татарский П.Ф., Афанасьева Н.А., Дубровская Е.В., Пацкун Э.И., Зимак-Закутная Н.О., Никитчина Т.В., Логуш С.Ю., Лившиц Л.А.; Чопик Н.Г., Цюбко О.І., Галанта О.С., Сніцар Н.Д. | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |